Кофіцил-Плюс

Жарознижувальне, протизапальне, знеболювальне.

Комбінований препарат.
Препарат має знеболювальну, жарознижувальну та психостимулюючу дію.

Ацетилсаліцилова кислота має жарознижувальну та протизапальну дію, зменшує біль, особливо викликаний запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів і тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення.

Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний і судиноруховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, відчуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. У цій комбінації кофеїн у малій дозі практично не має стимулюючої дії на центральну нервову систему, проте підвищує тонус судин головного мозку та прискорює кровотік.

Парацетамол має анальгезуючу, жарознижувальну та вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах.

Ацетилсаліцилова кислота
При прийомі внутрішньо абсорбція повна. Під час абсорбції піддається пресистемній елімінації в стінці кишечника та системній - у печінці (деацетилюється). Швидко гідролізується холінестеразами та альбумінестеразою, тому період напіввиведення не більше 15-20 хв.
В організмі циркулює (на 75-90% у зв'язку з альбуміном) і розподіляється в тканинах у вигляді аніона саліцилової кислоти. Час досягнення максимальної концентрації 2 год.
Метаболізується переважно в печінці з утворенням 4 метаболітів, виявлених у багатьох тканинах і сечі.
Виводиться переважно шляхом активної секреції в канальцях нирок у вигляді саліцилату (60%) та його метаболітів. Виведення незміненого саліцилату залежить від pH сечі (при підлужуванні сечі зростає іонізація саліцилатів, погіршується їх реабсорбція та значно збільшується виведення).
Швидкість виведення залежить від дози: при прийомі невеликих доз період напіввиведення 2-3 год, зі збільшенням дози може зростати до 15-30 год.
У новонароджених елімінація саліцилатів здійснюється значно повільніше, ніж у дорослих.

Кофеїн
При прийомі внутрішньо абсорбція хороша, відбувається на всьому протязі кишечника. Всмоктування відбувається в основному за рахунок ліпофільності, а не водорозчинності.
Час досягнення максимальної концентрації 50-75 хв після прийому внутрішньо, максимальна концентрація 1,6-1,8 мг/л.
Швидко розподіляється у всіх органах і тканинах організму; легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр і плаценту. Об'єм розподілу у дорослих 0,4 - 0,6 л/кг, у новонароджених 0,78 - 0,92 л/кг. Зв'язок з білками крові (альбумінами) 25-36%.
Більше 90% піддається метаболізму в печінці, у дітей перших років життя до 10-15%. У дорослих близько 80% дози кофеїну метаболізується в параксантин, близько 10% в теобромін і близько 4% в теофілін. Ці сполуки згодом деметилюються в монометилксантини, а потім в метильовані сечові кислоти.
Період напіввиведення у дорослих 3,9-5,3 год (іноді до 10 год). Виведення кофеїну та його метаболітів здійснюється нирками (в незміненому вигляді у дорослих виводиться 1-2%).

Парацетамол
Абсорбція висока, час досягнення максимальної концентрації 0,5-2 год; максимальна концентрація 5-20 мкг/мл.
Зв'язок з білками плазми 15%. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої годуючою матір'ю дози парацетамолу проникає в грудне молоко.
Терапевтична ефективна концентрація парацетамолу в плазмі досягається при його призначенні в дозі 10-15 мг/кг.
Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з утворенням неактивних глюкуронідів і сульфатів; 17% піддається гідроксилюванню з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів і викликати їх некроз. У метаболізмі препарату також беруть участь ізоферменти CYP2E1, CYP1А2 і в меншій мірі ізофермент CYP3A4.
Період напіввиведення 1-4 год. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, менше 5% в незміненому вигляді.
У літніх пацієнтів знижується кліренс препарату і збільшується період напіввиведення.

Для дорослих:

Больовий синдром слабкої або помірної вираженості (різного генезу): головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, артралгія, альгодисменорея.
Лихоманковий синдром: при гострих респіраторних захворюваннях та грипі.

Дитячий вік до 15 років, підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (в фазі загострення), шлунково-кишкова кровотеча, підвищена схильність до кровотеч, повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та навколоносових пазух і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (в тому числі в анамнезі), геморагічні діатези (гемофілія, хвороба Віллебранда, телеангіоектазія, гіпопротромбінемія, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура), розшаровуюча аневризма аорти, портальна гіпертензія, дефіцит вітаміну К, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, виражена артеріальна гіпертензія, тяжкий перебіг ішемічної хвороби серця, глаукома, підвищена збудливість, порушення сну; хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею.

Тяжка ниркова недостатність; вагітність та період лактації; органічні захворювання серцево-судинної системи (ССС) (в тому числі, гострий інфаркт міокарда); хронічна серцева недостатність (ХСН) III-IV функціонального класу за NYHA; одночасний прийом метотрексату більше 15 мг на тиждень; гіпопротеїнемія.

