Кальцитрин

Кальцитрин вводять внутрішньом'язово або підшкірно. Препарат розчиняють у стерильній воді для ін'єкцій безпосередньо перед застосуванням. Розпочинаючи лікування, визначають вміст кальцію в крові, а також проводять шкірну пробу - внутрішньошкірно вводять 1 ОД кальцитрину в 0,1 мл розчинника. Хворим з вираженою шкірною реакцією на кальцитрин (інтенсивна еритема /почервоніння шкіри/, припухлість) лікування не проводять.

Препарат вводять 1 раз на день щоденно протягом місяця з перервою кожен 7-й день або через день протягом 2-3 міс. Лікування починають у стаціонарі (лікарні) і продовжують амбулаторно (поза лікарнею). Спортсменам з патологічною перебудовою кісток, хворим з уповільненим зрощенням переломів, у легких випадках остеопорозу (порушення живлення кісткової тканини, що супроводжується збільшенням її ламкості), при неендокринних захворюваннях, що вимагають тривалого застосування глюкокортикоїдів (гормонів кори надниркових залоз, що впливають на вуглеводний і білковий обмін), препарат призначають по 1 ОД на день.

При системних ураженнях скелета середньої тяжкості, а також травматичному та інших остеомієлітах (запаленні кісткового мозку та прилеглої кісткової тканини) препарат призначають по 2-3 ОД на день, у випадку важких форм системних і вогнищевих уражень скелета - по 5 ОД на день.
Повторний курс ін'єкцій проводять не раніше ніж через 2 міс. При захворюваннях легкої та середньої тяжкості - зазвичай через 6-12 міс.
Поряд з кальцитрином рекомендується призначати внутрішньо препарати кальцію (гліцерофосфат або глюконат кальцію по 4-6 г на добу).
Є дані про застосування кальцитрину у вигляді інгаляцій (1-2 ОД в 1-2 мл дистильованої води; на курс 8-10 інгаляцій) у комплексній терапії обструктивного бронхіту (запалення бронхів, що поєднується з порушенням прохідності по них повітря). Ефект пояснюють протизапальною та протинабряковою дією, пов'язаною з інгібуванням дегрануляції тучних клітин (пригніченням порушення функції “величезних” клітин сполучної тканини, що супроводжується зменшенням виділення таких біологічно активних речовин, як гепарин, серотонін, гістамін) та іншими процесами.

Під час лікування кальцитрином можливі алергічні реакції в місці ін'єкції, припливи крові до обличчя, підвищення артеріального тиску. У цих випадках роблять перерву в лікуванні на 2-3 дні. Поява повторних виражених реакцій вимагає відміни препарату. Введення кальцитрину у підвищених дозах (більше 5 ОД на ін'єкцію) може супроводжуватися нудотою, іноді блюванням.