Велферрум
Velferrum
Аналоги (дженерики, синоніми)
Венофер, Заліза (III) гідроксид сахарозний комплекс, Лікферр, Бінноферум, Айронгард, Феррум Сандоз, Фербітол, Айрондекст, АлвіферГем, Аргеферр, Бінноферум, Трікомбія, ФерМед, Фероксан
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Sol. "Velferrum" 20 mg/ml - 5 ml
D.t.d. № 5 in ampull.
S. По 1 ампулі 1 раз на тиждень, внутрішньовенно
D.t.d. № 5 in ampull.
S. По 1 ампулі 1 раз на тиждень, внутрішньовенно
Фармакологічні властивості
Відновлює дефіцит заліза, протианемічний.
Фармакодинаміка
Засіб для лікування залізодефіцитних станів. Багатоядерні центри заліза (III) гідроксиду оточені зовні багатьма нековалентно зв'язаними молекулами сахарози. В результаті утворюється комплекс, молекулярна маса якого становить приблизно 43 кД, через що його виведення нирками в незміненому вигляді неможливе. Цей комплекс стабільний і в фізіологічних умовах не виділяє іони заліза. Залізо в цьому комплексі зв'язане зі структурами, схожими з природним феритином.
Фармакокінетика
Розподіл
Феррокінетика залізо-сахарозного комплексу, міченого 52Fe і 59Fe, оцінювалася у пацієнтів з анемією і хронічною нирковою недостатністю. Протягом перших 6-8 годин 52Fe захоплювався печінкою, селезінкою і кістковим мозком. Вважається, що захоплення радіоактивної мітки селезінкою, багатою макрофагами, є типовим для захоплення заліза ретикулоендотеліальною системою.
Після внутрішньовенного введення одноразової дози препарату, що містить 100 мг заліза, здоровим добровольцям максимальні сумарні концентрації заліза в сироватці досягалися через 10 хвилин після ін'єкції, при цьому середня концентрація становила
538 μмоль/л. Об'єм розподілу центральної камери повністю відповідав об'єму плазми (близько 3 л).
Біотрансформація
Після ін'єкції сахароза здебільшого розпадається, а багатоядерне залізовмісне ядро захоплюється переважно ретикулоендотеліальною системою печінки, селезінки і кісткового мозку. Через 4 тижні після введення утилізація заліза еритроцитами становить від 59 до 97 % .
Виведення
Середня молекулярна маса залізо-сахарозного комплексу приблизно дорівнює 43 кДа, що достатньо для запобігання виведенню через нирки.
Виведення заліза нирками в перші 4 години після ін'єкції дози препарату, що містить 100 мг заліза, становило менше 5 % від введеної дози. Через 24 години сумарна концентрація заліза в сироватці знижувалася до рівня перед введенням. Виведення сахарози нирками становило близько 75 % від введеної дози.
Феррокінетика залізо-сахарозного комплексу, міченого 52Fe і 59Fe, оцінювалася у пацієнтів з анемією і хронічною нирковою недостатністю. Протягом перших 6-8 годин 52Fe захоплювався печінкою, селезінкою і кістковим мозком. Вважається, що захоплення радіоактивної мітки селезінкою, багатою макрофагами, є типовим для захоплення заліза ретикулоендотеліальною системою.
Після внутрішньовенного введення одноразової дози препарату, що містить 100 мг заліза, здоровим добровольцям максимальні сумарні концентрації заліза в сироватці досягалися через 10 хвилин після ін'єкції, при цьому середня концентрація становила
538 μмоль/л. Об'єм розподілу центральної камери повністю відповідав об'єму плазми (близько 3 л).
Біотрансформація
Після ін'єкції сахароза здебільшого розпадається, а багатоядерне залізовмісне ядро захоплюється переважно ретикулоендотеліальною системою печінки, селезінки і кісткового мозку. Через 4 тижні після введення утилізація заліза еритроцитами становить від 59 до 97 % .
Виведення
Середня молекулярна маса залізо-сахарозного комплексу приблизно дорівнює 43 кДа, що достатньо для запобігання виведенню через нирки.
