Натрію хлорид
Natrii chloridum
Аналоги (дженерики, синоніми)
Волювен, Ацесоль, Желатиноль, Гелофузин, Дисоль, Аква-Ріносоль, АкваМайстер, Реополіглюкін, Регідрон, Реосорбілакт, Поліглюкін
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Solutionis Natrii chloridi isotonicae 0,9% — 500 ml
D. S. Внутрішньовенно (крапельно) по 1 флакону 1 раз на день
Rp.: Sol. Sodii chloridi 9 mg/ml 10 ml
D.t.d. № 10 in amp.
S. Для розведення лікарських речовин
D. S. Внутрішньовенно (крапельно) по 1 флакону 1 раз на день
Rp.: Sol. Sodii chloridi 9 mg/ml 10 ml
D.t.d. № 10 in amp.
S. Для розведення лікарських речовин
Фармакологічні властивості
Гідратуюче, дезінтоксикаційне, нормалізуюче КЩС, плазмозамінююче.
Фармакодинаміка
Фармакодинамічні властивості розчину обумовлені наявністю іонів натрію та хлорид-іонів. Ряд іонів, у тому числі іони натрію, проникають через клітинну мембрану за допомогою різних механізмів транспорту, серед яких велике значення має натрій-калієвий насос (Na-K-АТФаза). Натрій відіграє важливу роль у передачі сигналів у нейронах, електрофізіологічних процесах серця, а також у метаболічних процесах у нирках.
Фармакокінетика
Концентрація іонів натрію – 142 ммоль/л (плазми) і 145 ммоль/л (інтерстиціальної рідини), концентрація хлориду – 101 ммоль/л (інтерстиціальної рідини). Виводиться нирками.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Ізотонічний розчин натрію хлориду вводять в/в, п/к і в клізмах, а також використовують для промивання ран, очей, слизової носової порожнини. Частіше вводять в/в, залежно від клінічної ситуації - до 3 л/добу.
Гіпертонічний розчин натрію хлориду вводять в/в. Разова доза для в/в струминного введення може становити 10-30 мл. При станах, що вимагають негайного поповнення іонів натрію і хлору, препарат вводять в/в крапельно в дозі 100 мл.
Місцево і зовнішньо застосовують залежно від використовуваної лікарської форми і схеми лікування.
Для дітей:
Дітям при вираженому зниженні АТ на фоні дегідратації (до визначення лабораторних параметрів) вводять 20-30 мл/кг. Надалі режим дозування коригується залежно від лабораторних показників.
Показання
- ізотонічна позаклітинна дегідратація;
- гіпонатріємія;
- розведення і розчинення вводимих парентерально лікарських речовин (як базовий розчин).
- гіпонатріємія;
- розведення і розчинення вводимих парентерально лікарських речовин (як базовий розчин).
Протипоказання
- гіпернатріємія;
- ацидоз;
- гіперхлоремія;
- гіпокаліємія;
- позаклітинна гіпергідратація;
- внутрішньоклітинна дегідратація;
- циркуляторні порушення, що загрожують набряком мозку і легень;
- набряк мозку;
- набряк легень;
- гостра лівошлуночкова недостатність;
- супутнє призначення великих доз ГКС.
Особливі вказівки
При проведенні будь-якої інфузії необхідно спостерігати за станом пацієнта, за клінічними і біологічними показниками, особливо важливо оцінювати електроліти плазми. В організмі дітей через незрілість функції нирок може уповільнюватися екскреція натрію. Тому у таких пацієнтів повторні інфузії слід проводити тільки після визначення концентрації натрію в плазмі.
Застосовувати тільки прозорий розчин, без видимих включень, якщо упаковка не пошкоджена. Вводити безпосередньо після підключення до інфузійної системи. Не застосовувати послідовне з'єднання пластикових контейнерів. Це може призвести до повітряної емболії внаслідок засмоктування повітря, що залишилося в першому контейнері, яке може статися до того, як надійде розчин з наступного контейнера. Розчин слід вводити з використанням стерильного обладнання з дотриманням правил асептики і антисептики. Щоб уникнути потрапляння повітря в інфузійну систему, її слід заповнити розчином, випустивши залишкове повітря з контейнера повністю. Додавати інші препарати в розчин можна до або під час інфузії шляхом ін'єкції в спеціально призначену для цього область контейнера.
