Кортинефф
Cortineff
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Флудрокортизон, Флоринеф
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: "Cortineff" 0,001
D.t.d. № 20 in tab.
S. По 1 таблетки 1 раз в день.
D.t.d. № 20 in tab.
S. По 1 таблетки 1 раз в день.
Фармакологічні властивості
Синтетичний аналог гормону кори надниркових залоз, фтороване похідне гідрокортизону. Має високу мінералокортикоїдну активність.
Кортинефф підсилює зворотне всмоктування натрію та води в ниркових канальцях, а також збільшує виділення калію та іонів водню. Збільшення об'єму позаклітинної рідини та затримка натрію в організмі призводять до підвищення АТ.
Кортинефф у дозах, що перевищують терапевтичні, може гальмувати активність кори надниркових залоз, активність вилочкової залози та секрецію АКТГ гіпофізом. Препарат також може підсилювати відкладення глікогену в печінці, а при недостатній кількості білка в їжі призводити до негативного азотистого балансу.
Кортинефф має в 100 разів сильнішу мінералокортикоїдну дію і в 10-15 разів сильнішу протизапальну дію, ніж гідрокортизон.
Кортинефф підсилює зворотне всмоктування натрію та води в ниркових канальцях, а також збільшує виділення калію та іонів водню. Збільшення об'єму позаклітинної рідини та затримка натрію в організмі призводять до підвищення АТ.
Кортинефф у дозах, що перевищують терапевтичні, може гальмувати активність кори надниркових залоз, активність вилочкової залози та секрецію АКТГ гіпофізом. Препарат також може підсилювати відкладення глікогену в печінці, а при недостатній кількості білка в їжі призводити до негативного азотистого балансу.
Кортинефф має в 100 разів сильнішу мінералокортикоїдну дію і в 10-15 разів сильнішу протизапальну дію, ніж гідрокортизон.
Фармакодинаміка
Синтетический аналог гормона коры надпочечников, фторированное производное гидрокортизона. Обладает высокой минералокортикоидной активностью.
Кортинефф усиливает обратное всасывание натрия и воды в почечных канальцах, а также увеличивает выделение калия и ионов водорода. Увеличение объема внеклеточной жидкости и задержка натрия в организме приводят к повышению АД.
Кортинефф в дозах, превышающих терапевтические, может тормозить активность коры надпочечников, активность вилочковой железы и секрецию АКТГ гипофизом. Препарат также может усиливать отложение гликогена в печени, а при недостаточном количестве белка в пище приводить к отрицательному азотистому балансу.
Кортинефф оказывает в 100 раз более сильное минералокортикоидное действие и в 10-15 раз более сильное противовоспалительное действие, чем гидрокортизон.
Кортинефф усиливает обратное всасывание натрия и воды в почечных канальцах, а также увеличивает выделение калия и ионов водорода. Увеличение объема внеклеточной жидкости и задержка натрия в организме приводят к повышению АД.
Кортинефф в дозах, превышающих терапевтические, может тормозить активность коры надпочечников, активность вилочковой железы и секрецию АКТГ гипофизом. Препарат также может усиливать отложение гликогена в печени, а при недостаточном количестве белка в пище приводить к отрицательному азотистому балансу.
Кортинефф оказывает в 100 раз более сильное минералокортикоидное действие и в 10-15 раз более сильное противовоспалительное действие, чем гидрокортизон.
Фармакокінетика
Всасывание
После приема внутрь быстро и полностью абсорбируется из ЖКТ. Активное вещество обнаруживается в сыворотке крови через 10-20 мин после приема дозы 0.1 мг. Cmax активного вещества в плазме достигается приблизительно через 1.7 ч после приема.
Распределение
Связывание с белками плазмы - 70-80%.
Метаболизм
Метаболизируется в основном в печени, частично - в почках.
Выведение
T1/2 - около 3.5 ч. Выводится с мочой в виде неактивных метаболитов. T1/2 из тканей составляет 18-36 ч.
После приема внутрь быстро и полностью абсорбируется из ЖКТ. Активное вещество обнаруживается в сыворотке крови через 10-20 мин после приема дозы 0.1 мг. Cmax активного вещества в плазме достигается приблизительно через 1.7 ч после приема.
Распределение
Связывание с белками плазмы - 70-80%.
