Плаквеніл
Plaquenil
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Іммард, Гідроксихлорохін
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: "Plaquenil" 200 mg
D.t.d. № 60 in tab.
S. Внутрішньо, по 1 таблетці 2 рази на день, під час їжі
D.t.d. № 60 in tab.
S. Внутрішньо, по 1 таблетці 2 рази на день, під час їжі
Фармакологічні властивості
Протипротозойне, протималярійне, протизапальне, імунодепресивне.
Фармакодинаміка
Плаквеніл має протималярійні властивості, а також чинить протизапальну та імунодепресивну дію при хронічній дискоїдній або системній червоній вовчанці (СЧВ), гострому і хронічному ревматоїдному артриті. Механізм його дії при малярії, СЧВ і ревматоїдному артриті до кінця не відомий.
Гідроксихлорохін має властивості помірного імуносупресора, пригнічуючи синтез ревматоїдного фактора і компонентів реакції гострої фази. Він також накопичується в лейкоцитах, стабілізуючи лізосомальні мембрани, і пригнічує активність багатьох ферментів, в т.ч. колагенази і протеаз, які викликають розпад хряща.
Ефективність при СЧВ і ревматоїдному артриті пов'язана з наступними протизапальними та імуномодулюючими ефектами гідроксихлорохіну:
Препарат активно пригнічує безстатеві еритроцитарні форми, а також гамети Plasmodium vivax і Plasmodium malariae, які зникають з крові майже одночасно з безстатевими формами. Плаквеніл не діє на гамети Plasmodium falciparum. Не ефективний щодо резистентних до хлорохіну штамів Plasmodium falciparum, а також не активний щодо позаеритроцитарних форм Plasmodium vivax, Plasmodium malariae і Plasmodium ovale і тому не може запобігти зараженню цими мікроорганізмами при призначенні в профілактичних цілях, а також не здатний запобігти рецидиву захворювання, викликаного цими збудниками.
Гідроксихлорохін має властивості помірного імуносупресора, пригнічуючи синтез ревматоїдного фактора і компонентів реакції гострої фази. Він також накопичується в лейкоцитах, стабілізуючи лізосомальні мембрани, і пригнічує активність багатьох ферментів, в т.ч. колагенази і протеаз, які викликають розпад хряща.
Ефективність при СЧВ і ревматоїдному артриті пов'язана з наступними протизапальними та імуномодулюючими ефектами гідроксихлорохіну:
- підвищення внутрішньоклітинного рН призводить до уповільнення антигенного відповіді та зменшує зв'язування пептидів рецепторів головного комплексу гістосумісності (ГКГ); менша кількість рецепторів антиген-ГКГ досягає поверхні клітини, що призводить до зниження аутоімунної відповіді;
- зниження активності фосфоліпази А2 при високих концентраціях, лізосомальних ферментів;
- зниження концентрацій цитокінів ІЛ-1 та ІЛ-6, що веде до зменшення клінічних та лабораторних показників аутоімунної відповіді; оскільки відсутнє порушення синтезу інтерферону гамма, ці ефекти можуть бути пов'язані з селективним впливом на цитокіни;
- інгібування пре- та/або посттранскрипції ДНК і РНК.
Препарат активно пригнічує безстатеві еритроцитарні форми, а також гамети Plasmodium vivax і Plasmodium malariae, які зникають з крові майже одночасно з безстатевими формами. Плаквеніл не діє на гамети Plasmodium falciparum. Не ефективний щодо резистентних до хлорохіну штамів Plasmodium falciparum, а також не активний щодо позаеритроцитарних форм Plasmodium vivax, Plasmodium malariae і Plasmodium ovale і тому не може запобігти зараженню цими мікроорганізмами при призначенні в профілактичних цілях, а також не здатний запобігти рецидиву захворювання, викликаного цими збудниками.
Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому всередину гідроксихлорохін швидко і майже повністю всмоктується з ШКТ. У здорових добровольців після одноразової дози 400 мг Cmax гідроксихлорохіну в плазмі крові досягалася через 1.83 год і коливалася від 53 до 208 нг/мл.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми - 45%.
