Воцивус
Vocivus
Аналоги (дженерики, синоніми)
Темпонет плюс, Брустан, Некст, Лекофен Комбо, Парацитолгін, Бруфіка Плюс, Ібуклін, Ібамол Інтенсив, Ібуклін Юніор, Ібуклін Експрес, Нуралгон, Нурофен Інтенсив, Нурофен Лонг, Нурофен МультиСимптом, Темпонет Плюс, Хайрумат
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rр.: Tab. "Vocivus" № 10
D.S. Внутрішньо, по 1 таблетці 3 рази на день, до або через 2–3 год після їжі, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води.
D.S. Внутрішньо, по 1 таблетці 3 рази на день, до або через 2–3 год після їжі, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води.
Фармакологічні властивості
Протизапальне, жарознижувальне, анальгезуюче.
Фармакодинаміка
Комбінований лікарський засіб, що містить ібупрофен (НПЗЗ) і парацетамол (анальгетик-антипіретик).
Ібупрофен чинить анальгезуючу, протизапальну, жарознижувальну дію. Пригнічуючи ЦОГ-1 і ЦОГ-2, порушує метаболізм арахідонової кислоти, зменшує кількість простагландинів (медіаторів болю, запалення і гіпертермічної реакції), як у вогнищі запалення, так і в здорових тканинах, пригнічує ексудативну і проліферативну фази запалення.
Парацетамол незворотно блокує ЦОГ, переважно в ЦНС, слабо впливає на водно-сольовий обмін і слизову оболонку ШКТ. Чинить анальгезуючу і жарознижувальну дію. У запалених тканинах пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на ЦОГ-1 і ЦОГ-2, що пояснює низький протизапальний ефект.
Ібупрофен чинить анальгезуючу, протизапальну, жарознижувальну дію. Пригнічуючи ЦОГ-1 і ЦОГ-2, порушує метаболізм арахідонової кислоти, зменшує кількість простагландинів (медіаторів болю, запалення і гіпертермічної реакції), як у вогнищі запалення, так і в здорових тканинах, пригнічує ексудативну і проліферативну фази запалення.
Парацетамол незворотно блокує ЦОГ, переважно в ЦНС, слабо впливає на водно-сольовий обмін і слизову оболонку ШКТ. Чинить анальгезуючу і жарознижувальну дію. У запалених тканинах пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на ЦОГ-1 і ЦОГ-2, що пояснює низький протизапальний ефект.
Фармакокінетика
Ібупрофен. Абсорбція - висока. Cmax у плазмі досягається через 1-2 год після прийому. Зв'язування з білками плазми - 90%. T1/2 - 2 год. Повільно проникає в порожнину суглобів, затримується в синовіальній тканині, створюючи в ній більші концентрації, ніж у плазмі. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується в активну S-форму. Піддається метаболізму. Виводиться нирками (у незміненому вигляді не більше 1%) і, меншою мірою - з жовчю.
Парацетамол. Абсорбція - висока. Cmax у плазмі досягається через 0.5-2 год після прийому. Зв'язування з білками плазми - 15%. Проникає через ГЕБ. Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою і сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддається гідроксилюванню з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів і викликати їх некроз. У метаболізмі препарату також бере участь ізофермент CYP2E1. T1/2 - 1-4 год. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів. У незміненому вигляді виводиться менше 5%. T1/2 становить 4-5 год.
Парацетамол. Абсорбція - висока. Cmax у плазмі досягається через 0.5-2 год після прийому. Зв'язування з білками плазми - 15%. Проникає через ГЕБ. Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою і сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддається гідроксилюванню з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів і викликати їх некроз. У метаболізмі препарату також бере участь ізофермент CYP2E1. T1/2 - 1-4 год. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів. У незміненому вигляді виводиться менше 5%. T1/2 становить 4-5 год.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньо (до або через 2-3 год після їжі), не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води.
По 1 таблетці 3 рази на добу. Максимальна добова доза - 3 таблетки.
Тривалість лікування не більше 3 днів як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів як знеболювальний. Продовження лікування препаратом можливе лише після консультації з лікарем.
Якщо після лікування поліпшення не настає або симптоми погіршуються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем.
Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в тих дозах, які вказані в цій інструкції.
По 1 таблетці 3 рази на добу. Максимальна добова доза - 3 таблетки.
