Закис азоту
Nitrogenium oxydatum
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Галотан, Динітрогену оксид
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Aer. Nitrogenii oxydulati
D.S. Для знеболення пологів разом з киснем, інгаляційно
Фармакологічні властивості
Наркозний.
Фармакодинаміка
Засіб для інгаляційного наркозу. При вдиханні надходить з легень у кров шляхом дифузії. Викликає наркоз лише в концентрації 94-95% у вдихуваному повітрі, однак використовувати такі концентрації неможливо через загрозу розвитку важкої гіпоксії. У зв'язку з цим в анестезіології зазвичай застосовують суміш закису азоту і кисню. При застосуванні зазначеної суміші може бути досягнутий лише початковий рівень стадії хірургічного наркозу, при цьому відсутня достатня міорелаксація. У більшості випадків закис азоту (в суміші з киснем) застосовують у поєднанні з більш потужними засобами для наркозу і міорелаксантами.
Фармакокінетика
Закис азоту погано розчиняється в крові, швидко досягає високої напруги в артеріальній крові, що в свою чергу призводить до більш швидкого (порівняно з іншими інгаляційними засобами для наркозу) встановлення рівноважних концентрацій у мозку і крові та прискорює індукцію анестезії.
Коефіцієнт розподілу кров/газ низький - 0.47, коефіцієнт розподілу мозок/кров – 1.1, мінімальна альвеолярна концентрація – більше 100%. Практично не метаболізується в тканинах людини.
Після припинення вдихання швидко виводиться з крові, повністю виділяючись через 10-15 хв через дихальні шляхи в незміненому вигляді, цим обумовлений швидкий вихід з наркозу.
Коефіцієнт розподілу кров/газ низький - 0.47, коефіцієнт розподілу мозок/кров – 1.1, мінімальна альвеолярна концентрація – більше 100%. Практично не метаболізується в тканинах людини.
Після припинення вдихання швидко виводиться з крові, повністю виділяючись через 10-15 хв через дихальні шляхи в незміненому вигляді, цим обумовлений швидкий вихід з наркозу.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Інгаляційно.
Закис азоту застосовують у суміші з киснем та іншими засобами для інгаляційної анестезії за допомогою спеціальних апаратів для газового наркозу. Зазвичай починають із суміші, що містить 70–80% динітрогену оксиду і 20–30% кисню. Для купірування і профілактики больового синдрому лікувальний наркоз проводиться при концентрації динітрогену оксиду 40–75%. Для швидкого досягнення необхідної глибини загальної анестезії (ввідний наркоз) концентрація динітрогену оксиду — 70–75%, підтримання загальної анестезії — 40–50%; за необхідності додають більш потужні наркотичні засоби (барбітурати, фторотан, ефір).
Після припинення подачі динітрогену оксиду, слід продовжити подачу кисню протягом 4–5 хв (щоб уникнути дифузійної гіпоксії). Для знеболення пологів використовують метод переривчастої автоанальгезії із застосуванням суміші динітрогену оксиду (40–75%) і кисню: породілля починає вдихати суміш при появі провісників переймів і закінчує вдихання на висоті переймів або до їх закінчення.
Для виконання медичних процедур, що вимагають відключення свідомості, — інгаляції 25–50% суміші з киснем.
Для зменшення емоційного збудження, попередження нудоти і блювання та потенціювання дії показано проведення премедикації: в/м введення 1–2 мл 0,5% розчину діазепаму (5–10 мг), 2–3 мл 0,25% розчину дроперидолу (5–7,5 мг).
Закис азоту застосовують у суміші з киснем та іншими засобами для інгаляційної анестезії за допомогою спеціальних апаратів для газового наркозу. Зазвичай починають із суміші, що містить 70–80% динітрогену оксиду і 20–30% кисню. Для купірування і профілактики больового синдрому лікувальний наркоз проводиться при концентрації динітрогену оксиду 40–75%. Для швидкого досягнення необхідної глибини загальної анестезії (ввідний наркоз) концентрація динітрогену оксиду — 70–75%, підтримання загальної анестезії — 40–50%; за необхідності додають більш потужні наркотичні засоби (барбітурати, фторотан, ефір).
Після припинення подачі динітрогену оксиду, слід продовжити подачу кисню протягом 4–5 хв (щоб уникнути дифузійної гіпоксії). Для знеболення пологів використовують метод переривчастої автоанальгезії із застосуванням суміші динітрогену оксиду (40–75%) і кисню: породілля починає вдихати суміш при появі провісників переймів і закінчує вдихання на висоті переймів або до їх закінчення.
Для виконання медичних процедур, що вимагають відключення свідомості, — інгаляції 25–50% суміші з киснем.
Для зменшення емоційного збудження, попередження нудоти і блювання та потенціювання дії показано проведення премедикації: в/м введення 1–2 мл 0,5% розчину діазепаму (5–10 мг), 2–3 мл 0,25% розчину дроперидолу (5–7,5 мг).
Для дітей:
Для дітей дози підбираються індивідуально. Інгалювати суміш можна при вмісті кисню не менше 30%, а після припинення інгаляції обов'язкове продовження подачі кисню протягом 5 хв (профілактика гіпоксії).
Показання
- комбінована інгаляційна анестезія (з використанням спеціального обладнання) у поєднанні з іншими засобами для анестезії, міорелаксантами і наркотичними анальгетиками;
- загальна анестезія, що не вимагає глибокої анестезії і міорелаксації (в загальній хірургії, оперативній гінекології, стоматології, для знеболення пологів);
- посилення наркозного і анальгетичного дії інших анестетиків (в т.ч. лікувальний анальгетичний наркоз у післяопераційному періоді), травматичний шок (профілактика);
- больовий синдром: гостра коронарна недостатність, інфаркт міокарда, гострий панкреатит (купірування);
- знеболення при виконанні медичних процедур, що вимагають відключення свідомості.
