Лозап плюс
Lozap plus
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Гізар форте, Ностасартан Н, Ангізар плюс, Тозаар-Г, Локард, Сартокад-Н, Кардамін-сановель плюс, Лозартин плюс, таблетки Блоктран ГТ, Лоріста Н, Лоріста НД, Лоріста Н 100, Кандекор Н 8, Кандекор Н 32, Кандекор НД 32, Кандекор Н 16, Сентор, Лакеа, Блоктран, Брозаар, Гіперзар
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. Lozap plus 0,05 № 90
D.S.: По 1 таблетці 1 раз на день.
Rp.: Tab. Lozap plus 0.0125 № 30
D.S.: По 1 таблетці 2 рази на день.
D.S.: По 1 таблетці 1 раз на день.
Rp.: Tab. Lozap plus 0.0125 № 30
D.S.: По 1 таблетці 2 рази на день.
Фармакологічні властивості
Комбінований препарат, чинить гіпотензивну дію. Містить лозартан калію - антагоніст рецепторів ангіотензину II (підтип АТ1) і гідрохлоротіазид - діуретик.
Лозартан є специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину II (підтип АТ1). Не пригнічує кіназу II - фермент, що руйнує брадикінін. Знижує загальний периферичний судинний опір (ЗПСО), концентрацію в крові адреналіну і альдостерону, артеріальний тиск (АТ), тиск у малому колі кровообігу; зменшує постнавантаження, чинить діуретичний ефект. Запобігає розвитку гіпертрофії міокарда, підвищує толерантність до фізичного навантаження у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю.
Гідрохлоротіазид - тіазидний діуретик. Знижує реабсорбцію Na+, посилює виділення з сечею K+, гідрокарбонату і фосфатів. Знижує АТ за рахунок зменшення об'єму циркулюючої крові (ОЦК), зміни реактивності судинної стінки, зниження пресорного впливу судинозвужувальних речовин і посилення депресорного впливу на ганглії.
Лозартан є специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину II (підтип АТ1). Не пригнічує кіназу II - фермент, що руйнує брадикінін. Знижує загальний периферичний судинний опір (ЗПСО), концентрацію в крові адреналіну і альдостерону, артеріальний тиск (АТ), тиск у малому колі кровообігу; зменшує постнавантаження, чинить діуретичний ефект. Запобігає розвитку гіпертрофії міокарда, підвищує толерантність до фізичного навантаження у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю.
Гідрохлоротіазид - тіазидний діуретик. Знижує реабсорбцію Na+, посилює виділення з сечею K+, гідрокарбонату і фосфатів. Знижує АТ за рахунок зменшення об'єму циркулюючої крові (ОЦК), зміни реактивності судинної стінки, зниження пресорного впливу судинозвужувальних речовин і посилення депресорного впливу на ганглії.
Фармакокінетика
Лозартан швидко абсорбується з шлунково-кишкового тракту. Біодоступність - близько 33 %. Має ефект "першого проходження" через печінку, метаболізується шляхом карбоксилювання з утворенням активного метаболіту.
Зв'язок з білками плазми крові - 99 %. Час досягнення максимальної концентрації лозартану становить 1 год, активного метаболіту 3 - 4 год, після прийому всередину. Період напіввиведення 1,5 - 2 год, а його основного метаболіту 3 - 4 год, відповідно. Близько 35 % дози виводиться з сечею, близько 60 % - через кишечник.
Гідрохлоротіазид швидко абсорбується з шлунково-кишкового тракту. Період напіввиведення становить 5,8 - 14,8 год. Не метаболізується печінкою. Близько 61 % виводиться нирками в незміненому вигляді
Лозартан є специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину II (підтип АТ1). Не пригнічує кіназу II - фермент, що руйнує брадикінін. Знижує загальний периферичний судинний опір (ЗПСО), концентрацію в крові адреналіну і альдостерону, артеріальний тиск (АТ), тиск у малому колі кровообігу; зменшує постнавантаження, чинить діуретичний ефект. Запобігає розвитку гіпертрофії міокарда, підвищує толерантність до фізичного навантаження у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю.
Гідрохлоротіазид - тіазидний діуретик. Знижує реабсорбцію Na+, посилює виділення з сечею K+, гідрокарбонату і фосфатів. Знижує АТ за рахунок зменшення об'єму циркулюючої крові (ОЦК), зміни реактивності судинної стінки, зниження пресорного впливу судинозвужувальних речовин і посилення депресорного впливу на ганглії.
Лозартан є специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину II (підтип АТ1). Не пригнічує кіназу II - фермент, що руйнує брадикінін. Знижує загальний периферичний судинний опір (ЗПСО), концентрацію в крові адреналіну і альдостерону, артеріальний тиск (АТ), тиск у малому колі кровообігу; зменшує постнавантаження, чинить діуретичний ефект. Запобігає розвитку гіпертрофії міокарда, підвищує толерантність до фізичного навантаження у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю.