Тривалість лікування не більше 3 днів як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів як знеболювальний. Продовження лікування препаратом можливе лише після консультації з лікарем.
Якщо після лікування поліпшення не настає або симптоми погіршуються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем.
Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в тих дозах, які вказані в цій інструкції.
Показання
Симптоматична терапія інфекційно-запальних захворювань (застуда, грип), що супроводжуються підвищеною температурою, ознобом, головним болем, болем у м'язах і суглобах, болем у горлі;
- міалгія;
- невралгія;
- болі в спині;
- суглобові болі, больовий синдром при запальних і дегенеративних захворюваннях опорно-рухового апарату;
- болі при забоях, розтягненнях, вивихах, переломах;
- посттравматичний і післяопераційний больовий синдром;
- зубний біль;
- альгодисменорея.
Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю і запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.
- міалгія;
- невралгія;
- болі в спині;
- суглобові болі, больовий синдром при запальних і дегенеративних захворюваннях опорно-рухового апарату;
- болі при забоях, розтягненнях, вивихах, переломах;
- посттравматичний і післяопераційний больовий синдром;
- зубний біль;
- альгодисменорея.
Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю і запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.
Протипоказання
- Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату (в т.ч. до інших НПЗЗ);
- ерозивно-виразкові захворювання ШКТ (в тому числі виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, хвороба Крона, виразковий коліт) або виразкова кровотеча в активній фазі або в анамнезі (два або більше підтверджених епізоди виразкової хвороби або виразкової кровотечі);
- цереброваскулярна або інша кровотеча;
- гемофілія або інші порушення згортання крові (в тому числі гіпокоагуляція), геморагічні діатези, внутрішньочерепні крововиливи;
- тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв);
- повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа і навколоносових пазух і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ (в т.ч. в анамнезі);
- тяжка серцева недостатність (клас IV за класифікацією Нью-Йоркської Асоціації кардіологів NYHA);
- декомпенсована серцева недостатність;
- ураження зорового нерва;
- генетична відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
- захворювання системи крові;
- період після проведення аортокоронарного шунтування;
- прогресуючі захворювання нирок;
- тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки;
- підтверджена гіперкаліємія;
- вагітність на терміні більше 20 тижнів;
- дитячий вік до 18 років.
З обережністю: Ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність, захворювання периферичних артерій, артеріальна гіпертензія, захворювання крові нез'ясованої етіології (лейкопенія і анемія), цереброваскулярні захворювання, дисліпідемія/гіперліпідемія.
Наявність в анамнезі одноразового епізоду виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки або виразкової кровотечі ШКТ, наявність інфекції Helicobacter pylori, гастрит, ентерит, коліт, виразковий коліт в анамнезі.
Вірусний гепатит, печінкова недостатність середньої і легкої ступеня тяжкості, доброякісні гіпербілірубінемії (синдром Жильбера, Дубіна-Джонсона і Ротора), цироз печінки з портальною гіпертензією.
Ниркова недостатність, в тому числі при зневодненні (КК менше 30-60 мл/хв), нефротичний синдром.
Бронхіальна астма або алергічні захворювання в стадії загострення або в анамнезі - можливо розвиток бронхоспазму.
Системний червоний вовчак або змішане захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа) - підвищений ризик асептичного менінгіту.
Вітряна віспа, тяжкі соматичні захворювання, цукровий діабет.
Одночасний прийом інших НПЗЗ, пероральних глюкокортикостероїдів (в тому числі преднізолону), антикоагулянтів (в тому числі варфарину), антиагрегантів (в тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрела), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (в тому числі циталопраму, флуоксетину, пароксетину, сертраліну).
Похилого віку, куріння, алкоголізм.
Вагітність на терміні до 20 тижнів, період грудного вигодовування.
