Трентал
Trental
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Пентотрен, Агапурин ретард, Вазоніт, Пентоксифілін, Флексітал
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Sol. "Trental" 20mg/5ml - 5 ml
D.t.d. №5 in amp.
S.: 5 мл в/в кап попередньо розвести в 200 мл реополіглюкіну, з метою покращення реологічних властивостей крові при гестозах.
Rp.: Tab. "Trental" 0,1 № 60
D.S. Внутрішньо, по 1 таб. 3 р/день, після їжі
Rp.: Tab. "Trental" 0,4 № 20
D.S. Внутрішньо, по 1 таб. 2 р/день, після їжі
D.t.d. №5 in amp.
S.: 5 мл в/в кап попередньо розвести в 200 мл реополіглюкіну, з метою покращення реологічних властивостей крові при гестозах.
Rp.: Tab. "Trental" 0,1 № 60
D.S. Внутрішньо, по 1 таб. 3 р/день, після їжі
Rp.: Tab. "Trental" 0,4 № 20
D.S. Внутрішньо, по 1 таб. 2 р/день, після їжі
Фармакологічні властивості
Судинорозширювальне, антиагрегаційне, покращує мікроциркуляцію, нормалізує реологічні властивості крові.
Фармакодинаміка
Препарат Трентал зменшує в'язкість крові та покращує реологічні властивості крові (текучість) за рахунок покращення порушеної деформованості еритроцитів; зменшення агрегації тромбоцитів та еритроцитів; зниження концентрації фібриногену; зниження активності лейкоцитів та зменшення адгезії лейкоцитів до ендотелію судин.
Як активна речовина препарат Трентал містить похідне ксантину — пентоксифілін. Механізм його дії пов'язаний з інгібуванням ФДЕ та накопиченням цАМФ у клітинах гладкої мускулатури судин та формених елементах крові.
Здійснюючи слабку міотропну судинорозширювальну дію, пентоксифілін дещо зменшує ОПСС і незначно розширює коронарні судини.
Пентоксифілін має слабкий позитивний інотропний ефект на серце.
Покращує мікроциркуляцію в зонах порушеного кровообігу.
Лікування препаратом Трентал призводить до покращення симптоматики порушень мозкового кровообігу. При оклюзійних захворюваннях периферичних артерій застосування препарату Трентал призводить до подовження дистанції ходьби, усунення нічних судом у литкових м'язах та зникнення болю в спокої.
Як активна речовина препарат Трентал містить похідне ксантину — пентоксифілін. Механізм його дії пов'язаний з інгібуванням ФДЕ та накопиченням цАМФ у клітинах гладкої мускулатури судин та формених елементах крові.
Здійснюючи слабку міотропну судинорозширювальну дію, пентоксифілін дещо зменшує ОПСС і незначно розширює коронарні судини.
Пентоксифілін має слабкий позитивний інотропний ефект на серце.
Покращує мікроциркуляцію в зонах порушеного кровообігу.
Лікування препаратом Трентал призводить до покращення симптоматики порушень мозкового кровообігу. При оклюзійних захворюваннях периферичних артерій застосування препарату Трентал призводить до подовження дистанції ходьби, усунення нічних судом у литкових м'язах та зникнення болю в спокої.
Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому внутрішньо пентоксифілін швидко і майже повністю всмоктується. Абсолютна біодоступність вихідної субстанції становить 19±13%.
Метаболізм
Пентоксифілін піддається ефекту "першого проходження" через печінку. Концентрація основного активного метаболіту 1-(5-гідроксигексил)-3,7-диметилксантину (метаболіт I) в плазмі крові в 2 рази перевищує концентрацію вихідного пентоксифіліну. Метаболіт I знаходиться з пентоксифіліном у зворотному біохімічному редокс-равновазі. Тому пентоксифілін і метаболіт I розглядаються разом як активна одиниця. Внаслідок цього доступність активної субстанції значно більша.
Пентоксифілін повністю метаболізується в організмі.
Виведення
T1/2 пентоксифіліну після прийому внутрішньо становить 1.6 год. Більше 90% виводиться нирками у вигляді некон'югованих водорозчинних метаболітів.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів з порушеннями функції нирок виведення метаболітів уповільнюється.
