Соматулін
Somatuline
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Ланреотид, Генфастат
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp. "Somatuline" 30 mg
D.S. Внутрішньом'язово
D.S. Внутрішньом'язово
Фармакологічні властивості
Ланреотид є синтетичним пептидом, аналогом природного соматостатину.
Подібно до соматостатину, ланреотид пригнічує ряд ендокринних, екзокринних і паракринних механізмів. Виявлена виражена тропність ланреотиду до соматостатинових рецепторів людини (SSTR) 2, 3 і 5, і низька тропність до SSTR1 і 4. Активність SSTR2 і 5 є основним механізмом, що лежить в основі пригнічення секреції гормону росту (ГР).
Ланреотид чинить загальну екзокринну антисекреторну дію. Він пригнічує базальну секрецію інгібуючих пептидів шлунка і поліпептидів підшлункової залози, але не впливає на секрецію травних ферментів або шлункову секрецію. Ланреотид суттєво пригнічує індуковане їжею посилення кровотоку у верхній мезентеріальній артерії і портальній вені. Ланреотид суттєво зменшує стимульовану простагландином Е1 секрецію води. Ланреотид зменшує рівень пролактину у пацієнтів з акромегалією, які отримують лікування протягом тривалого часу. Ланреотид пригнічує синтез тиреотропного гормону гіпофіза, результатом чого є нормалізація функції щитовидної залози у пацієнтів з тиреотропними аденомами. Ланреотид має набагато більш виражену і тривалу дію порівняно з природним соматостатином.
Подібно до соматостатину, ланреотид пригнічує ряд ендокринних, екзокринних і паракринних механізмів. Виявлена виражена тропність ланреотиду до соматостатинових рецепторів людини (SSTR) 2, 3 і 5, і низька тропність до SSTR1 і 4. Активність SSTR2 і 5 є основним механізмом, що лежить в основі пригнічення секреції гормону росту (ГР).
Ланреотид чинить загальну екзокринну антисекреторну дію. Він пригнічує базальну секрецію інгібуючих пептидів шлунка і поліпептидів підшлункової залози, але не впливає на секрецію травних ферментів або шлункову секрецію. Ланреотид суттєво пригнічує індуковане їжею посилення кровотоку у верхній мезентеріальній артерії і портальній вені. Ланреотид суттєво зменшує стимульовану простагландином Е1 секрецію води. Ланреотид зменшує рівень пролактину у пацієнтів з акромегалією, які отримують лікування протягом тривалого часу. Ланреотид пригнічує синтез тиреотропного гормону гіпофіза, результатом чого є нормалізація функції щитовидної залози у пацієнтів з тиреотропними аденомами. Ланреотид має набагато більш виражену і тривалу дію порівняно з природним соматостатином.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Препарат вводиться тільки внутрішньом'язово (в/м) у спеціалізованих установах і в точній відповідності з даною інструкцією.
Режим дозування і тривалість терапії встановлюють індивідуально для кожного пацієнта залежно від відповідної реакції (яка оцінюється на основі зменшення вираженості симптомів і/або зниження рівня гормону росту (ГР) і/або інсуліноподібного фактора росту (ІФР-1).
При акромегалії у пацієнтів, які очікують операції або у пацієнтів, яким хірургічне лікування не показане, лікування починають з однієї в/м ін'єкції 30 мг препарату через кожні 10 днів.
При акромегалії у пацієнтів, у яких секреція гормону росту не нормалізувалася після оперативного лікування або променевої терапії, лікування починають з однієї в/м ін'єкції 30 мг препарату через кожні 14 днів. Перед кожною наступною ін'єкцією проводять дослідження рівнів ГР і ІФР-1. При недостатній ефективності лікування (рівень ГР вище 2.5 нг/мл) схема лікування може бути змінена на 1 ін'єкцію 30 мг препарату 1 раз в 10 днів. При рівні ГР між 2.5 нг/мл і 1 нг/мл рекомендується залишити попередню кратність введення.
При карциноїдних пухлинах початкова доза може становити 30 мг 1 раз в 10 днів. У разі недостатньої ефективності лікування, оцінюваної за вираженістю клінічних симптомів (припливи, діарея), дана схема може бути змінена на 1 ін'єкцію 30 мг препарату 1 раз в 10 днів.
При фістулі органів травного тракту лікування починають з пробної в/м ін'єкції для оцінки ефективності лікування. У разі скорочення обсягу виділення з фістули не менше ніж на 50 % через 72 год після ін'єкції, препарат застосовується далі 1 раз в 10 днів до загоєння фістули. Максимальна кількість додаткових ін'єкцій - 3. У 50 % пацієнтів повне закриття фістули спостерігалося протягом 14 днів.
Інструкція з приготування і введення препарату:
Змішування ліофілізату з доданим розчинником повинно виконуватися безпосередньо перед ін'єкцією шляхом збовтування вмісту флакона плавними рухами, обертаючи флакон 20 або 30 разів між пальцями до отримання однорідної суспензії білого або білого з кремовим відтінком кольору. Суспензія не повинна змішуватися з іншими препаратами.
