Бускопан
Buscopan
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Гіосцину бутилбромід, Бускоспазм Нео, Неоскапан,
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. "Buscopan" 0,01 № 20
D.S. Внутрішньо, по 1 таблетці 4 рази на день, незалежно від прийому їжі
Rp.: Supp. "Buscopan" 0,01 № 10
D.S. Ректально, по 1 свічці 3 рази на день
Rp.: Supp. "Buscopan" 0,01 № 10
D.S. Ректально, по 1 свічці 3 рази на день
Фармакологічні властивості
М-холіноблокуюча, спазмолітична.
Фармакодинаміка
Чинить місцеву спазмолітичну дію на гладку мускулатуру внутрішніх органів (ШКТ, жовчовивідних шляхів, сечовивідних шляхів), знижує секрецію травних залоз. Місцева спазмолітична дія пояснюється гангліоблокуючою та антимускариновою активністю препарату.
Будучи четвертинним амонієвим похідним, гіосцину бутилбромід не проникає через ГЕБ, тому антихолінергічний вплив на ЦНС відсутній.
Препарат починає проявляти спазмолітичну дію через 15 хв після прийому.
Будучи четвертинним амонієвим похідним, гіосцину бутилбромід не проникає через ГЕБ, тому антихолінергічний вплив на ЦНС відсутній.
Препарат починає проявляти спазмолітичну дію через 15 хв після прийому.
Фармакокінетика
Всмоктування
Будучи четвертинним амонієвим похідним і маючи високу полярність, гіосцину бутилбромід незначно всмоктується з ШКТ. Після застосування внутрішньо всмоктування препарату становить 8%. Середня абсолютна біодоступність становить менше 1%. Після одноразового застосування гіосцину бутилброміду внутрішньо в дозах 20-400 мг середні Cmax у плазмі досягалися приблизно через 2 год і становили від 0.11 до 2.04 нг/мл.
Розподіл
Гіосцину бутилбромід внаслідок високої афінності до м- і н-холінорецепторів розподіляється головним чином у м'язових клітинах органів черевної порожнини і малого тазу, а також в інтрамуральних гангліях органів черевної порожнини. Ступінь зв'язування з білками плазми (альбуміном) - низька і становить близько 4.4%. Встановлено, що препарат (у концентрації 1 ммоль) in vitro взаємодіє з транспортом холіну (1.4 нмоль) в епітеліальних клітинах людської плаценти.
Метаболізм і виведення
Термінальний T1/2 препарату після одноразового застосування внутрішньо в дозах 100-400 мг коливався від 6.2 до 10.6 год. Метаболізм здійснюється в основному шляхом гідролізу ефірного зв'язку. Після прийому внутрішньо виведення препарату відбувається з калом і сечею. Після застосування препарату внутрішньо ниркова елімінація становить від 2 до 5%, елімінація через кишечник - 90%. Ниркова екскреція метаболітів гіосцину бутилброміду становить менше 0.1% від величини дози. Після прийому препарату внутрішньо в дозах 100-400 мг середні величини кліренсу становлять від 881 до 1420 л/хв, тоді як відповідні Vd для того ж діапазону доз варіюють від 6.13 до 11.3×105 л, що може пояснюватися низькою системною біодоступністю. Метаболіти, що екскретуються з сечею, слабо зв'язуються з м-холінорецепторами, тому вони не активні і не мають фармакологічних властивостей.
Будучи четвертинним амонієвим похідним і маючи високу полярність, гіосцину бутилбромід незначно всмоктується з ШКТ. Після застосування внутрішньо всмоктування препарату становить 8%. Середня абсолютна біодоступність становить менше 1%. Після одноразового застосування гіосцину бутилброміду внутрішньо в дозах 20-400 мг середні Cmax у плазмі досягалися приблизно через 2 год і становили від 0.11 до 2.04 нг/мл.
Розподіл
Гіосцину бутилбромід внаслідок високої афінності до м- і н-холінорецепторів розподіляється головним чином у м'язових клітинах органів черевної порожнини і малого тазу, а також в інтрамуральних гангліях органів черевної порожнини. Ступінь зв'язування з білками плазми (альбуміном) - низька і становить близько 4.4%. Встановлено, що препарат (у концентрації 1 ммоль) in vitro взаємодіє з транспортом холіну (1.4 нмоль) в епітеліальних клітинах людської плаценти.
