Альфакальцидол

Регулююче кальцій-фосфорний обмін.

Вітамін, регулятор кальцієво-фосфорного обміну.
Альфакальцидол (1α-гідроксивітамін D3) швидко перетворюється в печінці в 1,25-дигідроксивітамін D3, активний метаболіт вітаміну D (кальцитріол), який діє як регулятор обміну кальцію і фосфору.
Підвищує абсорбцію кальцію і фосфору в кишечнику, збільшує їх реабсорбцію в нирках, відновлює позитивний кальцієвий баланс при лікуванні синдрому кальцієвої мальабсорбції і знижує концентрацію в крові паратиреоїдного гормону.

Впливаючи на обидві частини процесу кісткового ремоделювання (резорбцію і синтез), альфакальцидол не тільки збільшує мінералізацію кісткової тканини, але й підвищує її пружність за рахунок стимулювання синтезу білків матриксу кістки, кісткових морфогенетичних білків, факторів росту кістки, що сприяє зменшенню частоти розвитку переломів.

У пацієнтів похилого віку на фоні ендокринно-імунної дисфункції, в т.ч. дефіциту продукції D-гормону (кальцитріолу), відбувається зниження загальної м'язової маси (саркопенія) і поява синдрому м'язової слабкості (внаслідок порушення нормального функціонування нервово-м'язового апарату), що супроводжується підвищенням ризику падінь і обумовлених цим травм і переломів. У ряді досліджень було показано значне зниження частоти падінь пацієнтів похилого віку при застосуванні альфакальцидолу.
Альфакальцидол стимулює регенерацію м'язових волокон, що відновлює втрачений м'язовий тонус.

Абсорбція - висока, TCmax - 8-18 год. У крові зв'язується зі специфічними альфа-глобулінами. Метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту кальцитріолу (1.25-дигідроксиколекальциферол); менша частина метаболізується в кістковій тканині. На відміну від природного вітаміну D, не метаболізується в нирках, що дозволяє призначати при дефіциті вітаміну D у пацієнтів з нирковою недостатністю (ефект не залежить від гідроксилювання в нирках). T1/2 - 19 днів. Виводиться нирками і з жовчю (приблизно в однаковому співвідношенні).

Для дорослих:

Для дітей:

• Остеодистрофія (в т.ч. при хронічній нирковій недостатності)
• Гіпопаратиреоз і псевдогіпопаратиреоз
• Рахіт і остеомаляція різного генезу
• Остеопороз (в т.ч. постменопаузальний, сенільний, стероїдний)
• Нирковий ацидоз
• Синдром Фанконі (спадковий нирковий ацидоз з нефрокальцинозом, пізнім рахітом і адипозогенітальною дистрофією).

• Гіперкальціємія
• Гіперфосфатемія (за винятком гіперфосфатемії при гіперпаратиреозі)
• Гіпермагніємія
• Гіпервітаміноз D
• Період лактації (грудного вигодовування)
• Дитячий вік до 3 років
• Підвищена чутливість до альфакальцидолу.

У процесі лікування необхідний постійний контроль концентрації Ca2+ і фосфатів у крові (на початку лікування — 1–2 рази на тиждень, при досягненні оптимальної ефективної дози рекомендується контролювати вміст Ca2+ у плазмі кожні 3–5 тижнів, концентрацію Ca2+ у сечі — кожні 1–3 міс), а також активності ЩФ (при хронічній нирковій недостатності — щотижня). При хронічній нирковій недостатності потрібна попередня корекція гіперфосфатемії. При нормалізації вмісту ЩФ у плазмі необхідне відповідне зниження дози (щоб уникнути розвитку гіперкальціємії).

Ризик розвитку гіперкальціємії залежить від таких факторів, як ступінь демінералізації, функція нирок і доза препарату. Гіперкальціємія розвивається в тому випадку, якщо дозу альфакальцидолу не знижують при появі біохімічних ознак нормалізації структури кістки (наприклад при нормалізації рівня ЩФ у сироватці). Слід уникати тривалої гіперкальціємії, особливо при хронічній нирковій недостатності. Хворим з нирковою остеодистрофією альфакальцидол може призначатися в комбінації із засобами, що зв'язують фосфати, з метою запобігання гіперфосфатемії.

Розчин для ін'єкцій слід з обережністю застосовувати у недоношених новонароджених.

