Фамвір
Famvir
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Зовіракс, Валацикловір, Мінакер, Валвір, Валцікон, Вайрова, Фамцикловір, Фамілар, Фавірокс, Ацикловір
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. «Famvir» 0,125 №10
D.S. Внутрішньо, по 1 таб. 2 рази на добу, незалежно від прийому їжі, не розжовуючи, запиваючи водою.
D.S. Внутрішньо, по 1 таб. 2 рази на добу, незалежно від прийому їжі, не розжовуючи, запиваючи водою.
Фармакологічні властивості
Противірусне
Фармакодинаміка
Противірусний засіб. Після прийому внутрішньо фамцикловір in vivo швидко перетворюється на пенцикловір, який має in vivo та in vitro активність щодо вірусів герпесу людини, включаючи вірус Varicella zoster та Herpes simplex типів 1 і 2, а також вірусу Епштейна-Барр і цитомегаловірусу.
Пенцикловір потрапляє в інфіковані вірусом клітини, де під дією вірусної тимідинкінази швидко перетворюється на монофосфат, який у свою чергу за участю клітинних ферментів переходить у трифосфат. Пенцикловіра трифосфат знаходиться в інфікованих вірусами клітинах більше 12 год, пригнічуючи в них синтез вірусної ДНК і реплікацію вірусів. Період напіввиведення пенцикловіра трифосфата в клітинах, уражених Varicella zoster, Herpes simplex, становить 9, 10 і 20 год відповідно. Концентрація пенцикловіра трифосфата в неінфікованих клітинах не перевищує мінімально визначену, тому в терапевтичних концентраціях пенцикловір не впливає на неінфіковані клітини.
Пенцикловір активний щодо недавно виявлених стійких до ацикловіру штамів вірусу Herpes simplex зі зміненою ДНК-полімеразою.
Фамцикловір суттєво знижує інтенсивність і тривалість постгерпетичної невралгії у пацієнтів з оперізувальним герпесом.
У плацебо-контрольованому дослідженні у пацієнтів з імунодефіцитом внаслідок ВІЛ-інфікування було показано, що фамцикловір у дозі 500 мг 2 рази/добу зменшував кількість днів виділення вірусу Herpes simplex (як з клінічними проявами, так і без них).
Пенцикловір потрапляє в інфіковані вірусом клітини, де під дією вірусної тимідинкінази швидко перетворюється на монофосфат, який у свою чергу за участю клітинних ферментів переходить у трифосфат. Пенцикловіра трифосфат знаходиться в інфікованих вірусами клітинах більше 12 год, пригнічуючи в них синтез вірусної ДНК і реплікацію вірусів. Період напіввиведення пенцикловіра трифосфата в клітинах, уражених Varicella zoster, Herpes simplex, становить 9, 10 і 20 год відповідно. Концентрація пенцикловіра трифосфата в неінфікованих клітинах не перевищує мінімально визначену, тому в терапевтичних концентраціях пенцикловір не впливає на неінфіковані клітини.
Пенцикловір активний щодо недавно виявлених стійких до ацикловіру штамів вірусу Herpes simplex зі зміненою ДНК-полімеразою.
Фамцикловір суттєво знижує інтенсивність і тривалість постгерпетичної невралгії у пацієнтів з оперізувальним герпесом.
У плацебо-контрольованому дослідженні у пацієнтів з імунодефіцитом внаслідок ВІЛ-інфікування було показано, що фамцикловір у дозі 500 мг 2 рази/добу зменшував кількість днів виділення вірусу Herpes simplex (як з клінічними проявами, так і без них).
Фармакокінетика
Всмоктування
Фамцикловір є проліками. Після прийому внутрішньо фамцикловір швидко і майже повністю всмоктується і швидко перетворюється на фармакологічно активний метаболіт - пенцикловір. Біодоступність пенцикловіра після прийому фамцикловіра внутрішньо становить 77%.
Підвищення концентрації пенцикловіра в плазмі крові відбувається пропорційно збільшенню одноразової дози фамцикловіра в діапазоні 125-1000 мг.