Метаболізм і виведення
Термінальний T1/2 препарату після одноразового застосування внутрішньо в дозах 100-400 мг коливався від 6.2 до 10.6 год. Метаболізм здійснюється в основному шляхом гідролізу ефірного зв'язку. Після прийому внутрішньо виведення препарату відбувається з калом і сечею. Після застосування препарату внутрішньо ниркова елімінація становить від 2 до 5%, елімінація через кишечник - 90%. Ниркова екскреція метаболітів гіосцину бутилброміду становить менше 0.1% від величини дози. Після прийому препарату внутрішньо в дозах 100-400 мг середні величини кліренсу становлять від 881 до 1420 л/хв, тоді як відповідні Vd для того ж діапазону доз варіюють від 6.13 до 11.3×105 л, що може пояснюватися низькою системною біодоступністю. Метаболіти, що екскретуються з сечею, слабо зв'язуються з м-холінорецепторами, тому вони не активні і не мають фармакологічних властивостей.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Ректально, якщо лікарем не призначено інакше, рекомендується наступний режим дозування: дорослим і дітям старше 6 років — по 1–2 супп. 3–5 разів на добу.
Супозиторії слід витягти з оболонки і ввести загостреним кінцем у пряму кишку.
Внутрішньо.
Якщо лікарем не призначено інакше, рекомендується наступний режим дозування:
Дорослі і діти старше 6 років: по 1-2 таблетки 3-5 разів на день. Таблетку слід приймати цілою, не розжовуючи, запиваючи необхідною кількістю води. Максимальна добова доза становить 100 мг (10 таблеток).
Препарат не повинен застосовуватися щоденно більше 3 днів без консультації лікаря.
Супозиторії слід витягти з оболонки і ввести загостреним кінцем у пряму кишку.
Внутрішньо.
Якщо лікарем не призначено інакше, рекомендується наступний режим дозування:
Дорослі і діти старше 6 років: по 1-2 таблетки 3-5 разів на день. Таблетку слід приймати цілою, не розжовуючи, запиваючи необхідною кількістю води. Максимальна добова доза становить 100 мг (10 таблеток).
Препарат не повинен застосовуватися щоденно більше 3 днів без консультації лікаря.
Показання
- ниркова коліка;
- жовчна коліка;
- спастична дискінезія жовчовивідних шляхів і жовчного міхура;
- холецистит;
- кишкова коліка;
- пілороспазм;
- виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки в фазі загострення (у складі комплексної терапії);
- альгодисменорея;
- синдром подразненого кишечника (симптоми включають болі в області живота, болючі спазми кишечника, здуття і метеоризм, діарею, запор).
- жовчна коліка;
- спастична дискінезія жовчовивідних шляхів і жовчного міхура;
- холецистит;
- кишкова коліка;
- пілороспазм;
- виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки в фазі загострення (у складі комплексної терапії);
- альгодисменорея;
- синдром подразненого кишечника (симптоми включають болі в області живота, болючі спазми кишечника, здуття і метеоризм, діарею, запор).
Протипоказання
- підвищена чутливість до гіосцину бутилброміду або будь-якого іншого компонента препарату;
- механічний стеноз ШКТ;
- паралітична або обструктивна кишкова непрохідність;
- міастенія гравіс;
- мегаколон;
- закритокутова глаукома;
- вагітність;
- період лактації;
- дитячий вік до 6 років.
З обережністю: підозра на кишкову непрохідність (в т.ч. стеноз воротаря); обструкція сечовивідних шляхів (в т.ч. гіперплазія передміхурової залози), тахіаритмії (в т.ч. мерехтлива).
- механічний стеноз ШКТ;
- паралітична або обструктивна кишкова непрохідність;
- міастенія гравіс;
- мегаколон;
- закритокутова глаукома;
- вагітність;
- період лактації;
- дитячий вік до 6 років.
З обережністю: підозра на кишкову непрохідність (в т.ч. стеноз воротаря); обструкція сечовивідних шляхів (в т.ч. гіперплазія передміхурової залози), тахіаритмії (в т.ч. мерехтлива).
Особливі вказівки
З обережністю слід призначати препарат у наступних клінічних ситуаціях: підозра на кишкову непрохідність (в т.ч. стеноз воротаря); обструкція сечовивідних шляхів (в т.ч. доброякісна гіперплазія передміхурової залози), тахіаритмії (в т.ч. мерехтлива тахіаритмія), закритокутова глаукома.
У тих випадках, коли біль у животі невідомого походження триває або посилюється, або коли одночасно відзначаються такі симптоми, як лихоманка, нудота, блювання, зміни консистенції калу і частоти дефекацій, чутливість живота, зниження АТ, непритомність або кров у калі, необхідно негайно звернутися за медичною консультацією.
