Івепред
Ivepred
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Метипред, Солу-Медрол, Метилпреднізолон
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp: "Ivepred" 1000 mg
D.t.d. № 5 in flac.
S. В/м 1 раз в день
D.t.d. № 5 in flac.
S. В/м 1 раз в день
Фармакологічні властивості
Синтетичний ГКС, дегідрований аналог гідрокортизону. Чинить протизапальну, протиалергічну, протишокову та імуносупресивну дію. Взаємодіє зі специфічними цитоплазматичними рецепторами і утворює комплекс, що проникає в ядро клітини і стимулює синтез мРНК; остання індукує утворення білків, в т.ч. ліпокортину, які опосередковують клітинні ефекти. Ліпокортин пригнічує фосфоліпазу А2, пригнічує вивільнення арахідонової кислоти та інгібує біосинтез ендопероксидів, простагландинів, лейкотрієнів, що сприяють процесам запалення, алергії тощо.
Протизапальний ефект пов'язаний з пригніченням вивільнення еозинофілами медіаторів запалення; індукуванням утворення ліпокортинів і зменшенням кількості тучних клітин, що виробляють гіалуронову кислоту; зі зменшенням проникності капілярів; стабілізацією клітинних мембран і мембран органел (особливо лізосомальних).
Гальмує сполучнотканинні реакції в ході запального процесу і знижує можливість утворення рубцевої тканини.
Протиалергічний ефект обумовлений зниженням кількості циркулюючих еозинофілів, що призводить до зниження виділення медіаторів негайної алергії; знижує вплив медіаторів алергії на ефекторні клітини.
Імунодепресивний ефект обумовлений гальмуванням вивільнення цитокінів (інтерлейкінів-1,2; гамма-інтерферону) з лімфоцитів і макрофагів.
Білковий обмін: зменшує кількість білка в плазмі (за рахунок глобулінів) з підвищенням коефіцієнта альбумін/глобулін, підвищує синтез альбумінів у печінці та нирках; посилює катаболізм білка в м'язовій тканині.
Ліпідний обмін: підвищує синтез вищих жирних кислот і тригліцеридів, перерозподіляє жир (накопичення жиру переважно в області плечового поясу, обличчя, живота), призводить до розвитку гіперхолестеринемії.
Вуглеводний обмін: збільшує абсорбцію вуглеводів з ЖКТ; підвищує активність глюкозо-6-фосфатази, що призводить до підвищення надходження глюкози з печінки в кров; підвищує активність фосфоенолпіруваткарбоксилази і синтез амінотрансфераз, що призводять до активації глюконеогенезу.
Водно-електролітний обмін: затримує натрій і воду в організмі, стимулює виведення калію (мінералокортикоїдна активність), знижує абсорбцію кальцію з ЖКТ, проявляє антагоністичну дію по відношенню до вітаміну D: "вимивання" кальцію з кісток і підвищення його ниркової екскреції.
Пригнічує синтез і секрецію АКТГ і вторинно - синтез ендогенних ГКС.
Протизапальний ефект пов'язаний з пригніченням вивільнення еозинофілами медіаторів запалення; індукуванням утворення ліпокортинів і зменшенням кількості тучних клітин, що виробляють гіалуронову кислоту; зі зменшенням проникності капілярів; стабілізацією клітинних мембран і мембран органел (особливо лізосомальних).
Гальмує сполучнотканинні реакції в ході запального процесу і знижує можливість утворення рубцевої тканини.
Протиалергічний ефект обумовлений зниженням кількості циркулюючих еозинофілів, що призводить до зниження виділення медіаторів негайної алергії; знижує вплив медіаторів алергії на ефекторні клітини.
Імунодепресивний ефект обумовлений гальмуванням вивільнення цитокінів (інтерлейкінів-1,2; гамма-інтерферону) з лімфоцитів і макрофагів.
Білковий обмін: зменшує кількість білка в плазмі (за рахунок глобулінів) з підвищенням коефіцієнта альбумін/глобулін, підвищує синтез альбумінів у печінці та нирках; посилює катаболізм білка в м'язовій тканині.
