Гептрал
Heptral
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. "Heptral" 0,5 № 20
D.S. По 1 таблетці 1 раз на день, Таблетки слід приймати цілими, не розжовуючи, бажано в першій половині дня між прийомами їжі.
Rp.: Tab. "Heptral" 0,4 №20
D.S.: Внутрішньо, по 2 таблетці 1 раз на день, до обіду
D.S. По 1 таблетці 1 раз на день, Таблетки слід приймати цілими, не розжовуючи, бажано в першій половині дня між прийомами їжі.
Rp.: Tab. "Heptral" 0,4 №20
D.S.: Внутрішньо, по 2 таблетці 1 раз на день, до обіду
Фармакологічні властивості
Антидепресивний, антиоксидантний, гепатопротекторний, детоксикуючий, нейропротекторний, стимулюючий регенерацію.
Фармакодинаміка
Механізм дії та фармакодинамічні ефекти
Адеметіонін належить до групи гепатопротекторів. Має жовчогінну дію, володіє детоксикуючими, регенеруючими, антиоксидантними, антифіброзуючими та нейропротекторними властивостями.
Адеметіонін (S-аденозил-L-метіонін) — це амінокислота природного походження, яка присутня практично у всіх тканинах і біологічних рідинах в організмі. Найбільша концентрація адеметіоніну відзначена в печінці та мозку. Адеметіонін є похідним сірковмісної амінокислоти — метіоніну. Виконує ключову роль у метаболічних процесах організму, бере участь у важливих біохімічних реакціях. Бере участь у синтезі фосфоліпідів клітинних мембран, нейротрансмітерів, нуклеїнових кислот, білків, гормонів. Адеметіонін є попередником цистеїну, таурину, глутатіону (забезпечуючи окисно-відновний механізм клітинної детоксикації), коензиму А (включається в біохімічні реакції циклу трикарбонових кислот і відновлює енергетичний потенціал клітини). Підвищує вміст глутаміну в печінці, цистеїну та таурину в плазмі; знижує вміст метіоніну в сироватці, нормалізуючи метаболічні реакції в печінці. Опосередковано бере участь у стимуляції регенерації та проліферації клітин печінки, що зменшує ризик фіброзування. Адеметіонін нормалізує синтез ендогенного фосфатидилхоліну в гепатоцитах, що підвищує текучість і поляризацію мембран. Це покращує функцію асоційованих з мембранами гепатоцитів транспортних систем жовчних кислот і сприяє пасажу жовчних кислот у жовчовивідні шляхи. Ефективний при внутрішньочастковому варіанті холестазу (порушення синтезу і току жовчі). Адеметіонін знижує токсичність жовчних кислот у клітинах печінки.
Клінічна ефективність і безпека
У пацієнтів з дифузними захворюваннями печінки (цироз, гепатит) адеметіонін знижує вираженість шкірного свербежу і сприяє поліпшенню біохімічних показників крові, в т.ч. концентрації прямого білірубіну, активності ЩФ, амінотрансфераз. Жовчогінний і гепатопротекторний ефект зберігається до 3 міс після припинення лікування. Показана ефективність при гепатопатіях, обумовлених різними гепатотоксичними препаратами. У ряді досліджень була підтверджена ефективність адеметіоніну при лікуванні підвищеної втомлюваності у пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки.
Фармакокінетика
Всмоктування
Cmax адеметіоніну в плазмі залежить від дози і становить 0.5-1 мл/л через 3-5 год після одноразового прийому внутрішньо в дозах від 400 до 1000 мг. Біодоступність збільшується при прийомі натщесерце. Cmax адеметіоніну в плазмі знижуються до вихідного рівня протягом 24 год.
Розподіл
При застосуванні адеметіоніну в дозі 500 мг Vd становить 0.44 л/кг. Зв'язування з білками плазми крові незначне, становить ≤5%.
Метаболізм
Процес утворення, витрати і повторного утворення адеметіоніну називається циклом адеметіоніну. На першому етапі цього циклу адеметіонінзалежні метилази використовують адеметіонін як субстрат для продукції S-аденозилгомоцистеїну, який потім гідролізується до гомоцистеїну і аденозину за допомогою S-аденозилгомоцистеїнгідралази. Гомоцистеїн, у свою чергу, піддається зворотній трансформації до метіоніну шляхом переносу метальної групи від 5-метилтетрагідрофолату. В результаті метіонін може бути перетворений за допомогою метіонін-аденозил-трансферази I типу в адеметіонін, завершуючи цикл.