Незмінений препарат і його метаболіти добре розподіляються в організмі. Vd становить 5-10 л/кг. Гідроксихлорохін накопичується в тканинах з високим рівнем обміну - в печінці, нирках, легенях, селезінці (в цих органах концентрація перевищує плазмову в 200-700 разів), в ЦНС, еритроцитах, лейкоцитах, а також в сітківці ока і тканинах, багатих меланіном.
Гідроксихлорохін проникає через плацентарний бар'єр, в незначних кількостях виявляється в грудному молоці.
Метаболізм
У печінці гідроксихлорохін частково перетворюється в активні етильовані метаболіти.
Виведення
Середнє значення T1/2 з плазми варіює в залежності від часу, що минув після прийому препарату наступним чином: 5.9 год (від досягнення Cmax до 10 год), 26.1 год (від 10 до 48 год) і 299 год (від 48 до 504 год).
Гідроксихлорохін і його метаболіти виводяться в основному з сечею і в меншій мірі з жовчю. Виведення препарату повільне, термінальний T1/2 становить близько 50 днів (з цільної крові) і 32 дні (з плазми). За 24 год з сечею виводиться 3% від введеної дози препарату.
Після прийому всередину гідроксихлорохін швидко і майже повністю всмоктується з ШКТ. У здорових добровольців після одноразової дози 400 мг Cmax гідроксихлорохіну в плазмі крові досягалася через 1.83 год і коливалася від 53 до 208 нг/мл.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми - 45%.
Незмінений препарат і його метаболіти добре розподіляються в організмі. Vd становить 5-10 л/кг. Гідроксихлорохін накопичується в тканинах з високим рівнем обміну - в печінці, нирках, легенях, селезінці (в цих органах концентрація перевищує плазмову в 200-700 разів), в ЦНС, еритроцитах, лейкоцитах, а також в сітківці ока і тканинах, багатих меланіном.
Гідроксихлорохін проникає через плацентарний бар'єр, в незначних кількостях виявляється в грудному молоці.
Метаболізм
У печінці гідроксихлорохін частково перетворюється в активні етильовані метаболіти.
Виведення
Середнє значення T1/2 з плазми варіює в залежності від часу, що минув після прийому препарату наступним чином: 5.9 год (від досягнення Cmax до 10 год), 26.1 год (від 10 до 48 год) і 299 год (від 48 до 504 год).
Гідроксихлорохін і його метаболіти виводяться в основному з сечею і в меншій мірі з жовчю. Виведення препарату повільне, термінальний T1/2 становить близько 50 днів (з цільної крові) і 32 дні (з плазми). За 24 год з сечею виводиться 3% від введеної дози препарату.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Плаквеніл призначений тільки для перорального застосування. Препарат приймають під час їжі або зі склянкою молока.
Усі дози препарату наведені з розрахунку на гідроксихлорохін сульфат і не еквівалентні дозам основи.
Лікування ревматоїдного артриту
Гідроксихлорохін має кумулятивну активність. Для прояву його терапевтичної дії необхідно кілька тижнів прийому препарату, в той час як побічні ефекти можуть проявлятися відносно рано. Необхідний терапевтичний ефект розвивається після кількох місяців прийому препарату. У разі відсутності об'єктивного поліпшення в стані хворого протягом 6 місяців прийому гідроксихлорохіну, застосування препарату слід припинити.
Дорослим (включаючи осіб похилого віку) препарат призначають в мінімальній ефективній дозі. Доза не повинна перевищувати 6.5 мг/кг маси тіла на добу (розраховується по ідеальній, а не по реальній масі тіла) і може становити або 200 мг, або 400 мг/добу.
У пацієнтів, здатних приймати 400 мг щодня, початкова доза - по 400 мг щодня в кілька прийомів. При досягненні очевидного поліпшення стану доза може бути знижена до 200 мг. При зменшенні ефективності підтримуюча доза може бути збільшена до 400 мг.
Дітям препарат призначають в мінімальній ефективній дозі. Доза не повинна перевищувати 6.5 мг/кг маси тіла (виходячи з ідеальної маси тіла), тому для дітей з масою тіла менше 31 кг не призначені таблетки 200 мг.