У пацієнтів з порушенням функції печінки T1/2 пентоксифіліну подовжується і підвищується його абсолютна біодоступність.
Після прийому внутрішньо пентоксифілін швидко і майже повністю всмоктується. Абсолютна біодоступність вихідної субстанції становить 19±13%.
Метаболізм
Пентоксифілін піддається ефекту "першого проходження" через печінку. Концентрація основного активного метаболіту 1-(5-гідроксигексил)-3,7-диметилксантину (метаболіт I) в плазмі крові в 2 рази перевищує концентрацію вихідного пентоксифіліну. Метаболіт I знаходиться з пентоксифіліном у зворотному біохімічному редокс-равновазі. Тому пентоксифілін і метаболіт I розглядаються разом як активна одиниця. Внаслідок цього доступність активної субстанції значно більша.
Пентоксифілін повністю метаболізується в організмі.
Виведення
T1/2 пентоксифіліну після прийому внутрішньо становить 1.6 год. Більше 90% виводиться нирками у вигляді некон'югованих водорозчинних метаболітів.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів з порушеннями функції нирок виведення метаболітів уповільнюється.
У пацієнтів з порушенням функції печінки T1/2 пентоксифіліну подовжується і підвищується його абсолютна біодоступність.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Розчин для ін'єкцій:
Препарат вводять внутрішньовенно струминно або крапельно. Для приготування розчину для інфузій як розчинник застосовують розчин Рінгера, розчин натрію хлориду 0,9% або розчин глюкози 5%. Призначають зазвичай по 100-600 мг пентоксифіліну 1 або 2 рази на добу. Тривалість інфузії залежить від дози препарату та об'єму введеного розчину, введення 100 мг препарату повинно тривати не менше 60 хвилин. Пацієнтам з тяжкими порушеннями кровообігу може бути призначена інфузія тривалістю 24 години. У такому випадку дозу розраховують залежно від маси тіла пацієнта, зазвичай призначають по 0,6 мг/кг маси тіла на годину. Незалежно від тяжкості захворювання та маси тіла добова доза препарату не повинна перевищувати 1200 мг. Зазвичай не призначають більше 1,5 л інфузійного розчину на добу.
Для внутрішньовенного струминного введення доза зазвичай становить 100 мг. При струминному введенні препарату час інфузії повинен бути не менше 5 хвилин. Внутрішньовенне струминне введення препарату призначають 1-2 рази на добу залежно від ступеня тяжкості захворювання. При струминному введенні необхідно стежити, щоб пацієнт знаходився в горизонтальному положенні.
При необхідності паралельно проводять терапію препаратом Трентал у формі таблеток.
Таблетки:
Доза препарату та курс лікування підбирається лікарем індивідуально для кожного пацієнта. Зазвичай призначають по 2-4 таблетки 2-3 рази на добу. Таблетку ковтають цілою, не розжовуючи, запиваючи необхідною кількістю води. Рекомендується приймати препарат після їжі.
Максимальна добова доза препарату – 1200 мг.
При комбінованій терапії препаратом у формі таблеток і розчину для ін'єкцій необхідно стежити, щоб сумарна доза пентоксифіліну не перевищувала 1200 мг.
Препарат вводять внутрішньовенно струминно або крапельно. Для приготування розчину для інфузій як розчинник застосовують розчин Рінгера, розчин натрію хлориду 0,9% або розчин глюкози 5%. Призначають зазвичай по 100-600 мг пентоксифіліну 1 або 2 рази на добу. Тривалість інфузії залежить від дози препарату та об'єму введеного розчину, введення 100 мг препарату повинно тривати не менше 60 хвилин. Пацієнтам з тяжкими порушеннями кровообігу може бути призначена інфузія тривалістю 24 години. У такому випадку дозу розраховують залежно від маси тіла пацієнта, зазвичай призначають по 0,6 мг/кг маси тіла на годину. Незалежно від тяжкості захворювання та маси тіла добова доза препарату не повинна перевищувати 1200 мг. Зазвичай не призначають більше 1,5 л інфузійного розчину на добу.
Для внутрішньовенного струминного введення доза зазвичай становить 100 мг. При струминному введенні препарату час інфузії повинен бути не менше 5 хвилин. Внутрішньовенне струминне введення препарату призначають 1-2 рази на добу залежно від ступеня тяжкості захворювання. При струминному введенні необхідно стежити, щоб пацієнт знаходився в горизонтальному положенні.
