Теофілін
Theophylline
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Theophyllini 0,2
D.t.d. №50 tab.
S.: Внутрішньо, після їжі по 1 таблетці 2 рази на день.
D.t.d. №50 tab.
S.: Внутрішньо, після їжі по 1 таблетці 2 рази на день.
Фармакологічні властивості
Бронхолітичний, вазодилатуючий, діуретичний, кардіотонічний, протиастматичний, спазмолітичний.
Фармакодинаміка
Інгібітор фосфодіестераз, метилксантин. Збільшує накопичення в тканинах цАМФ, блокує аденозинові (пуринові) рецептори; знижує надходження іонів кальцію через канали клітинних мембран, зменшує скоротливу активність гладкої мускулатури. Розслабляє мускулатуру бронхів, кровоносних судин (головним чином судин мозку, шкіри та нирок); чинить периферичну вазодилатуючу дію, збільшує нирковий кровотік, має помірно виражений діуретичний ефект. Стабілізує мембрану тучних клітин, гальмує вивільнення медіаторів алергічних реакцій. Збільшує мукоциліарний кліренс, стимулює скорочення діафрагми, покращує функцію дихальних і міжреберних м'язів, стимулює дихальний центр. Нормалізуючи дихальну функцію, сприяє насиченню крові киснем і зниженню концентрації вуглекислоти; стимулює центри дихання. Посилює вентиляцію легень в умовах гіпокаліємії.
Чинить стимулюючий вплив на діяльність серця, збільшує силу серцевих скорочень і ЧСС, підвищує коронарний кровотік і потребу міокарда в кисні. Знижує тонус кровоносних судин (головним чином судин мозку, шкіри та нирок). Зменшує легеневий судинний опір, знижує тиск у малому колі кровообігу.
Збільшує нирковий кровотік, чинить помірний діуретичний ефект. Розширює позапечінкові жовчні шляхи. Гальмує агрегацію тромбоцитів (пригнічує фактор активації тромбоцитів і PgE2α), підвищує стійкість еритроцитів до деформації (покращує реологічні властивості крові), зменшує тромбоутворення і нормалізує мікроциркуляцію.
Чинить стимулюючий вплив на діяльність серця, збільшує силу серцевих скорочень і ЧСС, підвищує коронарний кровотік і потребу міокарда в кисні. Знижує тонус кровоносних судин (головним чином судин мозку, шкіри та нирок). Зменшує легеневий судинний опір, знижує тиск у малому колі кровообігу.
Збільшує нирковий кровотік, чинить помірний діуретичний ефект. Розширює позапечінкові жовчні шляхи. Гальмує агрегацію тромбоцитів (пригнічує фактор активації тромбоцитів і PgE2α), підвищує стійкість еритроцитів до деформації (покращує реологічні властивості крові), зменшує тромбоутворення і нормалізує мікроциркуляцію.
Фармакокінетика
При прийомі внутрішньо теофілін швидко і повністю абсорбується з ШКТ. Присутність їжі в шлунку може впливати на швидкість (але не на ступінь) всмоктування теофіліну, а також на його кліренс. При застосуванні лікарської форми звичайної тривалості дії Cmax в плазмі досягається через 1-2 год.
Після в/м ін'єкції абсорбція повільна і неповна.
Зв'язування з білками плазми становить приблизно 40%; у новонароджених, а також у дорослих із захворюваннями зв'язування зменшується.
Теофілін метаболізується в печінці за участю кількох ізоферментів цитохрому P450, найбільш важливим з яких є CYP1A2. У процесі метаболізму утворюються 1,3-диметилсечова кислота, 1-метилсечова кислота і 3-метилксантин. Ці метаболіти виводяться з сечею. У незміненому вигляді у дорослих виводиться 10%. У новонароджених значна частина виводиться у вигляді кофеїну (через незрілість шляхів його подальшого метаболізму), у незміненому вигляді - 50%.
Значні індивідуальні відмінності швидкості печінкового метаболізму теофіліну є причиною вираженої варіабельності значень кліренсу, концентрації в плазмі, T1/2. На печінковий метаболізм впливають такі фактори як вік, пристрасть до куріння тютюну, дієта, захворювання, одночасно проведена лікарська терапія.
T1/2 теофіліну у некурящих пацієнтів з бронхіальною астмою практично без патологічних змін з боку інших органів і систем становить 6-12 год, у дітей - 1-5 год, у курців - 4-5 год, у новонароджених і недоношених дітей - 10-45 год.
T1/2 теофіліну збільшується у осіб похилого віку і у пацієнтів з серцевою недостатністю або захворюваннями печінки.
Кліренс зменшується при серцевій недостатності, порушеннях функції печінки, хронічному алкоголізмі, набряку легень, при ХОЗЛ.
