РинФаст Мікс 30
RinFast Mix 30
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
НовоМікс 30 Пенфілл, НовоМікс 30 ФлексПен, НовоМікс 50 ФлексПен, Інсулін аспарт двофазний
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Susp. "RinFast Mix 30" 100 ОД/мл - 3 мл
D.S. П/к по 12 ОД 1 раз ввечері, перед вечерею
D.S. П/к по 12 ОД 1 раз ввечері, перед вечерею
Фармакологічні властивості
Гіпоглікемічний.
Фармакодинаміка
Інсулін аспарт - аналог людського інсуліну короткої дії, вироблений методом біотехнології рекомбінантної ДНК з використанням штаму Saccharomyces cerevisiae.
Гіпоглікемічна дія інсуліну аспарт обумовлена підвищенням утилізації глюкози тканинами після зв'язування інсуліну з рецепторами м'язових і жирових клітин, і одночасним зниженням швидкості продукції глюкози печінкою.
Інсулін аспарт починає діяти швидше і одночасно сильніше знижує вміст глюкози в крові в перші 4 год після прийому їжі, ніж розчинний людський інсулін. Тривалість дії інсуліну аспарт після п/к введення коротша, ніж розчинного людського інсуліну
Після п/к введення дія інсуліну аспарт починається протягом 10-20 хв після введення. Максимальний ефект спостерігається через 1-3 год після ін'єкції. Тривалість дії становить 3-5 год.
Гіпоглікемічна дія інсуліну аспарт обумовлена підвищенням утилізації глюкози тканинами після зв'язування інсуліну з рецепторами м'язових і жирових клітин, і одночасним зниженням швидкості продукції глюкози печінкою.
Інсулін аспарт починає діяти швидше і одночасно сильніше знижує вміст глюкози в крові в перші 4 год після прийому їжі, ніж розчинний людський інсулін. Тривалість дії інсуліну аспарт після п/к введення коротша, ніж розчинного людського інсуліну
Після п/к введення дія інсуліну аспарт починається протягом 10-20 хв після введення. Максимальний ефект спостерігається через 1-3 год після ін'єкції. Тривалість дії становить 3-5 год.
Фармакокінетика
Заміщення амінокислоти пролін у положенні В28 на аспарагінову кислоту в інсуліні аспарт знижує тенденцію молекул до утворення гексамерів, яка спостерігається в розчині розчинного людського інсуліну. У зв'язку з цим інсулін аспарт значно швидше всмоктується з підшкірно-жирової клітковини порівняно з розчинним людським інсуліном.
Після п/к введення інсуліну аспарт час досягнення Cmax у плазмі крові в середньому в 2 рази менший, ніж після введення розчинного людського інсуліну. Cmax в середньому становить 492±256 пмоль/л і досягається через 40 (міжквартильний розмах: 30-40) хвилин після п/к введення дози 0.15 ОД/кг пацієнтам з цукровим діабетом 1 типу. Концентрація інсуліну повертається до вихідного рівня через 4-6 год після введення дози препарату. Швидкість абсорбції дещо нижча у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, що призводить до нижчої Cmax (352±240 пмоль/л) і пізнішого Cmax (60 (міжквартильний розмах: 50-90) хв). Внутрішньоіндивідуальна варіабельність по Cmax суттєво нижча при застосуванні інсуліну аспарт порівняно з розчинним людським інсуліном, тоді як зазначена варіабельність Cmax для інсуліну аспарт більша.
Після п/к введення інсуліну аспарт час досягнення Cmax у плазмі крові в середньому в 2 рази менший, ніж після введення розчинного людського інсуліну. Cmax в середньому становить 492±256 пмоль/л і досягається через 40 (міжквартильний розмах: 30-40) хвилин після п/к введення дози 0.15 ОД/кг пацієнтам з цукровим діабетом 1 типу. Концентрація інсуліну повертається до вихідного рівня через 4-6 год після введення дози препарату. Швидкість абсорбції дещо нижча у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, що призводить до нижчої Cmax (352±240 пмоль/л) і пізнішого Cmax (60 (міжквартильний розмах: 50-90) хв). Внутрішньоіндивідуальна варіабельність по Cmax суттєво нижча при застосуванні інсуліну аспарт порівняно з розчинним людським інсуліном, тоді як зазначена варіабельність Cmax для інсуліну аспарт більша.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Завжди застосовуйте препарат РинФаст Мікс 30 у повній відповідності з рекомендаціями лікаря. При появі сумнівів порадьтеся з лікарем.
