Проктозан
Proctosan
Аналоги (дженерики, синоніми)
Трибенозид, Троксевазин, Гутталакс, Кетансерин, Веносан, Ессавен, Есфлазид, Мазь бутадіонова, Новокаїн, Нуперкаінал, Тиквеол, Натур-кер, Натурилакс, Депурафлукс, Тиквеол, Каліфіг, Збір протигемороїдальний
Діюча речовина
Висмута субгаллат (Bismuthi subgallas), Буфексамак (Bufexamac), Диоксид титана (Titanium dioxide), Лидокаин (Lidocainum)
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Sup. Proctosani № 10
D.S. по 1 супозиторію 2 рази на добу до зникнення гострих клінічних симптомів.
D.S. по 1 супозиторію 2 рази на добу до зникнення гострих клінічних симптомів.
Фармакологічні властивості
Комбінований лікарський препарат, що застосовується для лікування геморою та тріщин анального отвору. До складу препарату входять буфексамак, вісмуту субгалат, діоксид титану та лідокаїну гідрохлорид, які взаємно потенціюють дію один одного. Препарат Проктозан чинить протизапальну, анальгетичну та протисвербіжну дію, сприяє прискоренню регенерації слизової оболонки, зменшує схильність до кровотеч. Завдяки комбінації лікарських речовин, які підсилюють фармакологічну дію один одного, відзначається швидкий розвиток терапевтичного ефекту препарату Проктозан. Механізм дії препарату та його фармакологічні ефекти засновані на властивостях активних речовин, що входять до складу препарату.
Буфексамак – лікарська речовина групи нестероїдних протизапальних препаратів. Буфексамак – синтетичне похідне акрилуксусної кислоти, що має виражену протизапальну та анальгетичну активність при місцевому застосуванні. Механізм дії буфексамака, як і інших нестероїдних протизапальних препаратів, заснований на його здатності порушувати метаболізм арахідонової кислоти шляхом інгібування ферменту циклооксигенази. Внаслідок порушення метаболізму арахідонової кислоти відзначається зменшення синтезу простагландинів і знижується інтенсивність запального процесу. Анальгетична дія препарату заснована на зниженні інтенсивності запального процесу та зменшенні синтезу медіаторів болю.
Вісмуту субгалат – препарат, що має в'яжучу та деяку дезінфікуючу дію. Механізм дії вісмуту субгалата заснований на його здатності викликати коагуляцію білків на пошкоджених поверхнях шкіри, внаслідок чого утворюється захисна плівка, яка розташовується тільки над ерозивними поверхнями та іншими пошкодженнями шкірних покривів. Вісмуту субгалат сприяє зменшенню кровоточивості у пацієнтів, які страждають на геморой та тріщини анального отвору.
Діоксид титану – мінеральна речовина, що має підсушуючу та в'яжучу дію. Діоксид титану сприяє прискоренню регенерації тканин та загоєнню тріщин, підсилює терапевтичні ефекти буфексамака та вісмуту субгалата.
Лідокаїну гідрохлорид – лікарський засіб, похідне ацетаніліду, що має виражену місцевоанестезуючу активність. Лідокаїну гідрохлорид сприяє швидкому настанню знеболювального ефекту при застосуванні препарату Проктозан, усуває свербіж та печіння в області анального отвору. Механізм дії препарату пов'язаний з блокадою натрієвих каналів мембран нейронів та стабілізацією клітинних мембран. Лідокаїну гідрохлорид пригнічує генерацію та проведення імпульсів по нервових структурах, при цьому препарат пригнічує як больові імпульси, так і імпульси інших модальностей. При місцевому застосуванні лідокаїну гідрохлорид практично не впливає на міокард.
При застосуванні препарату у формі крему та супозиторіїв не відзначалося розвитку системної дії препарату.
Буфексамак – лікарська речовина групи нестероїдних протизапальних препаратів. Буфексамак – синтетичне похідне акрилуксусної кислоти, що має виражену протизапальну та анальгетичну активність при місцевому застосуванні. Механізм дії буфексамака, як і інших нестероїдних протизапальних препаратів, заснований на його здатності порушувати метаболізм арахідонової кислоти шляхом інгібування ферменту циклооксигенази. Внаслідок порушення метаболізму арахідонової кислоти відзначається зменшення синтезу простагландинів і знижується інтенсивність запального процесу. Анальгетична дія препарату заснована на зниженні інтенсивності запального процесу та зменшенні синтезу медіаторів болю.