Як і для всіх парентеральних розчинів, сумісність доданих речовин з розчином повинна визначатися перед розчиненням.
Не повинні застосовуватися з розчином натрію хлориду 0.9% препарати, відомі як несумісні з ним. Визначати сумісність доданих лікарських речовин з розчином натрію хлориду 0.9% повинен лікар, перевіривши можливу зміну забарвлення і/або появу осаду, нерозчинних комплексів або кристалів.
Перед додаванням необхідно визначити, чи є додана речовина розчинною і стабільною у воді при рівні рН, що і у розчину натрію хлориду 0.9%.
При додаванні препарату необхідно визначити ізотонічність отриманого розчину до вливання. Перед додаванням у розчин препаратів їх необхідно ретельно перемішати з дотриманням правил асептики. Приготований розчин слід ввести відразу після приготування, не зберігати!
Додавання інших препаратів або порушення техніки введення може викликати лихоманку внаслідок можливого потрапляння в організм пірогенів. У разі розвитку небажаних реакцій, необхідно негайно припинити введення розчину. До початку застосування розчину не слід витягувати контейнер з зовнішнього захисного поліпропілен/полиамидного пакета, в який він поміщений, так як він підтримує стерильність препарату.
Застосовувати тільки прозорий розчин, без видимих включень, якщо упаковка не пошкоджена. Вводити безпосередньо після підключення до інфузійної системи. Не застосовувати послідовне з'єднання пластикових контейнерів. Це може призвести до повітряної емболії внаслідок засмоктування повітря, що залишилося в першому контейнері, яке може статися до того, як надійде розчин з наступного контейнера. Розчин слід вводити з використанням стерильного обладнання з дотриманням правил асептики і антисептики. Щоб уникнути потрапляння повітря в інфузійну систему, її слід заповнити розчином, випустивши залишкове повітря з контейнера повністю. Додавати інші препарати в розчин можна до або під час інфузії шляхом ін'єкції в спеціально призначену для цього область контейнера.
Як і для всіх парентеральних розчинів, сумісність доданих речовин з розчином повинна визначатися перед розчиненням.
Не повинні застосовуватися з розчином натрію хлориду 0.9% препарати, відомі як несумісні з ним. Визначати сумісність доданих лікарських речовин з розчином натрію хлориду 0.9% повинен лікар, перевіривши можливу зміну забарвлення і/або появу осаду, нерозчинних комплексів або кристалів.
Перед додаванням необхідно визначити, чи є додана речовина розчинною і стабільною у воді при рівні рН, що і у розчину натрію хлориду 0.9%.
При додаванні препарату необхідно визначити ізотонічність отриманого розчину до вливання. Перед додаванням у розчин препаратів їх необхідно ретельно перемішати з дотриманням правил асептики. Приготований розчин слід ввести відразу після приготування, не зберігати!
Додавання інших препаратів або порушення техніки введення може викликати лихоманку внаслідок можливого потрапляння в організм пірогенів. У разі розвитку небажаних реакцій, необхідно негайно припинити введення розчину. До початку застосування розчину не слід витягувати контейнер з зовнішнього захисного поліпропілен/полиамидного пакета, в який він поміщений, так як він підтримує стерильність препарату.
Побічні ефекти
Ацидоз, гіпергідратація, гіпокаліємія.
При правильному застосуванні небажані ефекти малоймовірні.
При застосуванні натрію хлориду розчину 0.9% як базового розчину (розчинника) для інших препаратів ймовірність побічних ефектів визначається властивостями цих препаратів. У цьому випадку, при появі побічних реакцій слід призупинити введення розчину, оцінити стан пацієнта, вжити адекватних заходів і зберегти залишок розчину для аналізу, якщо це необхідно.
Якщо будь-які з зазначених в інструкції побічних ефектів посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.
При правильному застосуванні небажані ефекти малоймовірні.
При застосуванні натрію хлориду розчину 0.9% як базового розчину (розчинника) для інших препаратів ймовірність побічних ефектів визначається властивостями цих препаратів. У цьому випадку, при появі побічних реакцій слід призупинити введення розчину, оцінити стан пацієнта, вжити адекватних заходів і зберегти залишок розчину для аналізу, якщо це необхідно.
