Сіофор
Siofor
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Глюкофаж, Метфорвел, Глюкофаж Лонг, Меріфатин, Меріфатин МВ, Метформін, Форметін, Форметін Лонг, Глюконіл, Діаформін, Гліформін, Метформін-Акрихін
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: «Siofor» 1000 mg
D.t.d. № 60 in tab.
S.: Внутрішньо, по 1 таблетці 1 раз на день, після їжі
D.t.d. № 60 in tab.
S.: Внутрішньо, по 1 таблетці 1 раз на день, після їжі
Фармакологічні властивості
Гіпоглікемічне.
Фармакодинаміка
Метформін знижує гіперглікемію, не призводячи до розвитку гіпоглікемії. На відміну від похідних сульфонілсечовини, не стимулює секрецію інсуліну і не має гіпоглікемічного ефекту у здорових осіб. Підвищує чутливість периферичних рецепторів до інсуліну та утилізацію глюкози клітинами (особливо в м'язовій тканині). Знижує вироблення глюкози печінкою за рахунок інгібування глюконеогенезу та глікогенолізу. Затримує всмоктування глюкози в кишечнику. Метформін стимулює синтез глікогену, впливаючи на глікогенсинтетазу. Збільшує транспортну ємність кількох типів мембранних переносників глюкози.
Крім того, має сприятливий ефект на метаболізм ліпідів: знижує концентрацію загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів.
На фоні прийому метформіну маса тіла пацієнта або залишається стабільною, або помірно знижується.
Клінічні дослідження показали також ефективність метформіну для профілактики цукрового діабету у пацієнтів з переддіабетом з додатковими факторами ризику розвитку явного цукрового діабету 2 типу, у яких зміна способу життя не дозволила досягти адекватного глікемічного контролю.
Крім того, має сприятливий ефект на метаболізм ліпідів: знижує концентрацію загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів.
На фоні прийому метформіну маса тіла пацієнта або залишається стабільною, або помірно знижується.
Клінічні дослідження показали також ефективність метформіну для профілактики цукрового діабету у пацієнтів з переддіабетом з додатковими факторами ризику розвитку явного цукрового діабету 2 типу, у яких зміна способу життя не дозволила досягти адекватного глікемічного контролю.
Фармакокінетика
Абсорбція
Після прийому внутрішньо метформін абсорбується з шлунково-кишкового тракту досить повно. Частка невсосаного метформіну, виявленого в калі, становить 20-30%. Процес всмоктування метформіну характеризується насичуваністю.
Припускається, що фармакокінетика його всмоктування нелінійна.
Максимальна концентрація (Сmах) (приблизно 2 мкг/мл або 15 мкмоль) в плазмі крові досягається через 2,5 год.
При застосуванні в рекомендованих дозах рівноважна концентрація метформіну в плазмі крові досягається протягом 24-48 год і, як правило, не перевищує 1 мкг/мл.
Абсолютна біодоступність у здорових добровольців становить 50-60%. При одночасному прийомі їжі абсорбція метформіну знижується і затримується.
Розподіл
Метформін швидко розподіляється в тканини, практично не зв'язується з білками плазми крові. Cmах в крові нижче Сmах в плазмі крові і досягається приблизно за той же час. Метформін проникає в еритроцити. Ймовірно, еритроцити представляють собою вторинний компартмент розподілу метформіну. Середній об'єм розподілу становить 63-276 л.
Метаболізм і виведення
Піддається метаболізму в дуже слабкій мірі, метаболітів в організмі не виявлено. Виводиться переважно нирками в незміненому вигляді. Кліренс метформіну у здорових добровольців становить понад 400 мл/хв (в 4 рази більше, ніж кліренс креатиніну), що свідчить про наявність активної канальцевої секреції.
Період напіввиведення становить приблизно 6,5 год.
Порушення функції нирок
При порушенні функції нирок кліренс метформіну зменшується пропорційно кліренсу креатиніну, відповідно, період напіввиведення збільшується, концентрація метформіну в плазмі крові підвищується, підвищується ризик його кумуляції.