Вісмуту субгалат – препарат, що має в'яжучу та деяку дезінфікуючу дію. Механізм дії вісмуту субгалата заснований на його здатності викликати коагуляцію білків на пошкоджених поверхнях шкіри, внаслідок чого утворюється захисна плівка, яка розташовується тільки над ерозивними поверхнями та іншими пошкодженнями шкірних покривів. Вісмуту субгалат сприяє зменшенню кровоточивості у пацієнтів, які страждають на геморой та тріщини анального отвору.
Діоксид титану – мінеральна речовина, що має підсушуючу та в'яжучу дію. Діоксид титану сприяє прискоренню регенерації тканин та загоєнню тріщин, підсилює терапевтичні ефекти буфексамака та вісмуту субгалата.
Лідокаїну гідрохлорид – лікарський засіб, похідне ацетаніліду, що має виражену місцевоанестезуючу активність. Лідокаїну гідрохлорид сприяє швидкому настанню знеболювального ефекту при застосуванні препарату Проктозан, усуває свербіж та печіння в області анального отвору. Механізм дії препарату пов'язаний з блокадою натрієвих каналів мембран нейронів та стабілізацією клітинних мембран. Лідокаїну гідрохлорид пригнічує генерацію та проведення імпульсів по нервових структурах, при цьому препарат пригнічує як больові імпульси, так і імпульси інших модальностей. При місцевому застосуванні лідокаїну гідрохлорид практично не впливає на міокард.
При застосуванні препарату у формі крему та супозиторіїв не відзначалося розвитку системної дії препарату.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Перед застосуванням препарату слід ретельно вимити руки.
Препарат у формі ректальних супозиторіїв вводять у пряму кишку, дорослим зазвичай призначають по 1 супозиторію 2 рази на добу до зникнення гострих клінічних симптомів. Після покращення клінічної картини переходять на введення 1 супозиторію 1 раз на добу. Тривалість курсу лікування визначає лікар. Не рекомендується застосовувати препарат більше 7 днів поспіль.
У разі необхідності більш тривалого лікування рекомендується призначати препарати, що не містять місцевих анестетиків. Для отримання максимального терапевтичного ефекту рекомендується застосовувати препарат після дефекації.
Препарат у формі мазі може застосовуватися для нанесення на шкіру анального отвору та для введення у пряму кишку за допомогою спеціального аплікатора.
Перед нанесенням мазі на шкіру анального отвору необхідно ретельно промити пошкоджену ділянку шкіри теплою водою без використання мила. Дорослим зазвичай призначають наносити невелику кількість мазі 2 рази на добу на пошкоджену ділянку анального отвору, при нанесенні мазь слід акуратно втирати в шкіру до повного вбирання.
Введення мазі у пряму кишку за допомогою аплікатора дорослим зазвичай призначають 2 рази на добу до зникнення гострих симптомів захворювання. Після покращення клінічної картини призначають введення мазі 1 раз на добу. Тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально.
Не рекомендується застосовувати препарат у формі мазі протягом більше 7 днів поспіль. У разі необхідності проведення більш тривалої терапії рекомендується застосовувати лікарські препарати, що не містять місцевих анестетиків. Для отримання максимального терапевтичного ефекту рекомендується застосовувати препарат після дефекації.
Препарат у формі ректальних супозиторіїв вводять у пряму кишку, дорослим зазвичай призначають по 1 супозиторію 2 рази на добу до зникнення гострих клінічних симптомів. Після покращення клінічної картини переходять на введення 1 супозиторію 1 раз на добу. Тривалість курсу лікування визначає лікар. Не рекомендується застосовувати препарат більше 7 днів поспіль.
У разі необхідності більш тривалого лікування рекомендується призначати препарати, що не містять місцевих анестетиків. Для отримання максимального терапевтичного ефекту рекомендується застосовувати препарат після дефекації.