Виведення
У дослідженнях у здорових добровольців при прийомі внутрішньо міченого (метил 14С) S-аденозил-L-метіоніну в сечі було виявлено 15.5±1.5% радіоактивності через 48 год, а в калі - 23.5±3.5% радіоактивності через 72 год. Таким чином, близько 60% було задепоновано.
Cmax адеметіоніну в плазмі залежить від дози і становить 0.5-1 мл/л через 3-5 год після одноразового прийому внутрішньо в дозах від 400 до 1000 мг. Біодоступність збільшується при прийомі натщесерце. Cmax адеметіоніну в плазмі знижуються до вихідного рівня протягом 24 год.
Розподіл
При застосуванні адеметіоніну в дозі 500 мг Vd становить 0.44 л/кг. Зв'язування з білками плазми крові незначне, становить ≤5%.
Метаболізм
Процес утворення, витрати і повторного утворення адеметіоніну називається циклом адеметіоніну. На першому етапі цього циклу адеметіонінзалежні метилази використовують адеметіонін як субстрат для продукції S-аденозилгомоцистеїну, який потім гідролізується до гомоцистеїну і аденозину за допомогою S-аденозилгомоцистеїнгідралази. Гомоцистеїн, у свою чергу, піддається зворотній трансформації до метіоніну шляхом переносу метальної групи від 5-метилтетрагідрофолату. В результаті метіонін може бути перетворений за допомогою метіонін-аденозил-трансферази I типу в адеметіонін, завершуючи цикл.
Виведення
У дослідженнях у здорових добровольців при прийомі внутрішньо міченого (метил 14С) S-аденозил-L-метіоніну в сечі було виявлено 15.5±1.5% радіоактивності через 48 год, а в калі - 23.5±3.5% радіоактивності через 72 год. Таким чином, близько 60% було задепоновано.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньо. Таблетки слід приймати цілими, не розжовуючи, бажано в першій половині дня між прийомами їжі.
Таблетки препарату Гептрал слід виймати з блістера безпосередньо перед прийомом внутрішньо. У разі якщо таблетки мають колір, відмінний від білого до білого з жовтуватим відтінком (внаслідок негерметичності алюмінієвої фольги), препарат Гептрал застосовувати не рекомендується.
Режим дозування
Рекомендована доза препарату Гептрал становить 10–25 мг адеметіоніну на 1 кг маси тіла на добу. Зазвичай добова доза становить 1–2 таблетки на добу (від 400–800 мг адеметіоніну на добу) і може бути збільшена до 4 таблеток на добу (до 1600 мг адеметіоніну на добу). Ефект зазвичай проявляється через 7–14 днів лікування і зберігається при подальшому застосуванні препарату.
При відсутності позитивного ефекту від проведеної протягом 2 тижнів терапії препаратом Гептрал або погіршенні стану пацієнту слід звернутися до лікаря.
В/в, в/м.
Перед застосуванням ліофілізат для в/м і в/в введення слід розчинити з використанням прикладеного розчинника. Залишок препарату повинен бути утилізований. Відповідну дозу препарату для в/в введення далі слід розчинити в 250 мл фізіологічного розчину або 5% розчину глюкози і ввести повільно, протягом 1–2 год.
Препарат не можна змішувати з лужними розчинами і розчинами, що містять іони кальцію.
У разі якщо ліофілізат має колір, відмінний від практично білого до білого з жовтуватим відтінком (внаслідок тріщини у флаконі або впливу тепла), препарат Гептрал використовувати не рекомендується.
Терапія препаратом Гептрал може бути розпочата з внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення з подальшим застосуванням препарату Гептрал у вигляді таблеток або відразу з застосування препарату Гептрал у вигляді таблеток.
Режим дозування
Початкова терапія. Рекомендована доза становить 5–12 мг/кг/добу.
Депресія. 400–800 мг/добу (1–2 фл./добу) протягом 15–20 днів.
Внутрішньопечінковий холестаз. 400–800 мг/добу (1–2 фл./добу) протягом 2 тижнів.
Підтримуюча терапія. При необхідності підтримуючої терапії рекомендується продовжити прийом препарату Гептрал у вигляді таблеток у дозі 800–1600 мг/добу протягом 2–4 тижнів.
Особливі групи пацієнтів
Похилого віку. Клінічний досвід застосування препарату Гептрал не виявив яких-небудь відмінностей в його ефективності у пацієнтів похилого віку і пацієнтів молодшого віку. Однак, враховуючи високу ймовірність наявних порушень функції печінки, нирок або серця, іншої супутньої патології або одночасної терапії з іншими лікарськими засобами, дозу препарату Гептрал пацієнтам похилого віку слід підбирати з обережністю, починаючи застосування препарату з нижньої межі діапазону доз.