Метаболизм
Метаболизируется в основном в печени, частично - в почках.
Выведение
T1/2 - около 3.5 ч. Выводится с мочой в виде неактивных метаболитов. T1/2 из тканей составляет 18-36 ч.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Дозу препарату встановлюють індивідуально, залежно від показань, ефективності терапії та стану пацієнта. У процесі лікування при зміні клінічної картини або під час стресових ситуацій, таких як хірургічна операція, травма або інфекція, може бути необхідна корекція дози.
Дорослим при замісній терапії залежно від клінічної ситуації доза варіює від 100 мкг 3 рази на тиждень до 200 мкг/добу.
При адреногенітальному синдромі дітям призначають у початковій дозі 300 мкг/добу, потім протягом кількох місяців дозу знижують до 50-100 мкг/добу.
Підтримуюча доза для грудних дітей становить від 100 до 200 мкг/добу, для дітей віком старше 1 року - 50-100 мкг/добу.
Таблетки слід приймати вранці, після їжі, запиваючи великою кількістю рідини. У разі застосування у високих дозах рекомендують приймати 2/3 дози вранці та 1/3 дози вдень.
У разі пропуску прийому дози слід прийняти препарат якнайшвидше. Якщо ж наближається час наступного прийому, пропущену дозу приймати не слід. Не слід приймати подвійну дозу одразу.
Кортинефф слід приймати в мінімальних ефективних дозах. У разі потреби дозу препарату слід зменшувати поступово.
Дорослим при замісній терапії залежно від клінічної ситуації доза варіює від 100 мкг 3 рази на тиждень до 200 мкг/добу.
При адреногенітальному синдромі дітям призначають у початковій дозі 300 мкг/добу, потім протягом кількох місяців дозу знижують до 50-100 мкг/добу.
Підтримуюча доза для грудних дітей становить від 100 до 200 мкг/добу, для дітей віком старше 1 року - 50-100 мкг/добу.
Таблетки слід приймати вранці, після їжі, запиваючи великою кількістю рідини. У разі застосування у високих дозах рекомендують приймати 2/3 дози вранці та 1/3 дози вдень.
У разі пропуску прийому дози слід прийняти препарат якнайшвидше. Якщо ж наближається час наступного прийому, пропущену дозу приймати не слід. Не слід приймати подвійну дозу одразу.
Кортинефф слід приймати в мінімальних ефективних дозах. У разі потреби дозу препарату слід зменшувати поступово.
Для дітей:
При адреногенитальном синдроме детям назначают в начальной дозе 300 мкг/сут, затем в течение нескольких месяцев дозу снижают до 50-100 мкг/сут.
Поддерживающая доза для грудных детей составляет от 100 до 200 мкг/сут, для детей в возрасте старше 1 года - 50-100 мкг/сут.
Поддерживающая доза для грудных детей составляет от 100 до 200 мкг/сут, для детей в возрасте старше 1 года - 50-100 мкг/сут.
Показання
— первинна недостатність кори надниркових залоз (хвороба Аддісона, стан після повної адреналектомії);
— вторинна недостатність кори надниркових залоз;
— адреногенітальний синдром (вроджена гіперплазія надниркових залоз);
— гіповолемія та артеріальна гіпотензія різного генезу.
— вторинна недостатність кори надниркових залоз;
— адреногенітальний синдром (вроджена гіперплазія надниркових залоз);
— гіповолемія та артеріальна гіпотензія різного генезу.
Протипоказання
— системні мікози;
— підвищена чутливість до флудрокортизону або інших компонентів препарату.
— підвищена чутливість до флудрокортизону або інших компонентів препарату.
Особливі вказівки
При стрессовых ситуациях (в т.ч. хирургическая операция, травма или инфекция) пациентам, получающим препарат, рекомендовано парентеральное введение ГКС.
Внезапное прекращение лечения может вызвать развитие недостаточности коры надпочечников, поэтому дозу Кортинеффа следует уменьшать постепенно.
Кортинефф может маскировать симптомы инфекционных заболеваний, снижать резистентность организма к инфекции и способность к ее локализации.
Длительное применение Кортинеффа повышает риск развития вторичной грибковой или вирусной инфекции.