- загальна анестезія, що не вимагає глибокої анестезії і міорелаксації (в загальній хірургії, оперативній гінекології, стоматології, для знеболення пологів);
- посилення наркозного і анальгетичного дії інших анестетиків (в т.ч. лікувальний анальгетичний наркоз у післяопераційному періоді), травматичний шок (профілактика);
- больовий синдром: гостра коронарна недостатність, інфаркт міокарда, гострий панкреатит (купірування);
- знеболення при виконанні медичних процедур, що вимагають відключення свідомості.
Протипоказання
- гіперчутливість;
- гіпоксія;
- захворювання нервової системи;
- хронічний алкоголізм, стан алкогольного сп'яніння (можливе виникнення збудження і галюцинацій).
З обережністю: черепно-мозкова травма, підвищення внутрішньочерепного тиску в анамнезі, внутрішньочерепні пухлини.
- гіпоксія;
- захворювання нервової системи;
- хронічний алкоголізм, стан алкогольного сп'яніння (можливе виникнення збудження і галюцинацій).
З обережністю: черепно-мозкова травма, підвищення внутрішньочерепного тиску в анамнезі, внутрішньочерепні пухлини.
Особливі вказівки
З обережністю застосовують при виражених явищах гіпоксії і порушеннях дифузії газів у легенях.
Закис азоту не викликає подразнення дихальних шляхів.
Закис азоту не викликає подразнення дихальних шляхів.
Побічні ефекти
- Під час введення в наркоз — надшлуночкові аритмії, брадикардія, недостатність кровообігу.
- Після виходу з загальної анестезії — дифузійна гіпоксія, постнаркозний делірій (відчуття тривоги, сплутаність свідомості, збудження, галюцинації, нервозність, рухове збудження).
- Нудота, блювання, сонливість; при тривалому застосуванні (більше 2 днів) — пригнічення дихання, порушення функції кісткового мозку, що проявляється лейкопенією, панцитопенією, а також гіпертермічний криз і післяопераційний озноб.
- Після виходу з загальної анестезії — дифузійна гіпоксія, постнаркозний делірій (відчуття тривоги, сплутаність свідомості, збудження, галюцинації, нервозність, рухове збудження).
- Нудота, блювання, сонливість; при тривалому застосуванні (більше 2 днів) — пригнічення дихання, порушення функції кісткового мозку, що проявляється лейкопенією, панцитопенією, а також гіпертермічний криз і післяопераційний озноб.
Передозування
Симптоми
Брадикардія, аритмія, недостатність кровообігу, зниження АТ, гіпертонічний криз, пригнічення дихання, делірій, гостра гіпоксія.
Лікування
При брадикардії — введення 0,3–0,6 мг атропіну, аритміях — корекція вмісту газів у крові, недостатність кровообігу і артеріальної гіпотензії — введення плазми або плазмозамінників, зменшення глибини або припинення загальної анестезії, при гіпертермічному кризі — припинення інгаляції, підвищена подача кисню, введення антипіретиків, корекція порушень водно-сольового балансу і метаболічного ацидозу, за необхідності — дантролен (1 мг/кг) в/в крапельно і продовжують введення до зникнення симптомів кризи (максимальна сумарна доза 10 мг/кг).
Для запобігання рецидиву кризи протягом 1–3 діб після операції призначають дантролен всередину або в/в (4–8 мг/кг/добу в 4 розділених дозах). Пригнічення дихання або неадекватна післяопераційна вентиляція легень обумовлюють необхідність зниження дози анестетика (якщо він ще застосовується), забезпечення прохідності дихальних шляхів і штучної вентиляції легень. У разі розвитку делірію після виходу з загальної анестезії вводять малі дози наркотичного анальгетика.
Брадикардія, аритмія, недостатність кровообігу, зниження АТ, гіпертонічний криз, пригнічення дихання, делірій, гостра гіпоксія.
Лікування
При брадикардії — введення 0,3–0,6 мг атропіну, аритміях — корекція вмісту газів у крові, недостатність кровообігу і артеріальної гіпотензії — введення плазми або плазмозамінників, зменшення глибини або припинення загальної анестезії, при гіпертермічному кризі — припинення інгаляції, підвищена подача кисню, введення антипіретиків, корекція порушень водно-сольового балансу і метаболічного ацидозу, за необхідності — дантролен (1 мг/кг) в/в крапельно і продовжують введення до зникнення симптомів кризи (максимальна сумарна доза 10 мг/кг).
Для запобігання рецидиву кризи протягом 1–3 діб після операції призначають дантролен всередину або в/в (4–8 мг/кг/добу в 4 розділених дозах). Пригнічення дихання або неадекватна післяопераційна вентиляція легень обумовлюють необхідність зниження дози анестетика (якщо він ще застосовується), забезпечення прохідності дихальних шляхів і штучної вентиляції легень. У разі розвитку делірію після виходу з загальної анестезії вводять малі дози наркотичного анальгетика.
Лікарняна взаємодія
Передбачається, що при одночасному застосуванні закису азоту і метотрексату посилюється побічна дія останнього. Згідно з іншими даними, закис азоту посилює терапевтичну дію метотрексату.
Лікарська форма
Лікарська форма – газ стиснений: безбарвний, може мати слабкий специфічний запах, з невогненебезпечним, але підтримуючим горіння властивістю (по 6,2 кг у металевих балонах ємністю 10 л). Активна речовина – динітрогену оксид, в 1 балоні – 6,2 кг.
