Гепаретта

Гепатопротекторна, антидепресивна.

Адеметіонін належить до групи гепатопротекторів, має також антидепресивну активність. Виявляє холеретичну та холекінетичну дію, має детоксикаційні, регенеруючі, антиоксидантні, антифіброзні та нейропротективні властивості. Відновлює дефіцит S-аденозил-L-метіоніну (адеметіонін) і стимулює його вироблення в організмі, міститься у всіх середовищах організму. Найбільша концентрація адеметіоніну відзначена в печінці та мозку. Виконує ключову роль у метаболічних процесах організму, бере участь у важливих біохімічних реакціях: трансметилюванні, транссульфуруванні, трансамінуванні. У реакціях трансметилювання адеметіонін донорує метильну групу для синтезу фосфоліпідів клітинних мембран, нейротрансмітерів, нуклеїнових кислот, білків, гормонів та ін. У реакціях транссульфатування адеметіонін є попередником цистеїну, таурину, глутатіону (забезпечуючи окисно-відновний механізм клітинної детоксикації), коензиму ацетилювання (включається в біохімічні реакції циклу трикарбонових кислот і відновлює енергетичний потенціал клітини). Підвищує вміст глутаміну в печінці, цистеїну та таурину в плазмі; знижує вміст метіоніну в сироватці, нормалізуючи метаболічні реакції в печінці. Після декарбоксилювання бере участь у реакціях амінопропілювання як попередник поліамінів — путресцину (стимулятор регенерації клітин і проліферації гепатоцитів), спермідину та сперміна, що входять до структури рибосом, що зменшує ризик фіброзування. Виявляє холеретичну дію. Адеметіонін нормалізує синтез ендогенного фосфатидилхоліну в гепатоцитах, що підвищує текучість і поляризацію мембран. Це покращує функцію асоційованих з мембранами гепатоцитів транспортних систем жовчних кислот і сприяє пасажу жовчних кислот у жовчовивідну систему. Ефективний при внутрішньопечінковому (внутрішньодольковому та міждольковому) варіанті холестазу (порушення синтезу та току жовчі). Адеметіонін знижує токсичність жовчних кислот у гепатоциті, здійснюючи їх кон'югацію та сульфатування. Кон'югація з таурином підвищує розчинність жовчних кислот і виведення їх з гепатоцита. Процес сульфатування жовчних кислот сприяє можливості їх елімінації нирками, полегшує проходження через мембрану гепатоцита і виведення з жовчю. Крім цього, самі сульфатовані жовчні кислоти додатково захищають мембрани клітин печінки від токсичної дії несульфатованих жовчних кислот (у високих концентраціях присутніх у гепатоцитах при внутрішньопечінковому холестазі).

У пацієнтів з дифузними захворюваннями печінки (цироз, гепатит) з синдромом внутрішньопечінкового холестазу адеметіонін знижує вираженість шкірного свербежу та змін біохімічних показників, в т.ч. рівня прямого білірубіну, активності ЩФ, амінотрансфераз та ін. Холеретичний і гепатопротекторний ефект зберігається до 3 міс після припинення лікування. Показана ефективність при гепатопатіях, обумовлених різними гепатотоксичними препаратами. Призначення пацієнтам з опіоїдною наркоманією, що супроводжується ураженням печінки, призводить до регресії клінічних проявів абстиненції, покращення функціонального стану печінки та процесів мікросомального окислення. Антидепресивна активність проявляється поступово, починаючи з кінця першого тижня лікування, і стабілізується протягом 2 тижнів лікування. Ефективний при рецидивуючих ендогенних і невротичних депресіях, резистентних до амітриптиліну. Має здатність переривати рецидиви депресії. Призначення при остеоартритах зменшує вираженість больового синдрому, підвищує синтез протеогліканів і призводить до часткової регенерації хрящової тканини.

Всмоктування. Біодоступність при парентеральному введенні — 96%, концентрація в плазмі досягає максимальних значень через 45 хв.

Розподіл. Зв'язок з білками плазми крові — незначний, становить ≤5%. Проникає через ГЕБ. Відзначається значне збільшення концентрації адеметіоніну в спинномозковій рідині.