Виведення заліза нирками в перші 4 години після ін'єкції дози препарату, що містить 100 мг заліза, становило менше 5 % від введеної дози. Через 24 години сумарна концентрація заліза в сироватці знижувалася до рівня перед введенням. Виведення сахарози нирками становило близько 75 % від введеної дози.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Препарат вводиться тільки внутрішньовенно: шляхом крапельної інфузії, або повільної ін'єкції, або безпосередньо у венозну ділянку діалізної системи. Перед використанням ампули слід оглянути на предмет відсутності осаду або пошкоджень. Використовувати слід тільки ампули з однорідним, без осаду розчином коричневого кольору. Кожна ампула препарату призначена виключно для одноразового використання. Будь-які залишки невикористаного лікарського препарату або його відходи слід утилізувати відповідно до локальних вимог.
Введення препарату повинно здійснюватися під наглядом медичного персоналу, який має досвід діагностики і лікування анафілактичних реакцій, в умовах спеціалізованого відділення. Повинна бути забезпечена можливість проведення протишокової терапії, що включає 0,1 % розчин епінефрину (адреналіну), антигістамінні і/або кортикостероїдні препарати. Тест-доза не є надійним прогностичним фактором розвитку в подальшому реакцій гіперчутливості, у зв'язку з чим її попереднє введення не рекомендується.
Під час введення препарату і безпосередньо після введення пацієнти повинні перебувати під наглядом лікаря. При появі перших ознак анафілактичних реакцій застосування препарату повинно бути негайно припинено.
Необхідно спостерігати за кожним пацієнтом протягом як мінімум 30 хвилин після кожного введення препарату в терапевтичній дозі на предмет відсутності небажаних явищ.
Внутрішньовенна крапельна інфузія:
Препарат розводиться тільки стерильним 0,9 % (маса/об'єм) розчином натрію хлориду (NaCl). Розведений розчин повинен бути прозорим, коричневого кольору. Розведення слід проводити безпосередньо перед інфузією, а отриманий розчин слід вводити наступним чином:
- доза препарату 100 мг (5 мл): максимальний об'єм розведення стерильного 0,9 % (маса/об'єм) розчину NaCl-100 мл; мінімальний час інфузії-15 хвилин;
- доза препарату 200 мг (10 мл): максимальний об'єм розведення стерильного 0,9 % (маса/об'єм) розчину NaCl-200 мл; мінімальний час інфузії-30 хвилин;
- доза препарату 300 мг (15 мл): максимальний об'єм розведення стерильного 0,9 % (маса/об'єм) розчину NaCl-300 мл; мінімальний час інфузії-1,5 години;
- доза препарату 400 мг (20 мл): максимальний об'єм розведення стерильного 0,9 % (маса/об'єм) розчину NaCl-400 мл; мінімальний час інфузії-2,5 години;
- доза препарату 500 мг (25 мл): максимальний об'єм розведення стерильного 0,9 % (маса/об'єм) розчину NaCl-500 мл; мінімальний час інфузії-3,5 години;
Розведення препарату до нижчих концентрацій заліза недопустимо з причин, пов'язаних зі стабільністю розчину.
Внутрішньовенна ін'єкція:
Препарат може вводитися шляхом повільної внутрішньовенної ін'єкції зі швидкістю 1 мл нерозведеного розчину на хвилину, і його доза не повинна перевищувати 10 мл (200 мг заліза) на ін'єкцію.
Ін'єкція у венозну ділянку діалізної системи:
Препарат можна вводити під час сеансу гемодіалізу безпосередньо у венозну ділянку діалізної системи за дотримання тих же умов, що і для внутрішньовенної ін'єкції.
Дози:
Для кожного пацієнта слід індивідуально розраховувати кумулятивну дозу препарату, яку не можна перевищувати.
Розрахунок дози:
Загальна кумулятивна доза препарату, еквівалентна загальному дефіциту заліза (мг), визначається на підставі вмісту гемоглобіну (Нb) і маси тіла (МТ). Дозу препарату слід індивідуально розраховувати для кожного пацієнта відповідно до загального дефіциту заліза, розрахованого за нижченаведеною формулою Ганзоні, наприклад:
• Загальний дефіцит заліза [мг] = маса тіла [кг] х (цільовий вміст гемоглобіну - фактичний вміст гемоглобіну) [г/л] х 0,24* + депоноване залізо [мг].
При масі тіла менше 35 кг: цільовий вміст гемоглобіну = 130 г/л, а кількість депонованого заліза = 15 мг/кг маси тіла;
При масі тіла 35 кг і більше: цільовий вміст гемоглобіну = 150 г/л, а кількість депонованого заліза = 500 мг.
