Фурагін
Furagin
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. "Furagin" 0,05 № 30
D.S. Внутрішньо, по 1 табл. 3 р/д, після їжі
D.S. Внутрішньо, по 1 табл. 3 р/д, після їжі
Фармакологічні властивості
Антисептична, антибактеріальна, протипротозойна.
Фармакодинаміка
Протимікробний засіб широкого спектра дії, належить до групи нітрофуранів. Механізм дії пов'язаний з інгібуванням синтезу нуклеїнових кислот. Під впливом нітрофуранів відбувається пригнічення активності дихального ланцюга і циклу трикарбонових кислот (циклу Кребса), а також пригнічення інших біохімічних процесів мікроорганізмів, що призводить до руйнування їх оболонки або цитоплазматичної мембрани.
Активний щодо грампозитивних коків: Staphylococcus spp., Streptococcus spp.; грамнегативних паличок: Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Klebsiella spp.
До фуразидину стійкі: Pseudomonas aeruginosa, Enterococcus spp., Acinetobacter spp., більшість штамів Proteus spp., Serratia spp.
Залежно від концентрації чинить бактерицидну або бактеріостатичну дію. Проти більшості бактерій бактеріостатична концентрація становить від 10 до 20 мкг/мл. Бактерицидна концентрація приблизно в 2 рази вища.
Активний щодо грампозитивних коків: Staphylococcus spp., Streptococcus spp.; грамнегативних паличок: Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Klebsiella spp.
До фуразидину стійкі: Pseudomonas aeruginosa, Enterococcus spp., Acinetobacter spp., більшість штамів Proteus spp., Serratia spp.
Залежно від концентрації чинить бактерицидну або бактеріостатичну дію. Проти більшості бактерій бактеріостатична концентрація становить від 10 до 20 мкг/мл. Бактерицидна концентрація приблизно в 2 рази вища.
Фармакокінетика
Після прийому внутрішньо фуразидин абсорбується з тонкого відділу кишечника шляхом пасивної дифузії. Всмоктування нітрофуранів з дистального сегмента тонкого кишечника перевищує всмоктування з проксимального і медіального сегментів відповідно в 2 і 4 рази (слід враховувати при одночасному лікуванні урогенітальних інфекцій і захворювань ШКТ, зокрема хронічних ентеритів). Нітрофурани погано всмоктуються з товстої кишки.
Cmax у плазмі крові зберігається від 3 до 7 або 8 год, у сечі фуразидин виявляється через 3-4 год.
В організмі фуразидин розподіляється рівномірно. Клінічно важливий високий вміст препарату в лімфі (затримує поширення інфекції по лімфатичних шляхах). У жовчі концентрація його в кілька разів вища, ніж у сироватці, а в лікворі - в кілька разів нижча, ніж у сироватці. У слині вміст фуразидину становить 30% від його концентрації в сироватці. Концентрація фуразидину в крові і тканинах порівняно невелика, що пов'язано з швидким його виділенням, при цьому концентрація в сечі значно вища, ніж у крові.
Метаболізується в незначній мірі (<10%).
Виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції (85%), частково піддається зворотній реабсорбції в канальцях. При низьких концентраціях фуразидину в сечі переважає процес фільтрації і секреції, при високих концентраціях зменшується секреція і збільшується реабсорбція. Фуразидин, будучи слабкою кислотою в кислій сечі не дисоціює, піддається інтенсивній реабсорбції, що може посилити розвиток системних побічних ефектів. При лужній реакції сечі виведення фуразидину посилюється.
При зниженні видільної функції нирок інтенсивність метаболізму зростає.
Cmax у плазмі крові зберігається від 3 до 7 або 8 год, у сечі фуразидин виявляється через 3-4 год.
В організмі фуразидин розподіляється рівномірно. Клінічно важливий високий вміст препарату в лімфі (затримує поширення інфекції по лімфатичних шляхах). У жовчі концентрація його в кілька разів вища, ніж у сироватці, а в лікворі - в кілька разів нижча, ніж у сироватці. У слині вміст фуразидину становить 30% від його концентрації в сироватці. Концентрація фуразидину в крові і тканинах порівняно невелика, що пов'язано з швидким його виділенням, при цьому концентрація в сечі значно вища, ніж у крові.