Пацієнти з порушенням функції нирок. Існують обмежені клінічні дані про застосування препарату Гептрал у пацієнтів з нирковою недостатністю, у зв'язку з цим рекомендується дотримуватися обережності при застосуванні препарату Гептрал у таких пацієнтів.
Пацієнти з порушенням функції печінки. Параметри фармакокінетики адеметіоніну схожі у здорових добровольців і у пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки.
Таблетки препарату Гептрал слід виймати з блістера безпосередньо перед прийомом внутрішньо. У разі якщо таблетки мають колір, відмінний від білого до білого з жовтуватим відтінком (внаслідок негерметичності алюмінієвої фольги), препарат Гептрал застосовувати не рекомендується.
Режим дозування
Рекомендована доза препарату Гептрал становить 10–25 мг адеметіоніну на 1 кг маси тіла на добу. Зазвичай добова доза становить 1–2 таблетки на добу (від 400–800 мг адеметіоніну на добу) і може бути збільшена до 4 таблеток на добу (до 1600 мг адеметіоніну на добу). Ефект зазвичай проявляється через 7–14 днів лікування і зберігається при подальшому застосуванні препарату.
При відсутності позитивного ефекту від проведеної протягом 2 тижнів терапії препаратом Гептрал або погіршенні стану пацієнту слід звернутися до лікаря.
В/в, в/м.
Перед застосуванням ліофілізат для в/м і в/в введення слід розчинити з використанням прикладеного розчинника. Залишок препарату повинен бути утилізований. Відповідну дозу препарату для в/в введення далі слід розчинити в 250 мл фізіологічного розчину або 5% розчину глюкози і ввести повільно, протягом 1–2 год.
Препарат не можна змішувати з лужними розчинами і розчинами, що містять іони кальцію.
У разі якщо ліофілізат має колір, відмінний від практично білого до білого з жовтуватим відтінком (внаслідок тріщини у флаконі або впливу тепла), препарат Гептрал використовувати не рекомендується.
Терапія препаратом Гептрал може бути розпочата з внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення з подальшим застосуванням препарату Гептрал у вигляді таблеток або відразу з застосування препарату Гептрал у вигляді таблеток.
Режим дозування
Початкова терапія. Рекомендована доза становить 5–12 мг/кг/добу.
Депресія. 400–800 мг/добу (1–2 фл./добу) протягом 15–20 днів.
Внутрішньопечінковий холестаз. 400–800 мг/добу (1–2 фл./добу) протягом 2 тижнів.
Підтримуюча терапія. При необхідності підтримуючої терапії рекомендується продовжити прийом препарату Гептрал у вигляді таблеток у дозі 800–1600 мг/добу протягом 2–4 тижнів.
Особливі групи пацієнтів
Похилого віку. Клінічний досвід застосування препарату Гептрал не виявив яких-небудь відмінностей в його ефективності у пацієнтів похилого віку і пацієнтів молодшого віку. Однак, враховуючи високу ймовірність наявних порушень функції печінки, нирок або серця, іншої супутньої патології або одночасної терапії з іншими лікарськими засобами, дозу препарату Гептрал пацієнтам похилого віку слід підбирати з обережністю, починаючи застосування препарату з нижньої межі діапазону доз.
Пацієнти з порушенням функції нирок. Існують обмежені клінічні дані про застосування препарату Гептрал у пацієнтів з нирковою недостатністю, у зв'язку з цим рекомендується дотримуватися обережності при застосуванні препарату Гептрал у таких пацієнтів.
Пацієнти з порушенням функції печінки. Параметри фармакокінетики адеметіоніну схожі у здорових добровольців і у пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки.
Для дітей:
Безпека та ефективність препарату Гептрал у дітей віком до 18 років на даний момент не встановлені. Дані відсутні.
Показання
Препарат Гептрал показаний до застосування у дорослих віком від 18 років при наступних станах
- хронічний гепатит;
- токсичні ураження печінки різної етіології, включаючи алкогольні, вірусні, лікарські (антибіотики, протипухлинні, протитуберкульозні та противірусні препарати, трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви);
- хронічний безкам'яний холецистит;
- холангіт;
- цироз печінки;
- енцефалопатія, в т.ч. асоційована з печінковою недостатністю (в т.ч. алкогольна);
- внутрішньопечінковий холестаз при прециротичних і циротичних станах, який може спостерігатися при наступних захворюваннях:
- хронічний гепатит;
- токсичні ураження печінки різної етіології, включаючи алкогольні, вірусні, лікарські (антибіотики, протипухлинні, протитуберкульозні та противірусні препарати, трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви);
- хронічний безкам'яний холецистит;
- холангіт;
- цироз печінки;
- енцефалопатія, в т.ч. асоційована з печінковою недостатністю (в т.ч. алкогольна);
- внутрішньопечінковий холестаз у вагітних;
- симптоми депресії.
