Зовіракс

Крем: 
Препарат рекомендується наносити 5 разів/добу (кожні 4 год) тонким шаром на уражені та прилеглі до них ділянки шкіри.
Тривалість лікування не менше 4 днів. У разі відсутності загоєння лікування може бути продовжено до 10 днів. У разі, якщо загоєння не настало протягом 10 днів, слід звернутися до лікаря.
Крем наносять або ватним тампоном, або чистими руками, щоб уникнути додаткового інфікування уражених ділянок.
Таблетки:
Дорослим для лікування інфекцій, викликаних вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, рекомендована доза Зовіраксу становить 200 мг 5 разів/добу кожні 4 год (за винятком періоду нічного сну). Зазвичай курс лікування становить 5 днів, але може бути продовжений при важких первинних інфекціях.
При вираженому імунодефіциті (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні абсорбції з кишечника доза Зовіраксу для прийому всередину може бути збільшена до 400 мг 5 разів/добу. Лікування необхідно починати якомога раніше після виникнення інфекції; при рецидивах препарат рекомендується призначати вже в продромальному періоді або при появі перших елементів висипу.
Для профілактики рецидивів інфекцій, викликаних вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, у пацієнтів з нормальним імунним статусом рекомендована доза Зовіраксу становить 200 мг 4 рази/добу (кожні 6 год). Багатьом пацієнтам підходить більш зручна схема терапії: по 400 мг 2 рази/добу (кожні 12 год). У ряді випадків виявляються ефективними більш низькі дози Зовіраксу: по 200 мг 3 рази/добу (кожні 8 год) або 2 рази/добу (кожні 12 год). Лікування Зовіраксом слід періодично переривати на 6-12 міс для виявлення можливих змін у перебігу захворювання.
Для профілактики виникнення інфекцій, викликаних вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, у пацієнтів з імунодефіцитом рекомендована доза Зовіраксу становить 200 мг 4 рази/добу (кожні 6 год). При вираженому імунодефіциті(наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні абсорбції з кишечника доза Зовіраксу для прийому всередину може бути збільшена до 400 мг 5 разів/добу. Тривалість профілактичного курсу терапії визначається тривалістю періоду існування ризику інфікування.
Для лікування вітряної віспи і оперізувального герпесу рекомендована доза Зовіраксу становить 800 мг 5 разів/добу, препарат приймають кожні 4 год, за винятком періоду нічного сну. Курс лікування становить 7 днів.
Препарат слід призначати якомога раніше після початку інфекції, оскільки в цьому випадку лікування більш ефективне.
Для лікування пацієнтів з вираженим імунодефіцитом рекомендована доза Зовіраксу становить 800 мг 4 рази/добу (кожні 6 год).
Пацієнтам, які перенесли трансплантацію кісткового мозку, перед призначенням Зовіраксу всередину зазвичай рекомендується проводити курс в/в терапії ацикловіром протягом 1 міс. При проведенні клінічних досліджень максимальна тривалість курсу лікування реципієнтів трансплантата кісткового мозку становила 6 міс (з 1-го по 7-й місяць після трансплантації). У пацієнтів з розгорнутою клінічною картиною ВІЛ-інфекції курс лікування Зовіраксом становив 12 міс, однак є підстави вважати, що у таких пацієнтів можуть бути ефективніші більш тривалі курси терапії.
Лікування і профілактика інфекцій, викликаних вірусами Herpes simplex, у дітей з імунодефіцитом у віці від 2 років і старше - такі ж дози, як для дорослих; у віці молодше 2 років - половину дози для дорослих.
Для лікування вітряної віспи дітям старше 6 років препарат призначають у разовій дозі 800 мг; від 2 до 6 років - 400 мг; молодше 2 років - 200 мг. Кратність прийому 4 рази/добу. Більш точно разову дозу можна визначити з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (але не більше 800 мг). Курс лікування становить 5 днів.
Дані про застосування Зовіраксу для профілактики рецидивів інфекцій, викликаних вірусами Herpes simplex, і при лікуванні оперізувального герпесу у дітей з нормальними показниками імунітету відсутні.
Згідно з наявними досить обмеженими відомостями для лікування дітей старше 2 років з вираженим імунодефіцитом можна застосовувати такі ж дози Зовіраксу, як для лікування дорослих.
При призначенні Зовіраксу пацієнтам похилого віку слід враховувати можливість зниження кліренсу ацикловіру паралельно зі зниженням кліренсу креатиніну. При наявності ознак ниркової недостатності необхідно вирішити питання про зниження дози Зовіраксу. Пацієнти похилого віку повинні отримувати достатню кількість рідини на фоні прийому Зовіраксу всередину у високих дозах.
У пацієнтів з нирковою недостатністю прийом ацикловіру всередину в рекомендованих дозах з метою лікування і профілактики інфекцій, викликаних вірусами Herpes simplex, не призводить до кумуляції препарату до концентрацій, що перевищують встановлені безпечні рівні. Однак у пацієнтів з КК менше 10 мл/хв дозу Зовіраксу рекомендується знижувати до 200 мг 2 рази/добу (кожні 12 год). Для лікування вітряної віспи, оперізувального герпесу, а також для лікування пацієнтів з вираженим імунодефіцитом при КК менше 10 мл/хврекомендовані дози Зовіраксу становлять 800 мг 2 рази/добу кожні 12 год; при КК 10-25 мл/хв 800 мг 3 рази/добу кожні 8 год.
Зовіракс таблетки можна приймати під час їжі, оскільки прийом їжі не порушує в значній мірі його абсорбцію. Таблетки слід запивати повною склянкою води.