Після в/м ін'єкції абсорбція повільна і неповна.
Зв'язування з білками плазми становить приблизно 40%; у новонароджених, а також у дорослих із захворюваннями зв'язування зменшується.
Теофілін метаболізується в печінці за участю кількох ізоферментів цитохрому P450, найбільш важливим з яких є CYP1A2. У процесі метаболізму утворюються 1,3-диметилсечова кислота, 1-метилсечова кислота і 3-метилксантин. Ці метаболіти виводяться з сечею. У незміненому вигляді у дорослих виводиться 10%. У новонароджених значна частина виводиться у вигляді кофеїну (через незрілість шляхів його подальшого метаболізму), у незміненому вигляді - 50%.
Значні індивідуальні відмінності швидкості печінкового метаболізму теофіліну є причиною вираженої варіабельності значень кліренсу, концентрації в плазмі, T1/2. На печінковий метаболізм впливають такі фактори як вік, пристрасть до куріння тютюну, дієта, захворювання, одночасно проведена лікарська терапія.
T1/2 теофіліну у некурящих пацієнтів з бронхіальною астмою практично без патологічних змін з боку інших органів і систем становить 6-12 год, у дітей - 1-5 год, у курців - 4-5 год, у новонароджених і недоношених дітей - 10-45 год.
T1/2 теофіліну збільшується у осіб похилого віку і у пацієнтів з серцевою недостатністю або захворюваннями печінки.
Кліренс зменшується при серцевій недостатності, порушеннях функції печінки, хронічному алкоголізмі, набряку легень, при ХОЗЛ.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Встановлюють індивідуально.
Початкова доза становить в середньому 400 мг/добу. За умови хорошої переносимості, дозу можна збільшувати приблизно на 25% від початкової кожні 2-3 дні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту.
Максимальні дози, які можна застосовувати без контролю концентрації теофіліну в плазмі крові: у віці 16 років і старше - 13 мг/кг/добу або 900 мг/добу.
Якщо при застосуванні в зазначених дозах з'являються симптоми токсичної дії або виникає необхідність подальшого збільшення дози (внаслідок недостатнього терапевтичного ефекту), рекомендується контролювати концентрацію теофіліну в плазмі крові.
Оптимальні терапевтичні концентрації теофіліну - 10-20 мкг/мл.
При менших концентраціях терапевтична дія виражена слабо, при більших - не відзначається значного посилення терапевтичної дії, в той час як суттєво збільшується ризик розвитку побічних ефектів.
Частота прийому залежить від лікарської форми.
Початкова доза становить в середньому 400 мг/добу. За умови хорошої переносимості, дозу можна збільшувати приблизно на 25% від початкової кожні 2-3 дні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту.
Максимальні дози, які можна застосовувати без контролю концентрації теофіліну в плазмі крові: у віці 16 років і старше - 13 мг/кг/добу або 900 мг/добу.
Якщо при застосуванні в зазначених дозах з'являються симптоми токсичної дії або виникає необхідність подальшого збільшення дози (внаслідок недостатнього терапевтичного ефекту), рекомендується контролювати концентрацію теофіліну в плазмі крові.
Оптимальні терапевтичні концентрації теофіліну - 10-20 мкг/мл.
При менших концентраціях терапевтична дія виражена слабо, при більших - не відзначається значного посилення терапевтичної дії, в той час як суттєво збільшується ризик розвитку побічних ефектів.
Частота прийому залежить від лікарської форми.
Для дітей:
Максимальні дози:
діти у віці 3-9 років - 24 мг/кг/добу, 9-12 років - 20 мг/кг/добу, 12-16 років - 18 мг/кг/добу; пацієнти
діти у віці 3-9 років - 24 мг/кг/добу, 9-12 років - 20 мг/кг/добу, 12-16 років - 18 мг/кг/добу; пацієнти
Показання
- бронхообструктивний синдром різного генезу: бронхіальна астма (препарат вибору при астмі фізичного напруження і як додатковий засіб при інших формах бронхіальної астми)
- ХОЗЛ (хронічний обструктивний бронхіт, емфізема легень).
- легенева гіпертензія
- легеневе серце
- набряковий синдром ниркового генезу (у складі комбінованої терапії), нічне апное.
- ХОЗЛ (хронічний обструктивний бронхіт, емфізема легень).
- легенева гіпертензія
- легеневе серце
- набряковий синдром ниркового генезу (у складі комбінованої терапії), нічне апное.