Якщо будь-які з зазначених в інструкції побічних ефектів посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.
Передозування
Симптоми: нудота, блювання, діарея, спастичні болі в животі, спрага, знижене слиновиділення і сльозовиділення, потовиділення, лихоманка, тахікардія, підвищення артеріального тиску, ниркова недостатність, периферичні набряки, набряк легень, зупинка дихання, головний біль, запаморочення, неспокій, дратівливість, слабкість, м'язові судоми і ригідність, генералізовані судоми, кома і смерть. Надмірне введення розчину може викликати гіпернатріємію.
Надмірне надходження хлориду в організм може призвести до гіперхлоремічного ацидозу.
При використанні як базового розчину для розведення і розчинення інших препаратів, симптоми і скарги при надмірному введенні найчастіше пов'язані з властивостями вводимих препаратів.
У разі ненавмисного надмірного введення розчину лікування слід припинити і оцінити стан пацієнта.
Лікування: симптоматичне.
Надмірне надходження хлориду в організм може призвести до гіперхлоремічного ацидозу.
При використанні як базового розчину для розведення і розчинення інших препаратів, симптоми і скарги при надмірному введенні найчастіше пов'язані з властивостями вводимих препаратів.
У разі ненавмисного надмірного введення розчину лікування слід припинити і оцінити стан пацієнта.
Лікування: симптоматичне.
Лікарняна взаємодія
Не описані.
При змішуванні з іншими лікарськими засобами необхідно візуально контролювати сумісність. Для цього слід спостерігати за отриманим розчином на предмет зміни його кольору і/або випадання осаду, появи кристалів, нерозчинних комплексів. Також необхідно враховувати інструкції щодо застосування доданих препаратів.
При змішуванні з іншими лікарськими засобами необхідно візуально контролювати сумісність. Для цього слід спостерігати за отриманим розчином на предмет зміни його кольору і/або випадання осаду, появи кристалів, нерозчинних комплексів. Також необхідно враховувати інструкції щодо застосування доданих препаратів.
Лікарська форма
Розчин для інфузій 0.9% прозорий, безбарвний.
1 л натрію хлорид 9 г.
Допоміжні речовини: вода д/і - до 1 л.
100 мл - контейнери Viaflo (50) - коробки картонні.
Розчин для інфузій 0.9% прозорий, безбарвний.
1 л натрію хлорид 9 г.
Допоміжні речовини: вода д/і - до 1 л.
250 мл - контейнери Viaflo (30) - коробки картонні.
500 мл - контейнери Viaflo (20) - коробки картонні.
1 л - контейнери Viaflo (10) - коробки картонні.
Розчин для інфузій 0.9% прозорий, безбарвний.
1 л натрію хлорид 9 г.
Допоміжні речовини: вода д/і - до 1 л.
50 мл - контейнери Viaflo (50) - коробки картонні.
Розчинник для приготування лікарських форм для ін'єкцій 0,9%.
По 5 або 10 мл в полімерні ампули, виготовлені за технологією «blow - fill - seal» «видування-наповнення-запайка».
По 5 або 10 полімерних ампул разом з інструкцією по медичному застосуванню поміщають в пачку з картону.
1 л натрію хлорид 9 г.
Допоміжні речовини: вода д/і - до 1 л.
100 мл - контейнери Viaflo (50) - коробки картонні.
Розчин для інфузій 0.9% прозорий, безбарвний.
1 л натрію хлорид 9 г.
Допоміжні речовини: вода д/і - до 1 л.
250 мл - контейнери Viaflo (30) - коробки картонні.
500 мл - контейнери Viaflo (20) - коробки картонні.
1 л - контейнери Viaflo (10) - коробки картонні.
Розчин для інфузій 0.9% прозорий, безбарвний.
1 л натрію хлорид 9 г.
Допоміжні речовини: вода д/і - до 1 л.
50 мл - контейнери Viaflo (50) - коробки картонні.
Розчинник для приготування лікарських форм для ін'єкцій 0,9%.
По 5 або 10 мл в полімерні ампули, виготовлені за технологією «blow - fill - seal» «видування-наповнення-запайка».
По 5 або 10 полімерних ампул разом з інструкцією по медичному застосуванню поміщають в пачку з картону.
