Лорікацин
Lorikacin
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Меркацин, Амібіотик, Амік, Амікабол, Амікацид, Амікацин, Амікін, Амікозит, Аміцил, Інфларакс, Лікацин, Селеміцин, Фарциклин, Флекселіт, Хемацин
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Sol. Amikacini sulfatis 250 mg/ml
D.t.d. № 10 in ampullis
S. Вводити внутрішньом'язово по 2 мл (500 мг) 2 рази на день.
D.t.d. № 10 in ampullis
S. Вводити внутрішньом'язово по 2 мл (500 мг) 2 рази на день.
Фармакологічні властивості
Лорікацин — аміноглікозидний антибіотик III покоління, що має широкий спектр активності щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій. Не впливає на більшість анаеробів.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Застосовують Лорікацин в/м або в/в.
Дітям віком старше 12 років і дорослим призначають по 5 мг/кг кожні 8 год або по 7,5 мг/кг кожні 12 год протягом 7–10 днів. Максимальна доза для дорослих — 15 мг/кг/добу, добову дозу розподіляють на 2 введення. При тяжкому перебігу захворювання та при інфекціях, викликаних Pseudomonas, добову дозу розподіляють на 3 введення. Максимальна добова доза — 1,5 г. Максимальна курсова доза не повинна перевищувати 15 г.
Тривалість лікування зазвичай становить 3–7 днів при в/в введенні та 7–10 днів при в/м.
У хворих з порушенням функції нирок добову дозу необхідно знизити або збільшити інтервали між введеннями. Дозу знижують залежно від рівня креатиніну в плазмі крові та маси тіла пацієнта.
Інтервал між введеннями антибіотика розраховують шляхом множення значення рівня креатиніну в плазмі крові на 9 (наприклад, якщо рівень креатиніну 2 мг, препарат призначають через кожні 18 год).
Вводити Лорікацин шляхом в/в інфузії дорослим і дітям необхідно протягом 60–90 хв (зі швидкістю 50 крапель в 1 хв), а новонародженим дітям — 1–2 год. Концентрація р-ра Лорікацину при в/в введенні не повинна перевищувати 5 мг/мл (необхідно використовувати достатній обсяг рідини для в/в інфузії). В/в ін'єкцію Лорікацину необхідно виконувати дуже повільно (протягом 2–7 хв).
Правила приготування р-ра.
Для в/в введення використовують той же р-р, що і для в/м введення, але попередньо розводять його в 200 мл 5% р-ра глюкози або ізотонічного р-ра натрію хлориду. Концентрація препарату в р-ра для в/в введення не повинна перевищувати 5 мг/мл.
Дітям віком старше 12 років і дорослим призначають по 5 мг/кг кожні 8 год або по 7,5 мг/кг кожні 12 год протягом 7–10 днів. Максимальна доза для дорослих — 15 мг/кг/добу, добову дозу розподіляють на 2 введення. При тяжкому перебігу захворювання та при інфекціях, викликаних Pseudomonas, добову дозу розподіляють на 3 введення. Максимальна добова доза — 1,5 г. Максимальна курсова доза не повинна перевищувати 15 г.
Тривалість лікування зазвичай становить 3–7 днів при в/в введенні та 7–10 днів при в/м.
У хворих з порушенням функції нирок добову дозу необхідно знизити або збільшити інтервали між введеннями. Дозу знижують залежно від рівня креатиніну в плазмі крові та маси тіла пацієнта.
Інтервал між введеннями антибіотика розраховують шляхом множення значення рівня креатиніну в плазмі крові на 9 (наприклад, якщо рівень креатиніну 2 мг, препарат призначають через кожні 18 год).
Вводити Лорікацин шляхом в/в інфузії дорослим і дітям необхідно протягом 60–90 хв (зі швидкістю 50 крапель в 1 хв), а новонародженим дітям — 1–2 год. Концентрація р-ра Лорікацину при в/в введенні не повинна перевищувати 5 мг/мл (необхідно використовувати достатній обсяг рідини для в/в інфузії). В/в ін'єкцію Лорікацину необхідно виконувати дуже повільно (протягом 2–7 хв).
Правила приготування р-ра.
Для в/в введення використовують той же р-р, що і для в/м введення, але попередньо розводять його в 200 мл 5% р-ра глюкози або ізотонічного р-ра натрію хлориду. Концентрація препарату в р-ра для в/в введення не повинна перевищувати 5 мг/мл.
Для дітей:
Недоношеним новонародженим дітям препарат призначають у початковій дозі 10 мг/кг, а потім кожні 18–24 год по 7,5 мг/кг протягом 7–10 днів. Доношеним новонародженим дітям і дітям віком до 12 років спочатку призначають 10 мг/кг, потім 7,5 мг/кг кожні 12 год протягом 7–10 днів.
