Еналозид
Enalozid
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Еналаприл, Енап, Берліприл, Ренітек, Ко-Ренітек, Енам
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. "Enalozid" 10/12,5 № 20
D.S. Внутрішньо, по 1 таблетці вранці, незалежно від прийому їжі
D.S. Внутрішньо, по 1 таблетці вранці, незалежно від прийому їжі
Фармакологічні властивості
Гіпотензивне, діуретичне.
Фармакодинаміка
Комбінований гіпотензивний медикамент з діуретичним ефектом. Два діючих компоненти здатні не тільки потенціювати ефекти один одного, але й знижувати вираженість негативних реакцій.
Еналаприл є проліками, які в організмі людини піддаються метаболізму з утворенням фармакологічно активного компонента – Еналаприлату. Діюча речовина здатна покращувати кровотік у нирковій системі, знижувати постнавантаження і переднавантаження на серцевий м'яз міокард, має виражену гіпотензивну дію. Додатково Еналаприл знижує втрати калію на фоні терапії гідрохлортіазидом. Механізм дії заснований на процесах інгібування специфічного ангіотензинперетворюючого ферменту, що веде до зменшення вироблення ангіотензину-2, для якого характерний вазоконстрикторний ефект.
Застосування Еналаприлу дозволяє знизити загальний периферичний судинний опір, розширити просвіт судин, не викликаючи при цьому рефлекторної тахікардії. Під впливом Еналаприлу запобігається розпад брадикініну, знижується секреція альдостерону.
Гідрохлортіазид – другий компонент препарату, є діуретиком з групи тіазидів. Активна речовина має натрійуретичний і діуретичний ефекти, зменшує об'єм циркулюючої крові, має антигіпертензивну дію за рахунок зниження рівня іонів Na в стінці судини, що веде до зниження чутливості судин до дії вазоконстрикторних агентів.
Детальніше: https://medside.ru/enalozid
Еналаприл є проліками, які в організмі людини піддаються метаболізму з утворенням фармакологічно активного компонента – Еналаприлату. Діюча речовина здатна покращувати кровотік у нирковій системі, знижувати постнавантаження і переднавантаження на серцевий м'яз міокард, має виражену гіпотензивну дію. Додатково Еналаприл знижує втрати калію на фоні терапії гідрохлортіазидом. Механізм дії заснований на процесах інгібування специфічного ангіотензинперетворюючого ферменту, що веде до зменшення вироблення ангіотензину-2, для якого характерний вазоконстрикторний ефект.
Застосування Еналаприлу дозволяє знизити загальний периферичний судинний опір, розширити просвіт судин, не викликаючи при цьому рефлекторної тахікардії. Під впливом Еналаприлу запобігається розпад брадикініну, знижується секреція альдостерону.
Гідрохлортіазид – другий компонент препарату, є діуретиком з групи тіазидів. Активна речовина має натрійуретичний і діуретичний ефекти, зменшує об'єм циркулюючої крові, має антигіпертензивну дію за рахунок зниження рівня іонів Na в стінці судини, що веде до зниження чутливості судин до дії вазоконстрикторних агентів.
Детальніше: https://medside.ru/enalozid
Фармакокінетика
Діючі компоненти лікарського засобу добре абсорбуються з просвіту травного тракту. В результаті метаболізму Еналаприлу утворюються фармакологічно неактивні метаболіти і активний компонент – Еналаприлат.
Після прийому per os максимальна концентрація еналаприлату в плазмі реєструється вже через 3-4 години. Терапевтичний ефект реєструється через 2 години і досягає максимального показника через 4 години. Досягнутий гіпотензивний ефект здатний зберігатися протягом 24 годин, що дозволяє приймати медикамент 1 раз на добу.
Час напіввиведення Гідрохлортіазиду – 10 годин, Еналаприлату – 11 годин.
Час виведення активних компонентів у пацієнтів з патологією ниркової системи збільшується.
Після прийому per os максимальна концентрація еналаприлату в плазмі реєструється вже через 3-4 години. Терапевтичний ефект реєструється через 2 години і досягає максимального показника через 4 години. Досягнутий гіпотензивний ефект здатний зберігатися протягом 24 годин, що дозволяє приймати медикамент 1 раз на добу.
