Венофер
Venofer
Аналоги (дженерики, синоніми)
Велферрум, Лікферр, Фербітол, Бінноферум, Айронгард, Феррум Сандоз, Айрондекст, АлвіферГем, Аргеферр, Бінноферум, Трікомбія, ФерМед, Фероксан, Заліза (III) гідроксид сахарозний комплекс
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Sol. "Venofer" 20 mg/ml - 5 ml
D.t.d. N 5 in flac.
S. По 1 флакону 2 рази на тиждень, внутрішньовенно
D.t.d. N 5 in flac.
S. По 1 флакону 2 рази на тиждень, внутрішньовенно
Фармакологічні властивості
Відновлює дефіцит заліза, протианемічний.
Фармакодинаміка
Активний компонент препарату Венофер - залізо-сахарозний комплекс - складається з ядра багатоядерного гідроксиду заліза(III), оточеного великою кількістю нековалентно зв'язаних молекул сахарози. Середня молекулярна маса цього комплексу приблизно дорівнює 43 кДа. Структура багатоядерного залізовмісного ядра схожа зі структурою ядра білка феритину - фізіологічного депо заліза. Цей комплекс призначений для створення керованого джерела утилізованого заліза для білків, що відповідають за транспорт і депонування заліза в організмі (відповідно трансферину і феритину).
Після внутрішньовенного введення багатоядерне залізовмісне ядро цього комплексу захоплюється переважно ретикулоендотеліальною системою печінки, селезінки та кісткового мозку. На наступному етапі залізо використовується для синтезу гемоглобіну, міоглобіну та інших залізовмісних ферментів, або зберігається переважно в печінці у формі феритину.
Після внутрішньовенного введення багатоядерне залізовмісне ядро цього комплексу захоплюється переважно ретикулоендотеліальною системою печінки, селезінки та кісткового мозку. На наступному етапі залізо використовується для синтезу гемоглобіну, міоглобіну та інших залізовмісних ферментів, або зберігається переважно в печінці у формі феритину.
Фармакокінетика
Розподіл
Феррокінетика залізо-сахарозного комплексу, міченого 52Fe і 59Fe, оцінювалася у пацієнтів з анемією і хронічною нирковою недостатністю. Протягом перших 6-8 годин 52Fe захоплювався печінкою, селезінкою та кістковим мозком. Вважається, що захоплення радіоактивної мітки селезінкою, багатою макрофагами, є типовим для захоплення заліза ретикулоендотеліальною системою.
Після внутрішньовенного введення одноразової дози препарату Венофер, що містить 100 мг заліза, здоровим добровольцям максимальні сумарні концентрації заліза в сироватці досягалися через 10 хвилин після ін'єкції, при цьому середня концентрація становила 538 µмоль/л. Об'єм розподілу центральної камери повністю відповідав об'єму плазми (близько 3 л).
Біотрансформація
Після ін'єкції сахароза здебільшого розпадається, а багатоядерне залізовмісне ядро захоплюється переважно ретикулоендотеліальною системою печінки, селезінки та кісткового мозку. Через 4 тижні після введення утилізація заліза еритроцитами становить від 59 до 97%.
Виведення
Середня молекулярна маса залізо-сахарозного комплексу приблизно дорівнює 43 кДа, що достатньо велика для запобігання виведенню через нирки.
Виведення заліза нирками в перші 4 години після ін'єкції дози препарату Венофер, що містить 100 мг заліза, становило менше 5% від введеної дози. Через 24 години сумарна концентрація заліза в сироватці знижувалася до рівня перед введенням. Виведення сахарози нирками становило близько 75% від введеної дози.
Феррокінетика залізо-сахарозного комплексу, міченого 52Fe і 59Fe, оцінювалася у пацієнтів з анемією і хронічною нирковою недостатністю. Протягом перших 6-8 годин 52Fe захоплювався печінкою, селезінкою та кістковим мозком. Вважається, що захоплення радіоактивної мітки селезінкою, багатою макрофагами, є типовим для захоплення заліза ретикулоендотеліальною системою.
Після внутрішньовенного введення одноразової дози препарату Венофер, що містить 100 мг заліза, здоровим добровольцям максимальні сумарні концентрації заліза в сироватці досягалися через 10 хвилин після ін'єкції, при цьому середня концентрація становила 538 µмоль/л. Об'єм розподілу центральної камери повністю відповідав об'єму плазми (близько 3 л).
