Пропанідид
Propanidid
Аналоги (дженерики, синоніми)
Сомбревін
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Sol.Propanidid 5%-10 ml.
D.t.d. № 5 in ampullis
S. Вводити внутрішньовенно струминно
D.t.d. № 5 in ampullis
S. Вводити внутрішньовенно струминно
Фармакологічні властивості
Фармакокінетика
Частково зв'язується з білками плазми. При гіпопротеїнемії наркотична доза значно зменшується. Проникає через плаценту.
Піддається швидкому гідролізу, в печінці — тканинними ферментами, в нирках і крові — псевдохолінестеразою і клітинними ферментами, головним чином тромбоцитарними.
Частина пропанідиду метаболізується шляхом деметилювання або розщеплення амінокислотного зв'язку.
В наркотичних дозах не викликає ні морфологічних, ні функціональних змін печінки і нирок.
Препарат і його метаболіти швидко виводяться через легені, з калом і з сечею (90 % введеної дози протягом 2 год).
Ступінь біотрансформації пропанідиду неглибока.
Лише 0,1 % введеної дози виділяється легенями у вигляді вуглекислоти.
Фармакодинаміка.
Дія стрімка, але короткочасна, подібна до барбітуратів.
Викликає приємне відчуття засинання без стадії збудження.
На відміну від барбітуратів посилює моно- і полісинаптичні рефлекси.
Через 10—20 с після початку внутрішньовенного вливання втрачається свідомість, частішає і поглиблюється дихання.
До кінця 1-ї хвилини настає апное тривалістю 20—40 с.
Артеріальний тиск знижується, іноді значно, частота пульсу збільшується на 20—40 в 1 хв.
ЕЕГ змінюється так само швидко, як і клінічні прояви наркозу.
Після триваючої кілька секунд фази підвищеної біоелектричної активності виникає стадія зміщених хвиль з переважанням високоамплітудних дельта- і тета-ритмів, потім починають переважати дельта-хвилі, з'являються ознаки всезростаючої депресії біоелектричної активності головного мозку з поступовим збільшенням тривалості «німих зон» і періодичними спалахами поліморфної активності.
Навіть при глибокій депресії біострумів мозку тривалість наркозу не перевищує 10—12 хв.
Після введення звичайної дози наркоз триває 2—5 хв.
Пробудження швидке, спокійне, без нудоти і блювання.
Через 5—7 хв повністю припиняється наркозна депресія і хворий може самостійно пересуватися.
Не викликає післянаркозного сну, і через 20-30 хв після операції хворий може з супроводжуючим залишити амбулаторію.
Чинить виражену анальгетичну дію до вимкнення свідомості, що триває 1—1,5 хв після пробудження.
За місцевоанестезуючою дією сильніший за новокаїн.
Є антагоністом аналептиків центральної нервової системи.
Викликає двофазну зміну дихання.
На самому початку наркозу протягом 15—40 с дихання активується, а його хвилинний об'єм збільшується до 250—350 % за рахунок подразнення легеневих рецепторів і підвищення чутливості дихального центру до вуглекислоти.
Фаза гіпервентиляції змінюється депресією дихання і апное тривалістю до 1 хв (центральна депримуюча дія наркотику і відносна гіпокапнія після попереднього активування респірації).
Зменшує серцевий викид, знижує периферичний опір судин і системний артеріальний тиск, однак внаслідок тахікардії збільшується хвилинний об'єм серця.
Шкіра червоніє.
Ці зміни зберігаються протягом 2—4 хв, потім гемодинаміка нормалізується.
На відміну від барбітуратів практично не пригнічує міокарда. Помітно розширює вінцеві судини серця, і на висоті наркотичної дії в 2 рази збільшується коронарний кровотік. Скелетні м'язи розслаблюються задовільно. Вже через 25 хв після введення пропанідид в крові не виявляється; отже, не кумулює.
Частково зв'язується з білками плазми. При гіпопротеїнемії наркотична доза значно зменшується. Проникає через плаценту.
Піддається швидкому гідролізу, в печінці — тканинними ферментами, в нирках і крові — псевдохолінестеразою і клітинними ферментами, головним чином тромбоцитарними.
Частина пропанідиду метаболізується шляхом деметилювання або розщеплення амінокислотного зв'язку.
В наркотичних дозах не викликає ні морфологічних, ні функціональних змін печінки і нирок.
Препарат і його метаболіти швидко виводяться через легені, з калом і з сечею (90 % введеної дози протягом 2 год).
Ступінь біотрансформації пропанідиду неглибока.
Лише 0,1 % введеної дози виділяється легенями у вигляді вуглекислоти.
Фармакодинаміка.
Дія стрімка, але короткочасна, подібна до барбітуратів.
Викликає приємне відчуття засинання без стадії збудження.
На відміну від барбітуратів посилює моно- і полісинаптичні рефлекси.
Через 10—20 с після початку внутрішньовенного вливання втрачається свідомість, частішає і поглиблюється дихання.
До кінця 1-ї хвилини настає апное тривалістю 20—40 с.