* - Коефіцієнт 0,24 = 0,0034 (вміст заліза в гемоглобіні = 0,34 %) х 0,07 (маса крові ~ 7 % від маси тіла) х 1000 (переведення [г] в [мг]).
Загальна кількість препарату, яке слід ввести (в мл)= Загальний дефіцит заліза [мг]/20 мг заліза/мл.
Для переведення гемоглобіну (ммоль) в гемоглобін (г/л) помножте перше значення на 16. Якщо загальна необхідна доза перевищує максимальну дозволену одноразову дозу, її слід розділити на кілька введень.
Якщо через 1-2 тижні не спостерігається відповіді з боку гематологічних параметрів, початковий діагноз слід переглянути.
Розрахунок дози для відновлення запасів заліза після крововтрати або при здачі аутологічної крові:
Дозу препарату, необхідну для компенсації дефіциту заліза, можна розрахувати за наступними формулами:
• Якщо кількість втраченої крові відома: введення 200 мг заліза (10 мл препарату) повинно призводити приблизно до такого ж підвищення концентрації гемоглобіну, що і переливання 1 порції крові (400 мл з концентрацією гемоглобіну = 150 г/л);
Кількість заліза, яке необхідно відновити= кількість порцій втраченої [мг] крові х 200 мг;
Або:
Необхідний об'єм препарату [мл]=кількість порцій втраченої крові х 10 мл.
• Якщо вміст гемоглобіну нижче бажаного: формула передбачає, що депо заліза поповнювати не потрібно:
Кількість заліза, яке необхідно відновити [мг] = маса тіла [кг] х 0,24 х (цільовий вміст гемоглобіну - фактичний вміст гемоглобіну) [г/л]:
Приклад: при масі тіла = 60 кг і зниженні вмісту гемоглобіну = 10 г/л: 150 мг заліза необхідно відновити - необхідно 7,5 мл препарату.
Стандартні дози:
• Пацієнти дорослого і похилого віку:
5-10 мл препарату (100-200 мг заліза) 1-3 рази на тиждень.
Максимально переносимі разові і тижневі дози:
• Пацієнти дорослого і похилого віку:
Максимальна переносима доза на добу, що вводиться у вигляді ін'єкції не частіше 3 разів на тиждень: 10 мл заліза (III) гідроксид сахарозного комплексу (200 мг заліза), що вводяться протягом мінімум 10 хвилин;
Максимальна переносима доза на добу, що вводиться у вигляді інфузії не частіше 1 разу на тиждень:
- Пацієнти з масою тіла більше 70 кг: 500 мг заліза (25 мл препарату), що вводяться протягом мінімум 3,5 годин;
- Пацієнти з масою тіла 70 кг і менше: 7 мг заліза/кг маси тіла, що вводяться протягом мінімум 3,5 годин;
Введення препарату повинно здійснюватися під наглядом медичного персоналу, який має досвід діагностики і лікування анафілактичних реакцій, в умовах спеціалізованого відділення. Повинна бути забезпечена можливість проведення протишокової терапії, що включає 0,1 % розчин епінефрину (адреналіну), антигістамінні і/або кортикостероїдні препарати. Тест-доза не є надійним прогностичним фактором розвитку в подальшому реакцій гіперчутливості, у зв'язку з чим її попереднє введення не рекомендується.
Під час введення препарату і безпосередньо після введення пацієнти повинні перебувати під наглядом лікаря. При появі перших ознак анафілактичних реакцій застосування препарату повинно бути негайно припинено.
Необхідно спостерігати за кожним пацієнтом протягом як мінімум 30 хвилин після кожного введення препарату в терапевтичній дозі на предмет відсутності небажаних явищ.