Метаболізується в незначній мірі (<10%).
Виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції (85%), частково піддається зворотній реабсорбції в канальцях. При низьких концентраціях фуразидину в сечі переважає процес фільтрації і секреції, при високих концентраціях зменшується секреція і збільшується реабсорбція. Фуразидин, будучи слабкою кислотою в кислій сечі не дисоціює, піддається інтенсивній реабсорбції, що може посилити розвиток системних побічних ефектів. При лужній реакції сечі виведення фуразидину посилюється.
При зниженні видільної функції нирок інтенсивність метаболізму зростає.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Приймають внутрішньо після їжі.
Дорослим - по 50-100 мг 3 рази/добу, дітям старше 3 років - по 25-50 мг (не більше 5 мг/кг маси тіла) 3 рази/добу. Курс лікування 7-10 днів. При необхідності повторення курсу лікування слід зробити перерву протягом 10-15 днів.
Для профілактики інфекції (в т.ч. при урологічних операціях, цистоскопії, катетеризації) - 50 мг одноразово за 30 хв до процедури.
Застосовують зовнішньо 2-3 рази/добу для промивання ран або змочування перев'язувального матеріалу.
Застосовують місцево 2-3 рази/добу у вигляді полоскань порожнини рота і глотки.
Дорослим - по 50-100 мг 3 рази/добу, дітям старше 3 років - по 25-50 мг (не більше 5 мг/кг маси тіла) 3 рази/добу. Курс лікування 7-10 днів. При необхідності повторення курсу лікування слід зробити перерву протягом 10-15 днів.
Для профілактики інфекції (в т.ч. при урологічних операціях, цистоскопії, катетеризації) - 50 мг одноразово за 30 хв до процедури.
Застосовують зовнішньо 2-3 рази/добу для промивання ран або змочування перев'язувального матеріалу.
Застосовують місцево 2-3 рази/добу у вигляді полоскань порожнини рота і глотки.
Показання
- для прийому внутрішньо: урогенітальні інфекції (гострий цистит, уретрит, пієлонефрит);
- гінекологічні інфекції; інфекції шкіри і м'яких тканин; важкі інфіковані опіки;
- з профілактичною метою при урологічних операціях (в т.ч. цистоскопії, катетеризації).
- для зовнішнього і місцевого застосування: інфекційно-запальні захворювання порожнини рота і глотки, інфіковані рани.
- гінекологічні інфекції; інфекції шкіри і м'яких тканин; важкі інфіковані опіки;
- з профілактичною метою при урологічних операціях (в т.ч. цистоскопії, катетеризації).
- для зовнішнього і місцевого застосування: інфекційно-запальні захворювання порожнини рота і глотки, інфіковані рани.
Протипоказання
- хронічна ниркова недостатність важкого ступеня;
- вагітність;
- період лактації (грудного вигодовування);
- дитячий вік до 4 років;
- підвищена чутливість до фуразидину і інших нітрофуранів.
- вагітність;
- період лактації (грудного вигодовування);
- дитячий вік до 4 років;
- підвищена чутливість до фуразидину і інших нітрофуранів.
Особливі вказівки
Для зменшення ймовірності розвитку побічних ефектів фуразидин запивають великою кількістю рідини.
При появі побічних ефектів застосування слід припинити (токсичні явища частіше проявляються у пацієнтів зі зниженою видільною функцією нирок).
У період лікування пацієнту рекомендується утриматися від вживання алкоголю, оскільки можливо посилення побічних ефектів.
Не приймати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.
З обережністю застосовувати при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
При появі побічних ефектів застосування слід припинити (токсичні явища частіше проявляються у пацієнтів зі зниженою видільною функцією нирок).
У період лікування пацієнту рекомендується утриматися від вживання алкоголю, оскільки можливо посилення побічних ефектів.
Не приймати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.
З обережністю застосовувати при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
Побічні ефекти
З боку крові і лімфатичної системи: агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія, ціаноз, викликаний метгемоглобінемією.
З боку імунної системи: шкірний свербіж, папульозні висипання, кропив'янка, анафілаксія, ангіоневротичний набряк, ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, сонливість, периферична нейропатія.
З боку органа зору: порушення зору.