Метаболізм. Метаболізується в печінці. Процес утворення, витрачання і повторного утворення адеметіоніну називається циклом адеметіоніну. На першому етапі цього циклу адеметіонінзалежні метилази використовують адеметіонін як субстрат для продукції S-аденозилгомоцистеїну, який потім гідролізується до гомоцистеїну та аденозину за допомогою S-аденозилгомоцистеїнгідралази. Гомоцистеїн, у свою чергу, піддається зворотній трансформації до метіоніну шляхом переносу метильної групи від 5-метилтетрагідрофолату. В результаті метіонін може бути перетворений в адеметіонін, завершуючи цикл.

Виведення. T1/2 — 1,5 год. Виводиться нирками.

Для дорослих:

Внутрішньопечінковий холестаз при прециротичних і циротичних станах, в т.ч.: жирова дистрофія печінки;
- хронічний гепатит;
- токсичні ураження печінки різної етіології, включаючи алкогольні, вірусні, лікарські (антибіотики, протипухлинні, протитуберкульозні та противірусні препарати, трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви);
- хронічний безкам'яний холецистит;
- холангіт;
- цироз печінки;
- енцефалопатія, в т.ч. асоційована з печінковою недостатністю (включаючи алкогольну).

Внутрішньопечінковий холестаз у вагітних.

Симптоми депресії.

- гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату;

- генетичні порушення, що впливають на метіоніновий цикл і/або викликають гомоцистинурію і/або гіпергомоцистеїнемію (дефіцит цистатионін бета-синтази, порушення метаболізму ціанокобаламіну);

- вік до 18 років (досвід медичного застосування у дітей обмежений).

З обережністю: біполярні розлади; вагітність (I триместр) і період грудного вигодовування (застосування можливе, тільки якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода або дитини); одночасний прийом з СІОЗС, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), а також препаратами рослинного походження і препаратами, що містять триптофан; похилий вік; ниркова недостатність.

З обережністю застосовувати адеметіонін у пацієнтів з нирковою недостатністю, при біполярних розладах, одночасно з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін); препаратами рослинного походження і препаратами, що містять триптофан; у пацієнтів похилого віку.

Недостатність вітаміну В12 і фолієвої кислоти може призвести до зменшення концентрацій адеметіоніну, тому рекомендується їх супутнє застосування в звичайних дозах.

Пацієнти з депресією потребують ретельного спостереження і постійної психіатричної допомоги при лікуванні адеметіоніном з метою контролю ефективності лікування.

При застосуванні у пацієнтів з цирозом печінки на фоні гіперазотемії необхідний систематичний контроль рівня азоту в крові. Під час тривалої терапії необхідно визначати вміст сечовини і креатиніну в сироватці крові.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами

При застосуванні адеметіоніну можливе запаморочення. Пацієнтам не слід керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами до повного зникнення симптомів, які можуть вплинути на швидкість реакції при зазначених видах діяльності.

Усі побічні реакції розподілені за системами органів. Частота розвитку небажаних реакцій наведена згідно з класифікацією ВООЗ: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100,

Передозування препаратом Гепаретта малоймовірне.

Лікування: рекомендується спостереження за пацієнтом і проведення симптоматичної терапії.

Існує повідомлення про розвиток серотонінового синдрому у пацієнта, який застосовував адеметіонін і кломіпрамін.

Слід з обережністю застосовувати адеметіонін одночасно з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами, препаратами і рослинними засобами, що містять триптофан.

Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення, 400 мг.

760 мг ліофілізату у флаконі безбарвного нейтрального скла I типу, закупореному гумовою пробкою з алюмінієвим ковпачком з пластмасовою кришкою або без пластмасової кришки.

Розчинник по 5 мл в ампулах безбарвного нейтрального скла I типу з кільцем зламу або точкою зламу або без кільця зламу і без точки зламу.

По 5 фл. з ліофілізатами і 5 амп. з розчинником в загальній з 10 осередків або в 2 роздільних з 5 осередків контурних осередкових упаковках з полімерного матеріалу або по 5 фл. з ліофілізатами і 5 амп. з розчинником в загальній з 10 осередків або в 2 роздільних з 5 осередків контурних осередкових упаковках з полімерного матеріалу, покритих алюмінієвою фольгою, з нанесенням друку або без нанесення друку.

1 загальна контурна осередкова упаковка або 2 роздільні контурні осередкові упаковки з ліофілізатами і розчинником в пачці з картону.

По 30 або 50 фл. з ліофілізатами з еквівалентною кількістю ампул з розчинником у коробці з картону або коробці з картону з перегородками (для стаціонарів).

Додатково в пачки або коробки з ампулами без кільця зламу і точки зламу поміщають ножі ампульні або скарифікатори.