Некст
Next
Аналоги (дженерики, синоніми)
Темпонет плюс, Брустан, Лекофен Комбо, Парацитолгін, Ібуклін, Воцівус, Атермік, Бруфіка Плюс, Ібамол Інтенсив, Ібуклін Експрес, Ібуклін Юніор, Нуралгон, Нурофен Інтенсив, Нурофен Лонг, Нурофен МультиСимптом, ТабДолгіт, Темпонет Плюс, Хайрумат
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. "Next" № 10
D.S. Внутрішньо, по 1 таблетці 3 рази на день, після їжі
D.S. Внутрішньо, по 1 таблетці 3 рази на день, після їжі
Фармакологічні властивості
Знеболювальне, жарознижувальне, протизапальне.
Фармакодинаміка
Комбінований препарат, чинить анальгетичну, протизапальну та жарознижувальну дію.
Парацетамол - ненаркотичний анальгетик, чинить жарознижувальну та знеболювальну дію, обумовлену блокадою циклооксигенази в центральній нервовій системі та впливом на центри болю та терморегуляції.
Ібупрофен - нестероїдний протизапальний засіб, чинить анальгезуючу, протизапальну та жарознижувальну дію, пов'язану з неселективним пригніченням активності циклооксигенази, що регулює синтез простагландинів.
Компоненти препарату впливають як на центральний, так і на периферичний механізми формування больового синдрому. Спрямована, взаємодоповнююча дія двох компонентів чинить швидкий терапевтичний ефект і виражену анальгезуючу дію.
Парацетамол - ненаркотичний анальгетик, чинить жарознижувальну та знеболювальну дію, обумовлену блокадою циклооксигенази в центральній нервовій системі та впливом на центри болю та терморегуляції.
Ібупрофен - нестероїдний протизапальний засіб, чинить анальгезуючу, протизапальну та жарознижувальну дію, пов'язану з неселективним пригніченням активності циклооксигенази, що регулює синтез простагландинів.
Компоненти препарату впливають як на центральний, так і на периферичний механізми формування больового синдрому. Спрямована, взаємодоповнююча дія двох компонентів чинить швидкий терапевтичний ефект і виражену анальгезуючу дію.
Фармакокінетика
Парацетамол
Абсорбція - висока, Cmax становить 5-20 мкг/мл, Tmax - 0.5-2 год; зв'язування з білками плазми - 15%. Проникає через ГЕБ.
Метаболізується в печінці шляхом глюкуронування, сульфатування та гідроксилювання з утворенням як активних, так і неактивних метаболітів. У метаболізмі парацетамолу бере участь ізофермент CYP2E1.
T1/2 - 1-4 год. Переважно виводиться нирками у вигляді метаболітів - глюкуронідів і сульфатів, 3% - у незміненому вигляді.
Ібупрофен
Добре абсорбується з ШКТ. Tmax при прийомі натще - 45 хв, при прийомі після їжі - 1.5-2.5 год. Зв'язування з білками плазми - 90%. Концентрація препарату в синовіальній рідині перевищує вміст у плазмі.
Піддається пресистемному та постсистемному метаболізму в печінці. У метаболізмі ібупрофену бере участь ізофермент CYP2C9.
Має двофазну кінетику виведення, T1/2 дорівнює 2-2.5 год. Виводиться нирками (у незміненому вигляді не більше 1%) і меншою мірою - з жовчю.
Абсорбція - висока, Cmax становить 5-20 мкг/мл, Tmax - 0.5-2 год; зв'язування з білками плазми - 15%. Проникає через ГЕБ.
Метаболізується в печінці шляхом глюкуронування, сульфатування та гідроксилювання з утворенням як активних, так і неактивних метаболітів. У метаболізмі парацетамолу бере участь ізофермент CYP2E1.
T1/2 - 1-4 год. Переважно виводиться нирками у вигляді метаболітів - глюкуронідів і сульфатів, 3% - у незміненому вигляді.
Ібупрофен
Добре абсорбується з ШКТ. Tmax при прийомі натще - 45 хв, при прийомі після їжі - 1.5-2.5 год. Зв'язування з білками плазми - 90%. Концентрація препарату в синовіальній рідині перевищує вміст у плазмі.
Піддається пресистемному та постсистемному метаболізму в печінці. У метаболізмі ібупрофену бере участь ізофермент CYP2C9.
Має двофазну кінетику виведення, T1/2 дорівнює 2-2.5 год. Виводиться нирками (у незміненому вигляді не більше 1%) і меншою мірою - з жовчю.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Таблетки Некст приймають внутрішньо, після їжі.
Дорослим: по 1 таблетці 3 рази на добу. Максимальна добова доза – 3 таблетки.
Тривалість лікування не більше 3 днів як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів – як знеболювальний.
Продовження лікування препаратом можливе тільки після консультації з лікарем.
Дорослим: по 1 таблетці 3 рази на добу. Максимальна добова доза – 3 таблетки.