Біотрансформація
Після ін'єкції сахароза здебільшого розпадається, а багатоядерне залізовмісне ядро захоплюється переважно ретикулоендотеліальною системою печінки, селезінки та кісткового мозку. Через 4 тижні після введення утилізація заліза еритроцитами становить від 59 до 97%.
Виведення
Середня молекулярна маса залізо-сахарозного комплексу приблизно дорівнює 43 кДа, що достатньо велика для запобігання виведенню через нирки.
Виведення заліза нирками в перші 4 години після ін'єкції дози препарату Венофер, що містить 100 мг заліза, становило менше 5% від введеної дози. Через 24 години сумарна концентрація заліза в сироватці знижувалася до рівня перед введенням. Виведення сахарози нирками становило близько 75% від введеної дози.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Венофер вводять тільки в/в (повільно крапельно або струминно) або у венозну ділянку діалізної системи. Не призначений для в/м введення. Недопустимо одномоментне введення повної терапевтичної дози препарату.
Перед введенням першої терапевтичної дози необхідно призначити тест-дозу. Якщо протягом періоду спостереження виникли явища непереносимості, введення препарату слід негайно припинити. Перед відкриттям ампули слід оглянути її на наявність можливого осаду та пошкоджень. Можна використовувати тільки коричневий розчин без осаду.
Крапельне введення: Венофер переважно вводити під час крапельної інфузії для того, щоб зменшити ризик вираженого зниження АТ і небезпеку потрапляння розчину в околовенозний простір. Безпосередньо перед інфузією Венофер слід розвести 0.9% розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:20, наприклад, 1 мл (20 мг заліза) в 20 мл 0.9% розчину натрію хлориду. Отриманий розчин слід вводити з наступною швидкістю: 100 мг заліза — не менше, ніж за 15 хв; 200 мг заліза — протягом 30 хв; 300 мг заліза — протягом 1.5 год; 400 мг заліза — протягом 2.5 год; 500 мг заліза — протягом 3.5 год. Введення максимально переносимої разової дози, що становить 7 мг заліза/кг, слід проводити протягом мінімум 3.5 год, незалежно від загальної дози препарату.
Перед першим крапельним введенням терапевтичної дози препарату Венофер необхідно ввести тест-дозу: 20 мг заліза дорослим і дітям з масою тіла понад 14 кг, і половину добової дози (1.5 мг заліза/кг) дітям, які мають масу тіла менше 14 кг, протягом 15 хв. При відсутності небажаних явищ, залишкову частину розчину слід вводити з рекомендованою швидкістю.
Струминне введення: препарат Венофер також можна вводити у вигляді нерозведеного розчину в/в повільно, зі швидкістю (норма) 1 мл препарату Венофер (20 мг заліза) в хв; 5 мл препарату Венофер (100 мг заліза) слід вводити мінімум за 5 хв. Максимальний об'єм препарату не повинен перевищувати 10 мл препарату Венофер (200 мг заліза) за 1 ін'єкцію.
Перед першим струминним введенням терапевтичної дози препарату Венофер слід призначити тест-дозу: 1 мл препарату Венофер (20 мг заліза) дорослим і дітям масою тіла понад 14 кг і половину добової дози (1.5 мг заліза/кг) дітям масою тіла менше 14 кг протягом 1-2 хв. При відсутності небажаних явищ протягом наступних 15 хв спостереження залишкову частину розчину слід вводити з рекомендованою швидкістю. Після ін'єкції хворому рекомендується на деякий час зафіксувати руку у витягнутому положенні.
Введення в діалізну систему:
Венофер можна вводити безпосередньо у венозну ділянку діалізної системи, суворо дотримуючись правил, описаних для в/в ін'єкції.
Розрахунок дози: доза розраховується індивідуально відповідно до загального дефіциту заліза в організмі за формулою:
Загальний дефіцит заліза (мг) = маса тіла (кг) × [нормальний рівень Hb - рівень Hb хворого] (г/л) × 0.24* + депоноване залізо (мг).
Для хворих масою тіла менше 35 кг: нормальний рівень Hb=130 г/л, кількість депонованого заліза = 15 мг/кг маси тіла.
Для хворих масою тіла понад 35 кг: нормальний рівень Hb=150 г/л, кількість депонованого заліза = 500 мг.