При длительном применении Кортинеффа может потребоваться перевод пациента на диету с ограничением потребления натрия и увеличением содержания калия, а также с увеличением содержания белка.
При применении Кортинеффа не следует проводить вакцинацию живыми вирусными вакцинами. Введение инактивированной вирусной или бактериальной вакцины может не вызвать ожидаемого увеличения титра антител.
Кроме того, у пациентов, получающих кортикостероиды, повышается риск развития неврологических осложнений во время вакцинации.
Следует учитывать, что отмену препарата необходимо проводить постепенно. При внезапной отмене препарата, особенно после длительной терапии, возможно развитие синдрома отмены, характеризующегося анорексией, повышением температуры тела, миалгиями и артралгиями, общей слабостью (эти симптомы могут появляться даже при отсутствии признаков недостаточности коры надпочечников).
У больных с гипотиреозом или циррозом печени действие Кортинеффа усиливается.
На фоне применения Кортинеффа существовавшая ранее эмоциональная неустойчивость или психотический склад личности пациента могут усиливаться.
Пациентам с гипопротромбинемией следует с осторожностью назначать Кортинефф одновременно с ацетилсалициловой кислотой.
Использование в педиатрии
При длительном применении Кортинеффа у детей необходим тщательный контроль за их ростом и развитием.
Внезапное прекращение лечения может вызвать развитие недостаточности коры надпочечников, поэтому дозу Кортинеффа следует уменьшать постепенно.
Кортинефф может маскировать симптомы инфекционных заболеваний, снижать резистентность организма к инфекции и способность к ее локализации.
Длительное применение Кортинеффа повышает риск развития вторичной грибковой или вирусной инфекции.
При длительном применении Кортинеффа может потребоваться перевод пациента на диету с ограничением потребления натрия и увеличением содержания калия, а также с увеличением содержания белка.
При применении Кортинеффа не следует проводить вакцинацию живыми вирусными вакцинами. Введение инактивированной вирусной или бактериальной вакцины может не вызвать ожидаемого увеличения титра антител.
Кроме того, у пациентов, получающих кортикостероиды, повышается риск развития неврологических осложнений во время вакцинации.
Следует учитывать, что отмену препарата необходимо проводить постепенно. При внезапной отмене препарата, особенно после длительной терапии, возможно развитие синдрома отмены, характеризующегося анорексией, повышением температуры тела, миалгиями и артралгиями, общей слабостью (эти симптомы могут появляться даже при отсутствии признаков недостаточности коры надпочечников).
У больных с гипотиреозом или циррозом печени действие Кортинеффа усиливается.
На фоне применения Кортинеффа существовавшая ранее эмоциональная неустойчивость или психотический склад личности пациента могут усиливаться.
Пациентам с гипопротромбинемией следует с осторожностью назначать Кортинефф одновременно с ацетилсалициловой кислотой.
Использование в педиатрии
При длительном применении Кортинеффа у детей необходим тщательный контроль за их ростом и развитием.
Побічні ефекти
— З боку кістково-м'язової системи: м'язова слабкість, стероїдна міопатія (частіше зустрічається у жінок, зазвичай починається з м'язів стегнового пояса та поширюється на проксимальні м'язи рук; рідко зачіпає дихальні м'язи), втрата м'язової маси, розрив сухожиль, остеопороз, компресійний перелом хребта, асептичний некроз головок стегнової та плечової кісток, патологічні переломи довгих трубчастих кісток.
— З боку серцево-судинної системи: аритмії, брадикардія (аж до зупинки серця), зміни на ЕКГ, характерні для гіпокаліємії, гіперкоагуляція, тромбози, облітеруючий ендартеріїт. У хворих з гострим і підгострим інфарктом міокарда - поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
— З боку травної системи: стероїдна виразка з можливим перфорацією та кровотечею, панкреатит, метеоризм, виразковий езофагіт, порушення травлення, підвищення або зниження апетиту, блювання, гикавка; рідко - підвищення активності печінкових трансаміназ і ЩФ.
— Дерматологічні реакції: атрофічні смуги, вугри, уповільнене загоєння ран, витончення шкіри; петехії та гематоми, еритема, підвищена пітливість, екхімози, гіпер- або гіпопігментація, схильність до розвитку піодермії та кандидозів.
— Алергічні реакції: кропив'янка, алергічний дерматит, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції.