За даними дослідження максимальна концентрація (Сmах) пенцикловіра після прийому внутрішньо 125 мг, 250 мг, 500 мг або 750 мг фамцикловіра досягається в середньому через 45 хвилин і становить в середньому 0,8 мкг/мл, 1,6 мкг/мл і 3,3 мкг/мл і 5,1 мкг/мл відповідно.
В іншому дослідженні Сmах пенцикловіра після прийому внутрішньо 250 мг, 500 мг або 1000 мг фамцикловіра становила 1,5 мкг/мл, 3,2 мкг/мл і 5,8 мкг/мл відповідно.
Системна біодоступність (площа під фармакокінетичною кривою "концентрація - час" - AUC) пенцикловіра не змінюється при одночасному прийомі їжі.
AUC пенцикловіра при одноразовому прийомі фамцикловіра і при розподілі добової дози препарату на два або три прийоми збігаються, що свідчить про відсутність кумуляції пенцикловіра при повторних застосуваннях фамцикловіра.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми крові пенцикловіра і його 6-дезокси-попередника становить менше 20%.
Метаболізм і виведення
Після прийому внутрішньо фамцикловір швидко і повністю перетворюється на фармакологічно активний метаболіт - пенцикловір і потім виводиться в основному у формі пенцикловіра і його 6-дезокси-попередника, які виводяться нирками, в незміненому вигляді фамцикловір в сечі не виявляється. Період напіввиведення (Т1/2) пенцикловіра з плазми крові в кінцевій фазі після прийому одноразової і повторних доз становить близько 2 годин.
Фармакокінетика в особливих випадках
Пацієнти з інфекцією, викликаною VZV
У пацієнтів з неускладненою інфекцією, викликаною VZV, не виявляється значних змін фармакокінетичних параметрів пенцикловіра (Т1/2 в кінцевій фазі після прийому одноразової і повторних доз фамцикловіра становить 2,8 і 2,7 години відповідно).
Пацієнти з порушеннями функції нирок
Після прийому одноразової і повторних доз фамцикловіра відзначається лінійна залежність між зниженням плазмового кліренсу, ниркового кліренсу, швидкості виведення пенцикловіра з плазми крові і ступенем порушення функції нирок.
Пацієнти з порушеннями функції печінки
У пацієнтів з порушеннями функції печінки легкої і середньої ступенів тяжкості не спостерігається збільшення AUC пенцикловіра.
Фармакокінетика пенцикловіра у пацієнтів з порушеннями функції печінки тяжкої ступені не вивчалася. Перетворення фамцикловіра в активний метаболіт пенцикловір у даної групи пацієнтів може бути порушено, що призводить до зниження концентрації пенцикловіра в плазмі крові і, як наслідок, зниження ефективності фамцикловіра.
Пацієнти віком ≥ 65 років
У пацієнтів віком від 65 до 79 років відзначається збільшення середнього значення AUC пенцикловіра приблизно на 40% і зниження його ниркового кліренсу приблизно на 20% порівняно з особами молодше 65 років. Дані фармакокінетичні особливості пенцикловіра можуть бути частково обумовлені віковими змінами ниркової функції у пацієнтів старше 65 років. Не потрібно корекції дози препарату у пацієнтів даної вікової групи при відсутності порушення функції нирок.
Стать
Стать пацієнта не впливає значно на фармакокінетичні параметри препарату (незначні відмінності в кліренсі пенцикловіра у чоловіків і жінок). Не потрібно корекції дози препарату залежно від статі.
Расова приналежність
При застосуванні фамцикловіра (одноразовий або багаторазовий прийом у дозі 500 мг 1, 2 або 3 рази на добу) фармакокінетичні параметри препарату у здорових добровольців негроїдної раси і пацієнтів негроїдної раси з порушеннями функції нирок або печінки не відрізнялися від таких у осіб європеоїдної раси.
Фамцикловір є проліками. Після прийому внутрішньо фамцикловір швидко і майже повністю всмоктується і швидко перетворюється на фармакологічно активний метаболіт - пенцикловір. Біодоступність пенцикловіра після прийому фамцикловіра внутрішньо становить 77%.
