Колестирамін

Гіполіпідемічний засіб; має гіпохолестеринемічну, комплексоутворюючу дію. Перешкоджає всмоктуванню жовчних кислот і холестерину в кишечнику, зв'язуючи їх з утворенням комплексів, що виводяться з каловими масами. Підвищує синтез жовчних кислот з холестерину в печінці, знижує концентрацію ЛПНЩ, холестерину і жовчних кислот у плазмі, зменшує відкладення останніх у шкірі і свербіж у хворих з неповною обструкцією жовчовивідних шляхів.

Терапевтичний ефект проявляється протягом першого місяця. Для його підтримання необхідне тривале лікування. Тривале застосування може порушувати травлення (знижує всмоктування жирів і жиророзчинних вітамінів А, D, E, К), провокувати кровоточивість (гіпопротромбінемія) і знижувати концентрацію фолієвої кислоти в сироватці крові і еритроцитах.

Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.

Колестирамін нерозчинний у воді. Після прийому всередину не абсорбується з ШКТ, не піддається впливу травних ферментів.

Для дорослих:

Профілактика атеросклерозу та його ускладнень, гіперхолестеринемія, свербіж, пов'язаний із застоєм жовчі при захворюваннях печінки і жовчного міхура.

Гіперчутливість; непрохідність жовчовивідних шляхів, фенілкетонурія, вагітність (і підозра на неї), період лактації. З обережністю. Вік старше 60 років.

Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.

• З боку травної системи: запор, біль у животі, нудота, блювання, підвищене газоутворення, анорексія, діарея, панкреатит.
• Алергічні реакції: шкірні висипання.
• З боку обміну речовин: при тривалому застосуванні — гіперхлоремічний ацидоз, порушення всмоктування жиророзчинних вітамінів, фолієвої кислоти.
• З боку системи згортання крові: при тривалому застосуванні — зниження протромбінового часу, кровотечі.

Основна ймовірна небезпека — непрохідність ШКТ.

при одночасному застосуванні з:

• трициклічними антидепресантами (в тому числі з іміпраміном, амітриптиліном, дезипраміном, нортриптиліном) — можливе зниження їх концентрації в плазмі крові;
• акарбозою — можливе посилення ефектів акарбози;
• аміодароном — знижується концентрація аміодарону в плазмі крові;
• вальпроатом натрію — можливе невелике зниження абсорбції вальпроату натрію;
• ванкоміцином — знижується ефективність ванкоміцину;
• варфарином, фенпрокумоном, дикумаролом — можливе зниження ефективності антикоагулянтів;
• гідрокортизоном — знижується абсорбція гідрокортизону в ШКТ;
• гідрохлоротіазидом — знижується абсорбція і діуретичний ефект гідрохлоротіазиду;
• гліпізидом — можливе зниження абсорбції гліпізиду.

При прийомі з інтервалом 1,5 год колестирамін не має суттєвого впливу на концентрацію дигоксину і дигітоксину в плазмі крові. Зниження концентрації дигоксину і дигітоксину в плазмі крові можливе при тривалому поєднаному застосуванні з колестираміном.
При одночасному застосуванні з:

• диклофенаком, ібупрофеном — знижується абсорбція диклофенаку і ібупрофену в ШКТ;
• заліза сульфатом, фенілбутазоном — можливе зниження абсорбції заліза сульфату і фенілбутазону;
• левотироксином, гормонами щитовидної залози — знижується абсорбція левотироксину і гормонів щитовидної залози в ШКТ;
• лоперамідом — можливе зниження ефективності лопераміду;
• метотрексатом — можливе зниження концентрації метотрексату в плазмі крові;
• метронідазолом — можливе невелике зниження абсорбції метронідазолу в ШКТ;
• парацетамолом — можливе зниження абсорбції парацетамолу.

При поєднаному застосуванні з:

• колестираміном — можливе підвищення виведення з організму піроксикаму, мелоксикаму, теноксикаму і зниження їх ефективності;
• правастатином, флувастатином — знижується концентрація правастатину в плазмі крові, Cmax в плазмі крові і AUC флувастатину. При цьому загальний гіполіпідемічний ефект посилюється.

При одночасному застосуванні зі спіронолактоном описані випадки гіпохлоремічного алкалозу.
При поєднаному застосуванні з фуросемідом знижуються абсорбція і діуретичний ефект фуросеміду.

Порошок по 4 г.