Тривалість лікування не більше 3 днів як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів – як знеболювальний.
Продовження лікування препаратом можливе тільки після консультації з лікарем.
Для дітей:
Дітям старше 12 років (маса тіла понад 40 кг): по 1 таблетці 2 рази на добу.
Показання
- головний біль (в т.ч. мігрень);
- зубний біль;
- альгодисменорея (болісна менструація);
- невралгія;
- міалгія;
- болі в спині;
- суглобові болі, больовий синдром при запальних і дегенеративних захворюваннях опорно-рухового апарату;
- болі при забоях, розтягненнях, вивихах, переломах;
- посттравматичний і післяопераційний больовий синдром;
- лихоманкові стани (в т.ч. при грипі та застудних захворюваннях).
Протипоказання
- підвищена чутливість до компонентів препарату;
- ерозивно-виразкові захворювання органів ШКТ (в фазі загострення), шлунково-кишкова кровотеча;
- тяжка печінкова і/або ниркова недостатність;
- порушення згортання крові (гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч, геморагічний діатез);
- повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа і навколоносових пазух і непереносимість ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ, в т.ч. в анамнезі;
- стан після проведення аортокоронарного шунтування;
- підтверджена гіперкаліємія;
- дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
- вагітність (III триместр);
- дитячий вік до 12 років.
З обережністю: хронічна серцева недостатність; вірусний гепатит, алкогольне ураження печінки, печінкова і/або ниркова недостатність середньої і легкої ступеня тяжкості, доброякісні гіпербілірубінемії (синдром Жильбера, Дубіна-Джонсона і Ротора), цироз печінки з портальною гіпертензією, нефротичний синдром; цукровий діабет, захворювання периферичних артерій, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (в анамнезі); гастрит, ентерит, коліт; бронхіальна астма, бронхоспазм; похилий вік; вагітність (I і II триместри — застосування можливе тільки за призначенням лікаря в тих випадках, коли потенційна користь перевищує можливий ризик), період лактації (при необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування слід припинити годування грудьми).
Особливі вказівки
Слід уникати одночасного застосування препарату з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол і/або НПЗЗ.
При одночасному застосуванні з антикоагулянтами непрямої дії необхідний контроль показників гемостазу.
При застосуванні препарату більше 5-7 днів слід контролювати показники периферичної крові та функціональний стан печінки.
Парацетамол спотворює результати лабораторних досліджень вмісту глюкози та сечової кислоти в плазмі крові.
При появі симптомів НПЗЗ-гастропатії (нудота, блювання, біль у животі, печія, зниження апетиту, метеоризм, дискомфорт в епігастральній області) показаний ретельний контроль, що включає проведення езофагогастродуоденоскопії, аналіз крові з визначенням гемоглобіну та гематокриту, аналіз калу на приховану кров.
При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 год до дослідження.
У період лікування не рекомендується вживання алкоголю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
На фоні прийому препарату пацієнтам слід утримуватися від усіх видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги, швидкої психічної та рухової реакції.
При одночасному застосуванні з антикоагулянтами непрямої дії необхідний контроль показників гемостазу.
При застосуванні препарату більше 5-7 днів слід контролювати показники периферичної крові та функціональний стан печінки.
Парацетамол спотворює результати лабораторних досліджень вмісту глюкози та сечової кислоти в плазмі крові.
При появі симптомів НПЗЗ-гастропатії (нудота, блювання, біль у животі, печія, зниження апетиту, метеоризм, дискомфорт в епігастральній області) показаний ретельний контроль, що включає проведення езофагогастродуоденоскопії, аналіз крові з визначенням гемоглобіну та гематокриту, аналіз калу на приховану кров.
При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 год до дослідження.
У період лікування не рекомендується вживання алкоголю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
На фоні прийому препарату пацієнтам слід утримуватися від усіх видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги, швидкої психічної та рухової реакції.
Побічні ефекти
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення сну, тривожність, депресія.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, підвищення АТ, серцева недостатність.
З боку дихальної системи: задишка, бронхоспазм.
З боку травної системи: абдомінальні болі, нудота, блювання, печія, зниження апетиту, діарея або запор, метеоризм, виразка слизової оболонки ясен, афтозний стоматит, панкреатит.
З боку органів чуття: порушення слуху, дзвін або шум у вухах, порушення зору, нечіткість зору або диплопія, сухість і подразнення очей.
З боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність, нефротичний синдром, поліурія, цистит.
Алергічні реакції: шкірний висип, шкірний свербіж, алергічний риніт, ангіоневротичний набряк, багатоформна ексудативна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
З боку системи кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз, лейкопенія, еозинофілія.
При тривалому застосуванні у великих дозах - гепатотоксична та нефротоксична (гепатит, інтерстиціальний нефрит і папілярний некроз) дія; гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, підвищення АТ, серцева недостатність.
З боку дихальної системи: задишка, бронхоспазм.
