Піромекаїн

Піромекаїн застосовують місцево у вигляді 0,5%, 1% і 2% розчинів та 5% мазі або внутрішньовенно у вигляді 1% розчину на 5% розчині глюкози.
Для поверхневої анестезії в офтальмології використовують 0,5% розчини по 1-2 краплі, в оториноларингології - 1%-2% розчини по 1-5 мл (в деяких випадках з додаванням 0,1% розчину адреналіну гідрохлориду по 1 краплі на кожні 2,0-3,0 мл розчину піромекаїну); для ендоскопічних діагностичних досліджень (методів дослідження порожнин і каналів тіла за допомогою оптичних приладів, оснащених освітлювальним пристроєм) і лікувальних процедур - 2% розчин 2-5 мл; при бронхографії (рентгенографічному дослідженні бронхів) 10-15 мл; при роздільній інтубації бронхів (введенні трубки в просвіт бронхів) від 14 до 35 мл (в середньому 20 мл). У стоматології піромекаїн застосовують у вигляді 1% і 2% розчинів (по 1-5 мл) і 5% піромекаїнової мазі - по 0,1-1 г (залежно від обсягу лікувального втручання). Піромекаїнову мазь наносять шпателем, марлевим або ватним тампоном на місце знеболювання слизової оболонки порожнини рота. При кюретажі (очищенні гнійних кишень) патологічних зубоясенних кишень мазь вводять у них шприцом з тупою канюлею. Через 2-5 хвилин, не знімаючи мазі, можна приступати до маніпуляції. При лікуванні запальних захворювань порожнини рота мазь застосовують 1-3 рази на добу. Тривалість курсу лікування залежить від форми захворювання і становить від 3 до 10 днів.