Внутрішньовенна крапельна інфузія:
Препарат розводиться тільки стерильним 0,9 % (маса/об'єм) розчином натрію хлориду (NaCl). Розведений розчин повинен бути прозорим, коричневого кольору. Розведення слід проводити безпосередньо перед інфузією, а отриманий розчин слід вводити наступним чином:
- доза препарату 100 мг (5 мл): максимальний об'єм розведення стерильного 0,9 % (маса/об'єм) розчину NaCl-100 мл; мінімальний час інфузії-15 хвилин;
- доза препарату 200 мг (10 мл): максимальний об'єм розведення стерильного 0,9 % (маса/об'єм) розчину NaCl-200 мл; мінімальний час інфузії-30 хвилин;
- доза препарату 300 мг (15 мл): максимальний об'єм розведення стерильного 0,9 % (маса/об'єм) розчину NaCl-300 мл; мінімальний час інфузії-1,5 години;
- доза препарату 400 мг (20 мл): максимальний об'єм розведення стерильного 0,9 % (маса/об'єм) розчину NaCl-400 мл; мінімальний час інфузії-2,5 години;
- доза препарату 500 мг (25 мл): максимальний об'єм розведення стерильного 0,9 % (маса/об'єм) розчину NaCl-500 мл; мінімальний час інфузії-3,5 години;
Розведення препарату до нижчих концентрацій заліза недопустимо з причин, пов'язаних зі стабільністю розчину.
Внутрішньовенна ін'єкція:
Препарат може вводитися шляхом повільної внутрішньовенної ін'єкції зі швидкістю 1 мл нерозведеного розчину на хвилину, і його доза не повинна перевищувати 10 мл (200 мг заліза) на ін'єкцію.
Ін'єкція у венозну ділянку діалізної системи:
Препарат можна вводити під час сеансу гемодіалізу безпосередньо у венозну ділянку діалізної системи за дотримання тих же умов, що і для внутрішньовенної ін'єкції.
Дози:
Для кожного пацієнта слід індивідуально розраховувати кумулятивну дозу препарату, яку не можна перевищувати.
Розрахунок дози:
Загальна кумулятивна доза препарату, еквівалентна загальному дефіциту заліза (мг), визначається на підставі вмісту гемоглобіну (Нb) і маси тіла (МТ). Дозу препарату слід індивідуально розраховувати для кожного пацієнта відповідно до загального дефіциту заліза, розрахованого за нижченаведеною формулою Ганзоні, наприклад:
• Загальний дефіцит заліза [мг] = маса тіла [кг] х (цільовий вміст гемоглобіну - фактичний вміст гемоглобіну) [г/л] х 0,24* + депоноване залізо [мг].
При масі тіла менше 35 кг: цільовий вміст гемоглобіну = 130 г/л, а кількість депонованого заліза = 15 мг/кг маси тіла;
При масі тіла 35 кг і більше: цільовий вміст гемоглобіну = 150 г/л, а кількість депонованого заліза = 500 мг.
* - Коефіцієнт 0,24 = 0,0034 (вміст заліза в гемоглобіні = 0,34 %) х 0,07 (маса крові ~ 7 % від маси тіла) х 1000 (переведення [г] в [мг]).
Загальна кількість препарату, яке слід ввести (в мл)= Загальний дефіцит заліза [мг]/20 мг заліза/мл.
Для переведення гемоглобіну (ммоль) в гемоглобін (г/л) помножте перше значення на 16. Якщо загальна необхідна доза перевищує максимальну дозволену одноразову дозу, її слід розділити на кілька введень.
Якщо через 1-2 тижні не спостерігається відповіді з боку гематологічних параметрів, початковий діагноз слід переглянути.
Розрахунок дози для відновлення запасів заліза після крововтрати або при здачі аутологічної крові:
Дозу препарату, необхідну для компенсації дефіциту заліза, можна розрахувати за наступними формулами:
• Якщо кількість втраченої крові відома: введення 200 мг заліза (10 мл препарату) повинно призводити приблизно до такого ж підвищення концентрації гемоглобіну, що і переливання 1 порції крові (400 мл з концентрацією гемоглобіну = 150 г/л);
Кількість заліза, яке необхідно відновити= кількість порцій втраченої [мг] крові х 200 мг;
Або:
Необхідний об'єм препарату [мл]=кількість порцій втраченої крові х 10 мл.
• Якщо вміст гемоглобіну нижче бажаного: формула передбачає, що депо заліза поповнювати не потрібно:
Кількість заліза, яке необхідно відновити [мг] = маса тіла [кг] х 0,24 х (цільовий вміст гемоглобіну - фактичний вміст гемоглобіну) [г/л]:
Приклад: при масі тіла = 60 кг і зниженні вмісту гемоглобіну = 10 г/л: 150 мг заліза необхідно відновити - необхідно 7,5 мл препарату.