Час напіввиведення Гідрохлортіазиду – 10 годин, Еналаприлату – 11 годин.
Час виведення активних компонентів у пацієнтів з патологією ниркової системи збільшується.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Еналозид призначений для перорального застосування. Терапію препаратом слід починати з мінімальних доз еналаприлу і гідрохлортіазиду. Протягом 2 тижнів слід спостерігати артеріальний тиск і якщо терапевтичний ефект недостатній дозу поступово підвищують. Інтервал між кожним підвищенням дози препарату повинен становити не менше 14 днів. Добову дозу препарату Еналозид зазвичай призначають на один прийом.
Початкова доза становить 10мг еналаприлу і 12,5мг гідрохлортіазиду на добу.
Максимальна рекомендована добова доза гідрохлортіазиду становить 25мг на добу.
Максимальна рекомендована добова доза еналаприлу становить 20мг.
Пацієнтам, які страждають на порушення функції нирок, рекомендується коригувати дозу або кратність застосування препарату Еналозид залежно від кліренсу креатиніну.
Пацієнтам з високим ризиком розвитку артеріальної гіпотензії першу дозу препарату слід приймати під контролем лікаря. Спостерігати стан пацієнта слід протягом не менше 5 годин. Для зниження ризику розвитку ортостатичної гіпотензії пацієнтам групи ризику рекомендується після прийому препарату перебувати в горизонтальному положенні і не здійснювати різких рухів.
Пацієнтам, які отримували терапію діуретиками, слід призначати препарат у мінімальній дозі, лікування діуретиками слід припинити за кілька днів до початку прийому препарату Еналозид.
Рекомендується регулярний контроль картини крові, рівня електролітів і глюкози, а також функції нирок і печінки в період терапії препаратом.
Початкова доза становить 10мг еналаприлу і 12,5мг гідрохлортіазиду на добу.
Максимальна рекомендована добова доза гідрохлортіазиду становить 25мг на добу.
Максимальна рекомендована добова доза еналаприлу становить 20мг.
Пацієнтам, які страждають на порушення функції нирок, рекомендується коригувати дозу або кратність застосування препарату Еналозид залежно від кліренсу креатиніну.
Пацієнтам з високим ризиком розвитку артеріальної гіпотензії першу дозу препарату слід приймати під контролем лікаря. Спостерігати стан пацієнта слід протягом не менше 5 годин. Для зниження ризику розвитку ортостатичної гіпотензії пацієнтам групи ризику рекомендується після прийому препарату перебувати в горизонтальному положенні і не здійснювати різких рухів.
Пацієнтам, які отримували терапію діуретиками, слід призначати препарат у мінімальній дозі, лікування діуретиками слід припинити за кілька днів до початку прийому препарату Еналозид.
Рекомендується регулярний контроль картини крові, рівня електролітів і глюкози, а також функції нирок і печінки в період терапії препаратом.
Показання
- для терапії пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію, зокрема симптоматичну та есенціальну гіпертензію.
- у комплексній терапії хронічної серцевої недостатності.
- у комплексній терапії хронічної серцевої недостатності.
Протипоказання
- Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату та до інших похідних сульфонаміду.
- Ангіоневротичний набряк в анамнезі, пов'язаний з прийомом інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), а також спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк.
- Тяжка ниркова (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) або печінкова недостатність.
- Анурія.
- Стеноз ниркових артерій.
- Під час проведення гемодіалізу.
- Стан після трансплантації нирок.
- Значне порушення електролітного балансу.
- Гемодинамічно значущий стеноз аорти.
- Вагітність та період годування груддю.
- Дитячий вік.
- Ангіоневротичний набряк в анамнезі, пов'язаний з прийомом інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), а також спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк.
- Тяжка ниркова (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) або печінкова недостатність.
- Анурія.
- Стеноз ниркових артерій.
- Під час проведення гемодіалізу.
- Стан після трансплантації нирок.
- Значне порушення електролітного балансу.
