Людіоміл
Ludiomil
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Мапротилін, Мапротибене
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp. "Ludiomil" 25 mg
D.t.d. 30 in tabl.
S. По 1 таблетці 2 рази на добу
D.t.d. 30 in tabl.
S. По 1 таблетці 2 рази на добу
Фармакологічні властивості
Мапротилін є тетрациклічним антидепресантом, неселективним інгібітором зворотного захоплення моноамінів, який також проявляє терапевтичні властивості, притаманні трициклічним антидепресантам. Препарат має збалансований спектр дії: покращує настрій, усуває тривогу та ажитацію, а також психомоторну загальмованість. При маскованій депресії препарат може мати сприятливий вплив на соматичні прояви.
Механізм дії мапротиліну пов'язаний з вираженим інгібуючим впливом на зворотне захоплення норадреналіну пресинаптичними нейронами кори головного мозку при вкрай незначному інгібуванні зворотного захоплення серотоніну. Мапротилін має слабко або помірно виражену спорідненість до центральних альфа1-адренорецепторів; чинить суттєву інгібуючу дію на гістамінові Hi-рецептори та помірну м-холіноблокуючу дію.
При тривалому застосуванні препарату в його механізмі дії також може мати значення зміна функціонального стану нейроендокринної системи (гормон росту, мелатонін, ендорфінергічна система) і/або системи нейромедіаторів (норадреналін, серотонін, гамма-аміномасляна кислота).
Механізм дії мапротиліну пов'язаний з вираженим інгібуючим впливом на зворотне захоплення норадреналіну пресинаптичними нейронами кори головного мозку при вкрай незначному інгібуванні зворотного захоплення серотоніну. Мапротилін має слабко або помірно виражену спорідненість до центральних альфа1-адренорецепторів; чинить суттєву інгібуючу дію на гістамінові Hi-рецептори та помірну м-холіноблокуючу дію.
При тривалому застосуванні препарату в його механізмі дії також може мати значення зміна функціонального стану нейроендокринної системи (гормон росту, мелатонін, ендорфінергічна система) і/або системи нейромедіаторів (норадреналін, серотонін, гамма-аміномасляна кислота).
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Під час лікування препаратом хворий повинен перебувати під медичним наглядом. Режим дозування слід підбирати індивідуально, змінюючи його з урахуванням стану хворого та його реакції на препарат. Наприклад, можливе перерозподіл дози препарату: підвищення вечірньої та зниження денної або призначення всієї добової дози в 1 прийом.
Після суттєвого зменшення вираженості симптомів можливе зниження дози препарату. Однак, при погіршенні стану пацієнта на фоні зменшення дози, слід негайно підвищити дозу препарату до початкової.
Таблетки слід ковтати цілими і запивати достатньою кількістю рідини. Максимальна добова доза препарату - 150 мг.
Препарат Людіоміл призначають по 25 мг 1-3 рази на добу або в дозі 25-75 мг 1 раз на добу, залежно від вираженості симптомів та ефекту лікування.
При необхідності добова доза може бути поступово підвищена до максимальної - 150 мг, в один або кілька прийомів, залежно від переносимості та клінічного ефекту.
Пацієнтам похилого віку препарат рекомендується призначати в менших дозах. На початку лікування препарат Людіоміл застосовують у дозі 10 мг 3 рази на добу або 25 мг 1 раз на добу.
При необхідності добову дозу препарату Людіоміл можна повільно і поступово підвищувати - до 25 мг 3 рази на добу або до 75 мг 1 раз на добу, залежно від переносимості та клінічного ефекту.
Не слід різко відміняти препарат або різко знижувати дозу у зв'язку з можливістю розвитку синдрому «відміни». Тактика поступового зниження дози препарату підбирається індивідуально з урахуванням стану хворого і проводиться протягом не менше 4-х тижнів.
Після суттєвого зменшення вираженості симптомів можливе зниження дози препарату. Однак, при погіршенні стану пацієнта на фоні зменшення дози, слід негайно підвищити дозу препарату до початкової.
Таблетки слід ковтати цілими і запивати достатньою кількістю рідини. Максимальна добова доза препарату - 150 мг.
Препарат Людіоміл призначають по 25 мг 1-3 рази на добу або в дозі 25-75 мг 1 раз на добу, залежно від вираженості симптомів та ефекту лікування.
При необхідності добова доза може бути поступово підвищена до максимальної - 150 мг, в один або кілька прийомів, залежно від переносимості та клінічного ефекту.
Пацієнтам похилого віку препарат рекомендується призначати в менших дозах. На початку лікування препарат Людіоміл застосовують у дозі 10 мг 3 рази на добу або 25 мг 1 раз на добу.