— З боку ЦНС: судоми, запаморочення, головний біль, порушення сну, підвищення внутрішньочерепного тиску з синдромом застійного соска зорового нерва (псевдопухлина мозку - найчастіше у дітей, зазвичай після занадто швидкого зменшення дози, симптоми - головний біль, погіршення гостроти зору або двоїння в очах); психічні реакції, які можуть імітувати шизофренію, манії або делірійний синдром (частіше з'являються у жінок у перші два тижні лікування); можливі ейфорія, безсоння, різкі зміни настрою, зміни особистості, важка депресія.
— З боку ендокринної системи: вторинна надниркова та гіпоталамо-гіпофізарна недостатність (особливо під час стресових ситуацій, таких як хвороба, травма, хірургічна операція), синдром Іценко-Кушинга, уповільнення росту у дітей; порушення менструального циклу; зниження толерантності до вуглеводів, гіперглікемія, глюкозурія; маніфестація латентного цукрового діабету та підвищення потреби в інсуліні або пероральних гіпоглікемічних препаратах у хворих на цукровий діабет; гірсутизм.
— З боку органу зору: задня субкапсулярна катаракта (зазвичай проходить після припинення лікування, але може знадобитися хірургічне лікування); підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома (зазвичай після лікування протягом не менше року); екзофтальм, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових або вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки.
— З боку обміну речовин: негативний азотистий баланс (внаслідок катаболізму білка), підвищене виведення кальцію, гіпокальціємія; обумовлені мінералокортикоїдною активністю гіпернатріємія, гінокаліємічний синдром (гіпокаліємія, аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість і втомлюваність).
— Інші: збільшення маси тіла, маскування симптомів інфекційних захворювань, непритомність, розвиток або загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільно застосовувані імунодепресанти та вакцинація), лейкоцитурія, синдром відміни.
— З боку серцево-судинної системи: аритмії, брадикардія (аж до зупинки серця), зміни на ЕКГ, характерні для гіпокаліємії, гіперкоагуляція, тромбози, облітеруючий ендартеріїт. У хворих з гострим і підгострим інфарктом міокарда - поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
— З боку травної системи: стероїдна виразка з можливим перфорацією та кровотечею, панкреатит, метеоризм, виразковий езофагіт, порушення травлення, підвищення або зниження апетиту, блювання, гикавка; рідко - підвищення активності печінкових трансаміназ і ЩФ.
— Дерматологічні реакції: атрофічні смуги, вугри, уповільнене загоєння ран, витончення шкіри; петехії та гематоми, еритема, підвищена пітливість, екхімози, гіпер- або гіпопігментація, схильність до розвитку піодермії та кандидозів.
— Алергічні реакції: кропив'янка, алергічний дерматит, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції.
— З боку ЦНС: судоми, запаморочення, головний біль, порушення сну, підвищення внутрішньочерепного тиску з синдромом застійного соска зорового нерва (псевдопухлина мозку - найчастіше у дітей, зазвичай після занадто швидкого зменшення дози, симптоми - головний біль, погіршення гостроти зору або двоїння в очах); психічні реакції, які можуть імітувати шизофренію, манії або делірійний синдром (частіше з'являються у жінок у перші два тижні лікування); можливі ейфорія, безсоння, різкі зміни настрою, зміни особистості, важка депресія.
— З боку ендокринної системи: вторинна надниркова та гіпоталамо-гіпофізарна недостатність (особливо під час стресових ситуацій, таких як хвороба, травма, хірургічна операція), синдром Іценко-Кушинга, уповільнення росту у дітей; порушення менструального циклу; зниження толерантності до вуглеводів, гіперглікемія, глюкозурія; маніфестація латентного цукрового діабету та підвищення потреби в інсуліні або пероральних гіпоглікемічних препаратах у хворих на цукровий діабет; гірсутизм.
— З боку органу зору: задня субкапсулярна катаракта (зазвичай проходить після припинення лікування, але може знадобитися хірургічне лікування); підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома (зазвичай після лікування протягом не менше року); екзофтальм, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових або вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки.
— З боку обміну речовин: негативний азотистий баланс (внаслідок катаболізму білка), підвищене виведення кальцію, гіпокальціємія; обумовлені мінералокортикоїдною активністю гіпернатріємія, гінокаліємічний синдром (гіпокаліємія, аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість і втомлюваність).
