Лесфаль
Lesfal
Аналоги (дженерики, синоніми)
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp: Sol. Lesfali 5 ml
D.t.d. № 10 in amp.
S. По 1 ампулі в/в повільно
D.t.d. № 10 in amp.
S. По 1 ампулі в/в повільно
Фармакологічні властивості
При захворюваннях печінки мембрани гепатоцитів та їх органели завжди пошкоджуються, що може призводити до зміни активності мембранно-зв'язаних ферментів і рецепторних систем, порушення метаболічної функції клітини та зниження інтенсивності регенерації печінки.
Фосфоліпіди, що містяться в препараті Лесфаль, за своєю хімічною структурою подібні до ендогенних фосфоліпідів, але значно перевершують їх завдяки високому вмісту поліненасичених (есенціальних) жирних кислот. Ці високоенергетичні молекули вбудовуються переважно в структури клітинних мембран і полегшують відновлення пошкоджених тканин печінки. Оскільки цис-подвійні зв'язки цих полієнових кислот перешкоджають паралельному розташуванню вуглеводневих ланцюгів мембранних фосфоліпідів, щільність розташування фосфоліпідних структур зменшується, в результаті чого швидкість надходження і виведення речовин зростає. Мембранозв'язані ферменти утворюють функціональні одиниці, які можуть підсилювати їх активність і забезпечувати фізіологічний перебіг основних метаболічних процесів. Фосфоліпіди впливають на порушений ліпідний метаболізм шляхом регуляції метаболізму ліпопротеїнів, в результаті чого нейтральні жири і холестерин перетворюються в форми, придатні для транспортування, особливо завдяки збільшенню здатності ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) приєднувати холестерин, і спрямовуються для подальшого окислення. Під час виведення фосфоліпідів через жовчовивідні шляхи літогенний індекс знижується і відбувається стабілізація жовчі.
При пероральному прийомі понад 90 % препарату всмоктується в тонкому кишечнику. Основна кількість розщеплюється під дією фосфоліпази-А до 1-ацил-лізо-фосфатидилхоліну, 50 % якого негайно піддається реацетилюванню в поліненасичений фосфатидилхолін ще під час всмоктування в тонкому кишечнику. Поліненасичений фосфатидилхолін з потоком лімфи потрапляє в кров і звідти, головним чином, у комплексі з ЛПВЩ, транспортується в печінку. Максимальний вміст фосфатидилхоліну в крові через 6-24 години після перорального прийому становить в середньому 20 %.
Період напіввиведення холінового компонента становить 66 годин, для насичених жирних кислот – 32 години.
У ході досліджень кінетики в людському організмі менше 5 % кожного з введених ізотопів 3Н і 14С виводилося з калом.
Фосфоліпіди, що містяться в препараті Лесфаль, за своєю хімічною структурою подібні до ендогенних фосфоліпідів, але значно перевершують їх завдяки високому вмісту поліненасичених (есенціальних) жирних кислот. Ці високоенергетичні молекули вбудовуються переважно в структури клітинних мембран і полегшують відновлення пошкоджених тканин печінки. Оскільки цис-подвійні зв'язки цих полієнових кислот перешкоджають паралельному розташуванню вуглеводневих ланцюгів мембранних фосфоліпідів, щільність розташування фосфоліпідних структур зменшується, в результаті чого швидкість надходження і виведення речовин зростає. Мембранозв'язані ферменти утворюють функціональні одиниці, які можуть підсилювати їх активність і забезпечувати фізіологічний перебіг основних метаболічних процесів. Фосфоліпіди впливають на порушений ліпідний метаболізм шляхом регуляції метаболізму ліпопротеїнів, в результаті чого нейтральні жири і холестерин перетворюються в форми, придатні для транспортування, особливо завдяки збільшенню здатності ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) приєднувати холестерин, і спрямовуються для подальшого окислення. Під час виведення фосфоліпідів через жовчовивідні шляхи літогенний індекс знижується і відбувається стабілізація жовчі.
При пероральному прийомі понад 90 % препарату всмоктується в тонкому кишечнику. Основна кількість розщеплюється під дією фосфоліпази-А до 1-ацил-лізо-фосфатидилхоліну, 50 % якого негайно піддається реацетилюванню в поліненасичений фосфатидилхолін ще під час всмоктування в тонкому кишечнику. Поліненасичений фосфатидилхолін з потоком лімфи потрапляє в кров і звідти, головним чином, у комплексі з ЛПВЩ, транспортується в печінку. Максимальний вміст фосфатидилхоліну в крові через 6-24 години після перорального прийому становить в середньому 20 %.
Період напіввиведення холінового компонента становить 66 годин, для насичених жирних кислот – 32 години.