При необхідності паралельно проводять терапію препаратом Трентал у формі таблеток.
Таблетки:
Доза препарату та курс лікування підбирається лікарем індивідуально для кожного пацієнта. Зазвичай призначають по 2-4 таблетки 2-3 рази на добу. Таблетку ковтають цілою, не розжовуючи, запиваючи необхідною кількістю води. Рекомендується приймати препарат після їжі.
Максимальна добова доза препарату – 1200 мг.
При комбінованій терапії препаратом у формі таблеток і розчину для ін'єкцій необхідно стежити, щоб сумарна доза пентоксифіліну не перевищувала 1200 мг.
Показання
Препарат застосовують для лікування таких захворювань:
- енцефалопатії атеросклеротичного генезу (порушення церебрального кровообігу, що виникли внаслідок атеросклерозу), ішемічний інсульт, дисциркуляторна енцефалопатія;
- порушення периферичного кровообігу різного генезу, в тому числі викликані цукровим діабетом, атеросклеротичними ураженнями судин, запальними процесами;
- парестезії, хвороба Рейно та інші ангіонейропатії.
Ураження тканин, що виникли внаслідок порушення мікроциркуляції, в тому числі трофічні виразки, гангрена, обмороження;
- недостатність кровообігу в сітківці та судинах ока;
- порушення кровообігу у внутрішньому вусі, що супроводжується втратою слуху;
- захворювання дихальних шляхів, що супроводжуються явищем обструкції, в тому числі бронхіальна астма, емфізема легень, обструктивний бронхіт;
- порушення сексуальної функції, пов'язані з недостатністю кровообігу, в тому числі судинна імпотенція.
- енцефалопатії атеросклеротичного генезу (порушення церебрального кровообігу, що виникли внаслідок атеросклерозу), ішемічний інсульт, дисциркуляторна енцефалопатія;
- порушення периферичного кровообігу різного генезу, в тому числі викликані цукровим діабетом, атеросклеротичними ураженнями судин, запальними процесами;
- парестезії, хвороба Рейно та інші ангіонейропатії.
Ураження тканин, що виникли внаслідок порушення мікроциркуляції, в тому числі трофічні виразки, гангрена, обмороження;
- недостатність кровообігу в сітківці та судинах ока;
- порушення кровообігу у внутрішньому вусі, що супроводжується втратою слуху;
- захворювання дихальних шляхів, що супроводжуються явищем обструкції, в тому числі бронхіальна астма, емфізема легень, обструктивний бронхіт;
- порушення сексуальної функції, пов'язані з недостатністю кровообігу, в тому числі судинна імпотенція.
Протипоказання
- Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату;
- схильність до кровотеч;
- геморагічний інсульт;
- крововилив у сітківку;
- період вагітності та годування груддю.
З обережністю призначають пацієнтам, які страждають на тяжкий атеросклероз церебральних та коронарних судин, аритмією, ішемічною хворобою серця, а також схильністю до різких стрибків артеріального тиску. Крім того, з обережністю призначають при виразкових ураженнях шлунково-кишкового тракту, серцевій недостатності та пацієнтам, які нещодавно перенесли операцію.
- схильність до кровотеч;
- геморагічний інсульт;
- крововилив у сітківку;
- період вагітності та годування груддю.
З обережністю призначають пацієнтам, які страждають на тяжкий атеросклероз церебральних та коронарних судин, аритмією, ішемічною хворобою серця, а також схильністю до різких стрибків артеріального тиску. Крім того, з обережністю призначають при виразкових ураженнях шлунково-кишкового тракту, серцевій недостатності та пацієнтам, які нещодавно перенесли операцію.
Особливі вказівки
Лікування слід проводити під контролем АТ.
У пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають гіпоглікемічні засоби, призначення препарату у високих дозах може викликати виражену гіпоглікемію (може знадобитися корекція доз гіпоглікемічних засобів та проведення глікемічного контролю).
При призначенні препарату Трентал одночасно з антикоагулянтами необхідний контроль показників згортальної системи крові.
У пацієнтів, які нещодавно перенесли оперативне втручання, необхідний регулярний контроль гемоглобіну та гематокриту.