Діти
При одноразовому застосуванні в дозі 500 мг у дітей фармакокінетичні параметри метформіну були схожі з такими у здорових дорослих.
При багаторазовому застосуванні в дозі 500 мг 2 рази на добу протягом 7 днів у дітей Сmах і площа під кривою "концентрація-час" (AUC0-t) метформіну були знижені приблизно на 33% і 40% відповідно, порівняно з дорослими пацієнтами з цукровим діабетом, які отримували метформін в дозі 500 мг 2 рази на добу протягом 14 днів.
Оскільки доза метформіну підбирається індивідуально на підставі показників глікемічного контролю, отримані дані мають обмежену клінічну значимість.
Після прийому внутрішньо метформін абсорбується з шлунково-кишкового тракту досить повно. Частка невсосаного метформіну, виявленого в калі, становить 20-30%. Процес всмоктування метформіну характеризується насичуваністю.
Припускається, що фармакокінетика його всмоктування нелінійна.
Максимальна концентрація (Сmах) (приблизно 2 мкг/мл або 15 мкмоль) в плазмі крові досягається через 2,5 год.
При застосуванні в рекомендованих дозах рівноважна концентрація метформіну в плазмі крові досягається протягом 24-48 год і, як правило, не перевищує 1 мкг/мл.
Абсолютна біодоступність у здорових добровольців становить 50-60%. При одночасному прийомі їжі абсорбція метформіну знижується і затримується.
Розподіл
Метформін швидко розподіляється в тканини, практично не зв'язується з білками плазми крові. Cmах в крові нижче Сmах в плазмі крові і досягається приблизно за той же час. Метформін проникає в еритроцити. Ймовірно, еритроцити представляють собою вторинний компартмент розподілу метформіну. Середній об'єм розподілу становить 63-276 л.
Метаболізм і виведення
Піддається метаболізму в дуже слабкій мірі, метаболітів в організмі не виявлено. Виводиться переважно нирками в незміненому вигляді. Кліренс метформіну у здорових добровольців становить понад 400 мл/хв (в 4 рази більше, ніж кліренс креатиніну), що свідчить про наявність активної канальцевої секреції.
Період напіввиведення становить приблизно 6,5 год.
Порушення функції нирок
При порушенні функції нирок кліренс метформіну зменшується пропорційно кліренсу креатиніну, відповідно, період напіввиведення збільшується, концентрація метформіну в плазмі крові підвищується, підвищується ризик його кумуляції.
Діти
При одноразовому застосуванні в дозі 500 мг у дітей фармакокінетичні параметри метформіну були схожі з такими у здорових дорослих.
При багаторазовому застосуванні в дозі 500 мг 2 рази на добу протягом 7 днів у дітей Сmах і площа під кривою "концентрація-час" (AUC0-t) метформіну були знижені приблизно на 33% і 40% відповідно, порівняно з дорослими пацієнтами з цукровим діабетом, які отримували метформін в дозі 500 мг 2 рази на добу протягом 14 днів.
Оскільки доза метформіну підбирається індивідуально на підставі показників глікемічного контролю, отримані дані мають обмежену клінічну значимість.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Приймають внутрішньо під час або після їжі. Доза і режим прийому препарату, а також тривалість лікування встановлюються лікарем залежно від рівня глюкози в крові.
Дорослі
Монотерапія
Рекомендована початкова доза становить 500 мг 1-2 рази/добу або 850 мг 1 раз/добу. Через 10-15 днів після початку прийому препарату можливе подальше поступове збільшення дози залежно від рівня глюкози в крові до середньої добової дози: 3-4 таб. препарату Сіофор 500, 2-3 таб. препарату Сіофор 850 або 2 таб. препарату Сіофор 1000. Поступове збільшення дози зменшує кількість небажаних ефектів з боку ШКТ.
Максимальна доза становить 3000 мг/добу в 3 прийоми.