1 таблетка Бускопану містить 41.2 мг сахарози. Максимально рекомендована добова доза (10 таб.) містить 411.8 мг сахарози. Пацієнтам з рідкісними спадковими порушеннями, такими як непереносимість фруктози, мальабсорбція глюкози-галактози або недостатність сахарази-ізомальтази, не слід приймати препарат.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами
Досліджень про вплив препарату на здатність до водіння автотранспорту і керування механізмами не проводилося.
У тих випадках, коли біль у животі невідомого походження триває або посилюється, або коли одночасно відзначаються такі симптоми, як лихоманка, нудота, блювання, зміни консистенції калу і частоти дефекацій, чутливість живота, зниження АТ, непритомність або кров у калі, необхідно негайно звернутися за медичною консультацією.
1 таблетка Бускопану містить 41.2 мг сахарози. Максимально рекомендована добова доза (10 таб.) містить 411.8 мг сахарози. Пацієнтам з рідкісними спадковими порушеннями, такими як непереносимість фруктози, мальабсорбція глюкози-галактози або недостатність сахарази-ізомальтази, не слід приймати препарат.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами
Досліджень про вплив препарату на здатність до водіння автотранспорту і керування механізмами не проводилося.
Побічні ефекти
Багато з перерахованих небажаних ефектів можуть бути пов'язані з антихолінергічними властивостями препарату. Антихолінергічні побічні ефекти зазвичай виражені слабо і проходять самостійно.
За даними ВООЗ, небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100,
За даними ВООЗ, небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100,
Передозування
До теперішнього часу випадки передозування препарату Бускопан не описані.
Симптоми: можливі антихолінергічні симптоми — затримка сечі, сухість у роті, почервоніння шкіри, тахікардія, дихання Чейна-Стокса, пригнічення моторики ШКТ, минущі порушення зору.
Лікування: симптоми передозування купіруються холіноміметиками. Пацієнтам з глаукомою призначають пілокарпін у вигляді очних крапель. За необхідності холіноміметики вводять системно, в т.ч. неостигмін 0,5–2,5 мг в/м або в/в. Серцево-судинні ускладнення лікують згідно з звичайними терапевтичними правилами. При паралічі дихальної мускулатури показана інтубація, ШВЛ. У разі затримки сечі катетеризують сечовий міхур. Проводиться підтримуюча терапія.
Симптоми: можливі антихолінергічні симптоми — затримка сечі, сухість у роті, почервоніння шкіри, тахікардія, дихання Чейна-Стокса, пригнічення моторики ШКТ, минущі порушення зору.
Лікування: симптоми передозування купіруються холіноміметиками. Пацієнтам з глаукомою призначають пілокарпін у вигляді очних крапель. За необхідності холіноміметики вводять системно, в т.ч. неостигмін 0,5–2,5 мг в/м або в/в. Серцево-судинні ускладнення лікують згідно з звичайними терапевтичними правилами. При паралічі дихальної мускулатури показана інтубація, ШВЛ. У разі затримки сечі катетеризують сечовий міхур. Проводиться підтримуюча терапія.
Лікарняна взаємодія
Бускопан може посилити антихолінергічну дію трициклічних і тетрациклічних антидепресантів, антигістамінних препаратів, антипсихотичних препаратів, хінідину, амантадину, дизопіраміду, антихолінергічних препаратів (наприклад, тіотропію броміду, іпратропію броміду, атропіноподібних сполук).
Одночасне застосування препарату Бускопан і антагоністів дофаміну (наприклад, метоклопраміду) призводить до ослаблення дії на ШКТ обох препаратів.
Бускопан може посилювати тахікардію, викликану бета-адреноміметиками.
Одночасне застосування препарату Бускопан і антагоністів дофаміну (наприклад, метоклопраміду) призводить до ослаблення дії на ШКТ обох препаратів.
Бускопан може посилювати тахікардію, викликану бета-адреноміметиками.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою, 10 мг.
По 10 або 20 таблеток у контурну чарункову упаковку (блістер) з ПВХ/Al-фольги.
1 або 2 блістери з інструкцією по застосуванню в картонну пачку.
Супозиторії ректальні, 10 мг.
По 5 супп. у стрипах з алюмінієвої фольги.
По 2 стрипа разом з інструкцією по застосуванню поміщають в картонну пачку.
По 10 або 20 таблеток у контурну чарункову упаковку (блістер) з ПВХ/Al-фольги.
1 або 2 блістери з інструкцією по застосуванню в картонну пачку.
Супозиторії ректальні, 10 мг.
По 5 супп. у стрипах з алюмінієвої фольги.
По 2 стрипа разом з інструкцією по застосуванню поміщають в картонну пачку.