- ерозивно-виразкові захворювання ШКТ (в тому числі виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, хвороба Крона, виразковий коліт) або виразкова кровотеча в активній фазі або в анамнезі (два або більше підтверджених епізоди виразкової хвороби або виразкової кровотечі);
- цереброваскулярна або інша кровотеча;
- гемофілія або інші порушення згортання крові (в тому числі гіпокоагуляція), геморагічні діатези, внутрішньочерепні крововиливи;
- тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв);
- повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа і навколоносових пазух і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ (в т.ч. в анамнезі);
- тяжка серцева недостатність (клас IV за класифікацією Нью-Йоркської Асоціації кардіологів NYHA);
- декомпенсована серцева недостатність;
- ураження зорового нерва;
- генетична відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
- захворювання системи крові;
- період після проведення аортокоронарного шунтування;
- прогресуючі захворювання нирок;
- тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки;
- підтверджена гіперкаліємія;
- вагітність на терміні більше 20 тижнів;
- дитячий вік до 18 років.
З обережністю: Ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність, захворювання периферичних артерій, артеріальна гіпертензія, захворювання крові нез'ясованої етіології (лейкопенія і анемія), цереброваскулярні захворювання, дисліпідемія/гіперліпідемія.
Наявність в анамнезі одноразового епізоду виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки або виразкової кровотечі ШКТ, наявність інфекції Helicobacter pylori, гастрит, ентерит, коліт, виразковий коліт в анамнезі.
Вірусний гепатит, печінкова недостатність середньої і легкої ступеня тяжкості, доброякісні гіпербілірубінемії (синдром Жильбера, Дубіна-Джонсона і Ротора), цироз печінки з портальною гіпертензією.
Ниркова недостатність, в тому числі при зневодненні (КК менше 30-60 мл/хв), нефротичний синдром.
Бронхіальна астма або алергічні захворювання в стадії загострення або в анамнезі - можливо розвиток бронхоспазму.
Системний червоний вовчак або змішане захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа) - підвищений ризик асептичного менінгіту.
Вітряна віспа, тяжкі соматичні захворювання, цукровий діабет.
Одночасний прийом інших НПЗЗ, пероральних глюкокортикостероїдів (в тому числі преднізолону), антикоагулянтів (в тому числі варфарину), антиагрегантів (в тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрела), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (в тому числі циталопраму, флуоксетину, пароксетину, сертраліну).
Похилого віку, куріння, алкоголізм.
Вагітність на терміні до 20 тижнів, період грудного вигодовування.
Особливі вказівки
З обережністю: ІБС, хронічна серцева недостатність, цереброваскулярні захворювання, дисліпідемія/гіперліпідемія, цукровий діабет, захворювання периферичних артерій, куріння, КК менше 60 мл/хв, виразкові ураження ШКТ в анамнезі, наявність інфекції Helicobacter pylori, похилий вік, тривале використання НПЗЗ, алкоголізм, тяжкі соматичні захворювання, одночасний прийом пероральних ГКС (в т.ч. преднізолону), антикоагулянтів (в т.ч. варфарину), антиагрегантів (в т.ч. ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрела), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (в т.ч. циталопраму, флуоксетину, пароксетину, сертраліну), вірусний гепатит, печінкова і/або ниркова недостатність легкої або середньої ступеня тяжкості, доброякісні гіпербілірубінемії (синдром Жильбера, синдром Дубіна-Джонсона, синдром Ротора), цироз печінки з портальною гіпертензією, нефротичний синдром.
Слід уникати одночасного застосування з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол і/або НПЗЗ. При застосуванні препарату більше 5-7 днів за призначенням лікаря слід контролювати показники периферичної крові і функціональний стан печінки.
При одночасному застосуванні антикоагулянтів непрямої дії необхідно контролювати показники згортальної системи крові.
Слід уникати спільного прийому цієї комбінації з іншими НПЗЗ.
Щоб уникнути можливого пошкоджуючого дії на печінку в період прийому препарату не слід вживати алкоголь.
Препарат може спотворювати результати лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози, сечової кислоти в сироватці крові, 17-кетостероїдів (необхідна відміна препарату за 48 год до дослідження).
Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами
У період лікування пацієнт повинен утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Слід уникати одночасного застосування з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол і/або НПЗЗ. При застосуванні препарату більше 5-7 днів за призначенням лікаря слід контролювати показники периферичної крові і функціональний стан печінки.
При одночасному застосуванні антикоагулянтів непрямої дії необхідно контролювати показники згортальної системи крові.
Слід уникати спільного прийому цієї комбінації з іншими НПЗЗ.
Щоб уникнути можливого пошкоджуючого дії на печінку в період прийому препарату не слід вживати алкоголь.
