Ліпофундин МСТ/ЛСТ 20%

Ліпофундин МСТ/ЛСТ 20% як частина режиму парентерального харчування є джерелом енергії та поліненасичених ("незамінних") жирних кислот. З цією метою Ліпофундин МСТ/ЛСТ 20% містить тригліцериди середнього ланцюга, тригліцериди довгого ланцюга (соєва олія), фосфоліпіди (яєчний лецитин) та гліцерол. Тригліцериди середнього ланцюга порівняно з тригліцеридами довгого ланцюга швидше гідролізуються, виводяться та повністю окислюються. Вони є більш переважним джерелом енергії, особливо при порушенні процесів метаболізму та/або виведення тригліцеридів довгого ланцюга, наприклад, у випадку дефіциту ліпопротеїнліпази, кофакторів ліпопротеїнліпази, карнітину та порушення карнітинзалежної транспортної системи.
Ненасичені жирні кислоти, що входять до складу тригліцеридів довгого ланцюга, використовуються в організмі головним чином для профілактики та лікування дефіциту незамінних жирних кислот і лише в другу чергу як джерело енергії. Фосфоліпіди, окрім їхньої функції як емульгатора тригліцеридів, є компонентами клітинних мембран і необхідні для їхньої текучості та виконання біологічних функцій.
Гліцерол, доданий для надання емульсії ізотонічності, є проміжною речовиною метаболізму глюкози та ліпідів: він метаболізується в процесі гліколізу з утворенням енергії або використовується для синтезу глюкози, глікогену та тригліцеридів. У ході фармакологічних досліджень безпеки було виявлено лише нутритивну терапевтичну дію препарату, схожу з терапевтичною дією, що виявляється при пероральному введенні компонентів препарату.
Всмоктування
Оскільки Ліпофундин МСТ/ЛСТ 20% вводиться в/в, біодоступність усіх його компонентів становить 100%.
Cmax тригліцеридів у плазмі крові залежить від дози, швидкості введення, стану метаболізму та стану пацієнта (ступеня виснаження). При застосуванні згідно з інструкцією із застосування з дотриманням дози концентрація тригліцеридів у плазмі крові зазвичай не перевищує 4 ммоль/л.
Розподіл
Спорідненість середньоланцюгових жирних кислот до альбуміну дещо менша, ніж у довголанцюгових жирних кислот, тим не менш, при дотриманні рекомендацій щодо дозування препарату, середньоланцюгові та довголанцюгові жирні кислоти практично повністю зв'язуються з альбуміном плазми.
При дотриманні дози середньоланцюгові та довголанцюгові жирні кислоти не проникають через гематоенцефалічний бар'єр і, відповідно, не потрапляють у спинномозкову рідину.
Дані про проникнення через плацентарний бар'єр і в грудне молоко відсутні.
Метаболізм
Після введення тригліцериди гідролізуються до гліцеролу та жирних кислот. Обидва компоненти метаболізуються з утворенням енергії або використовуються для синтезу біологічно активних речовин, глюконеогенезу та ресинтезу ліпідів.
Виведення
T1/2 компонентів препарату Ліпофундин МСТ/ЛСТ 20% з плазми становить приблизно 9 хвилин.
Виведення нирками тригліцеридів або вільних жирних кислот не відбувається. Форсований діурез або гемодіаліз не призводять до виведення компонентів препарату Ліпофундин МСТ/ЛСТ 20%. При передозуванні препарату Ліпофундин МСТ/ЛСТ 20% не виникає інтоксикації, що вимагає форсованого діурезу або гемодіалізу.

Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.

Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.

Для дорослих:

- джерело енергії, що включає легко утилізований ліпідний компонент (середньоланцюгові тригліцериди);
- забезпечення організму незамінними жирними кислотами в складі парентерального харчування.

