Кортинефф
Cortineff
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Флудрокортизон, Флоринеф
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: "Cortineff" 0,001
D.t.d. № 20 in tab.
S. По 1 таблетки 1 раз в день.
D.t.d. № 20 in tab.
S. По 1 таблетки 1 раз в день.
Фармакологічні властивості
Синтетичний аналог гормону кори надниркових залоз, фтороване похідне гідрокортизону. Має високу мінералокортикоїдну активність.
Кортинефф підсилює зворотне всмоктування натрію та води в ниркових канальцях, а також збільшує виділення калію та іонів водню. Збільшення об'єму позаклітинної рідини та затримка натрію в організмі призводять до підвищення АТ.
Кортинефф у дозах, що перевищують терапевтичні, може гальмувати активність кори надниркових залоз, активність вилочкової залози та секрецію АКТГ гіпофізом. Препарат також може підсилювати відкладення глікогену в печінці, а при недостатній кількості білка в їжі призводити до негативного азотистого балансу.
Кортинефф має в 100 разів сильнішу мінералокортикоїдну дію і в 10-15 разів сильнішу протизапальну дію, ніж гідрокортизон.
Кортинефф підсилює зворотне всмоктування натрію та води в ниркових канальцях, а також збільшує виділення калію та іонів водню. Збільшення об'єму позаклітинної рідини та затримка натрію в організмі призводять до підвищення АТ.
Кортинефф у дозах, що перевищують терапевтичні, може гальмувати активність кори надниркових залоз, активність вилочкової залози та секрецію АКТГ гіпофізом. Препарат також може підсилювати відкладення глікогену в печінці, а при недостатній кількості білка в їжі призводити до негативного азотистого балансу.
Кортинефф має в 100 разів сильнішу мінералокортикоїдну дію і в 10-15 разів сильнішу протизапальну дію, ніж гідрокортизон.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Дозу препарату встановлюють індивідуально, залежно від показань, ефективності терапії та стану пацієнта. У процесі лікування при зміні клінічної картини або під час стресових ситуацій, таких як хірургічна операція, травма або інфекція, може бути необхідна корекція дози.
Дорослим при замісній терапії залежно від клінічної ситуації доза варіює від 100 мкг 3 рази на тиждень до 200 мкг/добу.
При адреногенітальному синдромі дітям призначають у початковій дозі 300 мкг/добу, потім протягом кількох місяців дозу знижують до 50-100 мкг/добу.
Підтримуюча доза для грудних дітей становить від 100 до 200 мкг/добу, для дітей віком старше 1 року - 50-100 мкг/добу.
Таблетки слід приймати вранці, після їжі, запиваючи великою кількістю рідини. У разі застосування у високих дозах рекомендують приймати 2/3 дози вранці та 1/3 дози вдень.
У разі пропуску прийому дози слід прийняти препарат якнайшвидше. Якщо ж наближається час наступного прийому, пропущену дозу приймати не слід. Не слід приймати подвійну дозу одразу.
Кортинефф слід приймати в мінімальних ефективних дозах. У разі потреби дозу препарату слід зменшувати поступово.
Дорослим при замісній терапії залежно від клінічної ситуації доза варіює від 100 мкг 3 рази на тиждень до 200 мкг/добу.
При адреногенітальному синдромі дітям призначають у початковій дозі 300 мкг/добу, потім протягом кількох місяців дозу знижують до 50-100 мкг/добу.
Підтримуюча доза для грудних дітей становить від 100 до 200 мкг/добу, для дітей віком старше 1 року - 50-100 мкг/добу.
Таблетки слід приймати вранці, після їжі, запиваючи великою кількістю рідини. У разі застосування у високих дозах рекомендують приймати 2/3 дози вранці та 1/3 дози вдень.
У разі пропуску прийому дози слід прийняти препарат якнайшвидше. Якщо ж наближається час наступного прийому, пропущену дозу приймати не слід. Не слід приймати подвійну дозу одразу.
Кортинефф слід приймати в мінімальних ефективних дозах. У разі потреби дозу препарату слід зменшувати поступово.
Показання
— первинна недостатність кори надниркових залоз (хвороба Аддісона, стан після повної адреналектомії);
— вторинна недостатність кори надниркових залоз;
— адреногенітальний синдром (вроджена гіперплазія надниркових залоз);
— гіповолемія та артеріальна гіпотензія різного генезу.
— вторинна недостатність кори надниркових залоз;
— адреногенітальний синдром (вроджена гіперплазія надниркових залоз);
— гіповолемія та артеріальна гіпотензія різного генезу.
Протипоказання
— системні мікози;
— підвищена чутливість до флудрокортизону або інших компонентів препарату.
— підвищена чутливість до флудрокортизону або інших компонентів препарату.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
— З боку кістково-м'язової системи: м'язова слабкість, стероїдна міопатія (частіше зустрічається у жінок, зазвичай починається з м'язів стегнового пояса та поширюється на проксимальні м'язи рук; рідко зачіпає дихальні м'язи), втрата м'язової маси, розрив сухожиль, остеопороз, компресійний перелом хребта, асептичний некроз головок стегнової та плечової кісток, патологічні переломи довгих трубчастих кісток.
— З боку серцево-судинної системи: аритмії, брадикардія (аж до зупинки серця), зміни на ЕКГ, характерні для гіпокаліємії, гіперкоагуляція, тромбози, облітеруючий ендартеріїт. У хворих з гострим і підгострим інфарктом міокарда - поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
— З боку травної системи: стероїдна виразка з можливим перфорацією та кровотечею, панкреатит, метеоризм, виразковий езофагіт, порушення травлення, підвищення або зниження апетиту, блювання, гикавка; рідко - підвищення активності печінкових трансаміназ і ЩФ.