У пацієнтів з низьким та нестабільним АТ дозу пентоксифіліну необхідно зменшити.
У пацієнтів похилого віку може знадобитися зменшення дози препарату (підвищення біодоступності та зниження швидкості виведення пентоксифіліну).
Куріння може знижувати терапевтичну ефективність препарату.
Використання в педіатрії
Безпека та ефективність пентоксифіліну у дітей вивчені недостатньо.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
З огляду на можливі побічні ефекти (наприклад, запаморочення), слід дотримуватися обережності при водінні автотранспорту та заняттях потенційно небезпечними видами діяльності.
У пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають гіпоглікемічні засоби, призначення препарату у високих дозах може викликати виражену гіпоглікемію (може знадобитися корекція доз гіпоглікемічних засобів та проведення глікемічного контролю).
При призначенні препарату Трентал одночасно з антикоагулянтами необхідний контроль показників згортальної системи крові.
У пацієнтів, які нещодавно перенесли оперативне втручання, необхідний регулярний контроль гемоглобіну та гематокриту.
У пацієнтів з низьким та нестабільним АТ дозу пентоксифіліну необхідно зменшити.
У пацієнтів похилого віку може знадобитися зменшення дози препарату (підвищення біодоступності та зниження швидкості виведення пентоксифіліну).
Куріння може знижувати терапевтичну ефективність препарату.
Використання в педіатрії
Безпека та ефективність пентоксифіліну у дітей вивчені недостатньо.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
З огляду на можливі побічні ефекти (наприклад, запаморочення), слід дотримуватися обережності при водінні автотранспорту та заняттях потенційно небезпечними видами діяльності.
Побічні ефекти
У випадках, коли Трентал використовується у великих дозах або при високій швидкості інфузій, іноді можуть виникати такі побічні ефекти:
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, тривожність, порушення сну, судоми.
З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: гіперемія шкіри обличчя, припливи крові до обличчя та верхньої частини грудної клітки, набряки, підвищена ламкість нігтів.
З боку травної системи: ксеростомія, анорексія, атонія кишечника.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, кардіалгія, прогресування стенокардії, зниження артеріального тиску.
З боку системи гемостазу та органів кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія; панцитопенія, кровотечі з судин шкіри, слизових оболонок, шлунка, кишечника, гіпофібриногенемія.
З боку органів чуття: порушення зору, скотома.
Алергічні реакції: свербіж, гіперемія шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.
Дуже рідко зустрічаються випадки розвитку асептичного менінгіту, внутрішньопечінкового холестазу та підвищення активності печінкових трансаміназ, ЩФ.
При прийомі Трентала в таблетках додатково можуть виникати відчуття тиску та переповнення в області шлунка, нудота, блювання, діарея.
При передозуванні таблетками препарату можуть розвиватися запаморочення, позиви на блювання, падіння артеріального тиску, тахікардія, аритмія, почервоніння шкіри, втрата свідомості, озноб, арефлексія, тоніко-клонічні судоми.
При передозуванні Тренталом у вигляді розчину для інфузій розвиваються слабкість, пітливість, нудота, ціаноз, запаморочення, зниження АТ, тахікардія, непритомний стан, сонливість або збудження, аритмія, гіпертермія, арефлексія, втрата свідомості, тоніко-клонічні судоми, ознаки шлунково-кишкової кровотечі (блювання типу кавової гущі).
Лікування симптоматичне, особлива увага повинна бути спрямована на підтримання артеріального тиску та функції дихання. Судомні напади знімають введенням діазепаму.
При появі перших ознак передозування (підвищена пітливість, нудота, ціаноз) негайно припиняють прийом препарату. Забезпечують більш низьке положення голови та верхньої частини тулуба. Стежать за вільною прохідністю дихальних шляхів.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, тривожність, порушення сну, судоми.
З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: гіперемія шкіри обличчя, припливи крові до обличчя та верхньої частини грудної клітки, набряки, підвищена ламкість нігтів.
З боку травної системи: ксеростомія, анорексія, атонія кишечника.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, кардіалгія, прогресування стенокардії, зниження артеріального тиску.
З боку системи гемостазу та органів кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія; панцитопенія, кровотечі з судин шкіри, слизових оболонок, шлунка, кишечника, гіпофібриногенемія.
З боку органів чуття: порушення зору, скотома.