У разі розвитку гіперкальціурії прийом препарату припиняють, потім призначають у зменшених дозах. Не слід призначати одночасно з іншими ЛЗ, що містять вітамін D або його похідні. Слід мати на увазі, що чутливість до вітаміну D у різних пацієнтів індивідуальна і у деяких пацієнтів прийом навіть терапевтичних доз може викликати явища гіпервітамінозу. Чутливість новонароджених до вітаміну D може бути різною, деякі з них можуть бути чутливими навіть до дуже низьких доз. У дітей, які отримують вітамін D протягом тривалого періоду часу, підвищується ризик виникнення затримки росту. Для профілактики гіповітамінозу D найбільш доцільне збалансоване харчування. У похилому віці потреба у вітаміні D може зростати внаслідок зменшення абсорбції вітаміну D, зменшення часу інсоляції, зростання частоти виникнення ниркової недостатності.

З боку травної системи: анорексія, блювання, печія, біль у животі, нудота, сухість слизової оболонки порожнини рота, відчуття дискомфорту в області епігастрію, запор, діарея; рідко - незначне підвищення активності печінкових ферментів.

З боку нервової системи: загальна слабкість, втомлюваність, головний біль, запаморочення, сонливість.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія.

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж.

З боку кістково-м'язової системи: помірні болі в м'язах, кістках, суглобах.

З боку обміну речовин: гіперкальціємія, незначне підвищення концентрації ЛПВЩ, у пацієнтів з вираженим порушенням функції нирок можливий розвиток гіперфосфатемії.

Симптоми гіпервітамінозу вітаміну D: ранні, обумовлені гіперкальціємією, — біль у кістках, запор, діарея, сонливість, сухість у роті, головний біль, полідипсія, полакіурія/ніктурія, поліурія, нерегулярне серцебиття, зниження апетиту, металевий присмак у роті, м'язовий біль, нудота або блювання, свербіж, незвичайна втома або слабкість. Пізні симптоми гіпервітамінозу D, обумовлені гіперкальціємією: біль у кістках, помутніння сечі (поява в сечі гіалінових циліндрів, протеїнурія, лейкоцитурія), кон'юнктивіт, зниження лібідо, ектопічна кальцифікація, підвищення температури тіла, підвищення тиску, підвищена чутливість очей до світла або подразнення очей, свербіж шкіри, сонливість, зниження апетиту, м'язовий біль, нудота або блювання і панкреатит (виражений біль в області шлунка), психоз (зміни психіки і настрою), ринорея, зниження маси тіла. Симптоми хронічної інтоксикації вітаміном D: кальциноз м'яких тканин, нирок, легень, кровоносних судин, артеріальна гіпертензія, ниркова і серцево-судинна недостатність аж до летального результату (ці ефекти частіше виникають при приєднанні до гіперкальціємії гіперфосфатемії), порушення росту у дітей.

Лікування: відміна препарату. У ранні терміни гострого передозування — промивання шлунка, прийом мінерального масла (сприяє зменшенню всмоктування і збільшенню виведення з фекаліями); у важких випадках може знадобитися проведення підтримуючих лікувальних заходів — гідратації з введенням інфузійних сольових розчинів (форсованого діурезу), петльових діуретиків, глюкокортикоїдів, біфосфонатів, кальцитоніну і гемодіалізу з застосуванням розчинів з низьким вмістом кальцію.

Індуктори мікросомальних ферментів печінки
Зменшення ефективності альфакальцидолу.

Препарати наперстянки
Підвищення ризику розвитку аритмії.

Інгібітори мікросомальних ферментів печінки
Можливе посилення побічних ефектів альфакальцидолу.

Даназол
Описаний випадок розвитку гіперкальціємії.

Антациди
Зменшення абсорбції альфакальцидолу.

Колестипол
Зменшення абсорбції альфакальцидолу.

Препарати кальцію
Підвищення ризику розвитку гіперкальціємії.

Антациди
Підвищення ризику розвитку гіпермагніємії.

Тіазидні діуретики
Підвищення ризику розвитку гіперкальціємії.

Альбумін
Зменшення абсорбції альфакальцидолу.

Колекальциферол (вітамін D) і його похідні
Адитивна взаємодія і збільшення ризику розвитку гіперкальціємії.

Слабкі засоби, що містять магній
Підвищення ризику розвитку гіпермагніємії.

Сукральфат
Зменшення абсорбції альфакальцидолу.

Колестирамін
Зменшення абсорбції альфакальцидолу.

Капсули (0,25 мкг, 1 мкг); розчин для прийому всередину в олії (в 1 мл — 9 мкг).