Адеметіонін

Антидепресивне, антиоксидантне, гепатопротекторне, детоксикуюче, нейропротекторне, стимулююче регенерацію.

Гепатопротектор, має антидепресивну активність. Виявляє холеретичну і холекінетичну дію. Має детоксикуючі, регенеруючі, антиоксидантні, антифіброзуючі та нейропротекторні властивості.

Відновлює дефіцит адеметіоніну і стимулює його вироблення в організмі, в першу чергу в печінці і мозку. Бере участь у біологічних реакціях трансметилювання (донор метильної групи) - молекула S-аденозил-L-метіоніну (адеметіонін), є донором метильної групи в реакціях метилювання фосфоліпідів клітинних мембран, білків, гормонів, нейромедіаторів; бере участь у реакціях транссульфатування як попередник цистеїну, таурину, глутатіону (забезпечує окисно-відновний механізм клітинної детоксикації), коензиму ацетилювання. Підвищує вміст глутаміну в печінці, цистеїну і таурину в плазмі; знижує вміст метіоніну в сироватці, нормалізуючи метаболічні реакції в печінці. Крім декарбоксилювання бере участь у процесах амінопропілювання як попередник поліамінів - путресцину (стимулятор регенерації клітин і проліферації гепатоцитів), спермідину і сперміна, що входять до структури рибосом.

Виявляє холеретичну дію, обумовлену підвищенням рухливості і поляризації мембран гепатоцитів, внаслідок стимуляції синтезу в них фосфатидилхоліну. Це покращує функцію асоційованих з мембранами гепатоцитів транспортних систем жовчних кислот і сприяє пасажу жовчних кислот у жовчовивідну систему. Ефективний при внутрішньодольковому варіанті холестазу (порушення синтезу і току жовчі). Сприяє детоксикації жовчних кислот, підвищує вміст у гепатоцитах кон'югованих і сульфатованих жовчних кислот. Кон'югація з таурином підвищує розчинність жовчних кислот і виведення їх з гепатоцита. Процес сульфатування жовчних кислот сприяє можливості їх елімінації нирками, полегшує проходження через мембрану гепатоцита і виведення з жовчю. Крім цього, сульфатовані жовчні кислоти захищають мембрани клітин печінки від токсичної дії несульфатованих жовчних кислот (у високих концентраціях присутніх у гепатоцитах при внутрішньопечінковому холестазі). У пацієнтів з дифузними захворюваннями печінки (цироз, гепатит) з синдромом внутрішньопечінкового холестазу знижує вираженість шкірного свербежу і змін біохімічних показників, в т.ч. рівня прямого білірубіну, активності ЩФ, амінотрансфераз.

Після одноразового прийому всередину в дозі 400 мг Cmax адеметіоніну в плазмі досягається через 2-6 год і становить 0.7 мг/л. Біодоступність препарату при прийомі всередину становить 5%, при в/м введенні - 95%.

Зв'язування з білками сироватки крові незначне.

Проникає через ГЕБ. Незалежно від шляху введення відзначається значне збільшення концентрації адеметіоніну в спинномозковій рідині. Метаболізується в печінці. T1/2 - 1.5 год. Виводиться з нирками.

Для дорослих:

Для дітей:

• Внутрішньопечінковий холестаз при прециротичних і циротичних станах
• жирова дистрофія печінки;
• хронічний гепатит;
• токсичні ураження печінки різної етіології, включаючи алкогольні, вірусні, лікарські (антибіотики, протипухлинні, протитуберкульозні і противірусні препарати, трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви);
• хронічний безкам'яний холецистит;
• холангіт;
• цироз печінки;
• енцефалопатія, в т.ч. асоційована з печінковою недостатністю (включаючи алкогольну).
• внутрішньопечінковий холестаз у вагітних.
• симптоми депресії

• генетичні порушення, що впливають на метіоніновий цикл, і/або викликають гомоцистинурію і/або гіпергомоцистеїнемію (дефіцит цистатион бета-синтетази, порушення метаболізму ціанокобаламіну);
• дитячий і підлітковий вік до 18 років, підвищена чутливість до адеметіоніну.

З обережністю застосовувати адеметіонін у пацієнтів з нирковою недостатністю, при біполярних розладах, одночасно з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін); препаратами рослинного походження і препаратами, що містять триптофан; у пацієнтів похилого віку.

Недостатність вітаміну В12 і фолієвої кислоти може призвести до зменшення концентрацій адеметіоніну, тому рекомендується їх супутнє застосування в звичайних дозах.

Пацієнти з депресією потребують ретельного спостереження і постійної психіатричної допомоги при лікуванні адеметіоніном з метою контролю ефективності лікування.

При застосуванні у пацієнтів з цирозом печінки на фоні гіперазотемії необхідний систематичний контроль рівня азоту в крові. Під час тривалої терапії необхідно визначати вміст сечовини і креатиніну в сироватці крові.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами

При застосуванні адеметіоніну можливе запаморочення. Пацієнтам не слід керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами до повного зникнення симптомів, які можуть вплинути на швидкість реакції при зазначених видах діяльності.

• З боку травної системи: часто - нудота, болі в животі, діарея; рідко - блювання, сухість у роті, езофагіт, диспепсія, метеоризм, шлунково-кишковий біль, шлунково-кишкова кровотеча, печінкова коліка.
• З боку нервової системи: рідко - сплутаність свідомості, безсоння, запаморочення, головний біль, парестезії.
• З боку кістково-м'язової системи: рідко - артралгії, м'язові судоми.
• З боку сечовидільної системи: рідко - інфекції сечовивідних шляхів.
• З боку шкірних покривів: рідко - гіпергідроз, свербіж, шкірний висип.

Місцеві реакції: рідко - реакції в місці введення; дуже рідко - реакції в місці введення, некроз шкіри в місці введення.
Алергічні реакції: рідко - анафілактичні реакції; дуже рідко - набряк Квінке, набряк гортані.
Інші: рідко - припливи, поверхневий флебіт, астенія, озноб, грипоподібні симптоми, слабкість, периферичні набряки, гіпертермія.

Випадків передозування не відзначалося.

Є повідомлення про розвиток серотонінового синдрому у пацієнта, який застосовував адеметіонін і кломіпрамін.

Слід з обережністю застосовувати адеметіонін одночасно з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами, препаратами і рослинними засобами, що містять триптофан.

Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного і внутрішньом'язового введення. 760 мг ліофілізату у флаконі з безбарвного скла I типу, закупореному хлорбутиловою пробкою з алюмінієвим ковпачком з пластмасовою кришкою. Розчинник по 5 мл в ампулах з скла I типу з точкою надлому. По 5 фл. і 5 амп. поміщені в картонну пачку.

По 5 фл. і 5 амп. поміщені в пластикову контурну чарункову упаковку, покриту алюмінієвою фольгою. По 1 контурній чарунковій упаковці поміщають в картонну пачку.

Таблетки, покриті кишковорозчинною оболонкою, 400 мг.
По 10 табл. в ALU/ALU блістері. 1 або 2 блістери разом з інструкцією по застосуванню поміщені в картонну пачку.