При переведенні пацієнта на лікування препаратом з терапії іншим протидіабетичним лікарським препаратом слід припинити прийом останнього і почати приймати препарат Сіофор у зазначених вище дозах.
Комбіноване застосування з інсуліном
Препарат Сіофор і інсулін можна комбінувати для покращення глікемічного контролю. Стандартна початкова доза становить 500 мг 1-2 рази/добу або 850 мг 1 раз/добу, з поступовим підвищенням дози з інтервалом приблизно в один тиждень до середньої добової дози 3-4 таб. препарату Сіофор 500, 2 таб. препарату Сіофор 1000 або 2-3 таб. препарату Сіофор 850; дозу інсуліну визначають на підставі концентрації глюкози в крові.
Максимальна доза становить 3000 мг/добу в 3 прийоми.
Внаслідок можливого порушення функції нирок у пацієнтів похилого віку дозу препарату підбирають з урахуванням концентрації креатиніну в плазмі крові. Необхідна регулярна оцінка функціонального стану нирок.
Дорослі
Монотерапія
Рекомендована початкова доза становить 500 мг 1-2 рази/добу або 850 мг 1 раз/добу. Через 10-15 днів після початку прийому препарату можливе подальше поступове збільшення дози залежно від рівня глюкози в крові до середньої добової дози: 3-4 таб. препарату Сіофор 500, 2-3 таб. препарату Сіофор 850 або 2 таб. препарату Сіофор 1000. Поступове збільшення дози зменшує кількість небажаних ефектів з боку ШКТ.
Максимальна доза становить 3000 мг/добу в 3 прийоми.
При переведенні пацієнта на лікування препаратом з терапії іншим протидіабетичним лікарським препаратом слід припинити прийом останнього і почати приймати препарат Сіофор у зазначених вище дозах.
Комбіноване застосування з інсуліном
Препарат Сіофор і інсулін можна комбінувати для покращення глікемічного контролю. Стандартна початкова доза становить 500 мг 1-2 рази/добу або 850 мг 1 раз/добу, з поступовим підвищенням дози з інтервалом приблизно в один тиждень до середньої добової дози 3-4 таб. препарату Сіофор 500, 2 таб. препарату Сіофор 1000 або 2-3 таб. препарату Сіофор 850; дозу інсуліну визначають на підставі концентрації глюкози в крові.
Максимальна доза становить 3000 мг/добу в 3 прийоми.
Внаслідок можливого порушення функції нирок у пацієнтів похилого віку дозу препарату підбирають з урахуванням концентрації креатиніну в плазмі крові. Необхідна регулярна оцінка функціонального стану нирок.
Для дітей:
Діти у віці від 10 до 18 років
Монотерапія і комбіноване застосування з інсуліном
Стандартна початкова доза становить 500 мг 1 раз/добу або 850 мг 1 раз/добу. Через 10-15 днів після початку прийому препарату можливе подальше поступове збільшення дози залежно від рівня глюкози в крові. Поступове збільшення дози зменшує кількість небажаних ефектів з боку ШКТ.
Максимальна доза для дітей становить 2000 мг/добу в 2-3 прийоми.
Дозу інсуліну визначають на підставі рівня глюкози в крові.
Монотерапія і комбіноване застосування з інсуліном
Стандартна початкова доза становить 500 мг 1 раз/добу або 850 мг 1 раз/добу. Через 10-15 днів після початку прийому препарату можливе подальше поступове збільшення дози залежно від рівня глюкози в крові. Поступове збільшення дози зменшує кількість небажаних ефектів з боку ШКТ.
Максимальна доза для дітей становить 2000 мг/добу в 2-3 прийоми.
Дозу інсуліну визначають на підставі рівня глюкози в крові.
Показання
Цукровий діабет типу 2 (як доповнення до дієти і фізичних навантажень для покращення глікемічного контролю у дорослих і дітей 10 років і старше).
