Папаверину гідрохлорид
Papaverini hydrochloridum
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Supp. Papaverini hydrochloridi 20 mg
D.t.d. № 10
S. Ректально, по 1 свічці 2 рази на день
Rp.: Papaverini hydrochloridi 40 mg
D.t.d. № 10 in tab.
S. Внутрішньо, по 1 таблетці 3 рази на день, незалежно від прийому їжі
Rp.: Sol. Papaverini hydrochloridi 2% 2 ml
D. t. d. № 10 in ampull.
S. По 1 мл п/к 1 раз на день
Rp.: Sol. Papaverini hydrochloridi 2% 2 ml
D. t. d. № 10 in ampull.
S. По 1 мл п/к 1 раз на день
Фармакологічні властивості
Гіпотензивне, спазмолітичне.
Фармакодинаміка
Міотропний спазмолітик. Інгібує ФДЕ, викликає накопичення в клітині цАМФ і зменшує вміст внутрішньоклітинного кальцію. Знижує тонус гладких м'язів внутрішніх органів (ШКТ, дихальної, сечовидільної, статевої системи) і судин. Викликає розширення артерій, сприяє збільшенню кровотоку, в т.ч. церебрального. Має гіпотензивну дію.
У високих дозах знижує збудливість серцевого м'яза і уповільнює внутрішньосерцеву провідність.
При застосуванні в середніх терапевтичних дозах дія на ЦНС виражена слабо.
У високих дозах знижує збудливість серцевого м'яза і уповільнює внутрішньосерцеву провідність.
При застосуванні в середніх терапевтичних дозах дія на ЦНС виражена слабо.
Фармакокінетика
Біодоступність становить 54%. Зв'язування з білками плазми - 90%. Добре розподіляється в організмі, проникає через гістогематичні бар'єри. Метаболізується в печінці.
T1/2 - 0,5-2 год. Можливе збільшення до 24 год.
Виводиться нирками у вигляді метаболітів. Повністю видаляється з крові при діалізі.
T1/2 - 0,5-2 год. Можливе збільшення до 24 год.
Виводиться нирками у вигляді метаболітів. Повністю видаляється з крові при діалізі.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Препарат застосовують підшкірно, внутрішньом'язово і внутрішньовенно.
Ректально - по 20-40 мг 2-3 рази/добу.
Підшкірно і внутрішньом'язово вводять дорослим і дітям віком від 14 років по 0,5-2 мл (10-40 мг) 20 мг/мл розчину, а внутрішньовенно вводять дуже повільно, зі швидкістю 3-5 мл/хв, розчинивши 1 мл 20 мг/мл розчину папаверину гідрохлориду (20 мг) в 10-20 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.
Для пацієнтів похилого віку разова доза на початку лікування не повинна перевищувати 10 мг (0,5 мл 20 мг/мл розчину).
Максимальні дози для дорослих при підшкірному або внутрішньом'язовому введенні: разова –100 мг (5 мл 20 мг/мл розчину), добова – 300 мг (15 мл 20 мг/мл розчину); при внутрішньовенному введенні: разова – 20 мг (1 мл 20 мг/мл розчину), добова – 120 мг (6 мл 20 мг/мл розчину).
Внутрішньо дорослі приймають по 0,04-0,08 г (40-80 мг) 3-4 рази на день;
Ректально - по 20-40 мг 2-3 рази/добу.
Підшкірно і внутрішньом'язово вводять дорослим і дітям віком від 14 років по 0,5-2 мл (10-40 мг) 20 мг/мл розчину, а внутрішньовенно вводять дуже повільно, зі швидкістю 3-5 мл/хв, розчинивши 1 мл 20 мг/мл розчину папаверину гідрохлориду (20 мг) в 10-20 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.
Для пацієнтів похилого віку разова доза на початку лікування не повинна перевищувати 10 мг (0,5 мл 20 мг/мл розчину).
Максимальні дози для дорослих при підшкірному або внутрішньом'язовому введенні: разова –100 мг (5 мл 20 мг/мл розчину), добова – 300 мг (15 мл 20 мг/мл розчину); при внутрішньовенному введенні: разова – 20 мг (1 мл 20 мг/мл розчину), добова – 120 мг (6 мл 20 мг/мл розчину).
Внутрішньо дорослі приймають по 0,04-0,08 г (40-80 мг) 3-4 рази на день;
Для дітей:
Дітям віком від 1 року до 14 років препарат застосовують 2-3 рази на добу.
Разова доза становить 0,7-1 мг/кг маси тіла.
Максимальна добова доза для дітей становить (незалежно від способу введення): у віці 1-2 роки – 20 мг (1 мл 20 мг/мл розчину), 3-4 роки – 30 мг (1,5 мл 20 мг/мл розчину), 5-6 років – 40 мг (2 мл 20 мг/мл розчину), 7-9 років – 60 мг (3 мл 20 мг/мл розчину), 10 -14 років –100 мг (5 мл 20 мг/мл розчину).
Курс лікування визначає лікар.
Разова доза становить 0,7-1 мг/кг маси тіла.
Максимальна добова доза для дітей становить (незалежно від способу введення): у віці 1-2 роки – 20 мг (1 мл 20 мг/мл розчину), 3-4 роки – 30 мг (1,5 мл 20 мг/мл розчину), 5-6 років – 40 мг (2 мл 20 мг/мл розчину), 7-9 років – 60 мг (3 мл 20 мг/мл розчину), 10 -14 років –100 мг (5 мл 20 мг/мл розчину).
Курс лікування визначає лікар.
Показання
— попередження та купірування спазмів гладких м'язів внутрішніх органів при холециститі, спастичному коліті, пілороспазмі;
— купірування жовчної і ниркової коліки;
— спазми судин головного мозку і кінцівок (у складі комплексної терапії).