Підвищення концентрації пенцикловіра в плазмі крові відбувається пропорційно збільшенню одноразової дози фамцикловіра в діапазоні 125-1000 мг.
За даними дослідження максимальна концентрація (Сmах) пенцикловіра після прийому внутрішньо 125 мг, 250 мг, 500 мг або 750 мг фамцикловіра досягається в середньому через 45 хвилин і становить в середньому 0,8 мкг/мл, 1,6 мкг/мл і 3,3 мкг/мл і 5,1 мкг/мл відповідно.
В іншому дослідженні Сmах пенцикловіра після прийому внутрішньо 250 мг, 500 мг або 1000 мг фамцикловіра становила 1,5 мкг/мл, 3,2 мкг/мл і 5,8 мкг/мл відповідно.
Системна біодоступність (площа під фармакокінетичною кривою "концентрація - час" - AUC) пенцикловіра не змінюється при одночасному прийомі їжі.
AUC пенцикловіра при одноразовому прийомі фамцикловіра і при розподілі добової дози препарату на два або три прийоми збігаються, що свідчить про відсутність кумуляції пенцикловіра при повторних застосуваннях фамцикловіра.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми крові пенцикловіра і його 6-дезокси-попередника становить менше 20%.
Метаболізм і виведення
Після прийому внутрішньо фамцикловір швидко і повністю перетворюється на фармакологічно активний метаболіт - пенцикловір і потім виводиться в основному у формі пенцикловіра і його 6-дезокси-попередника, які виводяться нирками, в незміненому вигляді фамцикловір в сечі не виявляється. Період напіввиведення (Т1/2) пенцикловіра з плазми крові в кінцевій фазі після прийому одноразової і повторних доз становить близько 2 годин.
Фармакокінетика в особливих випадках
Пацієнти з інфекцією, викликаною VZV
У пацієнтів з неускладненою інфекцією, викликаною VZV, не виявляється значних змін фармакокінетичних параметрів пенцикловіра (Т1/2 в кінцевій фазі після прийому одноразової і повторних доз фамцикловіра становить 2,8 і 2,7 години відповідно).
Пацієнти з порушеннями функції нирок
Після прийому одноразової і повторних доз фамцикловіра відзначається лінійна залежність між зниженням плазмового кліренсу, ниркового кліренсу, швидкості виведення пенцикловіра з плазми крові і ступенем порушення функції нирок.
Пацієнти з порушеннями функції печінки
У пацієнтів з порушеннями функції печінки легкої і середньої ступенів тяжкості не спостерігається збільшення AUC пенцикловіра.
Фармакокінетика пенцикловіра у пацієнтів з порушеннями функції печінки тяжкої ступені не вивчалася. Перетворення фамцикловіра в активний метаболіт пенцикловір у даної групи пацієнтів може бути порушено, що призводить до зниження концентрації пенцикловіра в плазмі крові і, як наслідок, зниження ефективності фамцикловіра.
Пацієнти віком ≥ 65 років
У пацієнтів віком від 65 до 79 років відзначається збільшення середнього значення AUC пенцикловіра приблизно на 40% і зниження його ниркового кліренсу приблизно на 20% порівняно з особами молодше 65 років. Дані фармакокінетичні особливості пенцикловіра можуть бути частково обумовлені віковими змінами ниркової функції у пацієнтів старше 65 років. Не потрібно корекції дози препарату у пацієнтів даної вікової групи при відсутності порушення функції нирок.
Стать
Стать пацієнта не впливає значно на фармакокінетичні параметри препарату (незначні відмінності в кліренсі пенцикловіра у чоловіків і жінок). Не потрібно корекції дози препарату залежно від статі.
Расова приналежність
При застосуванні фамцикловіра (одноразовий або багаторазовий прийом у дозі 500 мг 1, 2 або 3 рази на добу) фармакокінетичні параметри препарату у здорових добровольців негроїдної раси і пацієнтів негроїдної раси з порушеннями функції нирок або печінки не відрізнялися від таких у осіб європеоїдної раси.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Препарат приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі, не розжовуючи, запиваючи водою.