У випадку, коли загальна терапевтична доза перевищує максимальну допустиму разову дозу, рекомендується дробне введення препарату. Якщо через 1–2 тижні після початку лікування препаратом Венофер не відбувається поліпшення гематологічних показників, необхідно переглянути початковий діагноз.
Розрахунок дози для відновлення рівня заліза після крововтрати або здачі аутологічної крові
Доза препарату Венофер розраховується за наступною формулою:
Якщо кількість втраченої крові відома: в/в введення 200 мг заліза (10 мл препарату Венофер) призводить до такого ж підвищення концентрації Hb, як і переливання 1 одиниці крові (=400 мл з концентрацією Hb=150 г/л).
Кількість заліза, яке необхідно відновити (мг) = кількість одиниць втраченої крові × 200 або необхідний об'єм препарату Венофер® (мл) = кількість одиниць втраченої крові × 10.
При зниженні рівня Hb: слід використовувати попередню формулу за умови, що депо заліза поповнювати не потрібно.
Кількість заліза (мг), яке потрібно відновити = маса тіла (кг) × 0.24 × [нормальний рівень Hb - рівень Hb хворого] (г/л).
Наприклад: маса тіла 60 кг, дефіцит Hb = 10 г/л: необхідна кількість заліза становить приблизно 150 мг, а необхідний об'єм препарату Венофер® = 7.5 мл.
Стандартна доза:
Дорослим і пацієнтам похилого віку призначають 5-10 мл препарату Венофер (100-200 мг заліза) 1-3 рази на тиждень залежно від рівня гемоглобіну.
Існують лише обмежені дані про застосування препарату у дітей віком до 3 років. У разі необхідності рекомендується вводити не більше 0.15 мл препарату Венофер (3 мг заліза) на кг маси тіла 1-3 рази на тиждень залежно від рівня гемоглобіну.
Максимальна переносима разова доза:
Дорослим і пацієнтам похилого віку: для струминного введення - 10 мл препарату Венофер (200 мг заліза), тривалість введення не менше 10 хв; для крапельного введення залежно від показань разова доза може досягати 500 мг заліза. Максимальна допустима разова доза становить 7 мг/кг і вводиться 1 раз на тиждень, але вона не повинна перевищувати 500 мг заліза. Час введення препарату і спосіб розведення, як зазначено вище.
Перед введенням першої терапевтичної дози необхідно призначити тест-дозу. Якщо протягом періоду спостереження виникли явища непереносимості, введення препарату слід негайно припинити. Перед відкриттям ампули слід оглянути її на наявність можливого осаду та пошкоджень. Можна використовувати тільки коричневий розчин без осаду.
Крапельне введення: Венофер переважно вводити під час крапельної інфузії для того, щоб зменшити ризик вираженого зниження АТ і небезпеку потрапляння розчину в околовенозний простір. Безпосередньо перед інфузією Венофер слід розвести 0.9% розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:20, наприклад, 1 мл (20 мг заліза) в 20 мл 0.9% розчину натрію хлориду. Отриманий розчин слід вводити з наступною швидкістю: 100 мг заліза — не менше, ніж за 15 хв; 200 мг заліза — протягом 30 хв; 300 мг заліза — протягом 1.5 год; 400 мг заліза — протягом 2.5 год; 500 мг заліза — протягом 3.5 год. Введення максимально переносимої разової дози, що становить 7 мг заліза/кг, слід проводити протягом мінімум 3.5 год, незалежно від загальної дози препарату.
Перед першим крапельним введенням терапевтичної дози препарату Венофер необхідно ввести тест-дозу: 20 мг заліза дорослим і дітям з масою тіла понад 14 кг, і половину добової дози (1.5 мг заліза/кг) дітям, які мають масу тіла менше 14 кг, протягом 15 хв. При відсутності небажаних явищ, залишкову частину розчину слід вводити з рекомендованою швидкістю.
Струминне введення: препарат Венофер також можна вводити у вигляді нерозведеного розчину в/в повільно, зі швидкістю (норма) 1 мл препарату Венофер (20 мг заліза) в хв; 5 мл препарату Венофер (100 мг заліза) слід вводити мінімум за 5 хв. Максимальний об'єм препарату не повинен перевищувати 10 мл препарату Венофер (200 мг заліза) за 1 ін'єкцію.
