Сандостатин
Sandostatin
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Октреотид, Октрид, Октреотид ЛАР, Генфастат, Октретекс, Серакстал
Діюча речовина
Фармакологічна група
Гормоны гипоталамуса, гипофиза, гонадотропины и их антагонисты, Противоопухолевые гормональные средства и антагонисты гормонов
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Sol. "Sandostatin" 0,1mg/ml - 1 ml
D.t.d. №5 in amp.
S. Підшкірно 1 раз на день.
D.t.d. №5 in amp.
S. Підшкірно 1 раз на день.
Фармакологічні властивості
Соматостатиноподібне.
Фармакодинаміка
Синтетичний аналог соматостатину, що характеризується більшою тривалістю дії. Пригнічує секрецію СТГ передньою долею гіпофіза, а також секрецію ТТГ. Пригнічує екзокринну та ендокринну (інсуліну, глюкагону) секрецію підшлункової залози, а також секрецію гастрину, соляної кислоти, холецистокініну, секретину, травних ферментів, вазоінтестинального пептиду та деяких інших пептидів, біологічно активних речовин, секреція яких здійснюється гастро-ентеро-панкреатичною системою. Пригнічує моторику шлунка та кишечника.
Фармакокінетика
Після п/к ін'єкції швидко і повністю всмоктується в системний кровотік. Cmax активної речовини в плазмі досягається протягом 30 хв. Зв'язування з білками плазми становить 65%. Зв'язування з форменими елементами крові вкрай незначне. Vd становить 0.27 л/кг.
Загальний кліренс становить 160 мл/хв. T1/2 після п/к ін'єкції - 100 хв. Після в/в введення процес виведення відбувається у 2 фази, з T1/2 10 хв і 90 хв, відповідно.
Загальний кліренс становить 160 мл/хв. T1/2 після п/к ін'єкції - 100 хв. Після в/в введення процес виведення відбувається у 2 фази, з T1/2 10 хв і 90 хв, відповідно.
Спосіб застосування
Для дорослих:
При акромегалії спочатку препарат вводять по 0,05-0,1 мг підшкірно з інтервалами 8 або 12 год. Надалі підбір дози повинен бути заснований на щомісячних визначеннях концентрації гормону росту в крові та інсуліноподібного фактора росту (цільове значення: ГР < 2,5нг/мл; ІФР-1 в межах норми), аналізі клінічних симптомів та переносимості препарату. У більшості хворих оптимальна добова доза становить 0,2-0,3 мг. Не слід перевищувати максимальну дозу, що становить 1,5 мг на день. Оцінку рівня гормону росту у пацієнтів, які отримують стабільну дозу препарату Сандостатин®, слід проводити кожні 6 місяців.
Якщо після одного місяця лікування препаратом Сандостатин не відзначається достатнього зниження рівня гормону росту та поліпшення клінічної картини захворювання, терапію слід припинити.
При ендокринних пухлинах ШКТ та підшлункової залози препарат вводять підшкірно (п/к) у початковій дозі по 0,05 мг 1-2 рази/добу. Надалі залежно від досягнутого клінічного ефекту, впливу на рівні гормонів, що продукуються пухлиною (у випадку карциноїдних пухлин - впливу на виділення 5-гідроксиіндолоцтової кислоти з сечею) та переносимості, дозу препарату можна поступово збільшити до 0,2 мг 3 рази/добу.
У виняткових випадках можуть знадобитися більш високі дози. Підтримуючі дози препарату слід підбирати індивідуально.
Якщо бажаного ефекту лікування не спостерігається після 1 тижня, то рекомендується припинити терапію.
Для профілактики ускладнень після операцій на підшлунковій залозі вводять п/к по 0,1 мг 3 рази/добу протягом 7 послідовних днів, починаючи з дня операції (принаймні, за 1 годину до лапаротомії).
При кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу та шлунка вводять препарат у дозі 25 мкг/год шляхом безперервної в/в інфузії протягом максимум 5 днів.
Сандостатин можна розводити ізотонічним розчином натрію хлориду.
Якщо після одного місяця лікування препаратом Сандостатин не відзначається достатнього зниження рівня гормону росту та поліпшення клінічної картини захворювання, терапію слід припинити.
При ендокринних пухлинах ШКТ та підшлункової залози препарат вводять підшкірно (п/к) у початковій дозі по 0,05 мг 1-2 рази/добу. Надалі залежно від досягнутого клінічного ефекту, впливу на рівні гормонів, що продукуються пухлиною (у випадку карциноїдних пухлин - впливу на виділення 5-гідроксиіндолоцтової кислоти з сечею) та переносимості, дозу препарату можна поступово збільшити до 0,2 мг 3 рази/добу.
У виняткових випадках можуть знадобитися більш високі дози. Підтримуючі дози препарату слід підбирати індивідуально.
Якщо бажаного ефекту лікування не спостерігається після 1 тижня, то рекомендується припинити терапію.
Для профілактики ускладнень після операцій на підшлунковій залозі вводять п/к по 0,1 мг 3 рази/добу протягом 7 послідовних днів, починаючи з дня операції (принаймні, за 1 годину до лапаротомії).
При кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу та шлунка вводять препарат у дозі 25 мкг/год шляхом безперервної в/в інфузії протягом максимум 5 днів.
Сандостатин можна розводити ізотонічним розчином натрію хлориду.