Інфекції, викликані вірусом Varicella zoster, у пацієнтів з нормальним імунітетом
Рекомендована доза становить 250 мг 3 рази/добу, або 500 мг 2 рази/добу, або 750 мг 1 раз/добу, протягом 7 днів (гостра фаза захворювання).
При офтальмогерпесі рекомендована доза становить 500 мг 3 рази/добу протягом 7 днів. Для зниження тривалості і частоти розвитку постгерпетичної невралгії рекомендована доза становить 250-500 мг 3 рази/добу протягом 7 днів.
Інфекції, викликані вірусом Varicella zoster, у пацієнтів зі зниженим імунітетом
Рекомендована доза становить 500 мг 3 рази/добу протягом 10 днів.
Інфекції, викликані вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, у пацієнтів з нормальним імунітетом
При первинній інфекції рекомендована доза становить 250 мг 3 рази/добу протягом 5 днів. Лікування слід починати якомога раніше, відразу після появи перших симптомів захворювання.
При рецидивах хронічної інфекції дорослим призначають по 125 мг 2 рази/добу протягом 5 днів. Лікування слід починати вже в продромальному періоді або відразу після появи симптомів захворювання.
Інфекції, викликані вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, у пацієнтів зі зниженим імунітетом
Рекомендована доза становить 500 мг 2 рази/добу протягом 7 днів. Лікування слід починати якомога раніше, відразу після появи перших симптомів захворювання.
Як супресивна терапія рецидивуючої герпетичної інфекціїпризначають 250 мг 2 рази/добу.
Тривалість терапії залежить від тяжкості захворювання.
Рекомендується періодичне припинення прийому препарату раз на 12 міс для оцінки можливих змін перебігу захворювання. У ВІЛ-інфікованих пацієнтів ефективна доза становить 500 мг 2 рази/добу.
Хворі похилого віку. За умови збереженої функції нирок режим дозування фамцикловіра не змінюється.
Хворі з порушенням функції нирок. У пацієнтів з порушенням функції нирок відзначається зменшення кліренсу пенцикловіра.
Інфекції, викликані вірусом Varicella zoster (незалежно від імунного статусу пацієнта):
≥40 - 250 мг/500 мг 3 рази/добу або 500 мг 2 рази/добу.
30-39 - 250 мг 2 або 3 рази/добу.
10-29 - 125 мг 2 або 3 рази/добу.
Інфекції, викликані вірусом Herpes simplex, у пацієнтів з нормальним імунітетом - перший епізод:
≥30 - 250 мг 3 рази/добу.
10-29 - 125 мг 3 рази/добу.
- рецидивуюча інфекція:
≥10 - 125 мг 3 рази/добу.
Інфекції, викликані вірусом Herpes simplex, у пацієнтів зі зниженим імунітетом:
≥40 - 500 мг 2 рази/добу.
30-39 - 250 мг 2 рази/добу.
10-29 - 125 мг 2 рази/добу.
Супресивна терапія рецидивуючої герпетичної інфекції:
≥30 - 250 мг 2 рази/добу.
10-29 - 125 мг 2 рази/добу.
Хворі з нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі. Оскільки після 4 год гемодіалізу концентрація пенцикловіра в плазмі знижується приблизно на 75%, препарат слід приймати відразу після процедури гемодіалізу. Рекомендована доза становить 250 мг (для хворих з оперізувальним герпесом) і 125 мг (для хворих з генітальним герпесом).
Інфекції, викликані вірусом Varicella zoster, у пацієнтів з нормальним імунітетом
Рекомендована доза становить 250 мг 3 рази/добу, або 500 мг 2 рази/добу, або 750 мг 1 раз/добу, протягом 7 днів (гостра фаза захворювання).
При офтальмогерпесі рекомендована доза становить 500 мг 3 рази/добу протягом 7 днів. Для зниження тривалості і частоти розвитку постгерпетичної невралгії рекомендована доза становить 250-500 мг 3 рази/добу протягом 7 днів.