Застосування Плаквенілу в комбінації з ГКС, саліцилатами, НПЗП, метотрексатом та іншими терапевтичними засобами другого ряду є безпечним. Після кількох тижнів застосування Плаквенілу дози ГКС і саліцилатів можуть бути зменшені або може бути припинений прийом цих препаратів. Дози ГКС слід знижувати поступово кожні 4-5 днів: доза кортизону - не більше ніж на 5-15 мг, доза гідрокортизону - не більше ніж на 5-10 мг, доза преднізолону і преднізону - не більше ніж на 1-2.5 мг, доза метилпреднізолону і триамцинолону - не більше ніж на 1-2 мг і дексаметазону - не більше ніж на 0.25-0.5 мг.
Лікування системної червоної вовчанки
Дорослим призначають в початковій середній дозі 400 мг 1-2 рази/добу протягом кількох тижнів або місяців в залежності від реакції пацієнта. Для тривалої підтримуючої терапії, достатньо застосування препарату в меншій дозі від 200 до 400 мг.
Лікування малярії
З метою профілактики гострих нападів малярії, викликаних Plasmodium malariae, і чутливими штамами Plasmodium falciparum дорослим препарат призначають в дозі 400 мг щотижня в один і той же день тижня. Для дітей щотижнева доза становить 6.5 мг/кг (для розрахунку береться ідеальна маса тіла), однак незалежно від маси тіла доза для дітей не повинна перевищувати дозу для дорослих.
Якщо умови дозволяють, то профілактичну терапію слід починати за 2 тижні до в'їзду в ендемічну зону. Якщо це неможливо, то можна призначити початкову подвійну (навантажувальну) дозу: дорослим - 800 мг, дітям - 12.9 мг/кг ідеальної маси тіла (але не більше 800 мг), розділену на два прийоми з 6-годинним інтервалом. Профілактичне лікування слід продовжувати протягом 8 тижнів після виїзду з ендемічної зони.
Для лікування гострих нападів малярії дорослим препарат призначають в дозі 800 мг, потім через 6-8 год - 400 мг, потім в 2 наступні дні - по 400 мг (в загальній складності 2 г гідроксихлорохіну сульфату).
Альтернативний спосіб лікування: була доведена також ефективність одноразового прийому в дозі 800 мг.
Доза для дорослих так само, як і для дітей, може бути розрахована з урахуванням ідеальної маси тіла.
Дітям препарат призначають в загальній дозі 32 мг/кг (але не більше 2 г) протягом 3 днів за наступною схемою:
перша доза – 12.9 мг/кг (не більше одноразової дози 800 мг);
друга доза – 6.5 мг/кг (не більше 400 мг) через 6 год після першої дози;
третя доза – 6.5 мг/кг (не більше 400 мг) через 18 год після другої дози;
четверта доза – 6.5 мг/кг (не більше 400 мг) через 24 год після третьої дози.
Для радикального лікування малярії, викликаної Plasmodium malariae і Plasmodium vivax, необхідний одночасний прийом похідних 8-амінохінолону.
Усі дози препарату наведені з розрахунку на гідроксихлорохін сульфат і не еквівалентні дозам основи.
Лікування ревматоїдного артриту
Гідроксихлорохін має кумулятивну активність. Для прояву його терапевтичної дії необхідно кілька тижнів прийому препарату, в той час як побічні ефекти можуть проявлятися відносно рано. Необхідний терапевтичний ефект розвивається після кількох місяців прийому препарату. У разі відсутності об'єктивного поліпшення в стані хворого протягом 6 місяців прийому гідроксихлорохіну, застосування препарату слід припинити.
Дорослим (включаючи осіб похилого віку) препарат призначають в мінімальній ефективній дозі. Доза не повинна перевищувати 6.5 мг/кг маси тіла на добу (розраховується по ідеальній, а не по реальній масі тіла) і може становити або 200 мг, або 400 мг/добу.
У пацієнтів, здатних приймати 400 мг щодня, початкова доза - по 400 мг щодня в кілька прийомів. При досягненні очевидного поліпшення стану доза може бути знижена до 200 мг. При зменшенні ефективності підтримуюча доза може бути збільшена до 400 мг.