Показання
- інфекції дихальних шляхів (пневмонія, викликана грамнегативними бактеріями);
- інфекції ЦНС (включаючи менінгіт і вентрикуліт);
- внутрішньочеревні інфекції (перитоніт та ін.);
- інфекції жовчовивідних шляхів;
- інфекції кісток і суглобів;
- інфекції шкіри та м'яких тканин (включаючи інфіковані опіки);
- бактеріальна септицемія;
- вторинні (ускладнені) інфекції сечовивідних шляхів
Протипоказання
- при гіперчутливості до амікацину або інших антибіотиків з групи аміноглікозидів та їх похідних
- при тяжкій нирковій недостатності та невриті слухового нерва
- в період вагітності та годування груддю
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
- прояви нефротоксичності (полакіурія, олігакіурія, поліурія, олігурія, полідипсія, анорексія, нудота, блювання, протеїнурія, циліндрурія, підвищення рівня креатиніну, залишкового азоту)
- прояви нейротоксичності (гіперкінези, парестезії, епілептичні напади, дзвін у вухах)
- прояви ототоксичності (втрата або зниження слуху, шум або відчуття закладеності у вухах)
- прояви вестибулотоксичності (порушення координації рухів, тремор, нудота, блювання).
Дуже рідко — набряк Квінке), зміни з боку крові (анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія), зміни лабораторних показників (підвищення активності печінкових трансаміназ, зміни рівнів білірубіну, азоту сечовини, креатиніну, іонів кальцію, магнію, калію, натрію).
Передозування
проявляється ознаками ото- і нефротоксичності. Специфічного антидоту немає. Лікування носить симптоматичний характер. Необхідно провести промивання шлунка. Пацієнт повинен отримувати достатню кількість рідини. При виникненні підозри передозування Лорікацину пацієнт повинен бути проконсультований психіатром.
Лорікацин видаляється з плазми крові шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу.
Нейром'язова блокада (пригнічення або параліч дихання), яка може розвинутися при одночасному застосуванні ≥2 аміноглікозидів, купірується застосуванням антихолінестеразних засобів або солей кальцію, при неефективності — ШВЛ.
Лорікацин видаляється з плазми крові шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу.
Нейром'язова блокада (пригнічення або параліч дихання), яка може розвинутися при одночасному застосуванні ≥2 аміноглікозидів, купірується застосуванням антихолінестеразних засобів або солей кальцію, при неефективності — ШВЛ.
Лікарняна взаємодія
при одночасному застосуванні ≥2 аміноглікозидів або одночасному застосуванні капреоміцину з амікацином можливе підвищення ризику розвитку ото- і нефротоксичної дії, а також нейром'язової блокади. Також одночасне застосування ≥2 аміноглікозидів може призвести до зниження антибактеріальної дії кожного з них, оскільки препарати конкурують за механізм поглинання.
Бета-лактамні антибіотики (пеніцилінового і цефалоспоринового ряду) можуть інактивувати амікацин, тому їх не можна змішувати в одному флаконі для в/в введення. При одночасному застосуванні їх вводять у різні зони м'язів. При застосуванні Лорікацину одночасно з в/в введенням індометацину у недоношених дітей у неонатальний період відбувається підвищення концентрації препарату в плазмі крові і виникає ризик розвитку токсичної дії.
Сумісне застосування метоксифлюрану, поліміксинів для парентерального введення і інших ото- і нефротоксичних препаратів з амікацином може підвищувати їх ото- або нефротоксичну дію.
При застосуванні Лорікацину одночасно з препаратами, що викликають нейром'язову блокаду (галогеновий вуглеводень, інгаляційні анестетики, опіоїдні анальгетики, а також при переливанні цитратної крові у великих об'ємах), відбувається посилення нейром'язової блокади.
Бета-лактамні антибіотики (пеніцилінового і цефалоспоринового ряду) можуть інактивувати амікацин, тому їх не можна змішувати в одному флаконі для в/в введення. При одночасному застосуванні їх вводять у різні зони м'язів. При застосуванні Лорікацину одночасно з в/в введенням індометацину у недоношених дітей у неонатальний період відбувається підвищення концентрації препарату в плазмі крові і виникає ризик розвитку токсичної дії.
Сумісне застосування метоксифлюрану, поліміксинів для парентерального введення і інших ото- і нефротоксичних препаратів з амікацином може підвищувати їх ото- або нефротоксичну дію.
При застосуванні Лорікацину одночасно з препаратами, що викликають нейром'язову блокаду (галогеновий вуглеводень, інгаляційні анестетики, опіоїдні анальгетики, а також при переливанні цитратної крові у великих об'ємах), відбувається посилення нейром'язової блокади.
Лікарська форма
Розчин для ін'єкцій 50 мг/мл амп. 2 мл, № 10
Амікацин 50 мг/мл.
Інші інгредієнти: натрію цитрат (дигідрат), натрію метабісульфіт, кислота сірчана, вода для ін'єкцій.
Р-р д/ін. 250 мг/мл амп. 2 мл, № 10
Амікацин 250 мг/мл.
Інші інгредієнти: натрію цитрат (дигідрат), натрію метабісульфіт, кислота сірчана, вода для ін'єкцій.
Амікацин 50 мг/мл.
Інші інгредієнти: натрію цитрат (дигідрат), натрію метабісульфіт, кислота сірчана, вода для ін'єкцій.
Р-р д/ін. 250 мг/мл амп. 2 мл, № 10
Амікацин 250 мг/мл.
Інші інгредієнти: натрію цитрат (дигідрат), натрію метабісульфіт, кислота сірчана, вода для ін'єкцій.
