Хінаголід

Гіпопролактинемічне.

Селективний агоніст дофамінових D2-рецепторів. Стимулюючи зазначені рецептори гіпофіза, викликає пригнічення секреції гормону передньої долі гіпофіза - пролактину. У зв'язку з цим хінаголід чинить терапевтичну дію при гіперпролактинемії, ефективно зменшуючи вираженість таких її проявів, як галакторея, олігоменорея, аменорея, безпліддя, зниження лібідо. Тривале лікування хінаголідом призводить до зменшення розмірів або зупинки росту пролактинсекретуючих мікро- та макроаденом гіпофіза.

Після одноразового прийому внутрішньо швидко і добре всмоктується з ШКТ. Уявний Vd хінаголіда становить близько 100 л. Зв'язування з білками плазми - близько 90%. Хінаголід значною мірою метаболізується при першому проходженні через печінку. Біологічно активні хінаголід і його N-дезетильовані аналоги виявляються в крові в малих кількостях. Їх неактивні кон'югати з сірчаною і глюкуроновою кислотами циркулюють в крові в більш значних кількостях. Більше 95% хінаголіда виводиться з організму у вигляді метаболітів з калом і сечею приблизно в рівних кількостях. T1/2 незмінного хінаголіда після одноразового прийому становить 11,5 год, при досягненні рівноважного стану - 17 год.

Для дорослих:

Гіперпролактинемія (в т.ч. ідіопатична або при мікро- або макроаденомі гіпофіза з галактореєю, олігоменореєю, аменореєю, безпліддям, зниженням лібідо).

Виражені порушення функції печінки або нирок, підвищена чутливість до хінаголіда.

Лікування аденом хінаголідом не замінює хірургічного втручання.

На фоні лікування хінаголідом можливе відновлення дітородної функції, пригніченої гіперпролактинемією. Якщо вагітність небажана, слід під час терапії використовувати адекватні методи контрацепції.

У перші дні терапії, а також при збільшенні дози хінаголіда рекомендується регулярно контролювати АТ в горизонтальному і вертикальному положеннях тіла у зв'язку з можливістю розвитку ортостатичної гіпотензії і непритомності.

Перед початком лікування слід попереджати пацієнтів, особливо пацієнтів з хворобою Паркінсона, про можливість виникнення нападу нарколепсії (раптове засинання).

У пацієнтів з хворобою Паркінсона при прийомі високих доз хінаголіда можливий розвиток патологічного гемблінгу (ігрова залежність, ігроманія), підвищення лібідо. Ці небажані явища проходять самостійно при зниженні дози або відміні хінаголіда.

Переносимість хінаголіда погіршується при одночасному вживанні алкоголю.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами

У період лікування пацієнтам слід уникати водіння автотранспорту та іншої діяльності, що вимагає високої концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Центральна і периферична нервова система: запаморочення, головний біль, порушення сну, галюцинації, гострий психоз.

Серцево-судинна система: гіперемія обличчя, артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія.

Травна система: анорексія, нудота, блювання, діарея або запор.

Органи чуття: закладеність носа.

Алергічні реакції.

Симптоми: нудота, блювання, головний біль, запаморочення, сонливість, зниження АТ, колапс, галюцинації.

Лікування: симптоматичне, при блюванні і галюцинаціях призначають метоклопрамід.

При одночасному застосуванні хінаголіда і потужних блокаторів дофамінових рецепторів (наприклад, нейролептики), здатність хінаголіда до пригнічення секреції пролактину може знижуватися.

Таблетки, в упаковці контурній чарунковій 1 комплект, що містить по 3 табл. (25 і 50 мкг);
в пачці картонній 1 упаковка або в упаковці контурній чарунковій 10 шт. (75 або 150 мкг);
в пачці картонній 3 упаковки.