Протипоказання
- діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома;
- ниркова недостатність або порушення функції нирок (КК
- ниркова недостатність або порушення функції нирок (КК
Особливі вказівки
Лактоацидоз - серйозний патологічний стан, що зустрічається вкрай рідко, пов'язаний з накопиченням в крові молочної кислоти, причиною якого може стати кумуляція метформіну. Описані випадки розвитку лактоацидозу у пацієнтів, які отримували метформін, спостерігалися переважно у пацієнтів з цукровим діабетом з вираженою нирковою недостатністю. Профілактика лактоацидозу передбачає визначення всіх супутніх факторів ризику, таких як декомпенсований діабет, кетоз, тривале голодування, надмірне вживання алкоголю, печінкова недостатність і будь-який стан, пов'язаний з гіпоксією. При підозрі на розвиток лактоацидозу рекомендується негайна відміна препарату і екстрена госпіталізація.
Оскільки метформін виводиться нирками, слід визначати концентрацію креатиніну в плазмі крові перед початком лікування, а потім регулярно. Особливу обережність слід дотримуватися в тих випадках, коли виникає ризик порушення функції нирок, наприклад, на початку терапії антигіпертензивними препаратами, діуретиками або НПЗП.
Лікування препаратом необхідно тимчасово замінити терапією іншими гіпоглікемічними препаратами (наприклад, інсуліном) за 48 год до і 48 год після проведення рентгенологічного дослідження з в/в введенням йодовмісних контрастних речовин.
Застосування препарату необхідно припинити за 48 год до планової хірургічної операції під загальним наркозом, зі спінальною або епідуральною анестезією. Продовжити терапію слід після відновлення перорального харчування або не раніше ніж через 48 год після хірургічного втручання за умови підтвердження нормальної ниркової функції.
Препарат не замінює дієту і щоденні фізичні вправи - ці види терапії необхідно поєднувати відповідно до рекомендацій лікаря. Під час лікування препаратом всім пацієнтам слід дотримуватися дієтичного харчування з рівномірним споживанням вуглеводів протягом дня. Пацієнти з надмірною масою тіла повинні дотримуватися низькокалорійної дієти.
Стандартні для хворих на цукровий діабет лабораторні дослідження необхідно проводити регулярно.
Монотерапія препаратом не призводить до гіпоглікемії, однак рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні препарату з інсуліном або похідними сульфонілсечовини.
Використання в педіатрії
Перед застосуванням препарату у дітей у віці від 10 до 18 років слід підтвердити діагноз цукрового діабету 2 типу.
У ході однорічних контрольованих клінічних досліджень впливу метформіну на ріст і розвиток, а також статеве дозрівання дітей не спостерігалося, дані за цими показниками при більш тривалому застосуванні відсутні. У зв'язку з цим рекомендується ретельний контроль відповідних параметрів у дітей, які отримують метформін, особливо в препубертатний період (10-12 років).
Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами
Застосування препарату не викликає гіпоглікемії, тому не впливає на здатність до керування транспортними засобами і обслуговування механізмів.
При одночасному застосуванні метформіну з іншими гіпоглікемічними препаратами (похідні сульфонілсечовини, інсулін, репаглінід) можливий розвиток гіпоглікемічних станів, тому необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Оскільки метформін виводиться нирками, слід визначати концентрацію креатиніну в плазмі крові перед початком лікування, а потім регулярно. Особливу обережність слід дотримуватися в тих випадках, коли виникає ризик порушення функції нирок, наприклад, на початку терапії антигіпертензивними препаратами, діуретиками або НПЗП.
Лікування препаратом необхідно тимчасово замінити терапією іншими гіпоглікемічними препаратами (наприклад, інсуліном) за 48 год до і 48 год після проведення рентгенологічного дослідження з в/в введенням йодовмісних контрастних речовин.
Застосування препарату необхідно припинити за 48 год до планової хірургічної операції під загальним наркозом, зі спінальною або епідуральною анестезією. Продовжити терапію слід після відновлення перорального харчування або не раніше ніж через 48 год після хірургічного втручання за умови підтвердження нормальної ниркової функції.
