Інтрафен-ГЕН
Intrafen-GEN
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: "Intrafen-GEN" 400 мг/4 мл
D.S. В/в, 1 флакон розвести в 0,9 % розчині натрію хлориду
D.S. В/в, 1 флакон розвести в 0,9 % розчині натрію хлориду
Фармакологічні властивості
НПЗЗ, похідне фенілпропіонової кислоти. Має протизапальну, аналгезуючу та жарознижуючу дію.
Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦОГ - основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, яка є попередником простагландинів, що відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю та лихоманки. Аналгезуюча дія обумовлена як периферичним (опосередковано, через пригнічення синтезу простагландинів), так і центральним механізмом (інгібуванням синтезу простагландинів у центральній та периферичній нервовій системі). Пригнічує агрегацію тромбоцитів.
При зовнішньому застосуванні має протизапальну та аналгезуючу дію. Зменшує ранкову скутість, сприяє збільшенню обсягу рухів у суглобах.
Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦОГ - основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, яка є попередником простагландинів, що відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю та лихоманки. Аналгезуюча дія обумовлена як периферичним (опосередковано, через пригнічення синтезу простагландинів), так і центральним механізмом (інгібуванням синтезу простагландинів у центральній та периферичній нервовій системі). Пригнічує агрегацію тромбоцитів.
При зовнішньому застосуванні має протизапальну та аналгезуючу дію. Зменшує ранкову скутість, сприяє збільшенню обсягу рухів у суглобах.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Інтрафен слід вводити в мінімальних ефективних дозах протягом мінімального періоду часу. Після отримання позитивних реакцій на препарат на початковій стадії лікування, доза і частота прийому препарату повинна бути скоригована індивідуально для кожного пацієнта. Найвища рекомендована доза становить 2400 мг на день. Загальна добова доза не повинна перевищувати 3200 мг.
При лікуванні больового синдрому
При необхідності, слід вводити 400-800 мг кожні 6 год. Тривалість внутрішньовенного крапельного введення повинна бути не менше 30 хв.
При лихоманці
Після введення 400 мг препарату, прийом ще по 400 мг кожні 4-6 год або по 100-200 мг кожні 4 год. Тривалість внутрішньовенного крапельного введення повинна бути не менше 30 хв.
Перед застосуванням Інтрафен необхідно обов'язково розводити в належному розчині. Для запобігання ймовірної несумісності Інтрафен слід розводити в 0,9 % розчині натрію хлориду, 5 % розчині глюкози або в розчині Рінгера лактату.
Кінцева концентрація розведеного розчину повинна бути 4 мг/мл або менше. 4 мл препарату Інтрафен в дозуванні 400 мг необхідно розвести в 100 мл розчину, 8 мл препарату Інтрафен в дозуванні 800 мг необхідно розвести в 200 мл розчину.
Тривалість внутрішньовенного крапельного введення повинна бути не менше 30 хв.
Пацієнти похилого віку (старше 65 років)
Для пацієнтів у віці 65 років і старше рекомендовані знижені дозування і менша тривалість лікування, у зв'язку з більшою частотою зниження печінкової, ниркової або серцевої функцій, з супутніми захворюваннями або лікуванням іншими препаратами. У пацієнтів похилого віку підвищений ризик виникнення серйозних побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту.
Пацієнти з порушенням функції нирок і печінки.
Для зниження ризику виникнення небажаних побічних дій на нирки, перед застосуванням Інтрафен слід забезпечити пацієнта достатньою кількістю рідини.
При лікуванні больового синдрому
При необхідності, слід вводити 400-800 мг кожні 6 год. Тривалість внутрішньовенного крапельного введення повинна бути не менше 30 хв.
При лихоманці
Після введення 400 мг препарату, прийом ще по 400 мг кожні 4-6 год або по 100-200 мг кожні 4 год. Тривалість внутрішньовенного крапельного введення повинна бути не менше 30 хв.
Перед застосуванням Інтрафен необхідно обов'язково розводити в належному розчині. Для запобігання ймовірної несумісності Інтрафен слід розводити в 0,9 % розчині натрію хлориду, 5 % розчині глюкози або в розчині Рінгера лактату.
Кінцева концентрація розведеного розчину повинна бути 4 мг/мл або менше. 4 мл препарату Інтрафен в дозуванні 400 мг необхідно розвести в 100 мл розчину, 8 мл препарату Інтрафен в дозуванні 800 мг необхідно розвести в 200 мл розчину.