При необхідності добову дозу препарату Людіоміл можна повільно і поступово підвищувати - до 25 мг 3 рази на добу або до 75 мг 1 раз на добу, залежно від переносимості та клінічного ефекту.
Не слід різко відміняти препарат або різко знижувати дозу у зв'язку з можливістю розвитку синдрому «відміни». Тактика поступового зниження дози препарату підбирається індивідуально з урахуванням стану хворого і проводиться протягом не менше 4-х тижнів.
Показання
- Депресії: інволюційні та ендогенні, реактивні, психогенні та невротичні (в т. ч. депресія виснаження), масковані, соматогенні, а також менопаузальна (клімактерична) депресія;
- Депресивні порушення настрою, що характеризуються дисфорією, дратівливістю або тривожністю;
- Стан апатії (особливо для пацієнтів похилого віку);
- Скарги соматичного або психосоматичного характеру у хворих при наявності тривожності і/або депресії.
- Депресивні порушення настрою, що характеризуються дисфорією, дратівливістю або тривожністю;
- Стан апатії (особливо для пацієнтів похилого віку);
- Скарги соматичного або психосоматичного характеру у хворих при наявності тривожності і/або депресії.
Протипоказання
- підвищена чутливість до мапротиліну або будь-яких інших компонентів препарату;
- перехресна підвищена чутливість до трициклічних антидепресантів;
- захворювання, що супроводжуються судомним синдромом або зниженим порогом судомної готовності (наприклад, пошкодження головного мозку різної етіології, алкоголізм);
- гостра стадія інфаркту міокарда та порушення внутрішньосерцевої провідності;
- виражені порушення функції печінки або нирок;
- закритокутова глаукома, затримка відтоку сечі (наприклад, внаслідок захворювань передміхурової залози);
- одночасне лікування інгібіторами моноаміноксидази (МАО), а також протягом 14 днів після їх відміни;
- дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція;
- гостре отруєння алкоголем, снодійними або психотропними засобами;
- вік
- перехресна підвищена чутливість до трициклічних антидепресантів;
- захворювання, що супроводжуються судомним синдромом або зниженим порогом судомної готовності (наприклад, пошкодження головного мозку різної етіології, алкоголізм);
- гостра стадія інфаркту міокарда та порушення внутрішньосерцевої провідності;
- виражені порушення функції печінки або нирок;
- закритокутова глаукома, затримка відтоку сечі (наприклад, внаслідок захворювань передміхурової залози);
- одночасне лікування інгібіторами моноаміноксидази (МАО), а також протягом 14 днів після їх відміни;
- дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція;
- гостре отруєння алкоголем, снодійними або психотропними засобами;
- вік
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
З боку центральної та периферичної нервової систем: дуже часто - сонливість, запаморочення, головний біль, тремор, міоклонус; часто - седативний ефект, зниження пам'яті, порушення уваги, парестезія, дизартрія; рідко - судоми, акатизія, атаксія; дуже рідко - дискінезія, непритомність, порушення смакових відчуттів.
Психічні порушення: часто - неспокій, тривога, ажитація, маніакальні розлади, порушення лібідо, агресивність, порушення сну, безсоння, нічні кошмари, посилення симптомів депресії; рідко - пригнічення свідомості різного ступеня, деліріозні розлади, галюцинації (переважно у пацієнтів похилого віку), підвищена збудливість; дуже рідко - активація симптомів психозу, деперсоналізація.
З боку серцево-судинної системи: часто - синусова тахікардія, відчуття серцебиття, ортостатична гіпотензія, «припливи» (відчуття жару); рідко - аритмії; дуже рідко - порушення внутрішньосерцевої провідності (наприклад, розширення комплексу QRS, блокада ніжок пучка Гіса, зміни інтервалу PQ), збільшення інтервалу QT, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків, тахікардія типу пірует (torsade des pointes), пурпура.
Є повідомлення про окремі випадки шлуночкової тахікардії, фібриляції шлуночків, двонаправленої веретеноподібної шлуночкової тахікардії (torsade des pointes) з летальним наслідком.
З боку травної системи: дуже часто - сухість у роті; часто - нудота, блювання, дискомфорт у животі, запор; рідко - діарея; дуже рідко - стоматит, гепатит, що супроводжується або не супроводжується жовтяницею.
З боку шкірних покривів: часто - алергічний дерматит, висип, кропив'янка, фотосенсибілізація, гіпергідроз; дуже рідко - свербіж, шкірний васкуліт, алопеція, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
З боку ендокринної системи та обміну речовин: часто - підвищення апетиту, підвищення маси тіла; дуже рідко - синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону.
З боку дихальної системи: дуже рідко - алергічний альвеоліт (з еозинофілією або без неї), інтерстиціальні захворювання легень (включаючи підгострий інтерстиціальний пневмоніт), бронхоспазм, закладеність носа.