Препарат не замінює дієту і щоденні фізичні вправи - ці види терапії необхідно поєднувати відповідно до рекомендацій лікаря. Під час лікування препаратом всім пацієнтам слід дотримуватися дієтичного харчування з рівномірним споживанням вуглеводів протягом дня. Пацієнти з надмірною масою тіла повинні дотримуватися низькокалорійної дієти.
Стандартні для хворих на цукровий діабет лабораторні дослідження необхідно проводити регулярно.
Монотерапія препаратом не призводить до гіпоглікемії, однак рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні препарату з інсуліном або похідними сульфонілсечовини.
Використання в педіатрії
Перед застосуванням препарату у дітей у віці від 10 до 18 років слід підтвердити діагноз цукрового діабету 2 типу.
У ході однорічних контрольованих клінічних досліджень впливу метформіну на ріст і розвиток, а також статеве дозрівання дітей не спостерігалося, дані за цими показниками при більш тривалому застосуванні відсутні. У зв'язку з цим рекомендується ретельний контроль відповідних параметрів у дітей, які отримують метформін, особливо в препубертатний період (10-12 років).
Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами
Застосування препарату не викликає гіпоглікемії, тому не впливає на здатність до керування транспортними засобами і обслуговування механізмів.
При одночасному застосуванні метформіну з іншими гіпоглікемічними препаратами (похідні сульфонілсечовини, інсулін, репаглінід) можливий розвиток гіпоглікемічних станів, тому необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Побічні ефекти
Можливі побічні ефекти при застосуванні препарату наведені залежно від частоти виникнення: часто (≥1/100,
Передозування
При застосуванні метформіну в дозах до 85 г гіпоглікемії не спостерігалося.
При значній передозуванні можливий розвиток лактоацидозу, симптомами якого є виражена слабкість, респіраторні порушення, сонливість, нудота, блювання, діарея, біль у животі, гіпотермія, зниження артеріального тиску, рефлекторна брадіаритмія. Можуть виникати м'язові судоми, сплутаність і втрата свідомості. При підозрі на розвиток лактоацидозу рекомендується негайна відміна препарату і екстрена госпіталізація.
Найбільш ефективний метод видалення лактату і метформіну з організму - гемодіаліз.
При значній передозуванні можливий розвиток лактоацидозу, симптомами якого є виражена слабкість, респіраторні порушення, сонливість, нудота, блювання, діарея, біль у животі, гіпотермія, зниження артеріального тиску, рефлекторна брадіаритмія. Можуть виникати м'язові судоми, сплутаність і втрата свідомості. При підозрі на розвиток лактоацидозу рекомендується негайна відміна препарату і екстрена госпіталізація.
Найбільш ефективний метод видалення лактату і метформіну з організму - гемодіаліз.
Лікарняна взаємодія
Протипоказані комбінації
Внутрішньосудинне введення йодовмісних контрастних препаратів у пацієнтів з цукровим діабетом може ускладнитися нирковою недостатністю, внаслідок чого метформін кумулюється і підвищується ризик розвитку лактоацидозу. Застосування препарату слід відмінити за 48 год до проведення і не відновлювати раніше ніж через 2 дні після рентгенологічного дослідження з використанням йодовмісних контрастних препаратів за умови нормальної концентрації сироваткового креатиніну.
Нерекомендовані комбінації
Ризик розвитку лактоацидозу збільшується при гострій алкогольній інтоксикації або одночасному застосуванні з етанолвмісними препаратами, особливо на фоні дотримання дієти або порушення харчування, а також печінкової недостатності.
Комбінації, що вимагають обережності
Одночасне застосування метформіну з даназолом може призвести до розвитку гіперглікемічного ефекту. При необхідності лікування даназолом і після припинення його застосування потрібна корекція дози метформіну під контролем концентрації глюкози в крові.
При одночасному застосуванні з пероральними контрацептивними препаратами, епінефрином, глюкагоном, гормонами щитовидної залози, похідними фенотіазину, нікотиновою кислотою можливе підвищення концентрації глюкози в крові.
Ніфедипін підвищує абсорбцію, Cmax в плазмі крові метформіну, пролонгує його виведення.