— Інші: збільшення маси тіла, маскування симптомів інфекційних захворювань, непритомність, розвиток або загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільно застосовувані імунодепресанти та вакцинація), лейкоцитурія, синдром відміни.
Передозування
Симптомы
Симптомами передозировки флудрокортизона являются: артериальная гипертензия, периферические отеки, гипокалиемия, значительное увеличение массы тела, гипертрофия сердечной мышцы. В случае передозировки следует отменить препарат. Симптомы обычно проходят в течение нескольких дней. Затем лечение следует продолжить, уменьшив дозу препарата Кортинефф®.
Лечение
Лечение передозировки может включать мониторинг концентрации электролитов в сыворотке крови, необходимо рассмотреть применение калия хлорида и ограничение содержания натрия в пище.
Для предупреждения передозировки следует регулярно контролировать артериальное давление и концентрацию электролитов в сыворотке крови.
Симптомами передозировки флудрокортизона являются: артериальная гипертензия, периферические отеки, гипокалиемия, значительное увеличение массы тела, гипертрофия сердечной мышцы. В случае передозировки следует отменить препарат. Симптомы обычно проходят в течение нескольких дней. Затем лечение следует продолжить, уменьшив дозу препарата Кортинефф®.
Лечение
Лечение передозировки может включать мониторинг концентрации электролитов в сыворотке крови, необходимо рассмотреть применение калия хлорида и ограничение содержания натрия в пище.
Для предупреждения передозировки следует регулярно контролировать артериальное давление и концентрацию электролитов в сыворотке крови.
Лікарська взаємодія
При одновременном применении Кортинеффа с сердечными гликозидами повышается риск развития нарушений сердечного ритма и усиливается токсичность гликозидов на фоне гипокалиемии.
При одновременном применении барбитураты, противоэпилептические препараты (фенитоин, карбамазепин), рифампицин, глутетимид ослабляют действие Кортинеффа за счет ускорения метаболизма флудрокортизона.
Антигистаминные препараты ослабляют действие Кортинеффа.
Амфотерицин В, ингибиторы карбоангидразы при одновременном применении с Кортинеффом могут вызвать гипокалиемию, гипертрофию левого желудочка сердца, недостаточность кровообращения.
При одновременном применении Кортинеффа с анаболическими стероидами, андрогенами повышается риск развития периферических отеков, возникновения угрей (применять с осторожностью, особенно у пациентов с заболеваниями печени и сердца).
Пероральные контрацептивы, содержащие эстрогены, повышают сывороточный уровень глобулинов, связывающих кортикостероиды, усиливают действие Кортинеффа за счет замедления метаболизма флудрокортизона и увеличения его T1/2.
Антикоагулянты (производные кумарина, индандион, гепарин), стрептокиназа, урокиназа снижают (у некоторых больных повышают) эффективность Кортинеффа. Дозу следует определять на основании протромбинового времени и учитывать повышение риска язвенного поражения и кровотечения из ЖКТ.
Трициклические антидепрессанты могут усиливать психические нарушения, связанные с приемом Кортинеффа (эти препараты не следует применять для лечения данных нарушений).
При одновременном применении Кортинефф ослабляет действие пероральных гипогликемических препаратов, инсулина, калийсберегающих диуретиков, увеличивает концентрацию глюкозы в крови (может потребоваться коррекция дозы гипогликемических препаратов).
Кортинефф уменьшает эффективность слабительных препаратов, калийсберегающих диуретиков, при этом повышается риск развития гипокалиемии.
Эфедрин может ускорять метаболизм флудрокортизона (может потребоваться коррекция дозы Кортинеффа).
При одновременном применении Кортинеффа с иммунодепрессивными препаратами повышается риск развития инфекции, лимфомы и других лимфопролиферативных заболеваний.
Кортинефф при одновременном применении с деполяризующими миорелаксантами может увеличить продолжительность нервно-мышечной блокады, т.к. гипокальциемия, связанная с применением Кортинеффа, может усиливать блокаду синапсов.
Кортинефф уменьшает действие НПВС (в т.ч. ацетилсалициловой кислоты), при этом повышается риск язвенного поражения и развития кровотечения из ЖКТ.