Препарат РинФаст Мікс 30 призначений для введення під шкіру. Ніколи не вводьте препарат РинФаст Мікс 30 у вену або в м'яз. Якщо Вам необхідно вводити інсулін іншим шляхом, проконсультуйтеся з лікарем. Не можна використовувати препарат РинФаст Мікс 30 для тривалих підшкірних інсулінових інфузій (ППІІ) в інсулінових насосах.
Вводьте препарат РинФаст Мікс 30 підшкірно в область стегна або передньої черевної стінки. За бажанням препарат можна вводити в область плеча або сідниць.
Регулярно змінюйте місця ін'єкцій у межах тієї області тіла, в яку Ви вводите препарат, щоб зменшити ризик розвитку ліподистрофії та амілоїдозу шкіри
Рекомендована доза
Доза препарату РинФаст Мікс 30 буде призначена Вам індивідуально лікарем згідно з потребою Вашого організму в інсуліні.
Якщо у Вас цукровий діабет 2 типу лікар може призначити Вам препарат РинФаст Мікс 30 окремо, або в поєднанні з пероральними гіпоглікемічними препаратами та/або агоністами рецепторів ГПП-1 (рГПП-1).
Початок терапії
Якщо у Вас цукровий діабет 2 типу, і Вам вперше призначено інсулін, рекомендована початкова доза препарату РинФаст Мікс 30 становить 6 ОД перед сніданком і 6 ОД перед вечерею. Також допускається введення 12 ОД препарату РинФаст Мікс 30 один раз на добу ввечері (перед вечерею).
Перехід з інших препаратів інсуліну
При переході з двофазного людського інсуліну на препарат РинФаст Мікс 30 дотримуйтесь вказівок Вашого лікаря. Слід починати з тієї ж дози і режиму введення, потім коригувати дозу відповідно до індивідуальних потреб. Перехід на новий тип інсуліну слід здійснювати під строгим медичним контролем.
Інтенсифікація терапії
Підвищити ефективність терапії препарату РинФаст Мікс 30 можна за допомогою переходу з одноразової добової дози на дворазову. Рекомендується після досягнення дози 30 ОД препарату переходити на застосування препарату РинФаст Мікс 30 два рази на добу, розділивши дозу на дві рівні частини — ранкову та вечірню (перед сніданком і вечерею).
Перехід на застосування препарату РинФаст Мікс 30 три рази на добу можливий за допомогою розділення ранкової дози на дві рівні частини і введення цих двох частин вранці та в обід (триразова добова доза).
Корекція дози
Для підтримання оптимального рівня цукру в крові, рекомендується проводити вимірювання рівня глюкози в крові і коригувати дозу інсуліну. Корекція дози може знадобитися при посиленні фізичної активності, зміні звичайної дієти або появі супутнього захворювання.
Для корекції дози препарату РинФаст Мікс 30 дотримуйтесь рекомендацій Вашого лікаря щодо її титрування.
Для корекції дози препарату РинФаст Мікс 30 використовується найменше значення концентрації глюкози в крові натщесерце, отримане протягом останніх 3 днів.
Для оцінки адекватності попередньої дози використовують значення концентрації глюкози в крові перед наступним прийомом їжі.
Корекцію дози можна проводити 1 раз на тиждень до досягнення цільового значення рівня глікованого гемоглобіну (HbA1С). Не слід збільшувати дозу препарату, якщо в цей період спостерігалася гіпоглікемія.
Препарат РинФаст Мікс 30 призначений для введення під шкіру. Ніколи не вводьте препарат РинФаст Мікс 30 у вену або в м'яз. Якщо Вам необхідно вводити інсулін іншим шляхом, проконсультуйтеся з лікарем. Не можна використовувати препарат РинФаст Мікс 30 для тривалих підшкірних інсулінових інфузій (ППІІ) в інсулінових насосах.
Вводьте препарат РинФаст Мікс 30 підшкірно в область стегна або передньої черевної стінки. За бажанням препарат можна вводити в область плеча або сідниць.
Регулярно змінюйте місця ін'єкцій у межах тієї області тіла, в яку Ви вводите препарат, щоб зменшити ризик розвитку ліподистрофії та амілоїдозу шкіри
Рекомендована доза
Доза препарату РинФаст Мікс 30 буде призначена Вам індивідуально лікарем згідно з потребою Вашого організму в інсуліні.