Дітям препарат призначають в мінімальній ефективній дозі. Доза не повинна перевищувати 6.5 мг/кг маси тіла (виходячи з ідеальної маси тіла), тому для дітей з масою тіла менше 31 кг не призначені таблетки 200 мг.
Застосування Плаквенілу в комбінації з ГКС, саліцилатами, НПЗП, метотрексатом та іншими терапевтичними засобами другого ряду є безпечним. Після кількох тижнів застосування Плаквенілу дози ГКС і саліцилатів можуть бути зменшені або може бути припинений прийом цих препаратів. Дози ГКС слід знижувати поступово кожні 4-5 днів: доза кортизону - не більше ніж на 5-15 мг, доза гідрокортизону - не більше ніж на 5-10 мг, доза преднізолону і преднізону - не більше ніж на 1-2.5 мг, доза метилпреднізолону і триамцинолону - не більше ніж на 1-2 мг і дексаметазону - не більше ніж на 0.25-0.5 мг.
Лікування системної червоної вовчанки
Дорослим призначають в початковій середній дозі 400 мг 1-2 рази/добу протягом кількох тижнів або місяців в залежності від реакції пацієнта. Для тривалої підтримуючої терапії, достатньо застосування препарату в меншій дозі від 200 до 400 мг.
Лікування малярії
З метою профілактики гострих нападів малярії, викликаних Plasmodium malariae, і чутливими штамами Plasmodium falciparum дорослим препарат призначають в дозі 400 мг щотижня в один і той же день тижня. Для дітей щотижнева доза становить 6.5 мг/кг (для розрахунку береться ідеальна маса тіла), однак незалежно від маси тіла доза для дітей не повинна перевищувати дозу для дорослих.
Якщо умови дозволяють, то профілактичну терапію слід починати за 2 тижні до в'їзду в ендемічну зону. Якщо це неможливо, то можна призначити початкову подвійну (навантажувальну) дозу: дорослим - 800 мг, дітям - 12.9 мг/кг ідеальної маси тіла (але не більше 800 мг), розділену на два прийоми з 6-годинним інтервалом. Профілактичне лікування слід продовжувати протягом 8 тижнів після виїзду з ендемічної зони.
Для лікування гострих нападів малярії дорослим препарат призначають в дозі 800 мг, потім через 6-8 год - 400 мг, потім в 2 наступні дні - по 400 мг (в загальній складності 2 г гідроксихлорохіну сульфату).
Альтернативний спосіб лікування: була доведена також ефективність одноразового прийому в дозі 800 мг.
Доза для дорослих так само, як і для дітей, може бути розрахована з урахуванням ідеальної маси тіла.
Дітям препарат призначають в загальній дозі 32 мг/кг (але не більше 2 г) протягом 3 днів за наступною схемою:
перша доза – 12.9 мг/кг (не більше одноразової дози 800 мг);
друга доза – 6.5 мг/кг (не більше 400 мг) через 6 год після першої дози;
третя доза – 6.5 мг/кг (не більше 400 мг) через 18 год після другої дози;
четверта доза – 6.5 мг/кг (не більше 400 мг) через 24 год після третьої дози.
Для радикального лікування малярії, викликаної Plasmodium malariae і Plasmodium vivax, необхідний одночасний прийом похідних 8-амінохінолону.
Для дітей:
Показання
- ревматоїдний артрит;
- ювенільний ревматоїдний артрит;
- червона вовчанка (системна і дискоїдна);
- малярія (за винятком викликаної хлорохінрезистентними штамами Plasmodium falciparum):
- для радикального лікування малярії, викликаної чутливими штамами Plasmodium falciparum.
Протипоказання
- ретинопатія;
- дитячий вік - при необхідності тривалої терапії (у дітей є підвищений ризик розвитку токсичних ефектів);
- дитячий вік до 6 років (таблетки по 200 мг не призначені для дітей з ідеальною масою тіла менше 31 кг);
- вагітність;
- спадкова непереносимість лактози, недостатність лактази, галактоземія або синдром мальабсорбції глюкози/галактози (через присутність у складі препарату лактози);
- підвищена чутливість до похідних 4-амінохіноліну.