Перед першим струминним введенням терапевтичної дози препарату Венофер слід призначити тест-дозу: 1 мл препарату Венофер (20 мг заліза) дорослим і дітям масою тіла понад 14 кг і половину добової дози (1.5 мг заліза/кг) дітям масою тіла менше 14 кг протягом 1-2 хв. При відсутності небажаних явищ протягом наступних 15 хв спостереження залишкову частину розчину слід вводити з рекомендованою швидкістю. Після ін'єкції хворому рекомендується на деякий час зафіксувати руку у витягнутому положенні.
Введення в діалізну систему:
Венофер можна вводити безпосередньо у венозну ділянку діалізної системи, суворо дотримуючись правил, описаних для в/в ін'єкції.
Розрахунок дози: доза розраховується індивідуально відповідно до загального дефіциту заліза в організмі за формулою:
Загальний дефіцит заліза (мг) = маса тіла (кг) × [нормальний рівень Hb - рівень Hb хворого] (г/л) × 0.24* + депоноване залізо (мг).
Для хворих масою тіла менше 35 кг: нормальний рівень Hb=130 г/л, кількість депонованого заліза = 15 мг/кг маси тіла.
Для хворих масою тіла понад 35 кг: нормальний рівень Hb=150 г/л, кількість депонованого заліза = 500 мг.
У випадку, коли загальна терапевтична доза перевищує максимальну допустиму разову дозу, рекомендується дробне введення препарату. Якщо через 1–2 тижні після початку лікування препаратом Венофер не відбувається поліпшення гематологічних показників, необхідно переглянути початковий діагноз.
Розрахунок дози для відновлення рівня заліза після крововтрати або здачі аутологічної крові
Доза препарату Венофер розраховується за наступною формулою:
Якщо кількість втраченої крові відома: в/в введення 200 мг заліза (10 мл препарату Венофер) призводить до такого ж підвищення концентрації Hb, як і переливання 1 одиниці крові (=400 мл з концентрацією Hb=150 г/л).
Кількість заліза, яке необхідно відновити (мг) = кількість одиниць втраченої крові × 200 або необхідний об'єм препарату Венофер® (мл) = кількість одиниць втраченої крові × 10.
При зниженні рівня Hb: слід використовувати попередню формулу за умови, що депо заліза поповнювати не потрібно.
Кількість заліза (мг), яке потрібно відновити = маса тіла (кг) × 0.24 × [нормальний рівень Hb - рівень Hb хворого] (г/л).
Наприклад: маса тіла 60 кг, дефіцит Hb = 10 г/л: необхідна кількість заліза становить приблизно 150 мг, а необхідний об'єм препарату Венофер® = 7.5 мл.
Стандартна доза:
Дорослим і пацієнтам похилого віку призначають 5-10 мл препарату Венофер (100-200 мг заліза) 1-3 рази на тиждень залежно від рівня гемоглобіну.
Існують лише обмежені дані про застосування препарату у дітей віком до 3 років. У разі необхідності рекомендується вводити не більше 0.15 мл препарату Венофер (3 мг заліза) на кг маси тіла 1-3 рази на тиждень залежно від рівня гемоглобіну.
Максимальна переносима разова доза:
Дорослим і пацієнтам похилого віку: для струминного введення - 10 мл препарату Венофер (200 мг заліза), тривалість введення не менше 10 хв; для крапельного введення залежно від показань разова доза може досягати 500 мг заліза. Максимальна допустима разова доза становить 7 мг/кг і вводиться 1 раз на тиждень, але вона не повинна перевищувати 500 мг заліза. Час введення препарату і спосіб розведення, як зазначено вище.
Показання
Лікування залізодефіцитних станів у наступних випадках:
- необхідність швидкого відновлення дефіциту заліза;
- у хворих, які не переносять пероральні препарати заліза або не дотримуються режиму лікування;
- при наявності активних запальних захворювань кишечника, коли пероральні препарати заліза неефективні.
Протипоказання
- анемія, не пов'язана з дефіцитом заліза;
- ознаки перевантаження залізом (гемосидероз, гемохроматоз);
- порушення процесу утилізації заліза;
- I триместр вагітності;
- підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю призначають препарат хворим на бронхіальну астму, при екземі, полівалентній алергії, алергічних реакціях на інші парентеральні препарати заліза; пацієнтам з низькою залізозв'язуючою здатністю сироватки і/або дефіцитом фолієвої кислоти; пацієнтам з печінковою недостатністю, з гострими або хронічними інфекційними захворюваннями, при підвищеному вмісті феритину в сироватці у зв'язку з тим, що залізо при парентеральному введенні може чинити несприятливу дію при наявності бактеріальної або вірусної інфекції.