З боку травної системи: абдомінальні болі, нудота, блювання, печія, зниження апетиту, діарея або запор, метеоризм, виразка слизової оболонки ясен, афтозний стоматит, панкреатит.
З боку органів чуття: порушення слуху, дзвін або шум у вухах, порушення зору, нечіткість зору або диплопія, сухість і подразнення очей.
З боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність, нефротичний синдром, поліурія, цистит.
Алергічні реакції: шкірний висип, шкірний свербіж, алергічний риніт, ангіоневротичний набряк, багатоформна ексудативна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
З боку системи кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз, лейкопенія, еозинофілія.
При тривалому застосуванні у великих дозах - гепатотоксична та нефротоксична (гепатит, інтерстиціальний нефрит і папілярний некроз) дія; гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія.
Передозування
Симптоми: біль у животі, нудота, блювання, збудження або загальмованість, сонливість, сплутаність свідомості, тахікардія, аритмія, гостра ниркова недостатність, метаболічний ацидоз, часте сечовипускання, гіпертермія, головний біль, тремор або м'язові посмикування; підвищення активності печінкових трансаміназ, збільшення ПВ. При підозрі на передозування необхідно негайно звернутися за медичною допомогою.
Лікування: промивання шлунка, з подальшим призначенням активованого вугілля; лужне пиття, форсований діурез, симптоматична терапія.
Лікування: промивання шлунка, з подальшим призначенням активованого вугілля; лужне пиття, форсований діурез, симптоматична терапія.
Лікарняна взаємодія
Індуктори мікросомального окислення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що обумовлює можливість розвитку важкої інтоксикації при передозуванні.
Інгібітори мікросомального окислення (в т.ч. циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії.
Мієлотоксичні лікарські засоби підсилюють прояви гематотоксичності препарату.
Циклоспорин і препарати золота підвищують нефротоксичність препарату.
Поєднання ібупрофену з етанолом, ГКС підвищує ризик ерозивно-виразкового ураження ШКТ.
Одночасне застосування парацетамолу з етанолом підвищує ризик виникнення гострого панкреатиту.
Парацетамол і ібупрофен підсилюють дію антикоагулянтів непрямої дії і знижують ефективність урикозуричних препаратів.
Тривале використання барбітуратів знижує ефективність парацетамолу.
Дифлунисал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, що підвищує ризик розвитку гепатотоксичності.
Ібупрофен знижує гіпотензивну активність вазодилататорів, натрійуретичну і діуретичну - фуросеміду і гідрохлоротіазиду.
Антациди і колестирамін знижують абсорбцію ібупрофену.
Кофеїн підвищує анальгезуючу дію ібупрофену.
Ібупрофен підсилює ефект пероральних гіпоглікемічних засобів і інсуліну.
Ібупрофен збільшує концентрацію в крові дигоксину, препаратів літію і метотрексату.
При одночасному призначенні з ацетилсаліциловою кислотою ібупрофен знижує її протизапальну і антиагрегантну дію.
Цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроєва кислота, плікаміцин збільшують частоту розвитку гіпопротромбінемії.
Інгібітори мікросомального окислення (в т.ч. циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії.
Мієлотоксичні лікарські засоби підсилюють прояви гематотоксичності препарату.
Циклоспорин і препарати золота підвищують нефротоксичність препарату.
Поєднання ібупрофену з етанолом, ГКС підвищує ризик ерозивно-виразкового ураження ШКТ.
Одночасне застосування парацетамолу з етанолом підвищує ризик виникнення гострого панкреатиту.
Парацетамол і ібупрофен підсилюють дію антикоагулянтів непрямої дії і знижують ефективність урикозуричних препаратів.
Тривале використання барбітуратів знижує ефективність парацетамолу.
Дифлунисал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, що підвищує ризик розвитку гепатотоксичності.
Ібупрофен знижує гіпотензивну активність вазодилататорів, натрійуретичну і діуретичну - фуросеміду і гідрохлоротіазиду.
Антациди і колестирамін знижують абсорбцію ібупрофену.
Кофеїн підвищує анальгезуючу дію ібупрофену.
Ібупрофен підсилює ефект пероральних гіпоглікемічних засобів і інсуліну.
Ібупрофен збільшує концентрацію в крові дигоксину, препаратів літію і метотрексату.
При одночасному призначенні з ацетилсаліциловою кислотою ібупрофен знижує її протизапальну і антиагрегантну дію.
Цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроєва кислота, плікаміцин збільшують частоту розвитку гіпопротромбінемії.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 400 мг+200 мг.
По 2, 6, 10 або 12 таблеток у контурній чарунковій упаковці.
1 або 2 контурні чарункові упаковки з інструкцією по застосуванню в пачку з картону.
По 2, 6, 10 або 12 таблеток у контурній чарунковій упаковці.
1 або 2 контурні чарункові упаковки з інструкцією по застосуванню в пачку з картону.