Триметазидин - Ратіофарм

Антиангінальний препарат. Діє на клітинному рівні, нормалізує енергетичний баланс у клітинах при гіпоксії, запобігаючи зниженню внутрішньоклітинного вмісту АТФ. Підтримує клітинний гомеостаз, забезпечуючи нормальне функціонування іонних каналів мембрани та трансмембранний транспорт іонів калію.
Втручаючись у метаболічні процеси та оптимізуючи використання кисню при ішемії міокарда, препарат зберігає енергетичний потенціал, запобігаючи зниженню енергетичних резервів АТФ у клітинах міокарда.
Оптимізація енергетичного обміну в міокарді під дією препарату є результатом часткового пригнічення окислення жирних кислот за рахунок селективного інгібування довголанцюгової 3-кетоацетил-Ко-А-тіолази, що призводить до підвищення окислення глюкози та обумовлює захист міокарда від ішемії.

Фармакодинаміка.
Механізм дії. Завдяки збереженню енергетичного метаболізму в клітинах, підданих гіпоксії або ішемії, триметазидин запобігає зниженню рівня внутрішньоклітинного АТФ, забезпечуючи тим самим належне функціонування іонних насосів і трансмембранного натрієво-калієвого потоку при збереженні клітинного гомеостазу.
Триметазидин гальмує β-окислення жирних кислот, блокуючи довголанцюгову 3-кетоацил-КоА-тіолазу (3-КАТ), що підвищує окислення глюкози. У клітинах в умовах ішемії процес отримання енергії шляхом окислення глюкози вимагає менше кисню порівняно з процесом отримання енергії шляхом β-окислення жирних кислот. Посилення процесу окислення глюкози оптимізує енергетичні процеси в клітинах і, відповідно, підтримує достатній метаболізм енергії в умовах ішемії.
Препарат також сприяє збереженню рівня АТФ і АМФ у клітинах мозку, підтримує функціональну активність мітохондрій гепатоцитів, а також запобігає несприятливому впливу вільних радикалів, завдяки зниженню інтенсивності перекисного окислення ліпідів і підвищенню потенціалу системи антиоксидантного захисту.
Фармакодинамічні ефекти. У пацієнтів з ІХС триметазидин діє як метаболічний агент, зберігаючи внутрішньоклітинні рівні високоенергетичних фосфатів у міокарді. Ефекти досягаються без супутніх гемодинамічних змін.
В оториноларингологічній практиці Триметазидин-ратіофарм покращує переносимість вестибулярних проб, підвищує гостроту слуху, послаблює інтенсивність шуму у вухах, ефективно зменшує ступінь, тривалість і частоту нападів запаморочення при хворобі Меньєра та запамороченні судинного походження. При перцептивній глухоті забезпечує збільшення діапазону сприйняття в децибелах і покращує слух.
У хворих з хоріоретинальними судинними порушеннями препарат сприяє відновленню функціональної активності сітківки, що проявляється нормалізацією показників електроретинограми, покращує гостроту зору і розширює поле зору, що пов'язано з сприятливими анатомічними змінами. Це призводить до ослаблення функціональних симптомів патології сітківки, особливо при старечій дегенерації жовтої плями.

Триметазидин-ратіофарм повністю і швидко абсорбується в травному тракті. Cmax у плазмі крові досягається менш ніж за 2 год і становить 55 нг/мл після одноразового прийому в дозі 20 мг. Біодоступність — понад 85%. Стабільна концентрація встановлюється приблизно через 24–36 год після повторних прийомів і залишається такою протягом усього періоду лікування. З білками in vitro зв'язується приблизно 16%. Добре розподіляється в тканинах. Об'єм розподілу становить 4,8 л/кг.
Виводиться переважно нирками, 51% — у незміненому вигляді. T½ — майже 6 год у здорових людей і 12 год — у осіб віком старше 65 років.
Прийом їжі не впливає на фармакокінетику препарату.

Для дорослих:

Кардіологія:

• профілактика нападів стенокардії (у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антиангінальними препаратами).

Оториноларингологія:

• лікування кохлеарно-вестибулярних порушень ішемічного походження (запаморочення, шум у вухах, зниження слуху).

Офтальмологія:

• хоріоретинальні порушення, викликані ішемією.

• ниркова недостатність тяжкого ступеня (КК менше 15 мл/хв);
• тяжка печінкова недостатність;
• вагітність;
• період лактації (грудного вигодовування);
• підвищена чутливість до препарату.

Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.

• З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, симптоми паркінсонізму (тремор, акінезія, гіпертонус м'язів, нестійкість ходи, синдром неспокійних ніг та інші рухові розлади, що мають відношення до вищезгаданого, які зазвичай зникають після відміни лікування), порушення сну (безсоння, сонливість).
• З боку серцево-судинної системи: пальпітація, екстрасистолія, тахікардія, артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, яка може бути асоційована з нездужанням, запамороченням або падінням, зокрема у хворих, які застосовують антигіпертензивні препарати, почервоніння обличчя.
• З боку ШКТ: біль в епігастральній області, діарея, диспепсія, нудота і блювання, запор.
• З боку шкіри та підшкірної клітковини: висип, свербіж, кропив'янка, гостра генералізована екзантематозна пустульозна висипка, ангіоневротичний набряк.
• Загальні порушення: астенія.
• З боку системи крові та лімфи: агранулоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура.
• Гепатобіліарні порушення: гепатит.

Про випадки передозування препарату не повідомлялося. У разі передозування показана симптоматична терапія.

Не виявлено взаємодії препарату Триметазидин-ратіофарм з іншими лікарськими засобами, а саме з блокаторами β-адренорецепторів, антагоністами кальцію, нітратами, гепарином, гіполіпідемічними засобами, препаратами наперстянки. Триметазидин можна призначати в комбінації з гепарином кальцію, антагоністами вітаміну К, ацетилсаліциловою кислотою.

Таблетки, вкриті оболонкою червоно-коричневого кольору, круглі, двояковипуклі.
1 таб. триметазидину дигідрохлорид 20 мг.
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, манітол гранульований, кополівідон, кремній колоїдний безводний, магнію стеарат.

Склад оболонки: гідроксиметилпропілцелюлоза, поліетиленгліколь, заліза оксид червоний, титану діоксид.
10 - упаковки чарункові контурні (3) - коробки картонні.
10 - упаковки чарункові контурні (6) - коробки картонні.