— купірування жовчної і ниркової коліки;
— спазми судин головного мозку і кінцівок (у складі комплексної терапії).
Протипоказання
— підвищена чутливість до папаверину;
— дитячий вік до 1 року;
— пригнічення дихання або коматозний стан;
— атріовентрикулярна (AV) блокада;
— глаукома;
— вік старше 75 років (ризик гіпертермії);
— серцева недостатність, інфаркт міокарда (гострий і недавно перенесений), порушення ритму серця (брадикардія);
— внутрішньочерепна гіпертензія;
— захворювання печінки.
З обережністю: черепно-мозкова травма, хронічна ниркова недостатність, гіпотиреоз, гіперплазія передміхурової залози.
— дитячий вік до 1 року;
— пригнічення дихання або коматозний стан;
— атріовентрикулярна (AV) блокада;
— глаукома;
— вік старше 75 років (ризик гіпертермії);
— серцева недостатність, інфаркт міокарда (гострий і недавно перенесений), порушення ритму серця (брадикардія);
— внутрішньочерепна гіпертензія;
— захворювання печінки.
З обережністю: черепно-мозкова травма, хронічна ниркова недостатність, гіпотиреоз, гіперплазія передміхурової залози.
Особливі вказівки
З обережністю застосовувати при станах після черепно-мозкової травми, при хронічній нирковій недостатності, при недостатності функції надниркових залоз, гіпотиреозі, гіперплазії передміхурової залози, надшлуночковій тахікардії, шокових станах.
В/в слід вводити повільно і під контролем лікаря.
У період лікування слід виключити вживання алкоголю.
В/в слід вводити повільно і під контролем лікаря.
У період лікування слід виключити вживання алкоголю.
Побічні ефекти
З боку нервової системи: рідко –збільшення глибини дихання, депресія, запаморочення, головний біль, сонливість, седативний ефект, слабкість, порушення уваги, нездужання, млявість.
З боку серцево-судинної системи: рідко –порушення ритму серця (особливо при швидкому внутрішньовенному введенні або введенні великих доз), AV-блокада, тахікардія, гіпотензія або підвищення тиску.
З боку ШКТ: рідко – запор, нудота, діарея, кишкова непрохідність, анорексія, блювання.
З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: рідко –свербіж, висип.
З боку гепатобіліарної системи: гепатит і підвищення рівня ферментів печінки.
Інші: рідко–загальний дискомфорт, почервоніння обличчя, пітливість, сухість у ротовій порожнині; дуже рідко –реакції гіперчутливості; біль у місці введення.
З боку серцево-судинної системи: рідко –порушення ритму серця (особливо при швидкому внутрішньовенному введенні або введенні великих доз), AV-блокада, тахікардія, гіпотензія або підвищення тиску.
З боку ШКТ: рідко – запор, нудота, діарея, кишкова непрохідність, анорексія, блювання.
З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: рідко –свербіж, висип.
З боку гепатобіліарної системи: гепатит і підвищення рівня ферментів печінки.
Інші: рідко–загальний дискомфорт, почервоніння обличчя, пітливість, сухість у ротовій порожнині; дуже рідко –реакції гіперчутливості; біль у місці введення.
Передозування
Симптоми
Диплопія (двоїння в очах), слабкість, зниження артеріального тиску, сонливість.
Лікування
Симптоматичне (підтримання артеріального тиску).
Диплопія (двоїння в очах), слабкість, зниження артеріального тиску, сонливість.
Лікування
Симптоматичне (підтримання артеріального тиску).
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе посилення антихолінергічних ефектів.
Вважають, що при одночасному застосуванні з алпростадилом для інтракавернозного введення існує ризик розвитку пріапізму.
Є повідомлення про зменшення ефективності леводопи при її одночасному застосуванні.
Зменшує гіпотензивний ефект метилдопи.
Вважають, що при одночасному застосуванні з алпростадилом для інтракавернозного введення існує ризик розвитку пріапізму.
Є повідомлення про зменшення ефективності леводопи при її одночасному застосуванні.
Зменшує гіпотензивний ефект метилдопи.
Лікарська форма
Р-р д/ін'єкц. 1%: 2 мл амп. 10 шт.
Розчин для ін'єкцій 2% у вигляді прозорої, зі слабким жовтуватим відтінком рідини.
1 мл папаверину гідрохлорид 20 мг.
Допоміжні речовини: динатрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти (трилон Б), DL-метіонін, вода д/і.
2 мл - ампули скляні (10) в комплекті з ножем або скарифікатором - пачки картонні.
2 мл - ампули скляні (10) - упаковки контурні чарункові (1) в комплекті з ножем або скарифікатором - пачки картонні.
Супозиторії ректальні, що містять 20 мг папаверину гідрохлориду, по 5 супозиторіїв у контурній чарунковій упаковці з ПВХ/ПЕ плівки, по 2 контурні чарункові упаковки №5 в картонній пачці.
Розчин для ін'єкцій 2% у вигляді прозорої, зі слабким жовтуватим відтінком рідини.
1 мл папаверину гідрохлорид 20 мг.
Допоміжні речовини: динатрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти (трилон Б), DL-метіонін, вода д/і.
2 мл - ампули скляні (10) в комплекті з ножем або скарифікатором - пачки картонні.
2 мл - ампули скляні (10) - упаковки контурні чарункові (1) в комплекті з ножем або скарифікатором - пачки картонні.
Супозиторії ректальні, що містять 20 мг папаверину гідрохлориду, по 5 супозиторіїв у контурній чарунковій упаковці з ПВХ/ПЕ плівки, по 2 контурні чарункові упаковки №5 в картонній пачці.