Якщо у Вас цукровий діабет 2 типу лікар може призначити Вам препарат РинФаст Мікс 30 окремо, або в поєднанні з пероральними гіпоглікемічними препаратами та/або агоністами рецепторів ГПП-1 (рГПП-1).
Початок терапії
Якщо у Вас цукровий діабет 2 типу, і Вам вперше призначено інсулін, рекомендована початкова доза препарату РинФаст Мікс 30 становить 6 ОД перед сніданком і 6 ОД перед вечерею. Також допускається введення 12 ОД препарату РинФаст Мікс 30 один раз на добу ввечері (перед вечерею).
Перехід з інших препаратів інсуліну
При переході з двофазного людського інсуліну на препарат РинФаст Мікс 30 дотримуйтесь вказівок Вашого лікаря. Слід починати з тієї ж дози і режиму введення, потім коригувати дозу відповідно до індивідуальних потреб. Перехід на новий тип інсуліну слід здійснювати під строгим медичним контролем.
Інтенсифікація терапії
Підвищити ефективність терапії препарату РинФаст Мікс 30 можна за допомогою переходу з одноразової добової дози на дворазову. Рекомендується після досягнення дози 30 ОД препарату переходити на застосування препарату РинФаст Мікс 30 два рази на добу, розділивши дозу на дві рівні частини — ранкову та вечірню (перед сніданком і вечерею).
Перехід на застосування препарату РинФаст Мікс 30 три рази на добу можливий за допомогою розділення ранкової дози на дві рівні частини і введення цих двох частин вранці та в обід (триразова добова доза).
Корекція дози
Для підтримання оптимального рівня цукру в крові, рекомендується проводити вимірювання рівня глюкози в крові і коригувати дозу інсуліну. Корекція дози може знадобитися при посиленні фізичної активності, зміні звичайної дієти або появі супутнього захворювання.
Для корекції дози препарату РинФаст Мікс 30 дотримуйтесь рекомендацій Вашого лікаря щодо її титрування.
Для корекції дози препарату РинФаст Мікс 30 використовується найменше значення концентрації глюкози в крові натщесерце, отримане протягом останніх 3 днів.
Для оцінки адекватності попередньої дози використовують значення концентрації глюкози в крові перед наступним прийомом їжі.
Корекцію дози можна проводити 1 раз на тиждень до досягнення цільового значення рівня глікованого гемоглобіну (HbA1С). Не слід збільшувати дозу препарату, якщо в цей період спостерігалася гіпоглікемія.
Показання
Цукровий діабет у дорослих, підлітків та дітей старше 6 років.
Протипоказання
Гіпоглікемія, дитячий вік до 6 років, підвищена чутливість до інсуліну аспарту.
Особливі вказівки
Недостатня доза інсуліну або припинення лікування, може призвести до розвитку гіперглікемії або діабетичного кетоацидозу. Як правило, симптоми гіперглікемії з'являються поступово, протягом кількох годин або днів. Симптомами гіперглікемії є нудота, блювання, сонливість, почервоніння і сухість шкіри, сухість у роті, збільшення кількості виділюваної сечі, спрага і втрата апетиту, а також поява запаху ацетону у видихуваному повітрі. Без відповідного лікування гіперглікемія може призвести до смерті. Після компенсації вуглеводного обміну, наприклад при інтенсивній інсулінотерапії, у пацієнтів можуть змінитися типові для них симптоми-передвісники гіпоглікемії.
У пацієнтів похилого віку слід ретельно контролювати вміст глюкози в крові і коригувати дозу індивідуально. Досвід застосування у пацієнтів віком 75 років і старше відсутній.
У пацієнтів з цукровим діабетом при оптимальному метаболічному контролі пізні ускладнення діабету розвиваються пізніше і прогресують повільніше. У зв'язку з цим рекомендується проводити заходи, спрямовані на оптимізацію метаболічного контролю, включаючи моніторинг рівня глюкози в крові.
Слід враховувати високу швидкість розвитку гіпоглікемічного ефекту при лікуванні пацієнтів, які мають супутні захворювання або приймають лікарські засоби, що уповільнюють всмоктування їжі. При наявності супутніх захворювань, особливо інфекційного генезу, потреба в інсуліні, як правило, зростає.