Стандартні дози:
• Пацієнти дорослого і похилого віку:
5-10 мл препарату (100-200 мг заліза) 1-3 рази на тиждень.
Максимально переносимі разові і тижневі дози:
• Пацієнти дорослого і похилого віку:
Максимальна переносима доза на добу, що вводиться у вигляді ін'єкції не частіше 3 разів на тиждень: 10 мл заліза (III) гідроксид сахарозного комплексу (200 мг заліза), що вводяться протягом мінімум 10 хвилин;
Максимальна переносима доза на добу, що вводиться у вигляді інфузії не частіше 1 разу на тиждень:
- Пацієнти з масою тіла більше 70 кг: 500 мг заліза (25 мл препарату), що вводяться протягом мінімум 3,5 годин;
- Пацієнти з масою тіла 70 кг і менше: 7 мг заліза/кг маси тіла, що вводяться протягом мінімум 3,5 годин;
Для дітей:
Існує лише помірна кількість даних про застосування препарату у дітей в рамках досліджень. У разі клінічної необхідності застосування не рекомендується перевищувати дозу 0,15 мл препарату (3 мг заліза) на кг маси тіла не частіше 3 разів на тиждень.
Показання
Залізодефіцитні стани: при необхідності швидкого відновлення заліза; при непереносимості пероральних препаратів заліза або недотриманні режиму лікування; при наявності активних запальних захворювань кишечника, коли пероральні препарати заліза неефективні.
Протипоказання
Застосування препарату протипоказане в наступних випадках:
- підвищена чутливість до залізо-сахарозного комплексу, розчину залізосахарозного комплексу або до будь-якого з компонентів даного лікарського препарату;
- анемія, не обумовлена дефіцитом заліза;
- наявність ознак перевантаження залізом або вроджені порушення процесів його утилізації;
- I триместр вагітності.
З обережністю:
Пацієнтам з бронхіальною астмою, екземою, полівалентною алергією, алергічними реакціями на інші парентеральні препарати заліза і особам, які мають низьку залізозв'язуючу здатність сироватки і/або дефіцит фолієвої кислоти препарат потрібно призначати з обережністю. Також обережність потрібна при введенні препаратів заліза пацієнтам з печінковою недостатністю, з гострими або хронічними інфекційними захворюваннями і особам, у яких підвищені показники феритину сироватки крові у зв'язку з тим, що парентерально введене залізо може чинити несприятливу дію при наявності бактеріальної або вірусної інфекції.
- підвищена чутливість до залізо-сахарозного комплексу, розчину залізосахарозного комплексу або до будь-якого з компонентів даного лікарського препарату;
- анемія, не обумовлена дефіцитом заліза;
- наявність ознак перевантаження залізом або вроджені порушення процесів його утилізації;
- I триместр вагітності.
З обережністю:
Пацієнтам з бронхіальною астмою, екземою, полівалентною алергією, алергічними реакціями на інші парентеральні препарати заліза і особам, які мають низьку залізозв'язуючу здатність сироватки і/або дефіцит фолієвої кислоти препарат потрібно призначати з обережністю. Також обережність потрібна при введенні препаратів заліза пацієнтам з печінковою недостатністю, з гострими або хронічними інфекційними захворюваннями і особам, у яких підвищені показники феритину сироватки крові у зв'язку з тим, що парентерально введене залізо може чинити несприятливу дію при наявності бактеріальної або вірусної інфекції.
Особливі вказівки
З обережністю застосовують у хворих на бронхіальну астму, при екземі, полівалентній алергії, алергічних реакціях на інші парентеральні препарати заліза; у пацієнтів з низькою залізозв'язуючою здатністю сироватки і/або дефіцитом фолієвої кислоти; пацієнтів з печінковою недостатністю, з гострими або хронічними інфекційними захворюваннями, при підвищеному вмісті феритину в сироватці у зв'язку з тим, що залізо при парентеральному введенні може чинити несприятливу дію при наявності бактеріальної або вірусної інфекції.
Застосовують тільки при підтвердженні діагнозу анемії відповідними лабораторними даними (наприклад, результатами визначення феритину сироватки або рівня гемоглобіну і гематокриту, кількості еритроцитів і їх параметрів - середнього об'єму еритроцита, середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті).