З боку системи кровотворення: дуже рідко - лейкопенія, агранулоцитоз, еозинофілія, тромбоцитопенія.
З боку органів чуття: часто - «затуманення» зору, порушення акомодації; дуже рідко - шум у вухах.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: часто - м'язова слабкість.
З боку видільної та репродуктивної систем: часто - порушення сечовипускання, еректильна дисфункція; дуже рідко - затримка сечі, гіпертрофія молочної залози, галакторея.
Загальні порушення та реакції в місці введення: дуже часто - втомлюваність; часто - лихоманка; дуже рідко - набряки (місцеві або загальні).
Лабораторно-інструментальні дослідження: часто - електрокардіографічні порушення (наприклад, зміна сегмента ST і зубця Т); рідко - виражене підвищення артеріального тиску, відхилення функціональних печінкових проб; дуже рідко - порушення на електроенцефалограмі.
Інші: дуже рідко - падіння, карієс зубів.
Психічні порушення: часто - неспокій, тривога, ажитація, маніакальні розлади, порушення лібідо, агресивність, порушення сну, безсоння, нічні кошмари, посилення симптомів депресії; рідко - пригнічення свідомості різного ступеня, деліріозні розлади, галюцинації (переважно у пацієнтів похилого віку), підвищена збудливість; дуже рідко - активація симптомів психозу, деперсоналізація.
З боку серцево-судинної системи: часто - синусова тахікардія, відчуття серцебиття, ортостатична гіпотензія, «припливи» (відчуття жару); рідко - аритмії; дуже рідко - порушення внутрішньосерцевої провідності (наприклад, розширення комплексу QRS, блокада ніжок пучка Гіса, зміни інтервалу PQ), збільшення інтервалу QT, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків, тахікардія типу пірует (torsade des pointes), пурпура.
Є повідомлення про окремі випадки шлуночкової тахікардії, фібриляції шлуночків, двонаправленої веретеноподібної шлуночкової тахікардії (torsade des pointes) з летальним наслідком.
З боку травної системи: дуже часто - сухість у роті; часто - нудота, блювання, дискомфорт у животі, запор; рідко - діарея; дуже рідко - стоматит, гепатит, що супроводжується або не супроводжується жовтяницею.
З боку шкірних покривів: часто - алергічний дерматит, висип, кропив'янка, фотосенсибілізація, гіпергідроз; дуже рідко - свербіж, шкірний васкуліт, алопеція, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
З боку ендокринної системи та обміну речовин: часто - підвищення апетиту, підвищення маси тіла; дуже рідко - синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону.
З боку дихальної системи: дуже рідко - алергічний альвеоліт (з еозинофілією або без неї), інтерстиціальні захворювання легень (включаючи підгострий інтерстиціальний пневмоніт), бронхоспазм, закладеність носа.
З боку системи кровотворення: дуже рідко - лейкопенія, агранулоцитоз, еозинофілія, тромбоцитопенія.
З боку органів чуття: часто - «затуманення» зору, порушення акомодації; дуже рідко - шум у вухах.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: часто - м'язова слабкість.
З боку видільної та репродуктивної систем: часто - порушення сечовипускання, еректильна дисфункція; дуже рідко - затримка сечі, гіпертрофія молочної залози, галакторея.
Загальні порушення та реакції в місці введення: дуже часто - втомлюваність; часто - лихоманка; дуже рідко - набряки (місцеві або загальні).
Лабораторно-інструментальні дослідження: часто - електрокардіографічні порушення (наприклад, зміна сегмента ST і зубця Т); рідко - виражене підвищення артеріального тиску, відхилення функціональних печінкових проб; дуже рідко - порушення на електроенцефалограмі.
Інші: дуже рідко - падіння, карієс зубів.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг: круглі, зі скошеними краями, злегка двоопуклі, світло-жовтого кольору, ядро – біле; на одній зі сторін гравірування «CG», на іншій – «CO» (по 10 шт. у блістерах, 5 блістерів у картонній пачці);
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 25 мг: круглі, зі скошеними краями, злегка двоопуклі, сіро-оранжевого кольору, ядро – біле; на одній зі сторін гравірування «CG», на іншій – «DP» (по 10 шт. у блістерах, 3 або 10 блістерів у картонній пачці);
Концентрат для приготування розчину для інфузій: прозора безбарвна рідина (по 5 мл в ампулах, 10 ампул у картонній пачці).
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 25 мг: круглі, зі скошеними краями, злегка двоопуклі, сіро-оранжевого кольору, ядро – біле; на одній зі сторін гравірування «CG», на іншій – «DP» (по 10 шт. у блістерах, 3 або 10 блістерів у картонній пачці);
Концентрат для приготування розчину для інфузій: прозора безбарвна рідина (по 5 мл в ампулах, 10 ампул у картонній пачці).