При переведенні пацієнта на інші типи інсуліну ранні симптоми-передвісники гіпоглікемії можуть змінюватися або ставати менш вираженими, порівняно з такими при використанні попереднього типу інсуліну.
Переведення пацієнта на новий тип інсуліну або препарат інсуліну іншого виробника необхідно здійснювати під строгим медичним контролем. При зміні концентрації, типу, виробника і виду (людський інсулін, інсулін тваринного походження, аналог людського інсуліну) препаратів інсуліну та/або методу виготовлення може знадобитися зміна дози.
Зміна дози інсуліну може знадобитися при зміні дієти і при підвищених фізичних навантаженнях. Фізичні вправи, виконувані відразу після прийому їжі, можуть збільшувати ризик розвитку гіпоглікемії. Пропуск прийому їжі або незаплановане фізичне навантаження можуть призвести до розвитку гіпоглікемії.
Значне поліпшення стану компенсації вуглеводного обміну може призводити до стану гострої больової невропатії, яка зазвичай є зворотною.
Тривале поліпшення глікемічного контролю знижує ризик прогресування діабетичної ретинопатії. Однак інтенсифікація інсулінотерапії з різким поліпшенням глікемічного контролю може супроводжуватися тимчасовим погіршенням діабетичної ретинопатії.
При застосуванні інсуліну можливо утворення антитіл. У рідкісних випадках при утворенні антитіл може знадобитися корекція дози інсуліну для запобігання випадкам гіперглікемії або гіпоглікемії.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Здатність пацієнтів до концентрації уваги і швидкість реакції можуть порушуватися під час гіпоглікемії і гіперглікемії, що може становити небезпеку в тих ситуаціях, коли ці здібності особливо необхідні (наприклад, при керуванні автомобілем або роботі з машинами і механізмами). Пацієнтам необхідно рекомендувати вживати заходів для запобігання розвитку гіпоглікемії і гіперглікемії при водінні автомобіля і роботі з механізмами. Це особливо важливо для пацієнтів з відсутністю або зниженням вираженості симптомів-передвісників розвиваючої гіпоглікемії або які страждають частими епізодами гіпоглікемії. У цих випадках слід розглянути доцільність виконання подібних робіт.
У пацієнтів похилого віку слід ретельно контролювати вміст глюкози в крові і коригувати дозу індивідуально. Досвід застосування у пацієнтів віком 75 років і старше відсутній.
У пацієнтів з цукровим діабетом при оптимальному метаболічному контролі пізні ускладнення діабету розвиваються пізніше і прогресують повільніше. У зв'язку з цим рекомендується проводити заходи, спрямовані на оптимізацію метаболічного контролю, включаючи моніторинг рівня глюкози в крові.
Слід враховувати високу швидкість розвитку гіпоглікемічного ефекту при лікуванні пацієнтів, які мають супутні захворювання або приймають лікарські засоби, що уповільнюють всмоктування їжі. При наявності супутніх захворювань, особливо інфекційного генезу, потреба в інсуліні, як правило, зростає.
При переведенні пацієнта на інші типи інсуліну ранні симптоми-передвісники гіпоглікемії можуть змінюватися або ставати менш вираженими, порівняно з такими при використанні попереднього типу інсуліну.
Переведення пацієнта на новий тип інсуліну або препарат інсуліну іншого виробника необхідно здійснювати під строгим медичним контролем. При зміні концентрації, типу, виробника і виду (людський інсулін, інсулін тваринного походження, аналог людського інсуліну) препаратів інсуліну та/або методу виготовлення може знадобитися зміна дози.
Зміна дози інсуліну може знадобитися при зміні дієти і при підвищених фізичних навантаженнях. Фізичні вправи, виконувані відразу після прийому їжі, можуть збільшувати ризик розвитку гіпоглікемії. Пропуск прийому їжі або незаплановане фізичне навантаження можуть призвести до розвитку гіпоглікемії.
Значне поліпшення стану компенсації вуглеводного обміну може призводити до стану гострої больової невропатії, яка зазвичай є зворотною.
Тривале поліпшення глікемічного контролю знижує ризик прогресування діабетичної ретинопатії. Однак інтенсифікація інсулінотерапії з різким поліпшенням глікемічного контролю може супроводжуватися тимчасовим погіршенням діабетичної ретинопатії.
