Ентеролакс

Проносне.

Проносний засіб. Під дією кишкових мікроорганізмів гідролізується з утворенням активної форми, яка викликає подразнення рецепторів слизової оболонки кишечника та посилення його перистальтики. Сприяє накопиченню води та електролітів у товстому кишечнику, що призводить до стимуляції акту дефекації, зменшення часу евакуації та розм'якшення калу.

Після прийому внутрішньо не абсорбується з ШКТ і не піддається печінково-кишковій циркуляції.
У дистальному відділі товстого кишечника відбувається розщеплення натрію пікосульфату з утворенням активного метаболіту біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Час розвитку проносного ефекту визначається швидкістю вивільнення активного метаболіту і становить 6-12 год.
Близько 10,4% від величини загальної дози виводиться нирками у вигляді глюкуроніду через 48 год.

Для дорослих:

Для дітей:

Запори або випадки, що вимагають полегшення дефекації.

• кишкова непрохідність;
• гострі запальні захворювання кишечника та гострі захворювання органів черевної порожнини (в тому числі гострий апендицит, неспецифічний виразковий коліт, перитоніт);
• гострий абдомінальний біль, що супроводжується нудотою і блюванням і може вказувати на вищезазначені гострі захворювання;
• тяжка дегідратація;
• вагітність, період годування груддю;
• дитячий вік до 10 років;
• підвищена чутливість до компонентів препарату.

Не рекомендується застосування препарату більше 5 днів без встановлення причини запору. Тривале і надмірне застосування препарату може призвести до порушень водно-електролітного балансу і гіпокаліємії, а також викликати звикання і запори внаслідок ефекту «рикошету». При необхідності щоденного застосування проносних засобів слід з'ясувати причину запорів.

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати препарат

Діти
Досвід застосування дітям до 10 років відсутній.

Результати використання у осіб з операторською діяльністю та осіб, що керують автотранспортом
Застосування препарату не впливає на здатність керувати транспортними засобами або роботу з іншими механізмами.

При короткочасному прийомі препарату побічні ефекти спостерігаються рідко.

Можливі порушення:
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, шкірні висипання, кропив'янку, відчуття свербежу.

З боку травної системи: спазми і біль у животі, диспепсичні явища, діарея, атонія кишечника, нечасто - нудота, блювання.

З боку водно-електролітного балансу: втрата калію та інших електролітів, дегідратація, можливі порушення серцевої діяльності та м'язова слабкість.

Симптоми: при застосуванні великих доз - кишкові спазми, діарея, порушення водно-електролітного балансу, зокрема - гіпокаліємія, м'язова слабкість.
При тривалому застосуванні препарату в значно підвищених дозах можливі: хронічна діарея, абдомінальний біль, ішемія слизової оболонки товстого кишечника, вторинний гіперальдостеронізм, утворення ниркових каменів, ураження ниркових канальців, метаболічний алкалоз, ослаблення м'язів як результат гіпокаліємії;

Лікування: відміна препарату, промивання шлунка, симптоматична терапія, спрямована на нормалізацію водно-електролітного балансу та підтримання життєво важливих функцій, за показаннями - спазмолітичні засоби.

При одночасному застосуванні з діуретиками та глюкокортикоїдами підвищується ризик водно-електролітних порушень, зокрема - гіпокаліємії. Можливе погіршення переносимості серцевих глікозидів. Антибіотики широкого спектра дії можуть знизити проносний ефект натрію пікосульфату.

Одна таблетка містить:
активна речовина: натрію пікосульфат (у вигляді натрію пікосульфату моногідрату) - 7,5 мг;
допоміжні речовини: лактоза моногідрат, крохмаль картопляний, повідон, магнію стеарат.
По 10 таблеток у блістері з плівки полівінілхлоридної безбарвної або світлозахисної кольорової та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 1 або 3 блістери разом з листком-вкладишем упаковують у пачку з картону.