Тривалість внутрішньовенного крапельного введення повинна бути не менше 30 хв.
Пацієнти похилого віку (старше 65 років)
Для пацієнтів у віці 65 років і старше рекомендовані знижені дозування і менша тривалість лікування, у зв'язку з більшою частотою зниження печінкової, ниркової або серцевої функцій, з супутніми захворюваннями або лікуванням іншими препаратами. У пацієнтів похилого віку підвищений ризик виникнення серйозних побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту.
Пацієнти з порушенням функції нирок і печінки.
Для зниження ризику виникнення небажаних побічних дій на нирки, перед застосуванням Інтрафен слід забезпечити пацієнта достатньою кількістю рідини.
Показання
Для системного застосування
Симптоматичне лікування як протизапальний і жарознижуючий засіб: запально-дегенеративні захворювання суглобів і хребта (в т.ч. ревматичний і ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз), суглобовий синдром при загостренні подагри, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондиліт, тендиніт, бурсит, радикуліт, травматичне запалення м'яких тканин і опорно-рухового апарату. Невралгії, міалгії, больовий синдром при інфекційно-запальних захворюваннях ЛОР-органів, аднекситі, альгодисменорея, головний і зубний біль. Лихоманка при інфекційно-запальних захворюваннях, при дитячих інфекціях, при поствакцинальних реакціях у дітей (у відповідних лікарських формах).
Для зовнішнього застосування
Як знеболюючий і протизапальний засіб при таких станах, як м'язовий біль, біль у спині, артрити, біль при пошкодженнях зв'язок і розтягненнях, спортивні травми, невралгія.
Симптоматичне лікування як протизапальний і жарознижуючий засіб: запально-дегенеративні захворювання суглобів і хребта (в т.ч. ревматичний і ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз), суглобовий синдром при загостренні подагри, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондиліт, тендиніт, бурсит, радикуліт, травматичне запалення м'яких тканин і опорно-рухового апарату. Невралгії, міалгії, больовий синдром при інфекційно-запальних захворюваннях ЛОР-органів, аднекситі, альгодисменорея, головний і зубний біль. Лихоманка при інфекційно-запальних захворюваннях, при дитячих інфекціях, при поствакцинальних реакціях у дітей (у відповідних лікарських формах).
Для зовнішнього застосування
Як знеболюючий і протизапальний засіб при таких станах, як м'язовий біль, біль у спині, артрити, біль при пошкодженнях зв'язок і розтягненнях, спортивні травми, невралгія.
Протипоказання
- Гіперчутливість;
- бронхіальна астма, кропив'янка та інші алергічні реакції в анамнезі, викликані застосуванням ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ;
- стан після операції аортокоронарного шунтування.
При лікуванні відкритого артеріального протоку — відома або передбачувана нелікована інфекція; кровотеча, особливо внутрішньочерепна кровотеча або шлунково-кишкова кровотеча; тромбоцитопенія, недостатність коагуляції; некротичний ентероколіт, ниркова недостатність; вроджена вада серця, якщо прохідність артеріального протоку необхідна для легеневого або системного кровотоку (наприклад, легенева атрезія, важка тетрада Фалло, важка коарктація аорти).
- бронхіальна астма, кропив'янка та інші алергічні реакції в анамнезі, викликані застосуванням ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ;
- стан після операції аортокоронарного шунтування.
При лікуванні відкритого артеріального протоку — відома або передбачувана нелікована інфекція; кровотеча, особливо внутрішньочерепна кровотеча або шлунково-кишкова кровотеча; тромбоцитопенія, недостатність коагуляції; некротичний ентероколіт, ниркова недостатність; вроджена вада серця, якщо прохідність артеріального протоку необхідна для легеневого або системного кровотоку (наприклад, легенева атрезія, важка тетрада Фалло, важка коарктація аорти).
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
З боку системи кровотворення: дуже рідко - порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, апластична анемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз).
З боку імунної системи: нечасто - реакції гіперчутливості - неспецифічні алергічні реакції та анафілактичні реакції, реакції з боку дихальних шляхів (бронхіальна астма, в т.ч. її загострення, бронхоспазм, задишка, диспное), шкірні реакції (свербіж, кропив'янка, пурпура, набряк Квінке, ексфоліативні та буллезні дерматози, в т.ч. токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, багатоформна еритема), алергічний риніт, еозинофілія; дуже рідко - важкі реакції гіперчутливості, в т.ч. набряк обличчя, язика та гортані, задишка, тахікардія, артеріальна гіпотензія (анафілаксія, набряк Квінке або важкий анафілактичний шок).