З обережністю слід застосовувати препарат при зорових розладах (зниження гостроти зору, порушення кольорового зору, звуження полів зору), одночасному прийомі препаратів, здатних викликати несприятливі офтальмологічні реакції (небезпека прогресування ретинопатії і зорових розладів); при гематологічних захворюваннях (в т.ч. в анамнезі); при важких неврологічних захворюваннях, психозах (в т.ч. в анамнезі); при пізній шкірній порфірії (ризик загострення), псоріазі (ризик посилення шкірних проявів захворювання), одночасному прийомі препаратів, здатних викликати шкірні реакції; при нирковій недостатності і/або печінковій недостатності, гепатиті, одночасному прийомі препаратів, здатних несприятливо впливати на функцію печінки і/або нирок (при важких порушеннях функції нирок або печінки дозу слід підбирати під контролем концентрації гідроксихлорохіну в плазмі); при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; при важких шлунково-кишкових захворюваннях; при гіперчутливості до хініну (можливість перехресних алергічних реакцій).
Особливі вказівки
Токсичний вплив на сітківку є в значній мірі дозозалежним. Частота виникнення ретинопатії при застосуванні препарату в дозах до 6.5 мг/кг ідеальної маси тіла є невеликою. Перевищення рекомендованої добової дози різко збільшує ризик розвитку ретинопатії і прискорює її появу.
Перед початком тривалого курсу лікування препаратом слід провести ретельне обстеження обох очей. Обстеження повинно включати визначення гостроти зору, огляд очного дна, оцінку кольорового зору і полів зору. Під час терапії таке обстеження повинно проводитися не рідше 1 разу в 6 місяців.
Більш часте обстеження слід проводити в наступних випадках:
При виникненні будь-яких зорових розладів (зниження гостроти зору, зміна кольорового зору) препарат слід негайно відмінити і забезпечити ретельне спостереження за станом зору пацієнта, оскільки зміни сітківки (і зорові розлади) можуть прогресувати навіть після відміни препарату.
З обережністю рекомендується застосовувати препарат у пацієнтів із захворюваннями печінки і нирок. При важких порушеннях функції нирок або печінки доза повинна підбиратися під контролем плазмових концентрацій гідроксихлорохіну.
Оскільки препарат впливає на функції печінки і нирок, може знадобитися зниження дози.
При тривалій терапії слід періодично проводити повний аналіз крові, при появі гематологічних порушень гідроксихлорохін слід відмінити.
Діти особливо чутливі до токсичних ефектів 4-амінохінолінів, тому пацієнти повинні особливо ретельно стежити за тим, щоб прибирати гідроксихлорохін з місць, доступних для дітей.
Усі хворі, які тривало отримують препарат, повинні періодично обстежуватися у невролога щодо функцій скелетних м'язів і вираженості сухожильного рефлексу. Якщо спостерігається м'язова слабкість, препарат слід відмінити.
Плаквеніл не ефективний щодо хлорохін-резистентних штамів Plasmodium falciparum, а також неактивний щодо позаеритроцитарних форм Plasmodium vivax, Plasmodium ovale і Plasmodium malariae і тому не може запобігти інфікуванню цими мікроорганізмами при його призначенні з метою профілактики гострих нападів малярії, а також не може запобігти рецидиву захворювання, викликаного цими збудниками.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Пацієнти повинні дотримуватися обережності при водінні транспорту або виконанні робіт, що вимагають підвищеної уваги, оскільки гідроксихлорохін може порушувати акомодацію і порушувати чіткість зорового сприйняття. Якщо цей стан не проходить сам по собі, то дозу препарату можна тимчасово зменшити.
Перед початком тривалого курсу лікування препаратом слід провести ретельне обстеження обох очей. Обстеження повинно включати визначення гостроти зору, огляд очного дна, оцінку кольорового зору і полів зору. Під час терапії таке обстеження повинно проводитися не рідше 1 разу в 6 місяців.
Більш часте обстеження слід проводити в наступних випадках:
- добова доза, що перевищує 6.5 мг/кг ідеальної маси тіла (при розрахунку дози з урахуванням абсолютної маси тіла можлива передозування у огрядних пацієнтів);
- ниркова недостатність;
- сумарна доза більше 200 г;
- пацієнти похилого віку;
- знижена гострота зору.