Інфекції, викликані вірусом Varicella zoster, у пацієнтів зі зниженим імунітетом
Рекомендована доза становить 500 мг 3 рази/добу протягом 10 днів.
Інфекції, викликані вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, у пацієнтів з нормальним імунітетом
При первинній інфекції рекомендована доза становить 250 мг 3 рази/добу протягом 5 днів. Лікування слід починати якомога раніше, відразу після появи перших симптомів захворювання.
При рецидивах хронічної інфекції дорослим призначають по 125 мг 2 рази/добу протягом 5 днів. Лікування слід починати вже в продромальному періоді або відразу після появи симптомів захворювання.
Інфекції, викликані вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, у пацієнтів зі зниженим імунітетом
Рекомендована доза становить 500 мг 2 рази/добу протягом 7 днів. Лікування слід починати якомога раніше, відразу після появи перших симптомів захворювання.
Як супресивна терапія рецидивуючої герпетичної інфекціїпризначають 250 мг 2 рази/добу.
Тривалість терапії залежить від тяжкості захворювання.
Рекомендується періодичне припинення прийому препарату раз на 12 міс для оцінки можливих змін перебігу захворювання. У ВІЛ-інфікованих пацієнтів ефективна доза становить 500 мг 2 рази/добу.
Хворі похилого віку. За умови збереженої функції нирок режим дозування фамцикловіра не змінюється.
Хворі з порушенням функції нирок. У пацієнтів з порушенням функції нирок відзначається зменшення кліренсу пенцикловіра.
Інфекції, викликані вірусом Varicella zoster (незалежно від імунного статусу пацієнта):
≥40 - 250 мг/500 мг 3 рази/добу або 500 мг 2 рази/добу.
30-39 - 250 мг 2 або 3 рази/добу.
10-29 - 125 мг 2 або 3 рази/добу.
Інфекції, викликані вірусом Herpes simplex, у пацієнтів з нормальним імунітетом - перший епізод:
≥30 - 250 мг 3 рази/добу.
10-29 - 125 мг 3 рази/добу.
- рецидивуюча інфекція:
≥10 - 125 мг 3 рази/добу.
Інфекції, викликані вірусом Herpes simplex, у пацієнтів зі зниженим імунітетом:
≥40 - 500 мг 2 рази/добу.
30-39 - 250 мг 2 рази/добу.
10-29 - 125 мг 2 рази/добу.
Супресивна терапія рецидивуючої герпетичної інфекції:
≥30 - 250 мг 2 рази/добу.
10-29 - 125 мг 2 рази/добу.
Хворі з нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі. Оскільки після 4 год гемодіалізу концентрація пенцикловіра в плазмі знижується приблизно на 75%, препарат слід приймати відразу після процедури гемодіалізу. Рекомендована доза становить 250 мг (для хворих з оперізувальним герпесом) і 125 мг (для хворих з генітальним герпесом).
Показання
— інфекції, викликані вірусом Varicella zoster (оперізувальний герпес), включаючи офтальмогерпес і постгерпетичну невралгію;
— інфекції, викликані вірусом Herpes simplex (тип 1 і 2): первинна інфекція, загострення хронічної інфекції, супресія рецидивуючої інфекції (для профілактики загострень);
— інфекції, викликані вірусами Varicella zoster і Herpes simplex (тип 1 і 2) у пацієнтів зі зниженим імунітетом.
— інфекції, викликані вірусом Herpes simplex (тип 1 і 2): первинна інфекція, загострення хронічної інфекції, супресія рецидивуючої інфекції (для профілактики загострень);
— інфекції, викликані вірусами Varicella zoster і Herpes simplex (тип 1 і 2) у пацієнтів зі зниженим імунітетом.
Протипоказання
- Підвищена чутливість до фамцикловіру або будь-якого з компонентів препарату. Підвищена чутливість до пенцикловіру.
- Дитячий вік до 18 років у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки у пацієнтів даної вікової категорії.
- Порушення функції печінки тяжкої ступені у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування у пацієнтів даної категорії.
- Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція, оскільки лікарський препарат (таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 125 мг і 250 мг) містить лактозу.