- тяжка гіперліпідемія;
- виражені порушення згортання крові;
- тяжка печінкова недостатність;
- внутрішньопечінковий холестаз;
- гостра фаза інфаркту міокарда або інсульту;
- гостра тромбоемболія;
- жирова емболія;
- гіперчутливість до яєчного білка або білка соєвих бобів, арахісової олії або до будь-якої з діючих або допоміжних речовин.
Загальні протипоказання для парентерального харчування:
- нестабільне, загрозливе для життя порушення кровообігу (колапс і шок);
- нестабільний метаболізм (наприклад, тяжкий посттравматичний синдром, декомпенсований цукровий діабет, тяжкий сепсис, метаболічний ацидоз);
- тяжка ниркова недостатність (оліго- або анурія) при відсутності можливості замісної ниркової терапії;
- некориговані порушення водно-електролітного балансу, такі як гіпокаліємія і гіпотонічна дегідратація;
- декомпенсована серцева недостатність;
- гострий набряк легень;
- гіпергідратація.
Необхідно дотримуватися обережності при призначенні препарату пацієнтам з порушенням жирового метаболізму (наприклад, при нирковій недостатності, компенсованому цукровому діабеті, панкреатиті, порушенні функції печінки легкої та середньої ступені, гіпотиреозі з гіпертригліцеридемією та сепсисі легкої та середньої ступені).

Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.

- З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідкі - гіперкоагуляція.
- З боку імунної системи: дуже рідкі - алергічні реакції.
- З боку обміну речовин і харчування: дуже рідкі - гіперліпідемія, гіперглікемія, метаболічний ацидоз.
Ці небажані побічні реакції є дозозалежними і, тому, частіше виникають при відносному або абсолютному передозуванні препарату. Частота виникнення цих небажаних побічних реакцій менше 1/10 000 при застосуванні препарату в строгій відповідності з інструкцією, дотриманні режиму дозування і контролю за правильним і безпечним введенням препарату.
- З боку нервової системи: дуже рідкі - сонливість.
- З боку серцево-судинної системи: дуже рідкі - підвищення або зниження АТ.
- З боку дихальної системи: дуже рідкі - задишка, ціаноз.
- З боку ШКТ: дуже рідкі - нудота, блювання.
- Загальні розлади і порушення в місці введення: дуже рідкі - головний біль, припливи/еритема, підвищення температури тіла, пітливість, озноб, біль у спині та грудній клітці, синдром жирового перевантаження. У разі розвитку небажаних побічних реакцій або підвищення концентрації тригліцеридів у плазмі крові вище 3 ммоль/л у дорослих і 1.7 ммоль/л у дітей необхідно знизити дозу або припинити інфузію.
- При повторному введенні, особливо на початку інфузії, потрібне ретельне спостереження за станом пацієнта. Тригліцериди плазми крові повинні контролюватися з підвищеною періодичністю.
- Синдром жирового перевантаження
- Порушення здатності до утилізації тригліцеридів, яке може бути викликане передозуванням, може призвести до синдрому жирового перевантаження. Необхідно проводити моніторинг з метою раннього виявлення симптомів метаболічного перевантаження. Синдром жирового перевантаження може бути генетичної етіології (індивідуальні відмінності в метаболізмі), крім того, на жировий обмін можуть впливати наявні або перенесені захворювання. Цей синдром може також розвинутися на фоні тяжкої гіпертригліцеридемії, навіть при дотриманні рекомендованої швидкості інфузії, а також на фоні розвитку тяжких ускладнень, таких як ниркова недостатність або інфекція. Синдром жирового перевантаження характеризується гіперліпідемією, лихоманкою, жировою інфільтрацією, гепатомегалією (з жовтяницею або без неї), спленомегалією, болями в животі, слабкістю, анемією, лейкоцитоненією, тромбоцитопенією, порушенням згортання крові, гемолізом і ретикулоцитозом, що не відповідають нормі функціональними пробами печінки і комою. Симптоми мають зворотний характер і зазвичай зникають після припинення інфузії. У разі появи ознак синдрому жирового перевантаження введення препарату Ліпофундин МСТ/ЛСТ 20% повинно бути негайно припинено.

Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.

Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.

Емульсія для інфузій
1 л олія соєвих бобів 100 г, тригліцериди середнього ланцюга 100 г.
Допоміжні речовини: α-токоферол, вода д/і, гліцерол, яєчний лецитин, натрію олеат.

100 мл - пляшки (10) - коробки картонні.
250 мл - пляшки (10) - коробки картонні.
500 мл - пляшки (10) - коробки картонні.