Гідрохлоротіазид - тіазидний діуретик. Знижує реабсорбцію Na+, посилює виділення з сечею K+, гідрокарбонату і фосфатів. Знижує АТ за рахунок зменшення об'єму циркулюючої крові (ОЦК), зміни реактивності судинної стінки, зниження пресорного впливу судинозвужувальних речовин і посилення депресорного впливу на ганглії.
Фармакокінетика
Лозартан швидко абсорбується з шлунково-кишкового тракту. Біодоступність - близько 33 %. Має ефект "першого проходження" через печінку, метаболізується шляхом карбоксилювання з утворенням активного метаболіту.
Зв'язок з білками плазми крові - 99 %. Час досягнення максимальної концентрації лозартану становить 1 год, активного метаболіту 3 - 4 год, після прийому всередину. Період напіввиведення 1,5 - 2 год, а його основного метаболіту 3 - 4 год, відповідно. Близько 35 % дози виводиться з сечею, близько 60 % - через кишечник.
Гідрохлоротіазид швидко абсорбується з шлунково-кишкового тракту. Період напіввиведення становить 5,8 - 14,8 год. Не метаболізується печінкою. Близько 61 % виводиться нирками в незміненому вигляді
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньо, незалежно від прийому їжі.
Артеріальна гіпертензія
Звичайна початкова і підтримуюча доза препарату становить 1 таблетку на день. Для тих пацієнтів, у яких при цій дозуванні не вдається досягти адекватного контролю АТ, доза ЛОЗАПА ПЛЮС може бути збільшена до 2-х таблеток 1 раз на день.
Максимальна доза становить 2 таблетки 1 раз на день. Загалом, максимальний гіпотензивний ефект досягається протягом 3-х тижнів після початку лікування. Немає необхідності в спеціальному підборі початкової дози пацієнтам похилого віку.
Зниження ризику серцево-судинних захворювань і смертності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і гіпертрофією лівого шлуночка
Стандартна початкова доза ЛОЗАПА (лозартану) становить 50 мг 1 раз на добу. Пацієнтам, у яких не вдалося досягти цільових рівнів АТ на фоні прийому ЛОЗАПА (лозартану) 50 мг/добу, потрібно підбір терапії шляхом комбінації лозартану з низькими дозами гідрохлоротіазиду (12,5 мг) - ЛОЗАП ПЛЮС, і, в разі необхідності, слід збільшити дозу до 2-х таблеток препарату ЛОЗАП ПЛЮС (всього 100 мг лозартану і 25 мг гідрохлоротіазиду на добу одноразово).
Артеріальна гіпертензія
Звичайна початкова і підтримуюча доза препарату становить 1 таблетку на день. Для тих пацієнтів, у яких при цій дозуванні не вдається досягти адекватного контролю АТ, доза ЛОЗАПА ПЛЮС може бути збільшена до 2-х таблеток 1 раз на день.
Максимальна доза становить 2 таблетки 1 раз на день. Загалом, максимальний гіпотензивний ефект досягається протягом 3-х тижнів після початку лікування. Немає необхідності в спеціальному підборі початкової дози пацієнтам похилого віку.
Зниження ризику серцево-судинних захворювань і смертності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і гіпертрофією лівого шлуночка
Стандартна початкова доза ЛОЗАПА (лозартану) становить 50 мг 1 раз на добу. Пацієнтам, у яких не вдалося досягти цільових рівнів АТ на фоні прийому ЛОЗАПА (лозартану) 50 мг/добу, потрібно підбір терапії шляхом комбінації лозартану з низькими дозами гідрохлоротіазиду (12,5 мг) - ЛОЗАП ПЛЮС, і, в разі необхідності, слід збільшити дозу до 2-х таблеток препарату ЛОЗАП ПЛЮС (всього 100 мг лозартану і 25 мг гідрохлоротіазиду на добу одноразово).
Показання
- Артеріальна гіпертензія (у пацієнтів, для яких комбінована терапія є оптимальною);
- Зниження ризику серцево-судинних захворювань і смертності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і гіпертрофією лівого шлуночка.
- Зниження ризику серцево-судинних захворювань і смертності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і гіпертрофією лівого шлуночка.