Особливі вказівки
Венофер слід призначати тільки тим хворим, у яких діагноз анемії підтверджено відповідними лабораторними даними (наприклад, результатами визначення феритину сироватки або рівня гемоглобіну і гематокриту, кількості еритроцитів і їх параметрів - середнього об'єму еритроцита, середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті).
В/в препарати заліза можуть викликати алергічні або анафілактоїдні реакції, які можуть бути потенційно небезпечними для життя.
Слід суворо дотримуватися швидкості введення препарату Венофер (при швидкому введенні препарату може знижуватися АТ). Більш висока частота розвитку небажаних побічних реакцій (особливо - зниження АТ), які також можуть бути і важкими, асоціюється з збільшенням дози. Таким чином, слід суворо дотримуватися рекомендованого часу введення препарату, навіть якщо пацієнт не отримує препарат у максимально переносимій разовій дозі.
Дослідження, проведені у пацієнтів, які мають реакції підвищеної чутливості до декстрану заліза, показали відсутність ускладнень на фоні лікування препаратом Венофер.
Слід уникати проникнення препарату в околовенозний простір, оскільки потрапляння Венофера за межі судини призводить до некрозу тканин і коричневого забарвлення шкіри. У разі розвитку цього ускладнення для прискорення виведення заліза і запобігання його подальшому проникненню в навколишні тканини, рекомендується нанесення на місце ін'єкції гепарин-вмісних препаратів (гель або мазь наносять легкими рухами, не втираючи).
З мікробіологічної точки зору, препарат слід використовувати негайно.
Термін зберігання після розведення фізіологічним розчином: хімічна і фізична стабільність після розведення при кімнатній температурі становить 12 год. З мікробіологічної точки зору, препарат слід використовувати негайно. Якщо препарат не був використаний відразу ж після розведення, користувач несе відповідальність за умови і час зберігання, яке в будь-якому випадку не повинно перевищувати 3 год при кімнатній температурі в тому випадку, якщо розведення було виконано в контрольованих і гарантованих асептичних умовах.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Малоймовірно, що препарат Венофер® може чинити небажану дію на здатність до водіння автотранспорту і роботи з механізмами.
В/в препарати заліза можуть викликати алергічні або анафілактоїдні реакції, які можуть бути потенційно небезпечними для життя.
Слід суворо дотримуватися швидкості введення препарату Венофер (при швидкому введенні препарату може знижуватися АТ). Більш висока частота розвитку небажаних побічних реакцій (особливо - зниження АТ), які також можуть бути і важкими, асоціюється з збільшенням дози. Таким чином, слід суворо дотримуватися рекомендованого часу введення препарату, навіть якщо пацієнт не отримує препарат у максимально переносимій разовій дозі.
Дослідження, проведені у пацієнтів, які мають реакції підвищеної чутливості до декстрану заліза, показали відсутність ускладнень на фоні лікування препаратом Венофер.
Слід уникати проникнення препарату в околовенозний простір, оскільки потрапляння Венофера за межі судини призводить до некрозу тканин і коричневого забарвлення шкіри. У разі розвитку цього ускладнення для прискорення виведення заліза і запобігання його подальшому проникненню в навколишні тканини, рекомендується нанесення на місце ін'єкції гепарин-вмісних препаратів (гель або мазь наносять легкими рухами, не втираючи).
З мікробіологічної точки зору, препарат слід використовувати негайно.
Термін зберігання після розведення фізіологічним розчином: хімічна і фізична стабільність після розведення при кімнатній температурі становить 12 год. З мікробіологічної точки зору, препарат слід використовувати негайно. Якщо препарат не був використаний відразу ж після розведення, користувач несе відповідальність за умови і час зберігання, яке в будь-якому випадку не повинно перевищувати 3 год при кімнатній температурі в тому випадку, якщо розведення було виконано в контрольованих і гарантованих асептичних умовах.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Малоймовірно, що препарат Венофер® може чинити небажану дію на здатність до водіння автотранспорту і роботи з механізмами.
Побічні ефекти
Побічні ефекти, ймовірно пов'язані з введенням препарату Венофер, спостерігалися дуже рідко (< 0.01% і ≥ 0.001%).
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, втрата свідомості, парестезії.
З боку серцево-судинної системи: серцебиття, тахікардія, зниження АТ, колаптоїдні стани, відчуття жару, "припливи" крові до обличчя.