Препарат може спотворювати результати лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози, сечової кислоти в сироватці крові, 17-кетостероїдів (необхідна відміна препарату за 48 год до дослідження).
Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами
У період лікування пацієнт повинен утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Побічні ефекти
З боку травної системи: НПЗЗ-гастропатія - нудота, блювання, печія, анорексія, дискомфорт або біль в епігастрії, діарея, метеоризм; рідко - ерозивно-виразкові ураження, кровотечі; порушення функції печінки, гепатит, панкреатит; подразнення або сухість у порожнині рота, біль у роті, виразка слизової оболонки ясен, афтозний стоматит; запор.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, тривожність, нервозність, дратівливість, збудження, сонливість, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації; рідко - асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями).
З боку органів чуття: зниження слуху, шум у вухах, порушення зору, токсичне ураження зорового нерва, неясне зір або двоїння, скотома, амбліопія.
З боку серцево-судинної системи: серцева недостатність, підвищення АТ, тахікардія.
З боку органів кровотворення: анемія (в т.ч. гемолітична і апластична), тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз, лейкопенія.
З боку дихальної системи: задишка, бронхоспазм.
З боку сечовидільної системи: алергічний нефрит, гостра ниркова недостатність, нефротичний синдром, набряки, поліурія, цистит.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, бронхоспазм, диспное, алергічний риніт, сухість і подразнення очей, набряк кон'юнктиви і повік, еозинофілія, лихоманка, анафілактичний шок, багатоформна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
Лабораторні показники: зниження концентрації глюкози в сироватці, зменшення гематокриту і гемоглобіну, збільшення часу кровотечі, збільшення сироваткової концентрації креатиніну, підвищення активності печінкових трансаміназ.
Інші: посилення потовиділення.
При тривалому застосуванні у високих дозах: виразка слизової оболонки ШКТ, кровотечі (шлунково-кишкові, ясенні, маткові, гемороїдальні), порушення зору (порушення кольорового зору, скотома, амбліопія).
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, тривожність, нервозність, дратівливість, збудження, сонливість, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації; рідко - асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями).
З боку органів чуття: зниження слуху, шум у вухах, порушення зору, токсичне ураження зорового нерва, неясне зір або двоїння, скотома, амбліопія.
З боку серцево-судинної системи: серцева недостатність, підвищення АТ, тахікардія.
З боку органів кровотворення: анемія (в т.ч. гемолітична і апластична), тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз, лейкопенія.
З боку дихальної системи: задишка, бронхоспазм.
З боку сечовидільної системи: алергічний нефрит, гостра ниркова недостатність, нефротичний синдром, набряки, поліурія, цистит.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, бронхоспазм, диспное, алергічний риніт, сухість і подразнення очей, набряк кон'юнктиви і повік, еозинофілія, лихоманка, анафілактичний шок, багатоформна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
Лабораторні показники: зниження концентрації глюкози в сироватці, зменшення гематокриту і гемоглобіну, збільшення часу кровотечі, збільшення сироваткової концентрації креатиніну, підвищення активності печінкових трансаміназ.
Інші: посилення потовиділення.
При тривалому застосуванні у високих дозах: виразка слизової оболонки ШКТ, кровотечі (шлунково-кишкові, ясенні, маткові, гемороїдальні), порушення зору (порушення кольорового зору, скотома, амбліопія).
Передозування
Симптоми: шлунково-кишкові розлади (діарея, нудота, блювання, анорексія, біль в епігастральній області), загальмованість, сонливість, депресія, головний біль, шум у вухах, порушення свідомості, судоми, порушення серцевого ритму, зниження АТ, гострий панкреатит, кровотечі через 12–48 год (блювання кров'ю, гематурія), гіпоглікемія і аномалії метаболізму глюкози, збільшення ПВ і MHO. Передозування парацетамолу призводить до токсичного ураження нирок з розвитком нефронекрозу, гострої ниркової недостатності і порушення функції печінки, іноді призводить до некрозу печінки, з можливим розвитком печінкової недостатності, енцефалопатії, набряку головного мозку. Гепатотоксичний ефект у дорослих проявляється при прийомі 10 г парацетамолу і більше. Передозування ібупрофену призводить до порушень діяльності ЦНС — сонливості, іноді збудження, судом, дезорієнтації або коми. При підозрі на передозування необхідно негайно звернутися за медичною допомогою.
