Анастрозол

Інгибуючий ароматазу, синтез естрадіолу, протипухлинний.

Анастрозол є високоселективним інгібітором ароматази - ферменту, за допомогою якого у жінок в постменопаузі андростендіон в периферичних тканинах перетворюється в естрон і далі в естрадіол. Зниження концентрації циркулюючого естрадіолу у хворих на рак молочної залози чинить терапевтичний ефект. У жінок в постменопаузі анастрозол у добовій дозі 1 мг викликає зниження концентрації естрадіолу на 80%. Анастрозол не має прогестогенної, андрогенної та естрогенної активності. Анастрозол у добових дозах до 10 мг не впливає на секрецію кортизолу та альдостерону, отже, при застосуванні анастрозолу не потрібно замісного введення кортикостероїдів.

Вплив на мінеральну щільність кісткової тканини

Показано, що у пацієнток з гормонопозитивним раннім раком молочної залози в постменопаузі, які приймають анастрозол, зміни кісткової системи можуть бути попереджені відповідно до стандартів, встановлених для лікування пацієнток з певним ризиком переломів. Так, перевага анастрозолу в комбінації з бісфосфонатами (порівняно з терапією тільки анастрозолом) у пацієнтів із середнім та високим ризиком виникнення переломів була продемонстрована вже через 12 місяців за показниками мінеральної кісткової щільності, структурної зміни кісткової тканини та маркерами кісткової резорбції. Більше того, у групі низького ризику не було відзначено зміни показника мінеральної кісткової щільності на фоні терапії одним анастрозолом та підтримуючого лікування вітаміном D і кальцієм.

Ліпіди

При терапії анастрозолом, у тому числі, при прийомі в комбінації з бісфосфонатами, не виявлено змін концентрації ліпідів у плазмі.

Після прийому внутрішньо анастрозол швидко абсорбується з ШКТ. Cmax у плазмі досягається протягом 2 год (натщесерце). Їжа дещо зменшує швидкість, але не ступінь всмоктування. Зв'язування з білками плазми становить 40%. Відомостей про кумуляцію немає.

Метаболізм анастрозолу здійснюється N-делакіліруванням, гідроксилюванням і глюкуронізацією. Триазол, основний метаболіт, визначається в плазмі та сечі, не інгібує ароматазу.

Анастрозол та його метаболіти виводяться, в основному, з сечею (менше 10% - у незміненому вигляді), протягом 72 год після введення одноразової дози. T1/2 з плазми - 40-50 год.

Кліренс анастрозолу після прийому внутрішньо у добровольців зі стабілізованим цирозом печінки або порушенням функції нирок не відрізняється від кліренсу, визначеного у здорових добровольців.

Фармакокінетика анастрозолу у жінок в постменопаузі не змінюється.

Для дорослих:

Ад'ювантна терапія раннього гормонопозитивного раку молочної залози у жінок в постменопаузі, лікування поширеного раку молочної залози у жінок в постменопаузі, ад'ювантна терапія раннього гормонопозитивного раку молочної залози у жінок в постменопаузі після терапії тамоксифеном протягом 2–3 років.

- Підвищена чутливість до анастрозолу або інших компонентів препарату.
- Вагітність та період грудного вигодовування.
- У жінок в пременопаузі.
- Ниркова недостатність тяжкого ступеня (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв).
- Печінкова недостатність тяжкого ступеня (безпека та ефективність не встановлені).
- Супутня терапія тамоксифеном або препаратами, що містять естрогени.
- Дитячий вік (безпека та ефективність у дітей не встановлені).

З обережністю:
- Остеопороз, гіперхолестеринемія, ішемічна хвороба серця, порушення функції печінки.

У разі невизначеності гормонального статусу пацієнтки стан менопаузи необхідно підтвердити додатковими біохімічними дослідженнями.

Безпека застосування анастрозолу у пацієнтів з помірними порушеннями функції печінки не встановлена.

Анастрозол не слід застосовувати одночасно з естрогенами.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

У період лікування не слід виконувати роботу, що вимагає високої концентрації уваги та швидких психомоторних реакцій.

З боку ендокринної системи: "припливи", сухість піхви та витончення волосся.

З боку травної системи: анорексія, нудота, блювання, діарея. У пацієнток з поширеним раком молочної залози в більшості випадків з метастазами в печінку відзначалися підвищення рівня ГГТ, рідше - ЩФ.

З боку ЦНС: астенія, сонливість, головний біль.

З боку обміну речовин: невелике підвищення рівня загального холестерину.

Алергічні реакції: шкірний висип.

Клінічні випробування були проведені з анастрозолом в одноразовій дозі до 60 мг у здорових чоловіків-добровольців і до 10 мг щоденно у жінок в постменопаузі з поширеним раком грудей; ці дози були переносимі. Одноразова доза анастрозолу, яка викликає загрозливі для життя симптоми, не встановлена.

Лікування: специфічного антидоту немає, і лікування має бути симптоматичним. При лікуванні передозування необхідно враховувати, що могло бути прийнято кілька ЛЗ. Може бути індукована блювота. Може бути корисним діаліз, оскільки анастрозол не зв'язується з білками у високій мірі. Необхідні загальні підтримуючі заходи, включаючи частий моніторинг показників життєвих функцій та ретельне спостереження за пацієнтом, якщо показано.

Анастрозол знижує ефективність естрогенів.

Клінічні дослідження показали, що при одночасному застосуванні анастрозолу з антипірином і циметидином лікарська взаємодія, обумовлена індукцією мікросомальних ферментів печінки, малоймовірна.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 1 мг.
По 10 або 14 таблеток у контурну чарункову упаковку.
По 2 контурні чарункові упаковки по 14 таблеток, або по 3 контурні чарункові упаковки по 10 таблеток разом з інструкцією по застосуванню в пачку з картону.