З боку органів дихання: бронхоспазм, задишка.
З боку травної системи: розлиті болі в животі, біль в епігастральній області, діарея, спотворення смаку, нудота, блювання.
З боку шкірних покривів: еритема, свербіж, висип, порушення пігментації, підвищена пітливість.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія, біль у спині, набряк суглобів, міалгія, біль у кінцівках.
Алергічні реакції: анафілактоїдні реакції, набряк обличчя, набряк гортані.
Місцеві реакції: біль і набряк у місці введення (особливо при екстравазальному потраплянні препарату).
Порушення загального характеру: астенія, біль у грудях, відчуття тяжкості в грудях, слабкість, периферичні набряки, відчуття нездужання, блідість, підвищення температури, озноб.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, втрата свідомості, парестезії.
З боку серцево-судинної системи: серцебиття, тахікардія, зниження АТ, колаптоїдні стани, відчуття жару, "припливи" крові до обличчя.
З боку органів дихання: бронхоспазм, задишка.
З боку травної системи: розлиті болі в животі, біль в епігастральній області, діарея, спотворення смаку, нудота, блювання.
З боку шкірних покривів: еритема, свербіж, висип, порушення пігментації, підвищена пітливість.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія, біль у спині, набряк суглобів, міалгія, біль у кінцівках.
Алергічні реакції: анафілактоїдні реакції, набряк обличчя, набряк гортані.
Місцеві реакції: біль і набряк у місці введення (особливо при екстравазальному потраплянні препарату).
Порушення загального характеру: астенія, біль у грудях, відчуття тяжкості в грудях, слабкість, периферичні набряки, відчуття нездужання, блідість, підвищення температури, озноб.
Передозування
Передозування може викликати гостру перевантаженість залізом, яка проявляється симптомами гемосидерозу.
Лікування: рекомендується використовувати симптоматичні засоби і, якщо необхідно, речовини, що зв'язують залізо (хелати), наприклад дефероксамін в/в.
Лікування: рекомендується використовувати симптоматичні засоби і, якщо необхідно, речовини, що зв'язують залізо (хелати), наприклад дефероксамін в/в.
Лікарняна взаємодія
Не слід призначати препарат одночасно з лікарськими формами заліза для прийому всередину, оскільки зменшується всмоктування заліза з ШКТ. Лікування пероральними препаратами заліза можна починати не раніше ніж через 5 днів після останньої ін'єкції.
Фармацевтична взаємодія
Венофер можна змішувати в одному шприці тільки з фізіологічним розчином. Жодних інших розчинів для в/в введення і терапевтичних препаратів додавати не дозволяється, оскільки існує ризик преципітації і/або іншої фармацевтичної взаємодії. Сумісність з контейнерами з інших матеріалів, ніж скло, поліетилен і полівінілхлорид не вивчена.
Фармацевтична взаємодія
Венофер можна змішувати в одному шприці тільки з фізіологічним розчином. Жодних інших розчинів для в/в введення і терапевтичних препаратів додавати не дозволяється, оскільки існує ризик преципітації і/або іншої фармацевтичної взаємодії. Сумісність з контейнерами з інших матеріалів, ніж скло, поліетилен і полівінілхлорид не вивчена.
Лікарська форма
Розчин для внутрішньовенного введення, 20 мг/мл.
По 5 мл препарату в безбарвні, прозорі скляні ампули (тип I за Євр. Ф.), що мають насічку на шийці ампули і технічні кольорові мітки у вигляді одного або двох обідків і точки.
По 5 мл препарату в безбарвні, прозорі скляні флакони (тип I за Євр. Ф.), закриті еластичною пробкою і алюмінієвим ковпачком з відривним елементом.
По 5 ампул або флаконів у контурній чарунковій упаковці з полівінілхлориду разом з інструкцією по застосуванню упаковують у картонну пачку.
По 5 мл препарату в безбарвні, прозорі скляні ампули (тип I за Євр. Ф.), що мають насічку на шийці ампули і технічні кольорові мітки у вигляді одного або двох обідків і точки.
По 5 мл препарату в безбарвні, прозорі скляні флакони (тип I за Євр. Ф.), закриті еластичною пробкою і алюмінієвим ковпачком з відривним елементом.
По 5 ампул або флаконів у контурній чарунковій упаковці з полівінілхлориду разом з інструкцією по застосуванню упаковують у картонну пачку.