Артеріальний тиск знижується, іноді значно, частота пульсу збільшується на 20—40 в 1 хв.
ЕЕГ змінюється так само швидко, як і клінічні прояви наркозу.
Після триваючої кілька секунд фази підвищеної біоелектричної активності виникає стадія зміщених хвиль з переважанням високоамплітудних дельта- і тета-ритмів, потім починають переважати дельта-хвилі, з'являються ознаки всезростаючої депресії біоелектричної активності головного мозку з поступовим збільшенням тривалості «німих зон» і періодичними спалахами поліморфної активності.
Навіть при глибокій депресії біострумів мозку тривалість наркозу не перевищує 10—12 хв.
Після введення звичайної дози наркоз триває 2—5 хв.
Пробудження швидке, спокійне, без нудоти і блювання.
Через 5—7 хв повністю припиняється наркозна депресія і хворий може самостійно пересуватися.
Не викликає післянаркозного сну, і через 20-30 хв після операції хворий може з супроводжуючим залишити амбулаторію.
Чинить виражену анальгетичну дію до вимкнення свідомості, що триває 1—1,5 хв після пробудження.
За місцевоанестезуючою дією сильніший за новокаїн.
Є антагоністом аналептиків центральної нервової системи.
Викликає двофазну зміну дихання.
На самому початку наркозу протягом 15—40 с дихання активується, а його хвилинний об'єм збільшується до 250—350 % за рахунок подразнення легеневих рецепторів і підвищення чутливості дихального центру до вуглекислоти.
Фаза гіпервентиляції змінюється депресією дихання і апное тривалістю до 1 хв (центральна депримуюча дія наркотику і відносна гіпокапнія після попереднього активування респірації).
Зменшує серцевий викид, знижує периферичний опір судин і системний артеріальний тиск, однак внаслідок тахікардії збільшується хвилинний об'єм серця.
Шкіра червоніє.
Ці зміни зберігаються протягом 2—4 хв, потім гемодинаміка нормалізується.
На відміну від барбітуратів практично не пригнічує міокарда. Помітно розширює вінцеві судини серця, і на висоті наркотичної дії в 2 рази збільшується коронарний кровотік. Скелетні м'язи розслаблюються задовільно. Вже через 25 хв після введення пропанідид в крові не виявляється; отже, не кумулює.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Однокомпонентний наркоз пропанідидом показаний при короткочасних хірургічних, стоматологічних, гінекологічних, урологічних втручаннях (розкриття абсцесів, флегмон, репозиція кісток, вправлення вивихів, біопсія, зміна пов'язок, зняття швів, катетеризація, екстракція зубів, кюретаж матки, урологічні маніпуляції), при різних діагностичних процедурах та інструментальних дослідженнях. Використовують для введення в наркоз і потенціювання дії інших наркотиків (фторотан). Вдихання інгаляційного наркотику слід проводити з самого початку пропанідидового наркозу, оскільки фаза гіпервентиляції сприяє більш швидкому насиченню організму інгаляційними наркотиками і забезпечує плавний перехід від вводного наркозу до основного. Вводять повільно (із середньою швидкістю 0,001 г/с) короткими голками з великим діаметром каналу у вигляді 5 % розчину в середній дозі 0,08—0,01 г/кг маси; особам старше 60 років, ослабленим хворим і дітям у вигляді 2,5 % розчину по 0,002—0,003 г/кг маси (наркоз триває 3—4 хв). Для продовження наркозу вводять повторно, 1—2 рази, в момент появи рефлексу миготіння, по 2/3—3/4 початкової дози.
Показання
Наркоз при короткочасних стоматологічних і амбулаторних хірургічних (вправлення вивихів, репозиція уламків кісток, зняття швів, катетеризація) втручаннях, болісних інструментальних діагностичних або лікувальних процедурах (ендоскопія, бронхографія, біопсія тощо), вводний наркоз (при операціях, що вимагають тривалого наркозу, для потенціювання дії ін. наркозних засобів), знеболення пологів (період вигнання плода).
Протипоказання
Алергічні реакції в анамнезі, бронхіальна астма, епілепсія, шок, недостатність кровообігу, артеріальна гіпертензія, важкі захворювання печінки і нирок, гемолітична анемія, гостра алкогольна інтоксикація.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
Короткочасна гіпервентиляція на початку дії препарату, що змінюється гіповентиляцією або апное тривалістю 10-30 сек. Помірне зниження АТ (у пацієнтів похилого віку можлива значна гіпотензія). Судомні реакції. Гемолітична дія.
Анафілактоїдні реакції: бронхоспазм, артеріальна гіпотензія, тахікардія; описані випадки летального результату.
Місцеві реакції: гіперемія і больові відчуття по ходу вени.
Анафілактоїдні реакції: бронхоспазм, артеріальна гіпотензія, тахікардія; описані випадки летального результату.
Місцеві реакції: гіперемія і больові відчуття по ходу вени.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Ампули по 5 і 10 мл 5 % розчину.