При застосуванні інсуліну можливо утворення антитіл. У рідкісних випадках при утворенні антитіл може знадобитися корекція дози інсуліну для запобігання випадкам гіперглікемії або гіпоглікемії.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Здатність пацієнтів до концентрації уваги і швидкість реакції можуть порушуватися під час гіпоглікемії і гіперглікемії, що може становити небезпеку в тих ситуаціях, коли ці здібності особливо необхідні (наприклад, при керуванні автомобілем або роботі з машинами і механізмами). Пацієнтам необхідно рекомендувати вживати заходів для запобігання розвитку гіпоглікемії і гіперглікемії при водінні автомобіля і роботі з механізмами. Це особливо важливо для пацієнтів з відсутністю або зниженням вираженості симптомів-передвісників розвиваючої гіпоглікемії або які страждають частими епізодами гіпоглікемії. У цих випадках слід розглянути доцільність виконання подібних робіт.
Побічні ефекти
З боку імунної системи: нечасто - кропив'янка, шкірний висип, висипання на шкірі; дуже рідко - анафілактичні реакції.
З боку обміну речовин: дуже часто - гіпоглікемія.
З боку нервової системи: рідко - периферична невропатія (гостра больова невропатія).
З боку органа зору: нечасто - порушення рефракції, діабетична невропатія.
З боку шкіри і підшкірних тканин: нечасто - ліподистрофія; невідомо - амілоїдоз шкіри.
Загальні реакції: нечасто - набряки.
Місцеві реакції: нечасто - реакції в місці введення.
З боку обміну речовин: дуже часто - гіпоглікемія.
З боку нервової системи: рідко - периферична невропатія (гостра больова невропатія).
З боку органа зору: нечасто - порушення рефракції, діабетична невропатія.
З боку шкіри і підшкірних тканин: нечасто - ліподистрофія; невідомо - амілоїдоз шкіри.
Загальні реакції: нечасто - набряки.
Місцеві реакції: нечасто - реакції в місці введення.
Передозування
Симптоми: гіпоглікемія — «холодний» піт, блідість шкірних покривів, нервозність, тремор, тривога, незвичайна втома, слабкість, порушення орієнтації, порушення концентрації уваги, запаморочення, виражене відчуття голоду, тимчасове порушення зору, головний біль, нудота, тахікардія, судоми, неврологічні порушення, кома.
Лікування: незначну гіпоглікемію пацієнт може купірувати сам, прийнявши всередину глюкозу, цукор або багаті вуглеводами продукти харчування. У важких випадках — в/в 40% розчин декстрози; в/м, п/к — глюкагон. Після відновлення свідомості пацієнту рекомендують прийняти їжу, багату вуглеводами, для запобігання повторному розвитку гіпоглікемії.
Лікування: незначну гіпоглікемію пацієнт може купірувати сам, прийнявши всередину глюкозу, цукор або багаті вуглеводами продукти харчування. У важких випадках — в/в 40% розчин декстрози; в/м, п/к — глюкагон. Після відновлення свідомості пацієнту рекомендують прийняти їжу, багату вуглеводами, для запобігання повторному розвитку гіпоглікемії.
Лікарняна взаємодія
Гіпоглікемічну дію інсуліну підсилюють пероральні гіпоглікемічні препарати, інгібітори МАО, інгібітори АПФ, інгібітори карбоангідрази, неселективні бета-адреноблокатори, бромокриптин, октреотид, сульфаніламіди, анаболічні стероїди, тетрацикліни, клофібрат, кетоконазол, мебендазол, піридоксин, теофілін, циклофосфамід, фенфлурамін, препарати літію, препарати, що містять етанол.
Гіпоглікемічну дію інсуліну послаблюють пероральні контрацептиви, ГКС, тиреоїдні гормони, тіазидні діуретики, гепарин, трициклічні антидепресанти, симпатоміметики, даназол, клонідин, блокатори кальцієвих каналів, діазоксид, морфін, фенітоїн, нікотин.
Під впливом резерпіну і саліцилатів можливо як ослаблення, так і посилення дії інсуліну аспарту.
Повідомлялося про випадки розвитку хронічної серцевої недостатності при лікуванні пацієнтів тіазолідиндіонами в комбінації з препаратами інсуліну, особливо при наявності у таких пацієнтів факторів ризику розвитку хронічної серцевої недостатності. Слід враховувати цей факт при призначенні пацієнтам комбінованої терапії тіазолідиндіонами і препаратами інсуліну. При призначенні такої комбінованої терапії необхідно проводити медичні обстеження пацієнтів на предмет виявлення у них ознак і симптомів хронічної серцевої недостатності, збільшення маси тіла і наявності набряків. У разі погіршення у пацієнтів симптоматики серцевої недостатності лікування тіазолідиндіонами необхідно припинити.