При одновременном применении Кортинеффа и препаратов и пищи, содержащих натрий, возможны периферические отеки, артериальная гипертензия.
При применении вакцин, содержащих живые вирусы, на фоне применения иммунодепрессивных доз Кортинеффа возможны репликация вирусов и развитие вирусных заболеваний, снижение выработки антител (комбинация не рекомендуется).
При одновременном применении с другими вакцинами повышается риск неврологических осложнений и снижается выработка антител.
При одновременном применении барбитураты, противоэпилептические препараты (фенитоин, карбамазепин), рифампицин, глутетимид ослабляют действие Кортинеффа за счет ускорения метаболизма флудрокортизона.
Антигистаминные препараты ослабляют действие Кортинеффа.
Амфотерицин В, ингибиторы карбоангидразы при одновременном применении с Кортинеффом могут вызвать гипокалиемию, гипертрофию левого желудочка сердца, недостаточность кровообращения.
При одновременном применении Кортинеффа с анаболическими стероидами, андрогенами повышается риск развития периферических отеков, возникновения угрей (применять с осторожностью, особенно у пациентов с заболеваниями печени и сердца).
Пероральные контрацептивы, содержащие эстрогены, повышают сывороточный уровень глобулинов, связывающих кортикостероиды, усиливают действие Кортинеффа за счет замедления метаболизма флудрокортизона и увеличения его T1/2.
Антикоагулянты (производные кумарина, индандион, гепарин), стрептокиназа, урокиназа снижают (у некоторых больных повышают) эффективность Кортинеффа. Дозу следует определять на основании протромбинового времени и учитывать повышение риска язвенного поражения и кровотечения из ЖКТ.
Трициклические антидепрессанты могут усиливать психические нарушения, связанные с приемом Кортинеффа (эти препараты не следует применять для лечения данных нарушений).
При одновременном применении Кортинефф ослабляет действие пероральных гипогликемических препаратов, инсулина, калийсберегающих диуретиков, увеличивает концентрацию глюкозы в крови (может потребоваться коррекция дозы гипогликемических препаратов).
Кортинефф уменьшает эффективность слабительных препаратов, калийсберегающих диуретиков, при этом повышается риск развития гипокалиемии.
Эфедрин может ускорять метаболизм флудрокортизона (может потребоваться коррекция дозы Кортинеффа).
При одновременном применении Кортинеффа с иммунодепрессивными препаратами повышается риск развития инфекции, лимфомы и других лимфопролиферативных заболеваний.
Кортинефф при одновременном применении с деполяризующими миорелаксантами может увеличить продолжительность нервно-мышечной блокады, т.к. гипокальциемия, связанная с применением Кортинеффа, может усиливать блокаду синапсов.
Кортинефф уменьшает действие НПВС (в т.ч. ацетилсалициловой кислоты), при этом повышается риск язвенного поражения и развития кровотечения из ЖКТ.
При одновременном применении Кортинеффа и препаратов и пищи, содержащих натрий, возможны периферические отеки, артериальная гипертензия.
При применении вакцин, содержащих живые вирусы, на фоне применения иммунодепрессивных доз Кортинеффа возможны репликация вирусов и развитие вирусных заболеваний, снижение выработки антител (комбинация не рекомендуется).
При одновременном применении с другими вакцинами повышается риск неврологических осложнений и снижается выработка антител.
Лікарська форма
Таб. 100 мкг: 20 шт.
Таблетки білого з кремовим відтінком кольору, круглі, плоскі, з фаскою, з витисненою буквою "F" на одній стороні та насічкою для розлому - на іншій.
1 таб. флудрокортизону ацетат 100 мкг.
Допоміжні речовини: лактоза, крохмаль картопляний, желатин, магнію стеарат.
20 шт. - флакони з оранжевого скла (1) - коробки картонні.
Таблетки білого з кремовим відтінком кольору, круглі, плоскі, з фаскою, з витисненою буквою "F" на одній стороні та насічкою для розлому - на іншій.
1 таб. флудрокортизону ацетат 100 мкг.
Допоміжні речовини: лактоза, крохмаль картопляний, желатин, магнію стеарат.
20 шт. - флакони з оранжевого скла (1) - коробки картонні.