Лікування: промивання шлунка (тільки протягом години після прийому), прийом активованого вугілля, лужне пиття, форсований діурез, введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону — метіоніну через 8–9 год після передозування і N-ацетилцистеїну внутрішньо або в/в — через 12 год, призначення антацидних препаратів, гемодіаліз, симптоматична терапія (корекція КЩС, АТ). Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, в/в введення N-ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що минув після його прийому. При частих або тривалих судомах, викликаних передозуванням ібупрофену, показано в/в введення діазепаму або лоразепаму.
Лікування: промивання шлунка (тільки протягом години після прийому), прийом активованого вугілля, лужне пиття, форсований діурез, введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону — метіоніну через 8–9 год після передозування і N-ацетилцистеїну внутрішньо або в/в — через 12 год, призначення антацидних препаратів, гемодіаліз, симптоматична терапія (корекція КЩС, АТ). Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, в/в введення N-ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що минув після його прийому. При частих або тривалих судомах, викликаних передозуванням ібупрофену, показано в/в введення діазепаму або лоразепаму.
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою ібупрофен знижує її протизапальну і антиагрегантну дію (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у хворих, які отримують як антиагрегантний засіб малі дози ацетилсаліцилової кислоти, після початку прийому).
Поєднання з етанолом, ГКС підвищує ризик ерозивно-виразкового ураження ШКТ.
Ібупрофен посилює дію прямих (гепарину) і непрямих (похідні кумарину і індандіону) антикоагулянтів, тромболітичних агентів (алтеплаза, аністреплаза, стрептокіназа, урокіназа), антиагрегантів, колхіцину - підвищується ризик розвитку геморагічних ускладнень.
Ця комбінація посилює гіпоглікемічну дію інсуліну і пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів.
Ослаблює ефекти гіпотензивних лікарських засобів і діуретиків (за рахунок інгібування синтезу ниркових простагландинів).
Збільшує концентрацію в крові дигоксину, препаратів літію і метотрексату.
Кофеїн посилює анальгезуючу дію ібупрофену.
При одночасному застосуванні цієї комбінації з циклоспорином, препаратами золота підвищується нефротоксичність.
При одночасному застосуванні цієї комбінації з цефамандолом, цефоперазоном, цефотетаном, вальпроєвою кислотою, плікаміцином збільшується частота розвитку гіпопротромбінемії.
Антациди і колестирамін знижують абсорбцію комбінації ібупрофен+парацетамол.
Мієлотоксичні лікарські засоби сприяють прояву гематотоксичності комбінації ібупрофен+парацетамол.
Перевірено лікарем-експертом
Поєднання з етанолом, ГКС підвищує ризик ерозивно-виразкового ураження ШКТ.
Ібупрофен посилює дію прямих (гепарину) і непрямих (похідні кумарину і індандіону) антикоагулянтів, тромболітичних агентів (алтеплаза, аністреплаза, стрептокіназа, урокіназа), антиагрегантів, колхіцину - підвищується ризик розвитку геморагічних ускладнень.
Ця комбінація посилює гіпоглікемічну дію інсуліну і пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів.
Ослаблює ефекти гіпотензивних лікарських засобів і діуретиків (за рахунок інгібування синтезу ниркових простагландинів).
Збільшує концентрацію в крові дигоксину, препаратів літію і метотрексату.
Кофеїн посилює анальгезуючу дію ібупрофену.
При одночасному застосуванні цієї комбінації з циклоспорином, препаратами золота підвищується нефротоксичність.
При одночасному застосуванні цієї комбінації з цефамандолом, цефоперазоном, цефотетаном, вальпроєвою кислотою, плікаміцином збільшується частота розвитку гіпопротромбінемії.
Антациди і колестирамін знижують абсорбцію комбінації ібупрофен+парацетамол.
Мієлотоксичні лікарські засоби сприяють прояву гематотоксичності комбінації ібупрофен+парацетамол.
Перевірено лікарем-експертом
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 400 мг+325 мг.
По 7, 10 або 14 таблеток у контурну чарункову упаковку з плівки полівінілхлоридної і фольги алюмінієвої лакованої.
По 7, 10 або 14 таблеток у контурну чарункову упаковку з плівки полівінілхлоридної і фольги алюмінієвої лакованої.