Протипоказання
- гіперчутливість до адеметіоніну або будь-якого з компонентів препарату;
- генетичні порушення, що впливають на метіоніновий цикл і/або викликають гомоцистинурію і/або гіпергомоцистеїнемію (дефіцит цистатионін бета-синтази, порушення метаболізму ціанокобаламіну);
- біполярні розлади
- вік до 18 років (досвід медичного застосування у дітей обмежений).
З обережністю: вагітність (I триместр); період грудного вигодовування (застосування можливе, тільки якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода або дитини); одночасний прийом з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), а також препаратами рослинного походження і препаратами, що містять триптофан; похилий вік; ниркова недостатність.
Особливі вказівки
З огляду на тонізуючий ефект препарату, не рекомендується застосовувати його перед сном.
При застосуванні препарату Гептрал у пацієнтів з цирозом печінки на тлі гіперазотемії необхідний систематичний контроль вмісту азоту в крові. Під час тривалої терапії необхідно визначати вміст сечовини і креатиніну в сироватці крові.
Не рекомендується застосовувати адеметіонін пацієнтам з біполярними розладами.
Є повідомлення про перехід депресії в гіпоманію або манію у пацієнтів, які приймали адеметіонін.
У пацієнтів з депресією існує підвищений ризик суїциду та інших серйозних небажаних явищ, тому під час лікування адеметіоніном такі пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом лікаря для оцінки і лікування симптомів депресії. Пацієнти повинні інформувати лікаря у разі, якщо наявні у них симптоми депресії не зменшуються або погіршуються при терапії адеметіоніном.
Також є повідомлення про раптову появу або наростання тривоги у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У більшості випадків відміна терапії не вимагалася, в кількох випадках стан тривоги зникав після зниження дози або відміни препарату.
Оскільки дефіцит ціанокобаламіну і фолієвої кислоти може знизити вміст адеметіоніну у пацієнтів групи ризику (з анемією, захворюваннями печінки, при вагітності або ймовірністю вітамінної недостатності, у зв'язку з іншими захворюваннями або дієтою, наприклад, у вегетаріанців), слід контролювати вміст вітамінів у плазмі крові. Якщо недостатність виявлена, рекомендований прийом ціанокобаламіну і фолієвої кислоти до початку лікування адеметіоніном або одночасний прийом з адеметіоніном.
Вплив на результати визначення гомоцистеїну імунологічними методами
Адеметіонін спотворює результати імунологічних тестів для визначення гомоцистеїну, які можуть показати хибне підвищення рівня гомоцистеїну в плазмі крові у пацієнтів, які отримують лікування препаратом Гептрал. У даної категорії пацієнтів рекомендується використовувати неімунологічні методи визначення рівня гомоцистеїну в плазмі крові.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Препарат Гептрал чинить незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами. Пацієнтам, у яких на тлі прийому препарату Гептрал виникає запаморочення, слід утриматися від керування транспортними засобами і роботи з механізмами до його зникнення
Пацієнтам, у яких на тлі прийому препарату Гептрал виникає запаморочення, слід утриматися від керування транспортними засобами і роботи з механізмами до його зникнення.
При застосуванні препарату Гептрал у пацієнтів з цирозом печінки на тлі гіперазотемії необхідний систематичний контроль вмісту азоту в крові. Під час тривалої терапії необхідно визначати вміст сечовини і креатиніну в сироватці крові.
Не рекомендується застосовувати адеметіонін пацієнтам з біполярними розладами.
Є повідомлення про перехід депресії в гіпоманію або манію у пацієнтів, які приймали адеметіонін.
У пацієнтів з депресією існує підвищений ризик суїциду та інших серйозних небажаних явищ, тому під час лікування адеметіоніном такі пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом лікаря для оцінки і лікування симптомів депресії. Пацієнти повинні інформувати лікаря у разі, якщо наявні у них симптоми депресії не зменшуються або погіршуються при терапії адеметіоніном.
Також є повідомлення про раптову появу або наростання тривоги у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У більшості випадків відміна терапії не вимагалася, в кількох випадках стан тривоги зникав після зниження дози або відміни препарату.