При виникненні будь-яких зорових розладів (зниження гостроти зору, зміна кольорового зору) препарат слід негайно відмінити і забезпечити ретельне спостереження за станом зору пацієнта, оскільки зміни сітківки (і зорові розлади) можуть прогресувати навіть після відміни препарату.
З обережністю рекомендується застосовувати препарат у пацієнтів із захворюваннями печінки і нирок. При важких порушеннях функції нирок або печінки доза повинна підбиратися під контролем плазмових концентрацій гідроксихлорохіну.
Оскільки препарат впливає на функції печінки і нирок, може знадобитися зниження дози.
При тривалій терапії слід періодично проводити повний аналіз крові, при появі гематологічних порушень гідроксихлорохін слід відмінити.
Діти особливо чутливі до токсичних ефектів 4-амінохінолінів, тому пацієнти повинні особливо ретельно стежити за тим, щоб прибирати гідроксихлорохін з місць, доступних для дітей.
Усі хворі, які тривало отримують препарат, повинні періодично обстежуватися у невролога щодо функцій скелетних м'язів і вираженості сухожильного рефлексу. Якщо спостерігається м'язова слабкість, препарат слід відмінити.
Плаквеніл не ефективний щодо хлорохін-резистентних штамів Plasmodium falciparum, а також неактивний щодо позаеритроцитарних форм Plasmodium vivax, Plasmodium ovale і Plasmodium malariae і тому не може запобігти інфікуванню цими мікроорганізмами при його призначенні з метою профілактики гострих нападів малярії, а також не може запобігти рецидиву захворювання, викликаного цими збудниками.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Пацієнти повинні дотримуватися обережності при водінні транспорту або виконанні робіт, що вимагають підвищеної уваги, оскільки гідроксихлорохін може порушувати акомодацію і порушувати чіткість зорового сприйняття. Якщо цей стан не проходить сам по собі, то дозу препарату можна тимчасово зменшити.
Побічні ефекти
З боку органу зору: рідко - ретинопатія зі змінами в пігментації і дефектами полів зору. У ранній формі ретинопатія оборотна при припиненні курсу лікування гідроксихлорохіном. Якщо ретинопатія зберігається, то може виникнути ризик необоротного ураження сітківки навіть після відміни лікування. Зміни сітківки спочатку можуть бути безсимптомними, або проявлятися скотомою парацентрального або перицентрального типів, перехідною скотомою, порушенням кольорового зору.
Можливі зміни рогівки, включаючи набряк і помутніння. Вони можуть бути безсимптомними або викликати такі порушення, як поява ореолів, нечіткості зору або фотофобії. Ці зміни можуть бути оборотними при припиненні лікування.
Можливе зниження зору через порушення акомодації, яке залежить від дози і є оборотним.
Дерматологічні реакції: можливі шкірні висипання, свербіж, зміни пігментації шкіри і слизових оболонок, знебарвлення волосся і алопеція. Ці реакції зазвичай швидко проходять при припиненні лікування.
Повідомлялося про розвиток буллезної висипки, включаючи дуже рідкісні випадки багатоформної еритеми і синдрому Стівенса-Джонсона, фоточутливості і окремих випадків ексфоліативного дерматиту.
Дуже рідкісні випадки гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (ОГЕП) необхідно відрізняти від псоріазу, хоча гідроксихлорохін і може провокувати загострення псоріазу. ОГЕП може супроводжуватися підвищенням температури і гіперлейкоцитозом. Після відміни препарату результат зазвичай сприятливий.
З боку травної системи: нудота, діарея, анорексія, болі в області живота; рідко - блювота. Ці реакції зазвичай проходять відразу ж після зниження дози або припинення лікування. При тривалому застосуванні і у високих дозах можлива гепатотоксичність. В окремих випадках - порушення функції печінки; в одиничних випадках - раптово розвинулася печінкова недостатність.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: іноді - запаморочення, шум у вухах, втрата слуху, головний біль, дратівливість, емоційна нестійкість, психози, судоми, м'язова слабкість, атаксія; в окремих випадках - міопатія скелетних м'язів або нейроміопатія, що ведуть до прогресуючої слабкості і атрофії проксимальних груп м'язів. Міопатія може бути оборотною після відміни препарату, але для повного відновлення може знадобитися кілька місяців. Можливі слабкі сенсорні зміни, пригнічення сухожильного рефлексу і зниження нервової провідності.