Препарат у формі мазі може застосовуватися для нанесення на шкіру анального отвору та для введення у пряму кишку за допомогою спеціального аплікатора.
Перед нанесенням мазі на шкіру анального отвору необхідно ретельно промити пошкоджену ділянку шкіри теплою водою без використання мила. Дорослим зазвичай призначають наносити невелику кількість мазі 2 рази на добу на пошкоджену ділянку анального отвору, при нанесенні мазь слід акуратно втирати в шкіру до повного вбирання.
Введення мазі у пряму кишку за допомогою аплікатора дорослим зазвичай призначають 2 рази на добу до зникнення гострих симптомів захворювання. Після покращення клінічної картини призначають введення мазі 1 раз на добу. Тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально.
Не рекомендується застосовувати препарат у формі мазі протягом більше 7 днів поспіль. У разі необхідності проведення більш тривалої терапії рекомендується застосовувати лікарські препарати, що не містять місцевих анестетиків. Для отримання максимального терапевтичного ефекту рекомендується застосовувати препарат після дефекації.
Показання
Препарат застосовують у терапії пацієнтів з різними захворюваннями прямої кишки та анального отвору, в тому числі:
- перша та друга стадія геморою;
- порушення цілісності та захворювання шкірних покривів анального отвору, в тому числі тріщини та запальні процеси в області анального отвору, гострі та хронічні екземи анального отвору;
- запальні процеси в області прямої кишки (проктит).
- перша та друга стадія геморою;
- порушення цілісності та захворювання шкірних покривів анального отвору, в тому числі тріщини та запальні процеси в області анального отвору, гострі та хронічні екземи анального отвору;
- запальні процеси в області прямої кишки (проктит).
Протипоказання
- Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.
- Специфічні шкірні захворювання в області нанесення препарату, в тому числі сифіліс та туберкульоз.
- Препарат не застосовують для лікування пацієнтів з контактними алергічними реакціями та атопічним дерматитом в анамнезі.
- У зв'язку з відсутністю даних про безпеку та ефективність застосування препарату у дітей віком до 18 років не рекомендується застосовувати препарат у педіатрії.
- Специфічні шкірні захворювання в області нанесення препарату, в тому числі сифіліс та туберкульоз.
- Препарат не застосовують для лікування пацієнтів з контактними алергічними реакціями та атопічним дерматитом в анамнезі.
- У зв'язку з відсутністю даних про безпеку та ефективність застосування препарату у дітей віком до 18 років не рекомендується застосовувати препарат у педіатрії.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
- в одиничних випадках можливий розвиток алергічних реакцій у вигляді шкірного свербежу, висипу та кропив'янки.
- вкрай рідко, переважно у пацієнтів з підвищеною чутливістю до одного з компонентів препарату, відзначалося розвиток набряку, почервоніння та лущення шкіри в місці нанесення препарату.
- при використанні презерватива одночасно з препаратом Проктозан можливе зниження еластичності та міцності презерватива, що може призвести до його розриву.
- вкрай рідко, переважно у пацієнтів з підвищеною чутливістю до одного з компонентів препарату, відзначалося розвиток набряку, почервоніння та лущення шкіри в місці нанесення препарату.
- при використанні презерватива одночасно з препаратом Проктозан можливе зниження еластичності та міцності презерватива, що може призвести до його розриву.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
1 супозиторій ректальний містить:
Буфексамака – 250 мг;
Вісмуту субгалата – 100 мг;
Діоксиду титану – 100 мг;
Лідокаїну гідрохлориду – 10 мг;
Допоміжні речовини.
1 г мазі ректальної містить:
Буфексамака – 50 мг;
Вісмуту субгалата – 50 мг;
Діоксиду титану – 50 мг;
Лідокаїну гідрохлориду – 5 мг;
Допоміжні речовини.
Буфексамака – 250 мг;
Вісмуту субгалата – 100 мг;
Діоксиду титану – 100 мг;
Лідокаїну гідрохлориду – 10 мг;
Допоміжні речовини.
1 г мазі ректальної містить:
Буфексамака – 50 мг;
Вісмуту субгалата – 50 мг;
Діоксиду титану – 50 мг;
Лідокаїну гідрохлориду – 5 мг;
Допоміжні речовини.