Оскільки дефіцит ціанокобаламіну і фолієвої кислоти може знизити вміст адеметіоніну у пацієнтів групи ризику (з анемією, захворюваннями печінки, при вагітності або ймовірністю вітамінної недостатності, у зв'язку з іншими захворюваннями або дієтою, наприклад, у вегетаріанців), слід контролювати вміст вітамінів у плазмі крові. Якщо недостатність виявлена, рекомендований прийом ціанокобаламіну і фолієвої кислоти до початку лікування адеметіоніном або одночасний прийом з адеметіоніном.
Вплив на результати визначення гомоцистеїну імунологічними методами
Адеметіонін спотворює результати імунологічних тестів для визначення гомоцистеїну, які можуть показати хибне підвищення рівня гомоцистеїну в плазмі крові у пацієнтів, які отримують лікування препаратом Гептрал. У даної категорії пацієнтів рекомендується використовувати неімунологічні методи визначення рівня гомоцистеїну в плазмі крові.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Препарат Гептрал чинить незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами. Пацієнтам, у яких на тлі прийому препарату Гептрал виникає запаморочення, слід утриматися від керування транспортними засобами і роботи з механізмами до його зникнення
Пацієнтам, у яких на тлі прийому препарату Гептрал виникає запаморочення, слід утриматися від керування транспортними засобами і роботи з механізмами до його зникнення.
Побічні ефекти
Серед найбільш частих небажаних реакцій, виявлених під час клінічних досліджень за участю приблизно 2000 пацієнтів, були: головний біль, нудота і діарея.
Нижче наведені дані про небажані реакції, що спостерігалися під час клінічних досліджень (п=1922) і в постреєстраційний період спостереження («спонтанні» повідомлення).
Небажані реакції розподілені за системно-органними класами і частотою їх виникнення: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, 1/1000, 1/10000,
Нижче наведені дані про небажані реакції, що спостерігалися під час клінічних досліджень (п=1922) і в постреєстраційний період спостереження («спонтанні» повідомлення).
Небажані реакції розподілені за системно-органними класами і частотою їх виникнення: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, 1/1000, 1/10000,
Передозування
Передозування препарату Гептрал малоймовірне.
Лікування: у разі передозування рекомендується спостереження за пацієнтом і проведення симптоматичної терапії.
Лікування: у разі передозування рекомендується спостереження за пацієнтом і проведення симптоматичної терапії.
Лікарняна взаємодія
Є повідомлення про синдром надлишку серотоніну у пацієнта, який приймав адеметіонін і кломіпрамін. Вважається, що така взаємодія можлива, і слід з обережністю призначати адеметіонін разом з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), а також фітопрепаратами і препаратами, що містять триптофан.
Лікарська форма
Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного і внутрішньом'язового введення. 760 мг ліофілізату у флаконі з безбарвного скла I типу, закупореному хлорбутиловою пробкою з алюмінієвим ковпачком з пластмасовою кришкою. Розчинник по 5 мл в ампулах зі скла I типу з точкою надлому. По 5 фл. і 5 амп. разом з інструкцією по медичному застосуванню поміщені в картонну пачку.
По 5 фл. і 5 амп. поміщені в пластикову контурну чарункову упаковку, покриту алюмінієвою фольгою. По 1 контурній чарунковій упаковці разом з інструкцією по медичному застосуванню поміщають в картонну пачку.
Таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою, 400 мг. По 10 таблеток у блістері з OПА/АЛЮ/ПВХ і алюмінієвої фольги. По 1 або 2 блістери разом з листком-вкладишем у картонній пачці.
Таблетки кишковорозчинні, вкриті плівковою оболонкою, 500 мг. По 10 табл. у блістері з OПА/АЛЮ/ПВХ і лакованої друкованої алюмінієвої фольги. 1 або 2 блістери з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.
По 5 фл. і 5 амп. поміщені в пластикову контурну чарункову упаковку, покриту алюмінієвою фольгою. По 1 контурній чарунковій упаковці разом з інструкцією по медичному застосуванню поміщають в картонну пачку.
Таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою, 400 мг. По 10 таблеток у блістері з OПА/АЛЮ/ПВХ і алюмінієвої фольги. По 1 або 2 блістери разом з листком-вкладишем у картонній пачці.
Таблетки кишковорозчинні, вкриті плівковою оболонкою, 500 мг. По 10 табл. у блістері з OПА/АЛЮ/ПВХ і лакованої друкованої алюмінієвої фольги. 1 або 2 блістери з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.