Режим дозування і тривалість терапії встановлюють індивідуально для кожного пацієнта залежно від відповідної реакції (яка оцінюється на основі зменшення вираженості симптомів і/або зниження рівня гормону росту (ГР) і/або інсуліноподібного фактора росту (ІФР-1).
При акромегалії у пацієнтів, які очікують операції або у пацієнтів, яким хірургічне лікування не показане, лікування починають з однієї в/м ін'єкції 30 мг препарату через кожні 10 днів.
При акромегалії у пацієнтів, у яких секреція гормону росту не нормалізувалася після оперативного лікування або променевої терапії, лікування починають з однієї в/м ін'єкції 30 мг препарату через кожні 14 днів. Перед кожною наступною ін'єкцією проводять дослідження рівнів ГР і ІФР-1. При недостатній ефективності лікування (рівень ГР вище 2.5 нг/мл) схема лікування може бути змінена на 1 ін'єкцію 30 мг препарату 1 раз в 10 днів. При рівні ГР між 2.5 нг/мл і 1 нг/мл рекомендується залишити попередню кратність введення.
При карциноїдних пухлинах початкова доза може становити 30 мг 1 раз в 10 днів. У разі недостатньої ефективності лікування, оцінюваної за вираженістю клінічних симптомів (припливи, діарея), дана схема може бути змінена на 1 ін'єкцію 30 мг препарату 1 раз в 10 днів.
При фістулі органів травного тракту лікування починають з пробної в/м ін'єкції для оцінки ефективності лікування. У разі скорочення обсягу виділення з фістули не менше ніж на 50 % через 72 год після ін'єкції, препарат застосовується далі 1 раз в 10 днів до загоєння фістули. Максимальна кількість додаткових ін'єкцій - 3. У 50 % пацієнтів повне закриття фістули спостерігалося протягом 14 днів.
Інструкція з приготування і введення препарату:
Змішування ліофілізату з доданим розчинником повинно виконуватися безпосередньо перед ін'єкцією шляхом збовтування вмісту флакона плавними рухами, обертаючи флакон 20 або 30 разів між пальцями до отримання однорідної суспензії білого або білого з кремовим відтінком кольору. Суспензія не повинна змішуватися з іншими препаратами.
Показання
— акромегалія у пацієнтів, які очікують операції або у пацієнтів, яким хірургічне лікування не показане або, якщо секреція гормону росту не нормалізувалася після оперативного лікування або променевої терапії;
— симптоматична терапія припливів і діареї при карциноїдних пухлинах;
— фістула органів травного тракту, що виникла в результаті хірургічного втручання.
— симптоматична терапія припливів і діареї при карциноїдних пухлинах;
— фістула органів травного тракту, що виникла в результаті хірургічного втручання.
Протипоказання
— вагітність і лактація;
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— ускладнений, нелікований холелітіаз;
— дитячий і підлітковий вік до 18 років.
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— ускладнений, нелікований холелітіаз;
— дитячий і підлітковий вік до 18 років.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
— Дуже часто ( 1/10): діарея або рідкий стілець, абдомінальний біль, метеоризм, анорексія, нудота, блювання. При тривалому застосуванні препарату можливе утворення каменів у жовчному міхурі (безсимптомний холелітіаз), помірний перехідний біль у місці ін'єкції, іноді супроводжуваний місцевою гіперемією.
— Часто (1/100,
— Часто (1/100,
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Ліофілізат д/пригот. сусп. д/в/м введен. пролонг. дії 30 мг: фл. 1 шт. в компл. з розчинником, шприцем і 2 голками
Ліофілізат для приготування суспензії для в/м введення пролонгованої дії у вигляді спеченого порошку практично білого кольору, відновлена суспензія гомогенна, молочного кольору.
1 фл.
ланреотиду ацетат 40 мг,
що відповідає вмісту ланреотиду 30 мг.
Допоміжні речовини: сополімер лактід-гліколід, сополімер лактід-гліколік, манітол, кармелоза натрію, полісорбат 80.
Розчинник: манітол, вода д/і.
Флакони скляні (1) у комплекті з розчинником (амп. 2 мл 1 шт.) і упаковкою ячейковою контурною зі шприцем одноразовим і голками одноразовими (2 шт.) - коробки картонні.
Ліофілізат для приготування суспензії для в/м введення пролонгованої дії у вигляді спеченого порошку практично білого кольору, відновлена суспензія гомогенна, молочного кольору.
1 фл.
ланреотиду ацетат 40 мг,
що відповідає вмісту ланреотиду 30 мг.
Допоміжні речовини: сополімер лактід-гліколід, сополімер лактід-гліколік, манітол, кармелоза натрію, полісорбат 80.
Розчинник: манітол, вода д/і.
Флакони скляні (1) у комплекті з розчинником (амп. 2 мл 1 шт.) і упаковкою ячейковою контурною зі шприцем одноразовим і голками одноразовими (2 шт.) - коробки картонні.