- Гемодинамічно значущий стеноз аорти.
- Вагітність та період годування груддю.
- Дитячий вік.
Особливі вказівки
На фоні проведеної гіпотензивної терапії Еналозидом може розвинутися артеріальна гіпотонія. Обов'язкове проведення досліджень, здатних виявити зміни водно-електролітного балансу (гіперхлоремічний алкалоз, нестача води, гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіпомагніємія). Важливо пам'ятати, що надмірне зниження кров'яного тиску може спровокувати інсульт, інфаркт міокарда або цереброваскулярну патологію у схильних осіб.
Побічні ефекти
- З боку шлунково-кишкового тракту та печінки: дискомфорт і біль в епігастральній області, нудота, блювання, порушення травлення і стільця, гіпербілірубінемія, підвищення активності печінкових ферментів. Крім того, можливий розвиток панкреатиту і гепатиту, в тому числі з холестазом.
- З боку серця, судин і системи крові: артеріальна гіпотензія, в тому числі ортостатична гіпотензія, порушення серцевого ритму, напад стенокардії, гіперемія обличчя і верхньої частини тіла, анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія.
- З боку центральної і периферичної нервової системи: астенія, запаморочення, головний біль, судоми, зниження гостроти зору.
- Алергічні реакції: кропив'янка, висип, шкірний свербіж, псоріазоподібні зміни, світлочутливість, набряк Квінке.
Інші: руйнування нігтьових пластин, синдром Рейно, імпотенція, диспное, зміна рівня електролітів і глюкози в плазмі, гіперкреатинінемія, підвищення рівня сечовини, гостра ниркова недостатність, протеїнурія. Крім того, як і при застосуванні інших інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, застосування еналаприлу може викликати розвиток сухого кашлю.
- З боку серця, судин і системи крові: артеріальна гіпотензія, в тому числі ортостатична гіпотензія, порушення серцевого ритму, напад стенокардії, гіперемія обличчя і верхньої частини тіла, анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія.
- З боку центральної і периферичної нервової системи: астенія, запаморочення, головний біль, судоми, зниження гостроти зору.
- Алергічні реакції: кропив'янка, висип, шкірний свербіж, псоріазоподібні зміни, світлочутливість, набряк Квінке.
Інші: руйнування нігтьових пластин, синдром Рейно, імпотенція, диспное, зміна рівня електролітів і глюкози в плазмі, гіперкреатинінемія, підвищення рівня сечовини, гостра ниркова недостатність, протеїнурія. Крім того, як і при застосуванні інших інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, застосування еналаприлу може викликати розвиток сухого кашлю.
Передозування
Великі концентрації гідрохлортіазиду і еналаприлу викликають артеріальну гіпотонію. Ортостатична гіпотензія може проявлятися запамороченням, гіпокаліємією, головними болями, порушеннями в роботі ниркової системи. Специфічний антидот не розроблений. Ефективно проведення процедур, спрямованих на промивання шлунка і призначення ентеросорбуючих лікарських засобів (Полісорб, Активоване вугілля, Бактистатин).
При діагностуванні артеріальної гіпотонії пацієнту надають горизонтальне положення, ноги піднімають. При вираженій формі ефективне вливання хлориду Na у вигляді 0.9% розчину. Допустиме вливання ангіотензину-2 при тяжких станах пацієнта. Діючі компоненти виводяться шляхом гемодіалізу.
При діагностуванні артеріальної гіпотонії пацієнту надають горизонтальне положення, ноги піднімають. При вираженій формі ефективне вливання хлориду Na у вигляді 0.9% розчину. Допустиме вливання ангіотензину-2 при тяжких станах пацієнта. Діючі компоненти виводяться шляхом гемодіалізу.
Лікарняна взаємодія
Препарат Еналозид знижує ефективність пресорних амінів.
Гіпотензивні і діуретичні препарати, а також барбітурати, трициклічні антидепресанти і інгібітори моноаміноксидази, фенотіазини і етиловий спирт підсилюють гіпотензивну дію препарату Еналозид при поєднаному застосуванні.
