Непафенак-Оптик
Nepafenac-Optic
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Неванак, Апфекто
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Sol. "Nepafenac-Optic" 0,1% - 5 ml
D.S. По 1 краплі в кон'юнктивальний мішок ока 3 рази на добу.
D.S. По 1 краплі в кон'юнктивальний мішок ока 3 рази на добу.
Фармакологічні властивості
Анальгезуючий, протизапальний.
Фармакодинаміка
НПЗП для місцевого застосування в офтальмології.
Непафенак - це попередник активної форми НПЗП з протизапальною та анальгезуючою дією. При місцевому застосуванні непафенак проникає в рогівку ока, де за допомогою гідролаз перетворюється в тканинах ока в амфенак, активну форму. Амфенак інгібує дію ЦОГ, ферменту, необхідного для вироблення простагландину.
Непафенак зменшує проникність гематоретинального бар'єра, одночасно з пригніченням синтезу PGE2. В умовах ex vivo було підтверджено, що одноразова доза непафенака при місцевому застосуванні пригнічує синтез простагландину в райдужній оболонці/циліарному тілі (85-95%) та сітківці/судинній оболонці (55%) на період до 6 годин і 4 години відповідно.
Не чинить значного впливу на внутрішньоочний тиск.
Непафенак - це попередник активної форми НПЗП з протизапальною та анальгезуючою дією. При місцевому застосуванні непафенак проникає в рогівку ока, де за допомогою гідролаз перетворюється в тканинах ока в амфенак, активну форму. Амфенак інгібує дію ЦОГ, ферменту, необхідного для вироблення простагландину.
Непафенак зменшує проникність гематоретинального бар'єра, одночасно з пригніченням синтезу PGE2. В умовах ex vivo було підтверджено, що одноразова доза непафенака при місцевому застосуванні пригнічує синтез простагландину в райдужній оболонці/циліарному тілі (85-95%) та сітківці/судинній оболонці (55%) на період до 6 годин і 4 години відповідно.
Не чинить значного впливу на внутрішньоочний тиск.
Фармакокінетика
Всмоктування
При триразовому щоденному закапуванні препарату непафенак в обидва ока в плазмі крові виявлені низькі вимірювані концентрації непафенака та амфенака через 2 і 3 години відповідно. Максимальне значення середньої концентрації непафенака (Сmax) в плазмі після місцевого застосування становить 0,310±0,104 нг/мл; амфенака (Сmax) – 0,422±0,121 нг/мл.
Максимальна концентрація непафенака в середньому в водянистій волозі спостерігається через 1 годину.
Розподіл
Непафенак швидко абсорбується через рогівку ока.
Після прийому одноразової дози препарату непафенак серед 25 пацієнтів з катарактою вимірювання концентрації водянистої волозі проводилося в точках 15, 30, 45 і 60 хвилин після прийому дози. Максимальне середнє значення концентрації водянистої волозі спостерігалося у часовій точці 1 година (непафенак 177 нг/мл, амфенак 44,8 нг/мл). Отримані дані вказують на швидке проникнення крізь рогівку.
Амфенак має високу спорідненість до сироваткових альбумінів. In vitro зв'язування з щурячим альбуміном, людським альбуміном і людською сироваткою становило 98,4%, 95,4% і 99,1% відповідно.
Дослідження на щурах показали, що радіоактивно мічені речовини, пов'язані з діючою речовиною, широко поширюються в організмі після одноразового і багаторазового перорального застосування 14С-непафенака.
Метаболізм
При місцевому застосуванні під дією внутрішньоочних гідролаз непафенак піддається швидкому гідролізу до амфенака.
Подальший метаболізм амфенака протікає шляхом гідроксилювання ароматичного кільця, що призводить до утворення кон'югатів з глюкуроновою кислотою.
Радіохроматографічний аналіз, проведений до і після гідролізу з участю β-глюкуронідази, показав, що всі метаболіти були представлені у формі кон'югатів з глюкуроновою кислотою за винятком амфенака. Амфенак був основним метаболітом в плазмі – на частку цієї речовини припадало близько 13% загальної радіоактивності, виявленої в плазмі. Другим за поширеністю в плазмі був метаболіт 5-гідроксинепафенак з 9% загальної радіоактивності при Сmax.
