Пензитал Гастро

Протеолітичний, амілолітичний, ліполітичний, компенсує дефіцит ферментів підшлункової залози.

Ферментний препарат, що покращує процеси травлення у дорослих і дітей, і тим самим значно зменшує симптоми ферментної недостатності підшлункової залози, включаючи біль у животі, метеоризм, зміну частоти і консистенції стільця. Панкреатичні ферменти, що входять до складу препарату, полегшують травлення білків, жирів, вуглеводів, що призводить до їх повного всмоктування в тонкій кишці.

Коли препарат Пензитал Гастро досягає тонкої кишки, кишковорозчинна оболонка швидко руйнується (при pH > 5,5), відбувається вивільнення ферментів з ліполітичною, амілолітичною і протеолітичною активністю, що призводить до розщеплення жирів, вуглеводів і білків. Отримані в результаті розщеплення речовини потім або всмоктуються безпосередньо, або піддаються подальшому розщепленню кишковими ферментами.

В дослідженнях на тваринах було продемонстровано відсутність всмоктування нерозщеплених ферментів, внаслідок чого класичні фармакокінетичні дослідження не проводилися. Препаратам, що містять ферменти підшлункової залози, не потрібно всмоктування для прояву своїх ефектів. Навпаки, терапевтична активність зазначених препаратів повністю реалізується в просвіті шлунково-кишкового тракту. За своєю хімічною структурою вони є білками і, у зв'язку з цим, при проходженні через шлунково-кишковий тракт ферментні препарати розщеплюються доти, поки не відбудеться всмоктування у вигляді пептидів і амінокислот.

Для дорослих:

- замісна терапія при зовнішньосекреторній недостатності підшлункової залози (хронічний панкреатит, панкреатектомія, стан після опромінення, диспепсія, синдром Ремхельда (гастрокардіальний синдром), муковісцидоз);

- метеоризм, діарея неінфекційного генезу;

- порушення засвоєння їжі (стан після резекції шлунка і тонкої кишки);

- для покращення травлення у осіб з нормальною функцією ШКТ у разі погрішностей у харчуванні (вживання жирної їжі, велика кількість їжі, нерегулярне харчування) і при порушеннях жувальної функції, малорухливому способі життя, тривалій іммобілізації;

- підготовка до рентгенологічного дослідження і УЗД органів черевної порожнини.

- Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату;

- гострий панкреатит або загострення хронічного панкреатиту (тим не менш, можливе застосування у фазі затухаючого загострення при розширенні дієти, якщо є ознаки порушення травлення;

- спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції;

- дитячий вік до 3-х років.

Не рекомендується застосування у фазі загострення хронічного панкреатиту. Можливе застосування у фазі затухаючого загострення при розширенні дієти, якщо є ознаки порушення травлення.

При муковісцидозі доза повинна бути адекватна кількості ферментів, яке необхідно для всмоктування жирів з урахуванням якості і кількості споживаної їжі.

При муковісцидозі не рекомендується застосування панкреатину в дозах більше 10 000 ОД/кг/добу (в перерахунку на ліпазу) внаслідок підвищення ризику розвитку стриктур (фіброзної колонопатії) в ілеоцекальному відділі і у висхідній ободовій кишці.

У пацієнтів з муковісцидозом, особливо при прийомі високих доз панкреатину, може спостерігатися гіперурикозурія, тому у цієї групи пацієнтів необхідно контролювати концентрацію сечової кислоти в сечі.

Як міра обережності при появі незвичного дискомфорту в животі або зміни характеру скарг на фоні застосування панкреатину, особливо при прийомі в дозах більше 10000 ОД ліпази/кг/добу, необхідно медичне обстеження.

При високій активності ліпази, що міститься в панкреатині, підвищується ймовірність розвитку запорів у дітей. Підвищення дози панкреатину у цієї категорії пацієнтів слід проводити поступово.

Порушення з боку травної системи можуть виникати у пацієнтів з підвищеною чутливістю до панкреатину, або у хворих з меконієвим ілеусом або резекцією кишечника в анамнезі.

З боку травної системи: дуже рідко - діарея, абдомінальний дискомфорт, біль у животі, нудота, блювання; утворення стриктур в ілеоцекальному і висхідному відділах ободової кишки у пацієнтів з муковісцидозом при застосуванні високих доз панкреатину.

З боку імунної системи: дуже рідко - алергічні реакції негайного типу (шкірний висип, кропив'янка, чхання, сльозотеча, бронхоспазм, диспное), гіперчутливість ШКТ.

З боку обміну речовин: при тривалому застосуванні у високих дозах можливий розвиток гіперурикозурії, у надмірно високих дозах - підвищення рівня сечової кислоти в плазмі крові.

Інші: при застосуванні панкреатину у високих дозах у дітей можливе виникнення перианального подразнення.

Симптоми: гіперурикозурія, гіперурикемія. У дітей — запор.

Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.

При одночасному застосуванні з антацидами, що містять кальцію карбонат і/або магнію гідроксид, можливе зменшення ефективності панкреатину.

При одночасному застосуванні з препаратами заліза можливе зменшення абсорбції заліза.

Можливе зниження всмоктування фолієвої кислоти при одночасному застосуванні з препаратами панкреатину.

Ефект гіпоглікемічних засобів для прийому всередину (таких як акарбоза, міглітол) може знижуватися при одночасному застосуванні з препаратами травних ферментів, що містять ферменти, які розщеплюють вуглеводи.

Таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою.
По 10 таблеток у стрип з алюмінієвої фольги.
По 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 або 12 стрипів разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у картонну пачку.