Ліпідний обмін: підвищує синтез вищих жирних кислот і тригліцеридів, перерозподіляє жир (накопичення жиру переважно в області плечового поясу, обличчя, живота), призводить до розвитку гіперхолестеринемії.
Вуглеводний обмін: збільшує абсорбцію вуглеводів з ЖКТ; підвищує активність глюкозо-6-фосфатази, що призводить до підвищення надходження глюкози з печінки в кров; підвищує активність фосфоенолпіруваткарбоксилази і синтез амінотрансфераз, що призводять до активації глюконеогенезу.
Водно-електролітний обмін: затримує натрій і воду в організмі, стимулює виведення калію (мінералокортикоїдна активність), знижує абсорбцію кальцію з ЖКТ, проявляє антагоністичну дію по відношенню до вітаміну D: "вимивання" кальцію з кісток і підвищення його ниркової екскреції.
Пригнічує синтез і секрецію АКТГ і вторинно - синтез ендогенних ГКС.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Препарат застосовується в/в (струминно або крапельно) або в/м. Доза препарату і тривалість лікування визначається лікарем залежно від тяжкості захворювання і переносимості лікування.
При гострій недостатності кори надниркових залоз разова доза препарату становить 100-200 мг, добова 300-400 мг.
При важких алергічних реакціях Івепред вводять у добовій дозі 100-200 мг протягом 3-16 днів.
При бронхіальній астмі препарат вводять залежно від тяжкості захворювання і ефективності комплексного лікування від 75 до 675 мг на курс лікування від 3 до 16 днів; у важких випадках доза може бути підвищена до 1400 мг на курс лікування і більше з поступовим зниженням дози.
При астматичному статусі Івепред вводять у дозі 500-1200 мг/добу з подальшим зниженням до 300 мг/добу і переходом на підтримуючі дози.
При шоці, резистентному до стандартної терапії, Івепред на початку терапії зазвичай вводять в/в струминно, після чого переходять на в/в крапельне введення. Якщо протягом 10-20 хвилин АТ не підвищується, повторюють струминне введення препарату. Після виведення з шокового стану продовжують в/в крапельне введення до стабілізації АТ. Разова доза становить 50-150 мг (у важких випадках - до 400 мг). Повторно препарат вводять через 3-4 год. Добова доза може становити 300-1200 мг (з подальшим зниженням дози).
При імуносупресії - для запобігання реакції відторгнення трансплантованого органу (особливо нирок) при трансплантаціях - Івепред застосовується в дозах від 0.5 г до 2 г в/в кожні 24-48 год.
При набряку мозку - 40-125 мг кожні 4-6 год в/в або в/м протягом 4-7 днів (до стабілізації стану хворого).
При ревматоїдному артриті та СКВ Івепред вводять додатково до системного прийому препарату в дозі 75-125 мг/добу не більше 7-10 днів.
При отруєннях прижигаючими рідинами з опіками травного тракту і верхніх дихальних шляхів призначають у дозі 75-400 мг/добу протягом 3-18 днів. Івепред використовується як додаткова терапія хворих з виразковим колітом, при цьому дози від 20 мг до 40 мг застосовуються в/в крапельно 3-7 разів на тиждень протягом 2 або більше тижнів.
При інших станах початкова доза може варіювати від 10 мг до 40 мг залежно від клінічної картини. Великі дози застосовуються зазвичай протягом короткого терміну.
Дітям призначають у дозі 0.8-1.5 мг/кг маси тіла/добу.
При неможливості в/в введення, Івепред вводять в/м у тих же дозах. Зниження доз і припинення лікування препаратом слід завжди проводити поступово.
Після купірування гострого стану призначають всередину преднізолон у таблетках, з подальшим поступовим зменшенням дози.
Зазначені дози повинні бути завжди строго індивідуальні. Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одному шприці.