Виведення
Дослідження виведення препарату проводилися як у здорових добровольців, так і у пацієнтів в післяопераційному періоді екстракції катаракти.
Після перорального прийому 14С-непафенака здоровими добровольцями близько 85% радіоактивної мітки при пероральному введенні 14С-непафенака виявляється в сечі, і близько 6% – у фекаліях. Концентрації непафенака і амфенака в сечі не піддаються кількісному визначенню.
При триразовому щоденному закапуванні препарату непафенак в обидва ока в плазмі крові виявлені низькі вимірювані концентрації непафенака та амфенака через 2 і 3 години відповідно. Максимальне значення середньої концентрації непафенака (Сmax) в плазмі після місцевого застосування становить 0,310±0,104 нг/мл; амфенака (Сmax) – 0,422±0,121 нг/мл.
Максимальна концентрація непафенака в середньому в водянистій волозі спостерігається через 1 годину.
Розподіл
Непафенак швидко абсорбується через рогівку ока.
Після прийому одноразової дози препарату непафенак серед 25 пацієнтів з катарактою вимірювання концентрації водянистої волозі проводилося в точках 15, 30, 45 і 60 хвилин після прийому дози. Максимальне середнє значення концентрації водянистої волозі спостерігалося у часовій точці 1 година (непафенак 177 нг/мл, амфенак 44,8 нг/мл). Отримані дані вказують на швидке проникнення крізь рогівку.
Амфенак має високу спорідненість до сироваткових альбумінів. In vitro зв'язування з щурячим альбуміном, людським альбуміном і людською сироваткою становило 98,4%, 95,4% і 99,1% відповідно.
Дослідження на щурах показали, що радіоактивно мічені речовини, пов'язані з діючою речовиною, широко поширюються в організмі після одноразового і багаторазового перорального застосування 14С-непафенака.
Метаболізм
При місцевому застосуванні під дією внутрішньоочних гідролаз непафенак піддається швидкому гідролізу до амфенака.
Подальший метаболізм амфенака протікає шляхом гідроксилювання ароматичного кільця, що призводить до утворення кон'югатів з глюкуроновою кислотою.
Радіохроматографічний аналіз, проведений до і після гідролізу з участю β-глюкуронідази, показав, що всі метаболіти були представлені у формі кон'югатів з глюкуроновою кислотою за винятком амфенака. Амфенак був основним метаболітом в плазмі – на частку цієї речовини припадало близько 13% загальної радіоактивності, виявленої в плазмі. Другим за поширеністю в плазмі був метаболіт 5-гідроксинепафенак з 9% загальної радіоактивності при Сmax.
Виведення
Дослідження виведення препарату проводилися як у здорових добровольців, так і у пацієнтів в післяопераційному періоді екстракції катаракти.
Після перорального прийому 14С-непафенака здоровими добровольцями близько 85% радіоактивної мітки при пероральному введенні 14С-непафенака виявляється в сечі, і близько 6% – у фекаліях. Концентрації непафенака і амфенака в сечі не піддаються кількісному визначенню.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Місцево.
Слід повідомити пацієнта про необхідність ретельно струшувати флакон перед застосуванням. Після зняття кришки, якщо кільце захисту від розкриття не прилягає до горловини, його необхідно видалити перед використанням препарату.
Дорослі, включаючи пацієнтів похилого віку
Профілактика та лікування болю та запалення в післяопераційному періоді екстракції катаракти
По 1 краплі препарату непафенак в кон'юнктивальний мішок ока (очей) 3 рази на добу. Лікування починають за 1 день до хірургічного втручання з видалення катаракти і продовжують протягом перших 2 тижнів післяопераційного періоду (включаючи день операції). Лікування може бути продовжено до 3 тижнів післяопераційного періоду за призначенням лікаря. За 30-120 хвилин до операції необхідно закапати додаткову краплю препарату.
Зниження ризику розвитку макулярного набряку у пацієнтів з цукровим діабетом в післяопераційному періоді екстракції катаракти
По 1 краплі препарату непафенак в кон'юнктивальний мішок ока (очей) 3 рази на добу. Лікування починають за 1 день до хірургічного втручання з видалення катаракти, потім продовжують у день операції і в післяопераційний період тривалістю до 60 днів за призначенням лікаря.
За 30-120 хвилин до операції необхідно закапати додаткову краплю препарату.