З обережністю:
Слід дотримуватися обережності при застосуванні у пацієнтів з порушеннями функції нирок, для яких може знадобитися корекція режиму дозування.
Спеціальних застережень у пацієнтів похилого віку та пацієнтів з порушеннями функції печінки легкої і середньої ступені не потрібно.
- Дитячий вік до 18 років у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки у пацієнтів даної вікової категорії.
- Порушення функції печінки тяжкої ступені у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування у пацієнтів даної категорії.
- Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція, оскільки лікарський препарат (таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 125 мг і 250 мг) містить лактозу.
З обережністю:
Слід дотримуватися обережності при застосуванні у пацієнтів з порушеннями функції нирок, для яких може знадобитися корекція режиму дозування.
Спеціальних застережень у пацієнтів похилого віку та пацієнтів з порушеннями функції печінки легкої і середньої ступені не потрібно.
Особливі вказівки
З обережністю застосовувати у пацієнтів з порушенням функції нирок.
При наявності клінічних проявів генітального герпесу навіть у разі початку противірусного лікування пацієнти повинні уникати статевих контактів.
При наявності клінічних проявів генітального герпесу навіть у разі початку противірусного лікування пацієнти повинні уникати статевих контактів.
Побічні ефекти
У клінічних дослідженнях показана добра переносимість препарату Фамвір, у тому числі у пацієнтів з імунодефіцитом. Повідомлялося про випадки головного болю та нудоти, однак ці явища були слабо або помірно виражені і відзначалися з такою ж частотою, як і у пацієнтів, які отримували плацебо. Інші небажані явища (НЯ) були виявлені в клінічній практиці при застосуванні препарату в постреєстраційний період.
НЯ, про які повідомлялося в ході клінічних досліджень у пацієнтів з імунодефіцитом, аналогічні таким у пацієнтів без такого.
НЯ згруповані відповідно до класифікації органів і систем органів MedDRA, в межах кожного системно-органного класу НЯ розподілені за частотою виникнення в порядку зменшення їх важливості.
Для оцінки частоти зустрічальності використані такі критерії: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100,
НЯ, про які повідомлялося в ході клінічних досліджень у пацієнтів з імунодефіцитом, аналогічні таким у пацієнтів без такого.
НЯ згруповані відповідно до класифікації органів і систем органів MedDRA, в межах кожного системно-органного класу НЯ розподілені за частотою виникнення в порядку зменшення їх важливості.
Для оцінки частоти зустрічальності використані такі критерії: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100,
Передозування
Є обмежені дані про передозування фамцикловіром.
Лікування: симптоматичне та підтримуюче. При недотриманні рекомендацій щодо зменшення дози фамцикловіра з урахуванням функції нирок у пацієнтів із захворюваннями нирок рідко відзначалися випадки гострої ниркової недостатності. Пенцикловір, який є активним метаболітом фамцикловіра, виводиться при гемодіалізі. Концентрації пенцикловіра в плазмі знижуються на 75% після проведення гемодіалізу протягом чотирьох годин.
Лікування: симптоматичне та підтримуюче. При недотриманні рекомендацій щодо зменшення дози фамцикловіра з урахуванням функції нирок у пацієнтів із захворюваннями нирок рідко відзначалися випадки гострої ниркової недостатності. Пенцикловір, який є активним метаболітом фамцикловіра, виводиться при гемодіалізі. Концентрації пенцикловіра в плазмі знижуються на 75% після проведення гемодіалізу протягом чотирьох годин.
Лікарняна взаємодія
Пробенецид та інші препарати, що впливають на функцію нирок, можуть змінювати рівень пенцикловіра в плазмі.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою, 125 мг і 250 мг. По 7 або 10 табл. у блістері; по 1, 2, 3 або 4 блістери в картонній пачці.
Таблетки, вкриті оболонкою, 500 мг. По 3, 7 або 10 табл. у блістері; по 1, 2, 3 або 4 блістери в картонній пачці.
Таблетки, вкриті оболонкою, 500 мг. По 3, 7 або 10 табл. у блістері; по 1, 2, 3 або 4 блістери в картонній пачці.