Приготування ін'єкційного розчину: розчинник додається до ліофілізату в ампулі і отриманий розчин змішується з різною кількістю інфузійного розчину - 5% декстрозою, ізотонічним фізіологічним розчином або 5% декстрозою в ізотонічному фізіологічному розчині.
При гострій недостатності кори надниркових залоз разова доза препарату становить 100-200 мг, добова 300-400 мг.
При важких алергічних реакціях Івепред вводять у добовій дозі 100-200 мг протягом 3-16 днів.
При бронхіальній астмі препарат вводять залежно від тяжкості захворювання і ефективності комплексного лікування від 75 до 675 мг на курс лікування від 3 до 16 днів; у важких випадках доза може бути підвищена до 1400 мг на курс лікування і більше з поступовим зниженням дози.
При астматичному статусі Івепред вводять у дозі 500-1200 мг/добу з подальшим зниженням до 300 мг/добу і переходом на підтримуючі дози.
При шоці, резистентному до стандартної терапії, Івепред на початку терапії зазвичай вводять в/в струминно, після чого переходять на в/в крапельне введення. Якщо протягом 10-20 хвилин АТ не підвищується, повторюють струминне введення препарату. Після виведення з шокового стану продовжують в/в крапельне введення до стабілізації АТ. Разова доза становить 50-150 мг (у важких випадках - до 400 мг). Повторно препарат вводять через 3-4 год. Добова доза може становити 300-1200 мг (з подальшим зниженням дози).
При імуносупресії - для запобігання реакції відторгнення трансплантованого органу (особливо нирок) при трансплантаціях - Івепред застосовується в дозах від 0.5 г до 2 г в/в кожні 24-48 год.
При набряку мозку - 40-125 мг кожні 4-6 год в/в або в/м протягом 4-7 днів (до стабілізації стану хворого).
При ревматоїдному артриті та СКВ Івепред вводять додатково до системного прийому препарату в дозі 75-125 мг/добу не більше 7-10 днів.
При отруєннях прижигаючими рідинами з опіками травного тракту і верхніх дихальних шляхів призначають у дозі 75-400 мг/добу протягом 3-18 днів. Івепред використовується як додаткова терапія хворих з виразковим колітом, при цьому дози від 20 мг до 40 мг застосовуються в/в крапельно 3-7 разів на тиждень протягом 2 або більше тижнів.
При інших станах початкова доза може варіювати від 10 мг до 40 мг залежно від клінічної картини. Великі дози застосовуються зазвичай протягом короткого терміну.
Дітям призначають у дозі 0.8-1.5 мг/кг маси тіла/добу.
При неможливості в/в введення, Івепред вводять в/м у тих же дозах. Зниження доз і припинення лікування препаратом слід завжди проводити поступово.
Після купірування гострого стану призначають всередину преднізолон у таблетках, з подальшим поступовим зменшенням дози.
Зазначені дози повинні бути завжди строго індивідуальні. Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одному шприці.
Приготування ін'єкційного розчину: розчинник додається до ліофілізату в ампулі і отриманий розчин змішується з різною кількістю інфузійного розчину - 5% декстрозою, ізотонічним фізіологічним розчином або 5% декстрозою в ізотонічному фізіологічному розчині.
Показання
- ендокринні порушення - гостра недостатність кори надниркових залоз;
- ревматичні захворювання: гострий ревматизм; колагенози - при загостренні або для підтримуючої терапії при системному червоному вовчаку;
- дерматологічні захворювання - пухирчатка, важка багатоформна еритема, ексфоліативний дерматит, дифузний нейродерміт, важкий псоріаз, важкі себорейні дерматити;
- бронхіальна астма, астматичний статус;
- алергічні захворювання - важкі або резистентні до стандартної терапії: атопічний дерматит, сироваткова хвороба, підвищена чутливість до лікарських засобів, набряк гортані, кропив'янка, анафілактичний шок;
- захворювання ЖКТ - гостра стадія виразкового коліту;
- набряк мозку - для лікування набряку мозку, викликаного пухлинами мозку, травмами голови, черепно-мозковими операціями;
- трансплантації органів - для запобігання реакції відторгнення трансплантованого органу;
- важкий шок (геморагічний, травматичний, септичний) резистентний до стандартної терапії;
- зменшення запальних явищ і попередження рубцевих звужень при отруєнні прижигаючими рідинами;
- гематологічні захворювання - набута аутоімунна гемолітична анемія, вроджена гіпопластична анемія, еритробластопенія, ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура у дорослих, вторинна тромбоцитопенія у дорослих;
- для паліативного лікування пухлинних захворювань, в т.ч. гострого або хронічного лейкозу і лімфоми у дорослих, гострого лейкозу у дітей.