Якщо доза препарату була пропущена, то 1 краплю слід закапати якомога швидше, перед поверненням до звичайного режиму дозування. Не можна використовувати подвійну дозу, щоб заповнити пропущену.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти з нирковою та печінковою недостатністю
Застосування препарату непафенак у пацієнтів з захворюванням печінки або нирок не вивчалося. Непафенак виводиться з організму головним чином шляхом біотрансформації, а системна дія на організм після місцевого застосування незначна. Необхідність корекції дози для цієї категорії пацієнтів відсутня.
Слід повідомити пацієнта про необхідність ретельно струшувати флакон перед застосуванням. Після зняття кришки, якщо кільце захисту від розкриття не прилягає до горловини, його необхідно видалити перед використанням препарату.
Дорослі, включаючи пацієнтів похилого віку
Профілактика та лікування болю та запалення в післяопераційному періоді екстракції катаракти
По 1 краплі препарату непафенак в кон'юнктивальний мішок ока (очей) 3 рази на добу. Лікування починають за 1 день до хірургічного втручання з видалення катаракти і продовжують протягом перших 2 тижнів післяопераційного періоду (включаючи день операції). Лікування може бути продовжено до 3 тижнів післяопераційного періоду за призначенням лікаря. За 30-120 хвилин до операції необхідно закапати додаткову краплю препарату.
Зниження ризику розвитку макулярного набряку у пацієнтів з цукровим діабетом в післяопераційному періоді екстракції катаракти
По 1 краплі препарату непафенак в кон'юнктивальний мішок ока (очей) 3 рази на добу. Лікування починають за 1 день до хірургічного втручання з видалення катаракти, потім продовжують у день операції і в післяопераційний період тривалістю до 60 днів за призначенням лікаря.
За 30-120 хвилин до операції необхідно закапати додаткову краплю препарату.
Якщо доза препарату була пропущена, то 1 краплю слід закапати якомога швидше, перед поверненням до звичайного режиму дозування. Не можна використовувати подвійну дозу, щоб заповнити пропущену.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти з нирковою та печінковою недостатністю
Застосування препарату непафенак у пацієнтів з захворюванням печінки або нирок не вивчалося. Непафенак виводиться з організму головним чином шляхом біотрансформації, а системна дія на організм після місцевого застосування незначна. Необхідність корекції дози для цієї категорії пацієнтів відсутня.
Для дітей:
Безпека та ефективність застосування препарату непафенак у дітей та підлітків не встановлені. Дані про застосування препарату в цій популяції відсутні.
Показання
Профілактика та лікування болю та запалення в післяопераційному періоді екстракції катаракти; зниження ризику розвитку макулярного набряку у пацієнтів з цукровим діабетом в післяопераційному періоді екстракції катаракти.
Протипоказання
- Гіперчутливість до компонентів препарату, а також до інших нестероїдних протизапальних препаратів.
- Бронхіальна астма, кропив'янка, гострий риніт, викликані прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів.
- Вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки).
- Вагітність.
- Період грудного вигодовування.
- Бронхіальна астма, кропив'янка, гострий риніт, викликані прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів.
- Вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки).
- Вагітність.
- Період грудного вигодовування.
Особливі вказівки
У період лікування пацієнтам слід уникати впливу сонячного світла.
Застосування НПЗП для місцевого застосування може призвести до розвитку кератиту. У деяких сприйнятливих пацієнтів тривале застосування НПЗП для місцевого застосування може викликати розрив клітин епітелію, стоншення рогівки, ерозію рогівки, утворення виразки на рогівці або перфорацію рогівки. Ці побічні явища можуть створювати ризик втрати зору. Пацієнти з ознаками розриву клітин епітелію рогівки повинні негайно припинити застосування препарату, і перебувати під наглядом, метою якого є моніторинг стану рогівки.
Застосування НПЗП для місцевого застосування може уповільнювати або затримувати процес загоєння. Також відомо, що ГКС для місцевого застосування уповільнюють або затримують загоєння. Одночасне застосування НПЗП для місцевого застосування і ГКС для місцевого застосування може уповільнювати або затримувати процес загоєння.