З боку судин: внутрішньочерепна гіпертензія.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння: гостра або хронічна реакція з боку легень. Гостра реакція з боку легень розвивається швидко, проявляється у вигляді гострої задишки, лихоманки, болю в грудях, кашлю з мокротою або без неї, еозинофілії (зворотна після відміни). Повідомлялося також про появу шкірного висипу, свербежу, кропив'янки, ангіоневротичного набряку і міалгії. Хронічна реакція з боку легень може виникнути протягом тривалого періоду часу після припинення лікування і характеризується поступовим наростанням задишки, збільшенням частоти дихання, непостійною лихоманкою, еозинофілією, прогресуючим кашлем і інтерстиціальним пневмонітом і/або легеневим фіброзом.
З боку ШКТ: нудота, блювання, зниження апетиту, діарея, панкреатит, запор, біль у животі, запалення слинних залоз.
З боку печінки і жовчовивідних шляхів: холестатична жовтяниця, гепатит, некроз паренхіми печінки.
З боку скелетно-м'язової системи і сполучної тканини: м'язові спазми, біль у м'язах, артралгія.
Загальні розлади і порушення в місці введення: лихоманка, слабкість, зворотна алопеція, фарбування сечі в темно-жовтий або коричневий колір.
З боку імунної системи: шкірний свербіж, папульозні висипання, кропив'янка, анафілаксія, ангіоневротичний набряк, ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, сонливість, периферична нейропатія.
З боку органа зору: порушення зору.
З боку судин: внутрішньочерепна гіпертензія.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння: гостра або хронічна реакція з боку легень. Гостра реакція з боку легень розвивається швидко, проявляється у вигляді гострої задишки, лихоманки, болю в грудях, кашлю з мокротою або без неї, еозинофілії (зворотна після відміни). Повідомлялося також про появу шкірного висипу, свербежу, кропив'янки, ангіоневротичного набряку і міалгії. Хронічна реакція з боку легень може виникнути протягом тривалого періоду часу після припинення лікування і характеризується поступовим наростанням задишки, збільшенням частоти дихання, непостійною лихоманкою, еозинофілією, прогресуючим кашлем і інтерстиціальним пневмонітом і/або легеневим фіброзом.
З боку ШКТ: нудота, блювання, зниження апетиту, діарея, панкреатит, запор, біль у животі, запалення слинних залоз.
З боку печінки і жовчовивідних шляхів: холестатична жовтяниця, гепатит, некроз паренхіми печінки.
З боку скелетно-м'язової системи і сполучної тканини: м'язові спазми, біль у м'язах, артралгія.
Загальні розлади і порушення в місці введення: лихоманка, слабкість, зворотна алопеція, фарбування сечі в темно-жовтий або коричневий колір.
Передозування
Похідні нітрофурану характеризуються низькою токсичністю.
Симптоми: нейротоксичні реакції, поліневрит, порушення функції печінки, гострий токсичний гепатит.
Лікування: відміна фуразидину, прийом великої кількості рідини, симптоматична терапія, застосування антигістамінних ЛЗ, вітамінів групи В. Специфічного антидоту немає.
Симптоми: нейротоксичні реакції, поліневрит, порушення функції печінки, гострий токсичний гепатит.
Лікування: відміна фуразидину, прийом великої кількості рідини, симптоматична терапія, застосування антигістамінних ЛЗ, вітамінів групи В. Специфічного антидоту немає.
Лікарняна взаємодія
При комбінації фуразидину з ристоміцином, хлорамфеніколом, сульфаніламідами підвищується ризик пригнічення кровотворення (не слід застосовувати одночасно).
Не рекомендується одночасно з нітрофуранами застосовувати препарати, здатні підкислювати сечу (в т.ч. аскорбінову кислоту, кальцію хлорид).
Не рекомендується одночасно з нітрофуранами застосовувати препарати, здатні підкислювати сечу (в т.ч. аскорбінову кислоту, кальцію хлорид).
Лікарська форма
По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці з плівки полівінілхлоридної і фольги алюмінієвої.
По 3 контурні чарункові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування державною та російською мовами поміщають у пачку з картону.
По 3 контурні чарункові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування державною та російською мовами поміщають у пачку з картону.