Протипоказання
- епілепсія, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки в фазі загострення
- гастрит з підвищеною кислотністю, недавня кровотеча з ШКТ
- важка артеріальна гіпер- або гіпотензія
- важкі тахіаритмії
- геморагічний інсульт
- крововилив у сітківку ока
- дитячий вік (до 3 років, для пролонгованих пероральних форм - до 12 років)
- підвищена чутливість до теофіліну і до інших похідних ксантину (кофеїну, пентоксифіліну, теоброміну).
- гастрит з підвищеною кислотністю, недавня кровотеча з ШКТ
- важка артеріальна гіпер- або гіпотензія
- важкі тахіаритмії
- геморагічний інсульт
- крововилив у сітківку ока
- дитячий вік (до 3 років, для пролонгованих пероральних форм - до 12 років)
- підвищена чутливість до теофіліну і до інших похідних ксантину (кофеїну, пентоксифіліну, теоброміну).
Особливі вказівки
З обережністю застосовувати при важкій коронарній недостатності (гостра фаза інфаркту міокарда, стенокардія), поширеному атеросклерозі судин, гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії, шлуночковій екстрасистолії, хронічній серцевій недостатності, підвищеній судомній готовності, при печінковій і/або нирковій недостатності, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки (в анамнезі), при неконтрольованому гіпотиреозі (можливість кумуляції) або тиреотоксикозі, тривалій гіпертермії, гастроезофагеальному рефлюксі, гіпертрофії передміхурової залози, при вагітності, в період лактації, у пацієнтів похилого віку, у дітей (особливо для пероральних форм).
З обережністю застосовувати ректально при діареї і захворюваннях прямої кишки.
Інтенсивність дії теофіліну може зменшуватися у курців.
Теофілін не застосовують одночасно з іншими похідними ксантину.
При важких захворюваннях серцево-судинної системи, печінки, вірусних інфекціях, а також у хворих похилого віку дозу теофіліну слід зменшити.
З обережністю застосовувати ректально при діареї і захворюваннях прямої кишки.
Інтенсивність дії теофіліну може зменшуватися у курців.
Теофілін не застосовують одночасно з іншими похідними ксантину.
При важких захворюваннях серцево-судинної системи, печінки, вірусних інфекціях, а також у хворих похилого віку дозу теофіліну слід зменшити.
Побічні ефекти
- З боку ЦНС: запаморочення, головний біль, безсоння, збудження, тривожність, дратівливість, тремор.
- З боку серцево-судинної системи: серцебиття, тахікардія (в т.ч. у плода при прийомі в III триместрі), аритмії, зниження АТ, кардіалгія, збільшення частоти нападів стенокардії.
- З боку травної системи: гастралгія, нудота, блювання, гастроезофагеальний рефлюкс, печія, загострення виразкової хвороби, діарея, при тривалому прийомі - зниження апетиту.
- Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, лихоманка.
Інші: біль у грудях, тахіпное, відчуття припливів до обличчя, альбумінурія, гематурія, гіпоглікемія, посилення діурезу, підвищене потовиділення.
Побічні ефекти зменшуються при зниженні дози.
- З боку серцево-судинної системи: серцебиття, тахікардія (в т.ч. у плода при прийомі в III триместрі), аритмії, зниження АТ, кардіалгія, збільшення частоти нападів стенокардії.
- З боку травної системи: гастралгія, нудота, блювання, гастроезофагеальний рефлюкс, печія, загострення виразкової хвороби, діарея, при тривалому прийомі - зниження апетиту.
- Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, лихоманка.
Інші: біль у грудях, тахіпное, відчуття припливів до обличчя, альбумінурія, гематурія, гіпоглікемія, посилення діурезу, підвищене потовиділення.
Побічні ефекти зменшуються при зниженні дози.
Передозування
Симптоми: ажитація, сплутаність свідомості, судоми, тахікардія, аритмія, гіпотонія, нудота, діарея, блювання з домішками крові, гіперглікемія, гіпокаліємія, метаболічний ацидоз.
Лікування: призначення активованого вугілля, зрошення кишечника комбінацією поліетиленгліколю і солей; при вираженій нудоті і блюванні — метоклопрамід або ондансетрон (в/в), судомах — бензодіазепіни, фенобарбітал (або тіопентал натрію) і периферичні міорелаксанти; при необхідності — гемоперфузія.
Лікування: призначення активованого вугілля, зрошення кишечника комбінацією поліетиленгліколю і солей; при вираженій нудоті і блюванні — метоклопрамід або ондансетрон (в/в), судомах — бензодіазепіни, фенобарбітал (або тіопентал натрію) і периферичні міорелаксанти; при необхідності — гемоперфузія.
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні з антибіотиками групи макролідів, алопуринолом, циметидином, пероральними контрацептивами, ізопреналіном, лінкоміцином зменшується кліренс теофіліну.