З обережністю:
Гіперурикемія, уратний нефролітіаз, подагра, виразкова хвороба шлунка і/або дванадцятипалої кишки (в анамнезі), ниркова недостатність легкої та середньої тяжкості; печінкова недостатність легкої та середньої тяжкості з підвищенням рівня трансаміназ; доброякісні гіпербілірубінемії (в тому числі синдром Жильбера, алкогольне ураження печінки); захворювання периферичних артерій; літній вік (особливо при низькій масі тіла); алкоголізм; епілепсія та схильність до судомних нападів; ХСН I-II функціонального класу за NYHA; хронічна обструктивна хвороба легень (ХОБЛ); одночасний прийом метотрексату менше 15 мг на тиждень; супутня терапія нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ), глюкокортикостероїдами, антиагрегантами, селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, куріння.

Дітям не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рея. Симптомами синдрому Рея є тривала блювота, гостра енцефалопатія, збільшення печінки.

При тривалому застосуванні препарату необхідний контроль периферичної крові та функціонального стану печінки.

Оскільки ацетилсаліцилова кислота уповільнює згортання крові, то пацієнт, якщо йому належить хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату.

Пацієнтам з підвищеною чутливістю або з астматичними реакціями на саліцилати або їх похідні ацетилсаліцилову кислоту можна призначати тільки з дотриманням спеціальних заходів обережності (в умовах служби невідкладної допомоги).

Ацетилсаліцилова кислота в низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. У пацієнтів з відповідною схильністю це може в ряді випадків спровокувати напад подагри.

Під час лікування слід відмовитися від вживання етанолу (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі).

З боку травної системи: гастралгія, нудота, блювота, гепатотоксичність, ерозивно-виразкові ураження ШКТ.

З боку сечовидільної системи: нефротоксичність,

Алергічні реакції: шкірні прояви, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, бронхоспазм.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, підвищення АТ,

При тривалому застосуванні: запаморочення, головний біль, порушення зору, шум у вухах, зниження агрегації тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (в т.ч. носова кровотеча, кровоточивість ясен, пурпура), ураження нирок з папілярним некрозом; глухота; синдром Рея у дітей (гіперпірексія, метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, блювота, порушення функції печінки).

Симптоми, обумовлені ацетилсаліциловою кислотою: при легких інтоксикаціях - нудота, блювота, гастралгія, запаморочення, дзвін у вухах; важка інтоксикація - загальмованість, сонливість, колапс, судоми, бронхоспазм, утруднене дихання, анурія, кровотечі.
Спочатку центральна гіпервентиляція легень призводить до дихального алкалозу (задишка, задуха, ціаноз, пітливість). У міру посилення інтоксикації прогресуючий параліч дихання і роз'єднання окисного фосфорилювання викликають респіраторний ацидоз.

Симптоми, обумовлені парацетамолом: протягом перших 24 год після прийому - блідість шкірних покривів, нудота, блювота, анорексія, абдомінальний біль; порушення метаболізму глюкози, метаболічний ацидоз. Симптоми порушення функції печінки можуть з'явитися через 12-48 годин після передозування.
При важкій інтоксикації - печінкова недостатність з прогресуючою енцефалопатією, кома, смерть; гостра ниркова недостатність з тубулярним некрозом (в тому числі при відсутності важкого ураження печінки); аритмія, панкреатит.

Хронічне передозування:
Симптоми, обумовлені ацетилсаліциловою кислотою: при тривалому застосуванні - запаморочення, головний біль, порушення зору, шум у вухах, зниження агрегації тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (носові кровотечі, кровоточивість ясен, пурпура та інші), ураження нирок з папілярним некрозом, глухота.
Симптоми, обумовлені парацетамолом: при тривалому прийомі у високих дозах можливий гепатотоксичний та нефротоксичний ефект (ниркова коліка, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія).
Гепатотоксичний ефект у дорослих проявляється при прийомі 10 г і більше.

Лікування: постійний контроль над зміною параметрів кислотно-основного стану (КОС) та електролітного балансу; в залежності від стану обміну речовин - введення натрію гідрокарбонату, натрію цитрату або натрію лактату. Підвищена резервна лужність посилює виведення ацетилсаліцилової кислоти за рахунок ощелачування сечі. При наявності ураження печінки вводять донатори SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну протягом 8-9 годин після передозування та ацетилцистеїну - протягом 8 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну) визначається в залежності від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що минув після його прийому.

Посилює дію гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних лікарських засобів.

Одночасне призначення з іншими НПЗЗ, метотрексатом збільшує ризик розвитку побічних ефектів.
Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних лікарських засобів, а також протиподагричних лікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти.

Барбітурати, рифампіцин, саліциламід, протиепілептичні лікарські засоби та інші стимулятори мікросомального окислення сприяють утворенню токсичних метаболітів парацетамолу, що впливають на функцію печінки.

Метоклопрамід прискорює всмоктування парацетамолу.
Під впливом парацетамолу T1/2 хлорамфеніколу збільшується в 5 разів. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину).
Одночасний прийом парацетамолу та етанолу підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів.
Кофеїн прискорює всмоктування ерготаміну.

Таблетки 300 мг + 50 мг + 100 мг.
По 6 або 10 таблеток у контурній чарунковій або безчарунковій упаковці без вкладення в пачку з картону.
500 контурних чарункових або безчарункових упаковок разом з рівною кількістю інструкцій з медичного застосування в коробці з картону для споживчої тари (для стаціонару).