Показання
- Акромегалія (при неефективності або неможливості проведення хірургічного лікування, променевої терапії або лікування агоністами дофаміну);
- ендокринні пухлини гастроентеропанкреатичної системи (купірування симптоматики карциноїдних пухлин з ознаками карциноїдного синдрому, пухлин, що характеризуються гіперпродукцією вазоактивного інтестинального пептиду);
- глюкагономи; гастриноми (синдром Золлінгера-Еллісона), інсуломи, ВІПомі; пухлини, що характеризуються гіперпродукцією соматоліберину;
- рефрактерна діарея у хворих на СНІД;
- операції на підшлунковій залозі (профілактика ускладнень);
- кровотечі (в т.ч. попередження рецидивів) при варикозному розширенні вен стравоходу та шлунка у хворих з цирозом печінки (невідкладне лікування).
- ендокринні пухлини гастроентеропанкреатичної системи (купірування симптоматики карциноїдних пухлин з ознаками карциноїдного синдрому, пухлин, що характеризуються гіперпродукцією вазоактивного інтестинального пептиду);
- глюкагономи; гастриноми (синдром Золлінгера-Еллісона), інсуломи, ВІПомі; пухлини, що характеризуються гіперпродукцією соматоліберину;
- рефрактерна діарея у хворих на СНІД;
- операції на підшлунковій залозі (профілактика ускладнень);
- кровотечі (в т.ч. попередження рецидивів) при варикозному розширенні вен стравоходу та шлунка у хворих з цирозом печінки (невідкладне лікування).
Протипоказання
Гіперчутливість.
Особливі вказівки
З обережністю слід застосовувати препарат при холелітіазі, цукровому діабеті.
Перед початком і в процесі лікування рекомендується ультразвукове дослідження жовчного міхура. Слід мати на увазі, що октреотид не має протипухлинної активності.
У період лікування необхідний систематичний контроль концентрації глюкози в крові, особливо у пацієнтів з кровотечами з варикозно-розширених вен стравоходу при цирозі печінки, оскільки існує підвищений ризик розвитку гіперглікемії.
Перед початком і в процесі лікування рекомендується ультразвукове дослідження жовчного міхура. Слід мати на увазі, що октреотид не має протипухлинної активності.
У період лікування необхідний систематичний контроль концентрації глюкози в крові, особливо у пацієнтів з кровотечами з варикозно-розширених вен стравоходу при цирозі печінки, оскільки існує підвищений ризик розвитку гіперглікемії.
Побічні ефекти
З боку травної системи: анорексія, болі в животі, нудота, блювання, здуття живота, діарея, стеаторея; порушення толерантності до глюкози; рідко - сильні болі в епігастрії, болючість при пальпації, напруженість м'язів черевної стінки, гострий гепатит, гіпербілірубінемія, підвищення активності ферментів печінки; при тривалому застосуванні в окремих випадках - утворення каменів у жовчному міхурі.
Місцеві реакції: біль, печіння, свербіж, почервоніння, припухлість у місці ін'єкції.
Місцеві реакції: біль, печіння, свербіж, почервоніння, припухлість у місці ін'єкції.
Передозування
Повідомлялося про обмежену кількість випадків ненавмисного передозування препаратом Сандостатин у дорослих і дітей. У дорослих пацієнтів дози в межах від 2.400-6.000 мкг/добу вводилися у вигляді безперервної інфузії (100-250 мкг/год) або підшкірно (1.500 мкг три рази на добу). Відзначені наступні побічні дії: аритмія, гіпотензія, зупинка серця, гіпоксія мозку, панкреатит, стеатоз печінки, діарея, слабкість, летаргія, зменшення маси тіла, гепатомегалія та лактацидоз.
У дітей дози в межах від 50-3.000 мкг/добу вводилися у вигляді безперервної інфузії (2,1-500 мкг/год) або підшкірно (50-100 мкг). Єдине відзначене побічне дія представлено легкою гіперглікемією.
Непередбачені побічні дії у онкологічних пацієнтів, які отримували препарат Сандостатин у дозах 3.000-30.000 мкг/добу у вигляді розділених загальних доз, відсутні.
Лікування: симптоматичне.
У дітей дози в межах від 50-3.000 мкг/добу вводилися у вигляді безперервної інфузії (2,1-500 мкг/год) або підшкірно (50-100 мкг). Єдине відзначене побічне дія представлено легкою гіперглікемією.
Непередбачені побічні дії у онкологічних пацієнтів, які отримували препарат Сандостатин у дозах 3.000-30.000 мкг/добу у вигляді розділених загальних доз, відсутні.
Лікування: симптоматичне.
Лікарняна взаємодія
Аналоги соматостатину можуть зменшувати кліренс речовин, що метаболізуються за участю ізоферментів системи цитохрому Р450, що може бути обумовлено пригніченням гормону росту.
При одночасному застосуванні підвищується біодоступність бромокриптину; з інсуліном - можливо посилення гіпоглікемічної дії; з циклоспорином - зменшується всмоктування циклоспорину, з циметидином - уповільнюється всмоктування циметидину.
При одночасному застосуванні підвищується біодоступність бромокриптину; з інсуліном - можливо посилення гіпоглікемічної дії; з циклоспорином - зменшується всмоктування циклоспорину, з циметидином - уповільнюється всмоктування циметидину.
Лікарська форма
По 1 мл препарату поміщають в ампули безбарвного скла типу I з міткою для розлому.
На ампулу наклеюють етикетку самоклеючу.
По 5 ампул разом з інструкцією з медичного застосування на державній та російській мовах поміщають в пачку з картону.
На ампулу наклеюють етикетку самоклеючу.
По 5 ампул разом з інструкцією з медичного застосування на державній та російській мовах поміщають в пачку з картону.