— Дерматологічні реакції: атрофічні смуги, вугри, уповільнене загоєння ран, витончення шкіри; петехії та гематоми, еритема, підвищена пітливість, екхімози, гіпер- або гіпопігментація, схильність до розвитку піодермії та кандидозів.
— Алергічні реакції: кропив'янка, алергічний дерматит, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції.
— З боку ЦНС: судоми, запаморочення, головний біль, порушення сну, підвищення внутрішньочерепного тиску з синдромом застійного соска зорового нерва (псевдопухлина мозку - найчастіше у дітей, зазвичай після занадто швидкого зменшення дози, симптоми - головний біль, погіршення гостроти зору або двоїння в очах); психічні реакції, які можуть імітувати шизофренію, манії або делірійний синдром (частіше з'являються у жінок у перші два тижні лікування); можливі ейфорія, безсоння, різкі зміни настрою, зміни особистості, важка депресія.
— З боку ендокринної системи: вторинна надниркова та гіпоталамо-гіпофізарна недостатність (особливо під час стресових ситуацій, таких як хвороба, травма, хірургічна операція), синдром Іценко-Кушинга, уповільнення росту у дітей; порушення менструального циклу; зниження толерантності до вуглеводів, гіперглікемія, глюкозурія; маніфестація латентного цукрового діабету та підвищення потреби в інсуліні або пероральних гіпоглікемічних препаратах у хворих на цукровий діабет; гірсутизм.
— З боку органу зору: задня субкапсулярна катаракта (зазвичай проходить після припинення лікування, але може знадобитися хірургічне лікування); підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома (зазвичай після лікування протягом не менше року); екзофтальм, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових або вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки.
— З боку обміну речовин: негативний азотистий баланс (внаслідок катаболізму білка), підвищене виведення кальцію, гіпокальціємія; обумовлені мінералокортикоїдною активністю гіпернатріємія, гінокаліємічний синдром (гіпокаліємія, аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість і втомлюваність).
— Інші: збільшення маси тіла, маскування симптомів інфекційних захворювань, непритомність, розвиток або загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільно застосовувані імунодепресанти та вакцинація), лейкоцитурія, синдром відміни.
— З боку серцево-судинної системи: аритмії, брадикардія (аж до зупинки серця), зміни на ЕКГ, характерні для гіпокаліємії, гіперкоагуляція, тромбози, облітеруючий ендартеріїт. У хворих з гострим і підгострим інфарктом міокарда - поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
— З боку травної системи: стероїдна виразка з можливим перфорацією та кровотечею, панкреатит, метеоризм, виразковий езофагіт, порушення травлення, підвищення або зниження апетиту, блювання, гикавка; рідко - підвищення активності печінкових трансаміназ і ЩФ.
— Дерматологічні реакції: атрофічні смуги, вугри, уповільнене загоєння ран, витончення шкіри; петехії та гематоми, еритема, підвищена пітливість, екхімози, гіпер- або гіпопігментація, схильність до розвитку піодермії та кандидозів.
— Алергічні реакції: кропив'янка, алергічний дерматит, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції.
— З боку ЦНС: судоми, запаморочення, головний біль, порушення сну, підвищення внутрішньочерепного тиску з синдромом застійного соска зорового нерва (псевдопухлина мозку - найчастіше у дітей, зазвичай після занадто швидкого зменшення дози, симптоми - головний біль, погіршення гостроти зору або двоїння в очах); психічні реакції, які можуть імітувати шизофренію, манії або делірійний синдром (частіше з'являються у жінок у перші два тижні лікування); можливі ейфорія, безсоння, різкі зміни настрою, зміни особистості, важка депресія.
— З боку ендокринної системи: вторинна надниркова та гіпоталамо-гіпофізарна недостатність (особливо під час стресових ситуацій, таких як хвороба, травма, хірургічна операція), синдром Іценко-Кушинга, уповільнення росту у дітей; порушення менструального циклу; зниження толерантності до вуглеводів, гіперглікемія, глюкозурія; маніфестація латентного цукрового діабету та підвищення потреби в інсуліні або пероральних гіпоглікемічних препаратах у хворих на цукровий діабет; гірсутизм.
— З боку органу зору: задня субкапсулярна катаракта (зазвичай проходить після припинення лікування, але може знадобитися хірургічне лікування); підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома (зазвичай після лікування протягом не менше року); екзофтальм, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових або вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки.
— З боку обміну речовин: негативний азотистий баланс (внаслідок катаболізму білка), підвищене виведення кальцію, гіпокальціємія; обумовлені мінералокортикоїдною активністю гіпернатріємія, гінокаліємічний синдром (гіпокаліємія, аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість і втомлюваність).
— Інші: збільшення маси тіла, маскування симптомів інфекційних захворювань, непритомність, розвиток або загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільно застосовувані імунодепресанти та вакцинація), лейкоцитурія, синдром відміни.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Таб. 100 мкг: 20 шт.
Таблетки білого з кремовим відтінком кольору, круглі, плоскі, з фаскою, з витисненою буквою "F" на одній стороні та насічкою для розлому - на іншій.
1 таб. флудрокортизону ацетат 100 мкг.
Допоміжні речовини: лактоза, крохмаль картопляний, желатин, магнію стеарат.
20 шт. - флакони з оранжевого скла (1) - коробки картонні.
Таблетки білого з кремовим відтінком кольору, круглі, плоскі, з фаскою, з витисненою буквою "F" на одній стороні та насічкою для розлому - на іншій.
1 таб. флудрокортизону ацетат 100 мкг.
Допоміжні речовини: лактоза, крохмаль картопляний, желатин, магнію стеарат.
20 шт. - флакони з оранжевого скла (1) - коробки картонні.