Катіонні препарати (амілорид, морфін, прокаїнамід, хінідин, ранітидин, тріамтерен, ванкоміцин), що секретуються в канальцях, конкурують за тубулярні транспортні системи і при тривалій терапії можуть збільшити Cmax метформіну в плазмі крові.
Циметидин уповільнює виведення препарату, внаслідок чого збільшується ризик розвитку лактоацидозу.
Метформін зменшує Cmax і Т1/2 фуросеміду.
Метформін може послабити дію непрямих антикоагулянтів.
Глюкокортикоїди (для системного і місцевого застосування), бета-адреноміметики і діуретики мають гіперглікемічну активність. Слід більш ретельно контролювати концентрацію глюкози в крові, особливо на початку лікування. При необхідності дозу метформіну слід скоригувати на період одночасного застосування і після відміни цих препаратів.
Інгібітори АПФ і інші антигіпертензивні лікарські препарати можуть знижувати вміст глюкози в крові. При необхідності доза метформіну може бути скоригована.
При одночасному застосуванні метформіну з похідними сульфонілсечовини, інсуліном, акарбозою, саліцилатами можливе посилення гіпоглікемічної дії.
Внутрішньосудинне введення йодовмісних контрастних препаратів у пацієнтів з цукровим діабетом може ускладнитися нирковою недостатністю, внаслідок чого метформін кумулюється і підвищується ризик розвитку лактоацидозу. Застосування препарату слід відмінити за 48 год до проведення і не відновлювати раніше ніж через 2 дні після рентгенологічного дослідження з використанням йодовмісних контрастних препаратів за умови нормальної концентрації сироваткового креатиніну.
Нерекомендовані комбінації
Ризик розвитку лактоацидозу збільшується при гострій алкогольній інтоксикації або одночасному застосуванні з етанолвмісними препаратами, особливо на фоні дотримання дієти або порушення харчування, а також печінкової недостатності.
Комбінації, що вимагають обережності
Одночасне застосування метформіну з даназолом може призвести до розвитку гіперглікемічного ефекту. При необхідності лікування даназолом і після припинення його застосування потрібна корекція дози метформіну під контролем концентрації глюкози в крові.
При одночасному застосуванні з пероральними контрацептивними препаратами, епінефрином, глюкагоном, гормонами щитовидної залози, похідними фенотіазину, нікотиновою кислотою можливе підвищення концентрації глюкози в крові.
Ніфедипін підвищує абсорбцію, Cmax в плазмі крові метформіну, пролонгує його виведення.
Катіонні препарати (амілорид, морфін, прокаїнамід, хінідин, ранітидин, тріамтерен, ванкоміцин), що секретуються в канальцях, конкурують за тубулярні транспортні системи і при тривалій терапії можуть збільшити Cmax метформіну в плазмі крові.
Циметидин уповільнює виведення препарату, внаслідок чого збільшується ризик розвитку лактоацидозу.
Метформін зменшує Cmax і Т1/2 фуросеміду.
Метформін може послабити дію непрямих антикоагулянтів.
Глюкокортикоїди (для системного і місцевого застосування), бета-адреноміметики і діуретики мають гіперглікемічну активність. Слід більш ретельно контролювати концентрацію глюкози в крові, особливо на початку лікування. При необхідності дозу метформіну слід скоригувати на період одночасного застосування і після відміни цих препаратів.
Інгібітори АПФ і інші антигіпертензивні лікарські препарати можуть знижувати вміст глюкози в крові. При необхідності доза метформіну може бути скоригована.
При одночасному застосуванні метформіну з похідними сульфонілсечовини, інсуліном, акарбозою, саліцилатами можливе посилення гіпоглікемічної дії.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою 500мг №30, №60
Таблетки, вкриті оболонкою 850мг №30, №60
Таблетки, вкриті оболонкою 1000мг №30, №60
Таблетки, вкриті оболонкою 850мг №30, №60
Таблетки, вкриті оболонкою 1000мг №30, №60