З боку травної системи: нечасто - біль у животі, нудота, диспепсія (в т.ч. печія, здуття живота); рідко - діарея, метеоризм, запор, блювання; дуже рідко - пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, мелену, кровава блювота, в деяких випадках з летальним результатом, особливо у пацієнтів похилого віку, виразковий стоматит, гастрит; частота невідома - загострення коліту та хвороби Крона.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко - порушення функції печінки, підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатит і жовтяниця.
З боку сечовидільної системи: дуже рідко - гостра ниркова недостатність (компенсована і декомпенсована), особливо при тривалому застосуванні, в поєднанні з підвищенням концентрації сечовини в плазмі крові та появою набряків, гематурії та протеїнурії; нефритичний синдром, нефротичний синдром, папілярний некроз, інтерстиціальний нефрит, цистит.
З боку нервової системи: нечасто - головний біль; дуже рідко - асептичний менінгіт.
З боку серцево-судинної системи: частота невідома - серцева недостатність, периферичні набряки; при тривалому застосуванні підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда, інсульт), підвищення АТ.
З боку дихальної системи: частота невідома - бронхіальна астма; бронхоспазм; задишка.
З боку лабораторних показників: можливо - зниження вмісту гематокриту або гемоглобіну, збільшення часу кровотечі, зниження концентрації глюкози в плазмі крові, зменшення кліренсу креатиніну, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, підвищення активності печінкових трансаміназ.
Місцеві реакції: при зовнішньому застосуванні можливі гіперемія шкіри, відчуття печіння або поколювання.
З боку імунної системи: нечасто - реакції гіперчутливості - неспецифічні алергічні реакції та анафілактичні реакції, реакції з боку дихальних шляхів (бронхіальна астма, в т.ч. її загострення, бронхоспазм, задишка, диспное), шкірні реакції (свербіж, кропив'янка, пурпура, набряк Квінке, ексфоліативні та буллезні дерматози, в т.ч. токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, багатоформна еритема), алергічний риніт, еозинофілія; дуже рідко - важкі реакції гіперчутливості, в т.ч. набряк обличчя, язика та гортані, задишка, тахікардія, артеріальна гіпотензія (анафілаксія, набряк Квінке або важкий анафілактичний шок).
З боку травної системи: нечасто - біль у животі, нудота, диспепсія (в т.ч. печія, здуття живота); рідко - діарея, метеоризм, запор, блювання; дуже рідко - пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, мелену, кровава блювота, в деяких випадках з летальним результатом, особливо у пацієнтів похилого віку, виразковий стоматит, гастрит; частота невідома - загострення коліту та хвороби Крона.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко - порушення функції печінки, підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатит і жовтяниця.
З боку сечовидільної системи: дуже рідко - гостра ниркова недостатність (компенсована і декомпенсована), особливо при тривалому застосуванні, в поєднанні з підвищенням концентрації сечовини в плазмі крові та появою набряків, гематурії та протеїнурії; нефритичний синдром, нефротичний синдром, папілярний некроз, інтерстиціальний нефрит, цистит.
З боку нервової системи: нечасто - головний біль; дуже рідко - асептичний менінгіт.
З боку серцево-судинної системи: частота невідома - серцева недостатність, периферичні набряки; при тривалому застосуванні підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда, інсульт), підвищення АТ.
З боку дихальної системи: частота невідома - бронхіальна астма; бронхоспазм; задишка.
З боку лабораторних показників: можливо - зниження вмісту гематокриту або гемоглобіну, збільшення часу кровотечі, зниження концентрації глюкози в плазмі крові, зменшення кліренсу креатиніну, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, підвищення активності печінкових трансаміназ.
Місцеві реакції: при зовнішньому застосуванні можливі гіперемія шкіри, відчуття печіння або поколювання.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Прозорий, безбарвний розчин
Розчин для внутрішньовенного введення 400 мг/4 мл, 800 мг/8 мл
Один флакон містить
активна речовина – ібупрофен 400 мг (800 мг)
допоміжні речовини: аргінін, вода для ін'єкцій
Розчин для внутрішньовенного введення 400 мг/4 мл, 800 мг/8 мл
Один флакон містить
активна речовина – ібупрофен 400 мг (800 мг)
допоміжні речовини: аргінін, вода для ін'єкцій