У ході досліджень кінетики в людському організмі менше 5 % кожного з введених ізотопів 3Н і 14С виводилося з калом.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Дорослим і дітям з 12 років призначати внутрішньовенно повільно 5-10 мл на добу, а в тяжких випадках – від 10 до 20 мл на добу. 10 мл препарату можна вводити за один раз. Якщо препарат вводити розведеним, рекомендується використовувати власну кров пацієнта і розводити препарат у співвідношенні 1:1. Внутрішньовенну інфузію зазвичай застосовувати до 10 діб.
Рекомендується якнайшвидше підтримати (доповнити) парентеральну терапію пероральним прийомом препаратів, що містять фосфатидилхолін.
Загальний курс лікування становить 3 – 6 місяців.
Лікування псоріазу починають з перорального прийому фосфатидилхоліну протягом 2 тижнів. Після цього рекомендується 10 внутрішньовенних ін'єкцій по 5 мл з одночасним призначенням PUVA-терапії. Після закінчення курсу ін'єкцій відновлювати пероральний прийом фосфатидилхоліну і продовжувати застосування препарату протягом 2 місяців.
Діти.
Розчин Лесфаль для внутрішньовенних ін'єкцій не можна призначати новонародженим і недоношеним немовлятам, оскільки до складу препарату входить бензиловий спирт. Введення немовлятам і недоношеним малюкам препаратів, що містять бензиловий спирт, супроводжувалося розвитком синдрому задишки з летальним наслідком («гаспінг-синдром», симптомами якого є раптове виникнення синдрому задишки, артеріальної гіпотензії, брадикардії та серцево-судинного колапсу).
Рекомендується якнайшвидше підтримати (доповнити) парентеральну терапію пероральним прийомом препаратів, що містять фосфатидилхолін.
Загальний курс лікування становить 3 – 6 місяців.
Лікування псоріазу починають з перорального прийому фосфатидилхоліну протягом 2 тижнів. Після цього рекомендується 10 внутрішньовенних ін'єкцій по 5 мл з одночасним призначенням PUVA-терапії. Після закінчення курсу ін'єкцій відновлювати пероральний прийом фосфатидилхоліну і продовжувати застосування препарату протягом 2 місяців.
Діти.
Розчин Лесфаль для внутрішньовенних ін'єкцій не можна призначати новонародженим і недоношеним немовлятам, оскільки до складу препарату входить бензиловий спирт. Введення немовлятам і недоношеним малюкам препаратів, що містять бензиловий спирт, супроводжувалося розвитком синдрому задишки з летальним наслідком («гаспінг-синдром», симптомами якого є раптове виникнення синдрому задишки, артеріальної гіпотензії, брадикардії та серцево-судинного колапсу).
Показання
- Неалкогольний стеатогепатит
- Алкогольний стеатогепатит
- Гострі та хронічні гепатити різної етіології
- Цироз печінки
- Перед- та післяопераційне лікування при хірургічному втручанні на печінці та жовчовивідних шляхах
- Токсикози вагітних
- Псоріаз
- Радіаційний синдром.
- Алкогольний стеатогепатит
- Гострі та хронічні гепатити різної етіології
- Цироз печінки
- Перед- та післяопераційне лікування при хірургічному втручанні на печінці та жовчовивідних шляхах
- Токсикози вагітних
- Псоріаз
- Радіаційний синдром.
Протипоказання
- Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.
- Лесфаль не слід призначати новонародженим і недоношеним немовлятам, оскільки до складу препарату входить бензиловий спирт.
- Лесфаль не слід призначати новонародженим і недоношеним немовлятам, оскільки до складу препарату входить бензиловий спирт.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
- В окремих випадках при застосуванні підвищених доз Лесфаля можливі порушення з боку шлунково-кишкового тракту (діарея).
- В одиничних випадках можуть виникати реакції гіперчутливості, висип, свербіж, кропив'янка та реакції в місці введення препарату.
- В одиничних випадках можуть виникати реакції гіперчутливості, висип, свербіж, кропив'янка та реакції в місці введення препарату.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Діюча речовина: 1 мл розчину містить фосфатидилхолін із соєвих бобів 50 мг;
допоміжні речовини: спирт бензиловий, кислота дезоксихолева, натрію хлорид, натрію гідроксид, рибофлавін (Е 101), вода для ін'єкцій.
По 5 мл в ампулі. По 5 або 10 ампул у пачці.
По 5 ампул у блістері. По 1 або 2 блістери у пачці.
допоміжні речовини: спирт бензиловий, кислота дезоксихолева, натрію хлорид, натрію гідроксид, рибофлавін (Е 101), вода для ін'єкцій.
По 5 мл в ампулі. По 5 або 10 ампул у пачці.
По 5 ампул у блістері. По 1 або 2 блістери у пачці.