Протипоказання
- підвищена чутливість до компонентів препарату;
- анурія;
- виражена артеріальна гіпотензія;
- виражені порушення функції печінки і нирок (кліренс креатиніну ? 30 мл/с);
- гіповолемія (в т.ч. на фоні високих доз діуретиків);
- вагітність і період лактації;
- вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
- анурія;
- виражена артеріальна гіпотензія;
- виражені порушення функції печінки і нирок (кліренс креатиніну ? 30 мл/с);
- гіповолемія (в т.ч. на фоні високих доз діуретиків);
- вагітність і період лактації;
- вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
Побічні реакції обмежуються спостережуваними раніше при застосуванні лозартану калію і/або гідрохлоротіазиду. До найбільш частих побічних ефектів при лікуванні есенціальної гіпертензії відносять запаморочення.
- Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, включаючи набряк гортані і/або язика, що призводило до обструкції дихальних шляхів, і/або набряк обличчя, губ, глотки і/або язика, рідко відзначалися при прийомі лозартану. У деяких з цих пацієнтів раніше виникав ангіоневротичний набряк при застосуванні інших препаратів, в тому числі і інгібіторів АПФ. Вкрай рідко при прийомі лозартану відзначалися прояви васкуліту, включаючи хворобу Шенляйн-Геноха.
- З боку серцево-судинної системи: зниження АТ.
- З боку травного тракту: при прийомі лозартану були зареєстровані рідкісні (< 1%) випадки гепатиту, діарея.
- З боку органів дихання: при прийомі лозартану - кашель.
- З боку шкірних покривів: кропив'янка.
Лабораторні показники: рідко (< 1%) гіперкаліємія (калій сироватки більше 5,5 ммоль/л), підвищення активності "печінкових" трансаміназ.
- Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, включаючи набряк гортані і/або язика, що призводило до обструкції дихальних шляхів, і/або набряк обличчя, губ, глотки і/або язика, рідко відзначалися при прийомі лозартану. У деяких з цих пацієнтів раніше виникав ангіоневротичний набряк при застосуванні інших препаратів, в тому числі і інгібіторів АПФ. Вкрай рідко при прийомі лозартану відзначалися прояви васкуліту, включаючи хворобу Шенляйн-Геноха.
- З боку серцево-судинної системи: зниження АТ.
- З боку травного тракту: при прийомі лозартану були зареєстровані рідкісні (< 1%) випадки гепатиту, діарея.
- З боку органів дихання: при прийомі лозартану - кашель.
- З боку шкірних покривів: кропив'янка.
Лабораторні показники: рідко (< 1%) гіперкаліємія (калій сироватки більше 5,5 ммоль/л), підвищення активності "печінкових" трансаміназ.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Подовжені таблетки світло-жовтого кольору, вкриті плівковою оболонкою, з розділяючою навпіл рискою на обох сторонах.
Лікарська форма:
таблетки, вкриті плівковою оболонкою
СКЛАД:
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить активних речовин:
Лозартану калію 50 мг і гідрохлоротіазиду 12,5 мг
Допоміжні речовини
Манітол, целюлоза мікрокристалічна, кроскармелоза натрію, повідон, магнію стеарат, гіпромелоза 2910/5, макрогол 6000, тальк, емульсія симетикону, Опаспрей жовтий M-1-22801 (Opaspray yellow M-1-22801) (до складу якого входить: вода очищена, діоксид титану, етанол денатурований (спирт метильований ВР) (99% етанол:1% метанол), гіпромелоза, барвник Хіноліновий жовтий (Quinolin Yellow) (E 104), барвник Пунцовий [Понсо 4R] (Pounceau 4R) (E 124)).
Таблетки вкриті плівковою оболонкою 50 мг/12,5 мг. По 14 таблеток у блістері з фольги Al/ПВХ. По 2 блістери разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.
По 10 таблеток у блістері з фольги Al/ПВХ, по 1, 3 або 9 блістерів (10, 30 або 90 таблеток) разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.
Лікарська форма:
таблетки, вкриті плівковою оболонкою
СКЛАД:
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить активних речовин:
Лозартану калію 50 мг і гідрохлоротіазиду 12,5 мг
Допоміжні речовини
Манітол, целюлоза мікрокристалічна, кроскармелоза натрію, повідон, магнію стеарат, гіпромелоза 2910/5, макрогол 6000, тальк, емульсія симетикону, Опаспрей жовтий M-1-22801 (Opaspray yellow M-1-22801) (до складу якого входить: вода очищена, діоксид титану, етанол денатурований (спирт метильований ВР) (99% етанол:1% метанол), гіпромелоза, барвник Хіноліновий жовтий (Quinolin Yellow) (E 104), барвник Пунцовий [Понсо 4R] (Pounceau 4R) (E 124)).
Таблетки вкриті плівковою оболонкою 50 мг/12,5 мг. По 14 таблеток у блістері з фольги Al/ПВХ. По 2 блістери разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.
По 10 таблеток у блістері з фольги Al/ПВХ, по 1, 3 або 9 блістерів (10, 30 або 90 таблеток) разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.