З боку серцево-судинної системи: рідко - кардіоміопатія. У разі виявлення порушень провідності (блокада ніжок пучка Гіса/AV-блокада) або гіпертрофії міокарда обох шлуночків слід мати на увазі можливість хронічної кардіотоксичності (в цих ситуаціях потрібна відміна препарату). Після відміни препарату можливий зворотний розвиток цих змін.
З боку системи кровотворення: рідко - пригнічення кістковомозкового кровотворення; в окремих випадках - анемія, апластична анемія, агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку обміну речовин: гідроксихлорохін може провокувати або викликати загострення порфірії.
Алергічні реакції: кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм.
Можливі зміни рогівки, включаючи набряк і помутніння. Вони можуть бути безсимптомними або викликати такі порушення, як поява ореолів, нечіткості зору або фотофобії. Ці зміни можуть бути оборотними при припиненні лікування.
Можливе зниження зору через порушення акомодації, яке залежить від дози і є оборотним.
Дерматологічні реакції: можливі шкірні висипання, свербіж, зміни пігментації шкіри і слизових оболонок, знебарвлення волосся і алопеція. Ці реакції зазвичай швидко проходять при припиненні лікування.
Повідомлялося про розвиток буллезної висипки, включаючи дуже рідкісні випадки багатоформної еритеми і синдрому Стівенса-Джонсона, фоточутливості і окремих випадків ексфоліативного дерматиту.
Дуже рідкісні випадки гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (ОГЕП) необхідно відрізняти від псоріазу, хоча гідроксихлорохін і може провокувати загострення псоріазу. ОГЕП може супроводжуватися підвищенням температури і гіперлейкоцитозом. Після відміни препарату результат зазвичай сприятливий.
З боку травної системи: нудота, діарея, анорексія, болі в області живота; рідко - блювота. Ці реакції зазвичай проходять відразу ж після зниження дози або припинення лікування. При тривалому застосуванні і у високих дозах можлива гепатотоксичність. В окремих випадках - порушення функції печінки; в одиничних випадках - раптово розвинулася печінкова недостатність.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: іноді - запаморочення, шум у вухах, втрата слуху, головний біль, дратівливість, емоційна нестійкість, психози, судоми, м'язова слабкість, атаксія; в окремих випадках - міопатія скелетних м'язів або нейроміопатія, що ведуть до прогресуючої слабкості і атрофії проксимальних груп м'язів. Міопатія може бути оборотною після відміни препарату, але для повного відновлення може знадобитися кілька місяців. Можливі слабкі сенсорні зміни, пригнічення сухожильного рефлексу і зниження нервової провідності.
З боку серцево-судинної системи: рідко - кардіоміопатія. У разі виявлення порушень провідності (блокада ніжок пучка Гіса/AV-блокада) або гіпертрофії міокарда обох шлуночків слід мати на увазі можливість хронічної кардіотоксичності (в цих ситуаціях потрібна відміна препарату). Після відміни препарату можливий зворотний розвиток цих змін.
З боку системи кровотворення: рідко - пригнічення кістковомозкового кровотворення; в окремих випадках - анемія, апластична анемія, агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку обміну речовин: гідроксихлорохін може провокувати або викликати загострення порфірії.
Алергічні реакції: кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм.
Передозування
Передозування 4-амінохінолінів особливо небезпечне у дітей, навіть 1–2 г препарату можуть призвести до смертельного результату.
Симптоми: головний біль, порушення зору, колапс, судоми, гіпокаліємія, порушення ритму і провідності, за якими слідує зупинка серця і дихання.
Лікування: оскільки ці ефекти можуть розвинутися дуже швидко після прийняття великої дози препарату, в цих випадках слід негайно починати проведення відповідних заходів. Повинна бути негайно проведена індукція блювоти або промивання шлунка через зонд. Для уповільнення абсорбції — призначення активованого вугілля в дозі, як мінімум в 5 разів перевищуючій прийняту дозу препарату. Доцільно парентеральне введення діазепаму (описано зменшення кардіотоксичності хлорохіну на його фоні).