Алергічні реакції: свербіж, гіперемія шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.
Дуже рідко зустрічаються випадки розвитку асептичного менінгіту, внутрішньопечінкового холестазу та підвищення активності печінкових трансаміназ, ЩФ.
При прийомі Трентала в таблетках додатково можуть виникати відчуття тиску та переповнення в області шлунка, нудота, блювання, діарея.
При передозуванні таблетками препарату можуть розвиватися запаморочення, позиви на блювання, падіння артеріального тиску, тахікардія, аритмія, почервоніння шкіри, втрата свідомості, озноб, арефлексія, тоніко-клонічні судоми.
При передозуванні Тренталом у вигляді розчину для інфузій розвиваються слабкість, пітливість, нудота, ціаноз, запаморочення, зниження АТ, тахікардія, непритомний стан, сонливість або збудження, аритмія, гіпертермія, арефлексія, втрата свідомості, тоніко-клонічні судоми, ознаки шлунково-кишкової кровотечі (блювання типу кавової гущі).
Лікування симптоматичне, особлива увага повинна бути спрямована на підтримання артеріального тиску та функції дихання. Судомні напади знімають введенням діазепаму.
При появі перших ознак передозування (підвищена пітливість, нудота, ціаноз) негайно припиняють прийом препарату. Забезпечують більш низьке положення голови та верхньої частини тулуба. Стежать за вільною прохідністю дихальних шляхів.
Передозування
Симптоми: слабкість, пітливість, нудота, ціаноз, запаморочення, зниження АТ, тахікардія, непритомний стан, сонливість або збудження, аритмія, гіпертермія, арефлексія, втрата свідомості, тоніко-клонічні судоми, ознаки шлунково-кишкової кровотечі (блювання типу кавової гущі).
Лікування: симптоматичне, особлива увага повинна бути спрямована на підтримання АТ та функції дихання. Судомні напади знімають введенням діазепаму.
При появі перших ознак передозування (підвищена пітливість, нудота, ціаноз) негайно припиняють прийом препарату. Забезпечують більш низьке положення голови та верхньої частини тулуба.
Лікування: симптоматичне, особлива увага повинна бути спрямована на підтримання АТ та функції дихання. Судомні напади знімають введенням діазепаму.
При появі перших ознак передозування (підвищена пітливість, нудота, ціаноз) негайно припиняють прийом препарату. Забезпечують більш низьке положення голови та верхньої частини тулуба.
Лікарняна взаємодія
Пентоксифілін підвищує ризик розвитку артеріальної гіпотензії при одночасному застосуванні з гіпотензивними засобами (наприклад, інгібітори АПФ) або іншими лікарськими засобами, що мають потенційний антигіпертензивний ефект (наприклад, нітрати).
Пентоксифілін може посилювати дію лікарських засобів, що впливають на згортальну систему крові (прямі та непрямі антикоагулянти, тромболітики, антибіотики, такі як цефалоспорини). При спільному застосуванні пентоксифіліну та непрямих антикоагулянтів (антагоністів вітаміну К) у постмаркетингових дослідженнях відзначалися випадки посилення антикоагулянтної дії (ризик розвитку кровотеч). Тому на початку прийому пентоксифіліну або при зміні його дози рекомендується контролювати ступінь вираженості антикоагулянтної дії у пацієнтів, які приймають дану комбінацію препаратів, наприклад, проводити регулярний контроль MHO.
Циметидин підвищує концентрацію пентоксифіліну та активного метаболіту I в плазмі крові (ризик виникнення побічних ефектів).
Спільне призначення з іншими ксантинами може призводити до надмірного нервового збудження.
Гіпоглікемічна дія інсуліну або гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо може посилюватися при одночасному застосуванні пентоксифіліну (підвищений ризик розвитку гіпоглікемії). Необхідний строгий контроль стану таких пацієнтів, включаючи регулярний глікемічний контроль.
У деяких пацієнтів при одночасному застосуванні пентоксифіліну та теофіліну відзначається збільшення концентрації теофіліну. Надалі це може призводити до збільшення або посилення побічних дій, пов'язаних з теофіліном.
У деяких пацієнтів при одночасному застосуванні пентоксифіліну та ципрофлоксацину відзначається збільшення концентрації пентоксифіліну в плазмі крові. Надалі це може призводити до збільшення або посилення побічних дій, пов'язаних із застосуванням даної комбінації.