Досвід застосування НПЗП для місцевого застосування припускає, що пацієнти з ускладненнями після хірургічних офтальмологічних втручань, денервацією рогівки, дефектами епітелію рогівки, цукровим діабетом, поверхневими захворюваннями очей (наприклад, синдромом сухого ока), ревматоїдним артритом або повторними хірургічними втручаннями, проведеними протягом короткого проміжку часу, можуть мати підвищений ризик розвитку побічних реакцій з боку рогівки, що може створити загрозу втрати зору. НПЗП для місцевого застосування повинні використовуватися з обережністю при лікуванні таких пацієнтів. Тривале застосування може збільшити ризик виникнення і ступінь тяжкості побічних реакцій з боку рогівки.
Застосування НПЗП для місцевого застосування в поєднанні з хірургічною операцією на очах можуть викликати інтенсивну кровотечу в тканинах ока (включаючи гіфему). З обережністю у пацієнтів, в анамнезі яких зафіксована схильність до кровотечі, або якщо пацієнти отримують інші лікарські препарати, які можуть підвищувати час згортання крові.
Не рекомендується одночасне застосування з аналогами простагландину.
Застосування НПЗП для місцевого застосування може перешкоджати своєчасному розпізнаванню ознак гострої очної інфекції, оскільки вони не мають жодних протимікробних властивостей. У разі розвитку очної інфекції, застосування нестероїдних протизапальних препаратів для місцевого застосування одночасно з антибактеріальними засобами повинно здійснюватися з дотриманням заходів обережності.
При застосуванні непафенака існує можливість розвитку перехресної чутливості до ацетилсаліцилової кислоти, похідних фенілоцтової кислоти, а також інших НПЗП.
Вплив на здатність до водіння транспортних засобів та управління механізмами
Після застосування непафенака можливо тимчасове зниження чіткості зорового сприйняття, і до її відновлення не рекомендується керувати автомобілем і займатися видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та реакції.
Застосування НПЗП для місцевого застосування може призвести до розвитку кератиту. У деяких сприйнятливих пацієнтів тривале застосування НПЗП для місцевого застосування може викликати розрив клітин епітелію, стоншення рогівки, ерозію рогівки, утворення виразки на рогівці або перфорацію рогівки. Ці побічні явища можуть створювати ризик втрати зору. Пацієнти з ознаками розриву клітин епітелію рогівки повинні негайно припинити застосування препарату, і перебувати під наглядом, метою якого є моніторинг стану рогівки.
Застосування НПЗП для місцевого застосування може уповільнювати або затримувати процес загоєння. Також відомо, що ГКС для місцевого застосування уповільнюють або затримують загоєння. Одночасне застосування НПЗП для місцевого застосування і ГКС для місцевого застосування може уповільнювати або затримувати процес загоєння.
Досвід застосування НПЗП для місцевого застосування припускає, що пацієнти з ускладненнями після хірургічних офтальмологічних втручань, денервацією рогівки, дефектами епітелію рогівки, цукровим діабетом, поверхневими захворюваннями очей (наприклад, синдромом сухого ока), ревматоїдним артритом або повторними хірургічними втручаннями, проведеними протягом короткого проміжку часу, можуть мати підвищений ризик розвитку побічних реакцій з боку рогівки, що може створити загрозу втрати зору. НПЗП для місцевого застосування повинні використовуватися з обережністю при лікуванні таких пацієнтів. Тривале застосування може збільшити ризик виникнення і ступінь тяжкості побічних реакцій з боку рогівки.
Застосування НПЗП для місцевого застосування в поєднанні з хірургічною операцією на очах можуть викликати інтенсивну кровотечу в тканинах ока (включаючи гіфему). З обережністю у пацієнтів, в анамнезі яких зафіксована схильність до кровотечі, або якщо пацієнти отримують інші лікарські препарати, які можуть підвищувати час згортання крові.
Не рекомендується одночасне застосування з аналогами простагландину.
Застосування НПЗП для місцевого застосування може перешкоджати своєчасному розпізнаванню ознак гострої очної інфекції, оскільки вони не мають жодних протимікробних властивостей. У разі розвитку очної інфекції, застосування нестероїдних протизапальних препаратів для місцевого застосування одночасно з антибактеріальними засобами повинно здійснюватися з дотриманням заходів обережності.
При застосуванні непафенака існує можливість розвитку перехресної чутливості до ацетилсаліцилової кислоти, похідних фенілоцтової кислоти, а також інших НПЗП.