При необхідності слід проводити штучну вентиляцію легень і протишокову терапію.
Після купірування симптомів передозування потрібно продовження постійного медичного спостереження протягом не менше 6 год.
Симптоми: головний біль, порушення зору, колапс, судоми, гіпокаліємія, порушення ритму і провідності, за якими слідує зупинка серця і дихання.
Лікування: оскільки ці ефекти можуть розвинутися дуже швидко після прийняття великої дози препарату, в цих випадках слід негайно починати проведення відповідних заходів. Повинна бути негайно проведена індукція блювоти або промивання шлунка через зонд. Для уповільнення абсорбції — призначення активованого вугілля в дозі, як мінімум в 5 разів перевищуючій прийняту дозу препарату. Доцільно парентеральне введення діазепаму (описано зменшення кардіотоксичності хлорохіну на його фоні).
При необхідності слід проводити штучну вентиляцію легень і протишокову терапію.
Після купірування симптомів передозування потрібно продовження постійного медичного спостереження протягом не менше 6 год.
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні гідроксихлорохіну і дигоксину можливе підвищення концентрації дигоксину в сироватці (при даній комбінації слід необхідно знижувати дозу дигоксину під контролем плазмових концентрацій дигоксину).
Оскільки гідроксихлорохін може посилювати ефекти гіпоглікемічних препаратів, на початку прийому гідроксихлорохіну може знадобитися зменшення дози інсуліну або гіпоглікемічних препаратів.
При одночасному застосуванні антацидів інтервал між прийомами повинен становити не менше 4 год, оскільки можливе зниження абсорбції гідроксихлорохіну.
При застосуванні гідроксихлорохіну також не можна виключити переліченої нижче лікарської взаємодії, яка була описана для хлорохіну, але не спостерігалася при прийомі гідроксихлорохіну.
При одночасному застосуванні з антибіотиками групи аміноглікозидів відбувається потенціювання пригнічуючої дії на нервово-м'язову передачу.
Циметидин пригнічує метаболізм протималярійних препаратів, що може призвести до підвищення їх концентрацій в плазмі крові, що збільшує ризик розвитку побічних ефектів, особливо токсичних.
Хлорохін проявляє антагонізм дії щодо неостигміну і піридостигміну.
На фоні застосування хлорохіну спостерігається зменшення утворення антитіл у відповідь на первинну імунізацію внутрішньошкірною людською диплоїдно-клітинною вакциною проти сказу.
Оскільки гідроксихлорохін може посилювати ефекти гіпоглікемічних препаратів, на початку прийому гідроксихлорохіну може знадобитися зменшення дози інсуліну або гіпоглікемічних препаратів.
При одночасному застосуванні антацидів інтервал між прийомами повинен становити не менше 4 год, оскільки можливе зниження абсорбції гідроксихлорохіну.
При застосуванні гідроксихлорохіну також не можна виключити переліченої нижче лікарської взаємодії, яка була описана для хлорохіну, але не спостерігалася при прийомі гідроксихлорохіну.
При одночасному застосуванні з антибіотиками групи аміноглікозидів відбувається потенціювання пригнічуючої дії на нервово-м'язову передачу.
Циметидин пригнічує метаболізм протималярійних препаратів, що може призвести до підвищення їх концентрацій в плазмі крові, що збільшує ризик розвитку побічних ефектів, особливо токсичних.
Хлорохін проявляє антагонізм дії щодо неостигміну і піридостигміну.
На фоні застосування хлорохіну спостерігається зменшення утворення антитіл у відповідь на первинну імунізацію внутрішньошкірною людською диплоїдно-клітинною вакциною проти сказу.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 200 мг.
По 15 таблеток у блістері з ПВХ і фольги алюмінієвої.
По 4 блістери разом з інструкцією по застосуванню в картонну пачку.
По 15 таблеток у блістері з ПВХ і фольги алюмінієвої.
По 4 блістери разом з інструкцією по застосуванню в картонну пачку.