При одночасному застосуванні пентоксифіліну з інгібіторами агрегації тромбоцитів (клопідогрел, ептифібатид, тирофібан, епопростенол, ілопрост, абциксимаб, анагрелід, НПЗП [крім селективних інгібіторів ЦОГ-2], ацетилсаліцилова кислота, тиклопідин, дипіридамол) можливо розвиток потенційного адитивного ефекту, що збільшує ризик розвитку кровотечі. Тому слід з обережністю застосовувати пентоксифілін одночасно з вищезазначеними інгібіторами агрегації тромбоцитів.
Пентоксифілін може посилювати дію лікарських засобів, що впливають на згортальну систему крові (прямі та непрямі антикоагулянти, тромболітики, антибіотики, такі як цефалоспорини). При спільному застосуванні пентоксифіліну та непрямих антикоагулянтів (антагоністів вітаміну К) у постмаркетингових дослідженнях відзначалися випадки посилення антикоагулянтної дії (ризик розвитку кровотеч). Тому на початку прийому пентоксифіліну або при зміні його дози рекомендується контролювати ступінь вираженості антикоагулянтної дії у пацієнтів, які приймають дану комбінацію препаратів, наприклад, проводити регулярний контроль MHO.
Циметидин підвищує концентрацію пентоксифіліну та активного метаболіту I в плазмі крові (ризик виникнення побічних ефектів).
Спільне призначення з іншими ксантинами може призводити до надмірного нервового збудження.
Гіпоглікемічна дія інсуліну або гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо може посилюватися при одночасному застосуванні пентоксифіліну (підвищений ризик розвитку гіпоглікемії). Необхідний строгий контроль стану таких пацієнтів, включаючи регулярний глікемічний контроль.
У деяких пацієнтів при одночасному застосуванні пентоксифіліну та теофіліну відзначається збільшення концентрації теофіліну. Надалі це може призводити до збільшення або посилення побічних дій, пов'язаних з теофіліном.
У деяких пацієнтів при одночасному застосуванні пентоксифіліну та ципрофлоксацину відзначається збільшення концентрації пентоксифіліну в плазмі крові. Надалі це може призводити до збільшення або посилення побічних дій, пов'язаних із застосуванням даної комбінації.
При одночасному застосуванні пентоксифіліну з інгібіторами агрегації тромбоцитів (клопідогрел, ептифібатид, тирофібан, епопростенол, ілопрост, абциксимаб, анагрелід, НПЗП [крім селективних інгібіторів ЦОГ-2], ацетилсаліцилова кислота, тиклопідин, дипіридамол) можливо розвиток потенційного адитивного ефекту, що збільшує ризик розвитку кровотечі. Тому слід з обережністю застосовувати пентоксифілін одночасно з вищезазначеними інгібіторами агрегації тромбоцитів.
Лікарська форма
По 5 мл концентрату для приготування розчину для інфузій в ампулах з прозорого, безбарвного скла з синім кільцем або з синьою точкою надлому у верхній частині ампули.
По 5 ампул у картонній пачці разом з інструкцією по застосуванню
Таблетки, вкриті кишковорозчинною плівковою оболонкою, 100 мг.
По 10 або 15 табл. у блістері з ПВХ/алюмінієвої фольги.
По 6 бл. по 10 табл. або по 4 бл. по 15 табл. поміщають у картонну пачку.
Таблетки пролонгованої дії, вкриті плівковою оболонкою, 400 мг.
По 10 табл. у блістері з ПВХ/алюмінієвої фольги.
По 2 або 6 бл. поміщають у картонну пачку.
По 5 ампул у картонній пачці разом з інструкцією по застосуванню
Таблетки, вкриті кишковорозчинною плівковою оболонкою, 100 мг.
По 10 або 15 табл. у блістері з ПВХ/алюмінієвої фольги.
По 6 бл. по 10 табл. або по 4 бл. по 15 табл. поміщають у картонну пачку.
Таблетки пролонгованої дії, вкриті плівковою оболонкою, 400 мг.
По 10 табл. у блістері з ПВХ/алюмінієвої фольги.
По 2 або 6 бл. поміщають у картонну пачку.