Ліофілізат:
Препарат призначений для в/в інфузійного введення.
Дорослим для лікування інфекцій, викликаних вірусами Herpes simplex (за винятком герпетичного енцефаліту) і Varicella zoster, препарат призначають у дозі 5 мг/кг маси тіла кожні 8 год.
Для лікування інфекцій, викликаних вірусом Varicella zoster, і герпетичного енцефаліту у пацієнтів з імунодефіцитом проводять в/в інфузії у дозі 10 мг/кг маси тіла кожні 8 год (при нормальній функції нирок).
Для профілактика цитомегаловірусної інфекції при трансплантації кісткового мозку препарат застосовують у дозі 500 мг/м2 поверхні тіла 3 рази/добу з інтервалом 8 год. Тривалість лікування — від 5 днів до трансплантації і до 30 днів після трансплантації.
У пацієнтів з ожирінням рекомендуються ті ж дози, що у пацієнтів з нормальною масою тіла.
При призначенні в/в інфузій Зовіраксу пацієнтам з нирковою недостатністю слід скоригувати режим дозування відповідно до зниження кліренсу креатиніну.
25-50 мл/хв - 5-10 мг/кг або 500 мг/м2 кожні 12 год.
10-25 мл/хв 5-10 мг/кг або 500 мг/м2 кожні 24 год.
0 (анурія) - 10 мл/хв. При безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі: 2.5-5 мг/кг або 250 мг/м2 кожні 24 год.
При гемодіалізі: 2.5-5 мг/кг або 250 мг/м2 кожні 24 год і після діалізу.
Дітям у віці від 3 міс до 12 років дози Зовіраксу для в/в інфузії встановлюються в залежності від площі поверхні тіла.
У новонароджених режим дозування встановлюють в залежності від маси тіла; при інфекціях, викликаних вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, рекомендована доза становить 10 мг/кг кожні 8 год. Тривалість лікування герпетичного енцефаліту і інфекцій, викликаних вірусом Herpes simplex, у новонароджених зазвичай становить 10 днів.
При інфекціях, викликаних вірусами Herpes simplex (крім герпетичного енцефаліту) і Varicella zoster, препарат вводять у дозі 250 мг/м2 кожні 8 год.
Для лікування герпетичного енцефаліту і інфекцій, викликаних вірусом Varicella zoster, у дітей з імунодефіцитом препарат призначають у дозі 500 мг/м2 кожні 8 год (при нормальній функції нирок).
Обмежені дані дозволяють припускати, що для профілактики цитомегаловірусної інфекції у дітей старше 2 років, які піддалися трансплантації кісткового мозку, Зовіракс можна вводити у дозах, рекомендованих для дорослих.
У дітей зі зниженою функцією нирок потрібна корекція дози відповідно до ступеня ниркової недостатності.
У пацієнтів похилого віку зі зниженим кліренсом креатиніну слід розглянути питання про зниження дози.
Курс лікування Зовіраксом у вигляді в/в інфузій зазвичай становить 5 днів, але може змінюватися в залежності від стану пацієнта і відповіді на терапію.
Тривалість профілактичного застосування Зовіраксу у вигляді в/в інфузій визначається тривалістю періоду існування ризику інфікування.
Правила приготування і введення розчину
Рекомендовану дозу Зовіраксу слід вводити у вигляді повільної в/в інфузії протягом 1 год.
Отриманий після розведення розчин Зовіраксу можна вводити за допомогою спеціального інфузійного насоса, що регулює швидкість введення препарату. Можливий інший спосіб введення, при цьому приготований розчин Зовіраксу розбавляється до отримання концентрації ацикловіру, що не перевищує 5 мг/мл (0.5%). Для цього необхідно додати приготований розчин до обраного інфузійного розчину, який рекомендується нижче, і добре збовтати для повного змішування розчинів.
Для дітей і новонароджених, яким необхідно вводити мінімальні об'єми розчинів, рекомендується додавати 4 мл приготованого розчину Зовіраксу (100 мг ацикловіру) до 20 мл розчинника.
Для дорослих рекомендується використовувати інфузійні розчини в упаковках по 100 мл, навіть якщо це дасть концентрацію ацикловіру суттєво нижче 0.5%. Таким чином, інфузійний розчин об'ємом 100 мл можна використовувати для введення будь-якої дози ацикловіру між 250 мг і 500 мг (10 і 20 мл розведеного розчину). Для доз між 500 мг і 1000 мг ацикловіру повинен бути використаний другий інфузійний розчин цього об'єму.
Зовіракс для в/в інфузій сумісний з наступними інфузійними розчинами і залишається при розведенні ними стабільним протягом 12 год при кімнатній температурі (від 15° до 25°С): 0.45% і 0.9% розчини натрію хлориду для в/в інфузій; 0.18% розчин натрію хлориду і 4% розчин глюкози для в/в інфузій; 0.45% розчин натрію хлориду і 2.5% розчин глюкози для в/в інфузій; розчин Хартмана.
Оскільки в склад розчинів не включено жодного антибактеріального консерванту, розчинення і розведення повинні проводитися повністю в асептичних умовах безпосередньо перед введенням препарату.
Невикористаний розчин знищується.
При помутнінні розчину або випаданні кристалів його слід знищити.
Мазь: 
Дорослим і дітям препарат у вигляді смужки мазі довжиною 10 мм слід помістити в нижній кон'юнктивальний мішок. Кратність застосування 5 разів/добу з інтервалом близько 4 год. Терапію слід продовжувати ще протягом 3 днів після загоєння.