Сулодексид

Ангіопротекторна, антиадгезивна, антикоагулянтна, антитромботична, гіполіпідемічна, фібринолітична.

Антикоагулянтний засіб, гепариноїд. Має антиагрегантну, антитромботичну, ангіопротекторну, гіполіпідемічну та фібринолітичну дію. Активна речовина - екстракт зі слизової оболонки тонкого кишечника тварин, є природною сумішшю швидкодіючої гепариноподібної фракції (80%) та дерматансульфату (20%). Пригнічує активований фактор Х, посилює синтез і секрецію простацикліну (простагландину PgI2), знижує концентрацію фібриногену в плазмі. Підвищує концентрацію активатора тканинного профібринолізину (плазміногену) в крові та знижує концентрацію в крові його інгібітора.

Механізм ангіопротекторної дії пов'язаний з відновленням структурної та функціональної цілісності клітин ендотелію судин, а також нормальної щільності негативного електричного заряду пор базальної мембрани судин. Нормалізує реологічні властивості крові шляхом зниження ТГ та зменшення в'язкості крові.

Ефективність застосування при діабетичній нефропатії визначається зменшенням товщини базальної мембрани та зменшенням продукції матриксу за рахунок зниження проліферації клітин мезангіуму. При в/в введенні у високих дозах проявляється його антикоагулянтна дія за рахунок інгібування гепарин кофактора II.

Після прийому всередину всмоктується з тонкої кишки. 90% абсорбується ендотелієм судин, що перевищує його концентрацію в тканинах інших органів у 20-30 разів.

Метаболізується в печінці та нирках. На відміну від нефракціонованого гепарину та низькомолекулярних гепаринів, сулодексид не піддається десульфатуванню, яке призводить до зниження антитромботичної активності та значно прискорює елімінацію з організму. Виводиться нирками через 4 год після введення.

Після в/в введення через 24 год екскреція з сечею становить 50%, через 48 год - 67%.

Для дорослих:

- Ангіопатії з підвищеним ризиком тромбоутворення (в т.ч. після перенесеного інфаркту міокарда); порушення мозкового кровообігу (включаючи гострий період ішемічного інсульту та період раннього відновлення);
- Дисциркуляторна енцефалопатія, обумовлена атеросклерозом, цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією;
- Судинна деменція; оклюзійні ураження периферичних артерій (в т.ч. атеросклеротичного та діабетичного генезу);
- Флебопатії, тромбози глибоких вен;
- Мікроангіопатії (нефропатія, ретинопатія, невропатія) та макроангіопатії при цукровому діабеті (синдром діабетичної стопи, енцефалопатія, кардіопатія);
- Тромботичні стани, антифосфоліпідний синдром (у складі комбінованої терапії з ацетилсаліциловою кислотою);
- Для продовження терапії при розвитку гепариніндукованої тромботичної тромбоцитопенії.

- Геморагічні діатези та інші захворювання, що супроводжуються зниженням згортання крові;
- Вагітність;
- Підвищена чутливість до сулодексиду.

При застосуванні сулодексиду слід регулярно контролювати стан згортальної системи крові (коагулограма).

Не рекомендується одночасно застосовувати антикоагулянти (прямі та непрямі) та антиагреганти.

З боку травної системи: нудота, блювання, болі в епігастральній області.

Інші: шкірний висип; у місці ін'єкції - біль, печіння, гематома.

Симптоми: кровоточивість або кровотеча.

Лікування: підтримання життєво важливих функцій (на фоні відміни препарату).

При застосуванні сулодексиду не рекомендується одночасно використовувати антикоагулянти (прямі та непрямі) та антиагреганти.

Розчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення
1 амп. діюча речовина: сулодексид 600 ЛЄ*
допоміжні речовини: натрію хлорид — 18 мг; вода для ін'єкцій — до 2 мг
 
*ліпопротеїнліпазна одиниця
Світло-жовтий або жовтий прозорий розчин.