При одночасному застосуванні бета-адреноблокатори, особливо неселективні, можуть викликати звуження бронхів, що зменшує бронходилатуючий ефект теофіліну. Можливе зменшення ефективності бета-адреноблокаторів.
При одночасному застосуванні стимуляторів β2-адренорецепторів, кофеїну, фуросеміду дія теофіліну посилюється.
При одночасному застосуванні з аміноглутетимідом можливе зменшення ефективності теофіліну внаслідок підвищення його виведення з організму.
При одночасному застосуванні з ацикловіром можливе підвищення концентрації теофіліну в плазмі крові і посилення побічних реакцій.
При одночасному застосуванні з верапамілом, дилтіаземом, ніфедипіном, фелодипіном зазвичай незначно або помірно змінюється концентрація теофіліну в плазмі крові при відсутності змін бронхолітичної дії. Описані випадки підвищення концентрації теофіліну в плазмі крові і посилення його побічної дії у пацієнтів, одночасно отримуючих верапаміл або ніфедипін.
При одночасному застосуванні дисульфіраму підвищується концентрація теофіліну в плазмі крові і розвиваються токсичні реакції.
При одночасному застосуванні солей літію можливе зменшення їх ефективності.
При одночасному застосуванні з пропранололом зменшується кліренс теофіліну.
При одночасному застосуванні з фенитоїном зменшуються концентрації теофіліну і фенитоїну в плазмі крові і зменшується їх терапевтична ефективність.
При одночасному застосуванні з фенобарбіталом, рифампіцином, ізоніазидом, карбамазепіном, сульфінпіразоном інтенсивність дії теофіліну може зменшуватися внаслідок збільшення його кліренсу.
При одночасному застосуванні з еноксацином або іншими фторхінолонами можливе значне підвищення концентрації теофіліну в плазмі крові.
При одночасному застосуванні бета-адреноблокатори, особливо неселективні, можуть викликати звуження бронхів, що зменшує бронходилатуючий ефект теофіліну. Можливе зменшення ефективності бета-адреноблокаторів.
При одночасному застосуванні стимуляторів β2-адренорецепторів, кофеїну, фуросеміду дія теофіліну посилюється.
При одночасному застосуванні з аміноглутетимідом можливе зменшення ефективності теофіліну внаслідок підвищення його виведення з організму.
При одночасному застосуванні з ацикловіром можливе підвищення концентрації теофіліну в плазмі крові і посилення побічних реакцій.
При одночасному застосуванні з верапамілом, дилтіаземом, ніфедипіном, фелодипіном зазвичай незначно або помірно змінюється концентрація теофіліну в плазмі крові при відсутності змін бронхолітичної дії. Описані випадки підвищення концентрації теофіліну в плазмі крові і посилення його побічної дії у пацієнтів, одночасно отримуючих верапаміл або ніфедипін.
При одночасному застосуванні дисульфіраму підвищується концентрація теофіліну в плазмі крові і розвиваються токсичні реакції.
При одночасному застосуванні солей літію можливе зменшення їх ефективності.
При одночасному застосуванні з пропранололом зменшується кліренс теофіліну.
При одночасному застосуванні з фенитоїном зменшуються концентрації теофіліну і фенитоїну в плазмі крові і зменшується їх терапевтична ефективність.
При одночасному застосуванні з фенобарбіталом, рифампіцином, ізоніазидом, карбамазепіном, сульфінпіразоном інтенсивність дії теофіліну може зменшуватися внаслідок збільшення його кліренсу.
При одночасному застосуванні з еноксацином або іншими фторхінолонами можливе значне підвищення концентрації теофіліну в плазмі крові.
Лікарська форма
Таблетки пролонгованої дії: плоскоциліндричної форми, білого з жовтуватим відтінком кольору; таблетки 100 мг – з фаскою, таблетки 200 і 300 мг – з фаскою і рискою (по 10 шт. в контурних чарункових упаковках, в картонній пачці 2, 3 або 5 упаковок; по 20, 30 або 50 шт. в полімерних банках, в картонній пачці 1 банка).
Активна речовина: теофілін, в 1 таблетці – 100, 200 або 300 мг.
Додаткові компоненти: колідон SR (полівінілацетат, повідон, натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид), кальцію стеарат, целюлоза мікрокристалічна.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (5) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (2) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (3) - пачки картонні.
20 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.
30 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.
50 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.
Активна речовина: теофілін, в 1 таблетці – 100, 200 або 300 мг.
Додаткові компоненти: колідон SR (полівінілацетат, повідон, натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид), кальцію стеарат, целюлоза мікрокристалічна.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (5) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (2) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (3) - пачки картонні.
20 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.
30 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.
50 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.