Октреотид/ланреотид можуть як підвищувати, так і знижувати потребу організму в інсуліні.
Етанол (алкоголь) може як підсилювати, так і зменшувати гіпоглікемічний ефект інсуліну
Гіпоглікемічну дію інсуліну послаблюють пероральні контрацептиви, ГКС, тиреоїдні гормони, тіазидні діуретики, гепарин, трициклічні антидепресанти, симпатоміметики, даназол, клонідин, блокатори кальцієвих каналів, діазоксид, морфін, фенітоїн, нікотин.
Під впливом резерпіну і саліцилатів можливо як ослаблення, так і посилення дії інсуліну аспарту.
Повідомлялося про випадки розвитку хронічної серцевої недостатності при лікуванні пацієнтів тіазолідиндіонами в комбінації з препаратами інсуліну, особливо при наявності у таких пацієнтів факторів ризику розвитку хронічної серцевої недостатності. Слід враховувати цей факт при призначенні пацієнтам комбінованої терапії тіазолідиндіонами і препаратами інсуліну. При призначенні такої комбінованої терапії необхідно проводити медичні обстеження пацієнтів на предмет виявлення у них ознак і симптомів хронічної серцевої недостатності, збільшення маси тіла і наявності набряків. У разі погіршення у пацієнтів симптоматики серцевої недостатності лікування тіазолідиндіонами необхідно припинити.
Октреотид/ланреотид можуть як підвищувати, так і знижувати потребу організму в інсуліні.
Етанол (алкоголь) може як підсилювати, так і зменшувати гіпоглікемічний ефект інсуліну
Лікарська форма
Препарат РинФаст Мікс 30 містить
Діючою речовиною є інсулін аспарт.
В 1 мл розчину міститься 100 одиниць інсуліну аспарт. Кожен картридж містить 300 одиниць інсуліну аспарт в 3 мл препарату.
Іншими допоміжними речовинами є: гліцерол, фенол, метакрезол, протаміну сульфат, цинку хлорид, натрію хлорид, натрію гідрофосфату дигідрат, натрію гідроксид 10 % розчин і/або кислота хлористоводнева 10 % розчин, вода для ін'єкцій.
По 3 мл у безбарвні скляні картриджі нейтрального скла (1 гідролітичний клас) з плунжерами гумовими, обкатані ковпачками, комбінованими з алюмінію з дисками гумовими. У кожен картридж вкладено кульку діаметром (2,50 ± 0,05) мм із скла 1 гідролітичного класу з полірованою поверхнею.
На кожен картридж наклеюють етикетку з плівки прозорої поліпропіленової. По 5 картриджів у контурну чарункову упаковку з плівки полівінілхлоридної або плівки поліетилентерефталатної і фольги алюмінієвої. По 1 контурній чарунковій упаковці з листком-вкладишем поміщають у пачку з картону.
Діючою речовиною є інсулін аспарт.
В 1 мл розчину міститься 100 одиниць інсуліну аспарт. Кожен картридж містить 300 одиниць інсуліну аспарт в 3 мл препарату.
Іншими допоміжними речовинами є: гліцерол, фенол, метакрезол, протаміну сульфат, цинку хлорид, натрію хлорид, натрію гідрофосфату дигідрат, натрію гідроксид 10 % розчин і/або кислота хлористоводнева 10 % розчин, вода для ін'єкцій.
По 3 мл у безбарвні скляні картриджі нейтрального скла (1 гідролітичний клас) з плунжерами гумовими, обкатані ковпачками, комбінованими з алюмінію з дисками гумовими. У кожен картридж вкладено кульку діаметром (2,50 ± 0,05) мм із скла 1 гідролітичного класу з полірованою поверхнею.
На кожен картридж наклеюють етикетку з плівки прозорої поліпропіленової. По 5 картриджів у контурну чарункову упаковку з плівки полівінілхлоридної або плівки поліетилентерефталатної і фольги алюмінієвої. По 1 контурній чарунковій упаковці з листком-вкладишем поміщають у пачку з картону.