- ревматичні захворювання: гострий ревматизм; колагенози - при загостренні або для підтримуючої терапії при системному червоному вовчаку;
- дерматологічні захворювання - пухирчатка, важка багатоформна еритема, ексфоліативний дерматит, дифузний нейродерміт, важкий псоріаз, важкі себорейні дерматити;
- бронхіальна астма, астматичний статус;
- алергічні захворювання - важкі або резистентні до стандартної терапії: атопічний дерматит, сироваткова хвороба, підвищена чутливість до лікарських засобів, набряк гортані, кропив'янка, анафілактичний шок;
- захворювання ЖКТ - гостра стадія виразкового коліту;
- набряк мозку - для лікування набряку мозку, викликаного пухлинами мозку, травмами голови, черепно-мозковими операціями;
- трансплантації органів - для запобігання реакції відторгнення трансплантованого органу;
- важкий шок (геморагічний, травматичний, септичний) резистентний до стандартної терапії;
- зменшення запальних явищ і попередження рубцевих звужень при отруєнні прижигаючими рідинами;
- гематологічні захворювання - набута аутоімунна гемолітична анемія, вроджена гіпопластична анемія, еритробластопенія, ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура у дорослих, вторинна тромбоцитопенія у дорослих;
- для паліативного лікування пухлинних захворювань, в т.ч. гострого або хронічного лейкозу і лімфоми у дорослих, гострого лейкозу у дітей.
Протипоказання
- для короткочасного застосування за життєвими показаннями єдиним протипоказанням є підвищена чутливість до Івепреду.
Не рекомендується застосовувати препарат:
- у хворих з гострим і підгострим інфарктом міокарда, оскільки застосування ГКС у них може призвести до поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини і внаслідок цього - до розриву серцевого м'яза;
- у новонароджених, оскільки даний препарат містить бензиловий спирт. Встановлено, що бензиловий спирт може викликати "синдром удушення" з летальним наслідком у недоношених новонароджених.
З обережністю препарат слід призначати при імунодефіцитних станах (в т.ч. СНІД або ВІЛ), захворюваннях серцево-судинної системи (в т.ч. недавно перенесений інфаркт міокарда, важка хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія), важкій хронічній нирковій недостатності та печінковій недостатності, сечокам'яній хворобі, недавно створеному анастомозі кишечника, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, неспецифічному виразковому коліті з загрозою перфорації, дивертикуліті, езофагіті, гастриті, пептичній виразці, цукровому діабеті (в т.ч. схильність), паразитарних і інфекційних захворюваннях вірусної, грибкової або бактеріальної природи (в даний час або недавно перенесених, а також включаючи недавній контакт з хворим); закритокутовій глаукомі, гіперліпідемії, гіпертиреозі, гіпотиреозі, хворобі Іценко-Кушинга, гіпоальбумінемії або станах, що сприяють її виникненню (цироз печінки, нефротичний синдром), міастенії gravis, остеопорозі, гострому психозі, ожирінні (III-IV ст).
У дітей в період росту препарат повинен застосовуватися тільки за абсолютними показаннями і під особливо ретельним наглядом лікаря.
Не рекомендується застосовувати препарат:
- у хворих з гострим і підгострим інфарктом міокарда, оскільки застосування ГКС у них може призвести до поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини і внаслідок цього - до розриву серцевого м'яза;
- у новонароджених, оскільки даний препарат містить бензиловий спирт. Встановлено, що бензиловий спирт може викликати "синдром удушення" з летальним наслідком у недоношених новонароджених.