Вплив на здатність до водіння транспортних засобів та управління механізмами
Після застосування непафенака можливо тимчасове зниження чіткості зорового сприйняття, і до її відновлення не рекомендується керувати автомобілем і займатися видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та реакції.
Побічні ефекти
З боку імунної системи: рідко - реакції підвищеної чутливості.
З боку нервової системи: рідко - запаморочення; частота невідома - головний біль.
З боку органу зору: рідко - ірит, циліохоріоїдальна відшарування, відкладення в рогівці, біль в оці, дискомфорт в очах, фотофобія, синдром "сухого ока", блефарит, свербіж в очах: виділення з очей, алергічний кон'юнктивіт, підвищене сльозотеча, гіперемія кон'юнктиви; частота невідома - кератит, точковий кератит, дефект епітелію рогівки, відчуття стороннього тіла в оці, утворення кірок на краях повік, порушення з боку повік, перфорація рогівки, уповільнене загоєння рогівки, помутніння рогівки, рубець на рогівці, зниження гостроти зору, подразнення очей, набряк очей, виразковий кератит, стоншення рогівки, затуманення зору.
З боку серцево-судинної системи: частота невідома - підвищення АТ.
З боку дихальної системи: часто - синусит.
З боку травної системи: нечасто - сухість у роті; рідко - нудота; частота невідома - блювота.
З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко - розтяжність шкіри (дерматохалазис), алергічний риніт.
З боку нервової системи: рідко - запаморочення; частота невідома - головний біль.
З боку органу зору: рідко - ірит, циліохоріоїдальна відшарування, відкладення в рогівці, біль в оці, дискомфорт в очах, фотофобія, синдром "сухого ока", блефарит, свербіж в очах: виділення з очей, алергічний кон'юнктивіт, підвищене сльозотеча, гіперемія кон'юнктиви; частота невідома - кератит, точковий кератит, дефект епітелію рогівки, відчуття стороннього тіла в оці, утворення кірок на краях повік, порушення з боку повік, перфорація рогівки, уповільнене загоєння рогівки, помутніння рогівки, рубець на рогівці, зниження гостроти зору, подразнення очей, набряк очей, виразковий кератит, стоншення рогівки, затуманення зору.
З боку серцево-судинної системи: частота невідома - підвищення АТ.
З боку дихальної системи: часто - синусит.
З боку травної системи: нечасто - сухість у роті; рідко - нудота; частота невідома - блювота.
З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко - розтяжність шкіри (дерматохалазис), алергічний риніт.
Передозування
Немає даних
Лікарняна взаємодія
У разі застосування декількох препаратів для місцевого лікування очних захворювань інтервал між їх застосуванням повинен становити не менше 5 хв. Очні мазі слід застосовувати в останню чергу.
Лікарська форма
Краплі очні, 1 мг/мл.
По 5 мл або 10 мл у флакон-крапельницю з гвинтовою горловиною, виготовлений за технологією «blow-fill-seal» «видування-наповнення-герметизація» з гранул поліетилену низької щільності або поліетилену високого тиску (низької щільності) і ковпачком полімерним нагвинчуваним з поліетилену низького тиску або у флакон-крапельницю полімерну з поліетилену високого тиску з гвинтовою горловиною, пробкою-крапельницею і нагвинчуваною кришкою з контролем першого розкриття з поліетилену низького тиску.
На флакон-крапельницю наклеюють етикетку самоклеючу.
По 1 флакону-крапельниці разом з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.
По 1 флакону-крапельниці поміщають в пакет з фольгованої плівки. Один пакет з фольгованої плівки разом з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.
По 5 мл або 10 мл у флакон-крапельницю з гвинтовою горловиною, виготовлений за технологією «blow-fill-seal» «видування-наповнення-герметизація» з гранул поліетилену низької щільності або поліетилену високого тиску (низької щільності) і ковпачком полімерним нагвинчуваним з поліетилену низького тиску або у флакон-крапельницю полімерну з поліетилену високого тиску з гвинтовою горловиною, пробкою-крапельницею і нагвинчуваною кришкою з контролем першого розкриття з поліетилену низького тиску.
На флакон-крапельницю наклеюють етикетку самоклеючу.
По 1 флакону-крапельниці разом з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.
По 1 флакону-крапельниці поміщають в пакет з фольгованої плівки. Один пакет з фольгованої плівки разом з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.