Відзначається зниження ефективності комбінації еналаприлу і гідрохлортіазиду при поєднаному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами, колестираміном, а також у пацієнтів, які вживають їжу з великою кількістю солі.
Підвищується ризик розвитку порушень з боку системи кровотворення, в тому числі анемії, панцитопенії і лейкопенії, при поєднаному застосуванні препарату Еналозид з алопуринолом, імунодепресантами, глюкокортикостероїдами для системного застосування і цитостатичними препаратами.
Крім того глюкокортикостероїди для системного застосування при одночасному призначенні з препаратом Еналозид підвищують ризик розвитку гіпокаліємії.
Препарат при поєднаному застосуванні збільшує період напіввиведення недеполяризуючих міорелаксантів, а також підвищує токсичність серцевих глікозидів і препаратів літію, за рахунок уповільнення їх виведення з організму.
Препарат Еналозид може змінювати рівень глюкози в плазмі у пацієнтів з цукровим діабетом, а також збільшувати або зменшувати ефективність інсуліну і пероральних протидіабетичних засобів. Слід ретельно стежити за рівнем глюкози в плазмі крові у пацієнтів з цукровим діабетом і коригувати дозу гіпоглікемізуючих засобів.
Поєднане застосування гідрохлортіазиду з алопуринолом, теразозином і пероральними естрогенвмісними контрацептивами може призводити до зниження ефективності цих препаратів.
Калійзберігаючі діуретики і препарати калію при поєднаному застосуванні з еналаприлом можуть призвести до розвитку гіперкаліємії.
Гіпотензивні і діуретичні препарати, а також барбітурати, трициклічні антидепресанти і інгібітори моноаміноксидази, фенотіазини і етиловий спирт підсилюють гіпотензивну дію препарату Еналозид при поєднаному застосуванні.
Відзначається зниження ефективності комбінації еналаприлу і гідрохлортіазиду при поєднаному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами, колестираміном, а також у пацієнтів, які вживають їжу з великою кількістю солі.
Підвищується ризик розвитку порушень з боку системи кровотворення, в тому числі анемії, панцитопенії і лейкопенії, при поєднаному застосуванні препарату Еналозид з алопуринолом, імунодепресантами, глюкокортикостероїдами для системного застосування і цитостатичними препаратами.
Крім того глюкокортикостероїди для системного застосування при одночасному призначенні з препаратом Еналозид підвищують ризик розвитку гіпокаліємії.
Препарат при поєднаному застосуванні збільшує період напіввиведення недеполяризуючих міорелаксантів, а також підвищує токсичність серцевих глікозидів і препаратів літію, за рахунок уповільнення їх виведення з організму.
Препарат Еналозид може змінювати рівень глюкози в плазмі у пацієнтів з цукровим діабетом, а також збільшувати або зменшувати ефективність інсуліну і пероральних протидіабетичних засобів. Слід ретельно стежити за рівнем глюкози в плазмі крові у пацієнтів з цукровим діабетом і коригувати дозу гіпоглікемізуючих засобів.
Поєднане застосування гідрохлортіазиду з алопуринолом, теразозином і пероральними естрогенвмісними контрацептивами може призводити до зниження ефективності цих препаратів.
Калійзберігаючі діуретики і препарати калію при поєднаному застосуванні з еналаприлом можуть призвести до розвитку гіперкаліємії.
Лікарська форма
1 таблетка препарату Еналозид містить:
Еналаприлу малеат – 10мг;
Гідрохлортіазид – 12,5мг;
Додаткові речовини, включаючи лактози моногідрат.
1 таблетка препарату Еналозид 25 містить:
Еналаприлу малеат – 10мг;
Гідрохлортіазид – 25мг;
Додаткові речовини, включаючи лактози моногідрат.
Еналаприлу малеат – 10мг;
Гідрохлортіазид – 12,5мг;
Додаткові речовини, включаючи лактози моногідрат.
1 таблетка препарату Еналозид 25 містить:
Еналаприлу малеат – 10мг;
Гідрохлортіазид – 25мг;
Додаткові речовини, включаючи лактози моногідрат.