В/в препарати заліза можуть викликати алергічні або анафілактоїдні реакції, які можуть бути потенційно небезпечними для життя.
Більш висока частота розвитку небажаних побічних реакцій (особливо - зниження АТ), які також можуть бути і важкими, асоціюється з збільшенням дози.
Застосовують тільки при підтвердженні діагнозу анемії відповідними лабораторними даними (наприклад, результатами визначення феритину сироватки або рівня гемоглобіну і гематокриту, кількості еритроцитів і їх параметрів - середнього об'єму еритроцита, середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті).
В/в препарати заліза можуть викликати алергічні або анафілактоїдні реакції, які можуть бути потенційно небезпечними для життя.
Більш висока частота розвитку небажаних побічних реакцій (особливо - зниження АТ), які також можуть бути і важкими, асоціюється з збільшенням дози.
Побічні ефекти
З боку нервової системи: дуже рідко - запаморочення, головний біль, втрата свідомості, парестезії.
З боку серцево-судинної системи: дуже рідко - серцебиття, тахікардія, зниження АТ, колаптоїдні стани, відчуття жару, "припливи" крові до обличчя.
З боку органів дихання: дуже рідко - бронхоспазм, задишка.
З боку травної системи: дуже рідко - розлиті болі в животі, біль в епігастральній області, діарея, спотворення смаку, нудота, блювання.
З боку шкірних покривів: дуже рідко - еритема, свербіж, висип, порушення пігментації, підвищена пітливість.
З боку кістково-м'язової системи: дуже рідко - артралгія, біль в спині, набряк суглобів, міалгія, біль в кінцівках.
Алергічні реакції: дуже рідко - анафілактоїдні реакції, набряк обличчя, набряк гортані.
Загальні реакції: дуже рідко - астенія, біль в грудях, відчуття тяжкості в грудях, слабкість, периферичні набряки, відчуття нездужання, блідість, підвищення температури, озноб.
Місцеві реакції: дуже рідко - біль і набряк в місці введення.
З боку серцево-судинної системи: дуже рідко - серцебиття, тахікардія, зниження АТ, колаптоїдні стани, відчуття жару, "припливи" крові до обличчя.
З боку органів дихання: дуже рідко - бронхоспазм, задишка.
З боку травної системи: дуже рідко - розлиті болі в животі, біль в епігастральній області, діарея, спотворення смаку, нудота, блювання.
З боку шкірних покривів: дуже рідко - еритема, свербіж, висип, порушення пігментації, підвищена пітливість.
З боку кістково-м'язової системи: дуже рідко - артралгія, біль в спині, набряк суглобів, міалгія, біль в кінцівках.
Алергічні реакції: дуже рідко - анафілактоїдні реакції, набряк обличчя, набряк гортані.
Загальні реакції: дуже рідко - астенія, біль в грудях, відчуття тяжкості в грудях, слабкість, периферичні набряки, відчуття нездужання, блідість, підвищення температури, озноб.
Місцеві реакції: дуже рідко - біль і набряк в місці введення.
Передозування
Немає даних
Лікарняна взаємодія
Не слід застосовувати одночасно з лікарськими формами заліза для прийому всередину, оскільки зменшується всмоктування заліза з ШКТ. Лікування пероральними препаратами заліза можна починати не раніше ніж через 5 днів після останньої ін'єкції.
Лікарська форма
Розчин для внутрішньовенного введення 20 мг/мл.
По 5 мл препарату в ампули світлозахисного скла.
5 ампул поміщають в контурну чарункову упаковку з плівки полівінілхлоридної і плівки полімерної, або без плівки полімерної.
1, 2 контурні чарункові упаковки поміщають в пачку з картону.
В кожну пачку вкладають інструкцію по застосуванню, скарифікатор ампульний. Скарифікатор ампульний не вкладають при використанні ампул з кільцем зламу або з надрізом і точкою.
По 5 мл препарату в ампули світлозахисного скла.
5 ампул поміщають в контурну чарункову упаковку з плівки полівінілхлоридної і плівки полімерної, або без плівки полімерної.
1, 2 контурні чарункові упаковки поміщають в пачку з картону.
В кожну пачку вкладають інструкцію по застосуванню, скарифікатор ампульний. Скарифікатор ампульний не вкладають при використанні ампул з кільцем зламу або з надрізом і точкою.