З обережністю препарат слід призначати при імунодефіцитних станах (в т.ч. СНІД або ВІЛ), захворюваннях серцево-судинної системи (в т.ч. недавно перенесений інфаркт міокарда, важка хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія), важкій хронічній нирковій недостатності та печінковій недостатності, сечокам'яній хворобі, недавно створеному анастомозі кишечника, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, неспецифічному виразковому коліті з загрозою перфорації, дивертикуліті, езофагіті, гастриті, пептичній виразці, цукровому діабеті (в т.ч. схильність), паразитарних і інфекційних захворюваннях вірусної, грибкової або бактеріальної природи (в даний час або недавно перенесених, а також включаючи недавній контакт з хворим); закритокутовій глаукомі, гіперліпідемії, гіпертиреозі, гіпотиреозі, хворобі Іценко-Кушинга, гіпоальбумінемії або станах, що сприяють її виникненню (цироз печінки, нефротичний синдром), міастенії gravis, остеопорозі, гострому психозі, ожирінні (III-IV ст).
У дітей в період росту препарат повинен застосовуватися тільки за абсолютними показаннями і під особливо ретельним наглядом лікаря.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
Частота розвитку і вираженість побічних ефектів залежить від тривалості застосування, величини використовуваної дози і можливості дотримання циркадного ритму призначення Івепреду.
При застосуванні Івепреду можуть відзначатися:
З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, стероїдний цукровий діабет або маніфестація латентного цукрового діабету, вугри, пригнічення функції надниркових залоз, синдром Іценко-Кушинга (місяцеподібне обличчя, ожиріння гіпофізарного типу, гірсутизм, підвищення АТ, дисменорея, аменорея, м'язова слабкість, стрії), затримка статевого розвитку у дітей.
З боку травної системи: нудота, блювання, панкреатит, стероїдна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, ерозивний езофагіт, кровотечі і перфорація органів ЖКТ, підвищення або зниження апетиту, порушення травлення, метеоризм, гикавка.
З боку серцево-судинної системи: аритмії, брадикардія, зупинка серця; погіршення явищ або розвиток серцевої недостатності (у схильних пацієнтів), ЕКГ-зміни, характерні для гіпокаліємії, підвищення АТ, гіперкоагуляція, тромбози; у хворих з гострим і підгострим інфарктом міокарда - поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
З боку нервової системи: делірій, дезорієнтація, ейфорія, галюцинації, маніакально-депресивний психоз, депресія, параноя, підвищення внутрішньочерепного тиску, нервозність або занепокоєння, безсоння, запаморочення, вертиго, псевдопухлина мозочка, головний біль.
З боку органу зору: раптова втрата зору (при парентеральному введенні в області голови, шиї, носових раковин, шкіри голови можливе відкладення кристалів препарату в судинах ока), задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску з можливим пошкодженням зорового нерва, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових або вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки, екзофтальм.
З боку обміну речовин: затримка рідини і натрію (набряки), гіпернатріємія, гіпокаліємічний синдром (гіпокаліємія, аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість), підвищене виведення кальцію, гіпокальціємія, підвищення маси тіла, негативний азотистий баланс (підвищений розпад білків), підвищена пітливість.
З боку кістково-м'язової системи: уповільнення росту і процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон росту), остеопороз (дуже рідко - патологічні переломи кісток, асептичні некрози кісток), стероїдна міопатія, розрив сухожиль м'язів, зниження м'язової маси.
З боку шкірних покривів і слизових оболонок: погіршення загоєння ран, екхімози, витончення шкіри, гіпер- або гіпопігментація, стероїдні вугри, схильність до розвитку піодермії і кандидозів.
Алергічні реакції: генералізовані (шкірний висип, свербіж, анафілактичний шок), місцеві алергічні реакції.
Місцеві реакції при парентеральному введенні: печіння, оніміння, біль, поколювання в місці введення, інфекції в місці введення, рідко - некроз навколишніх тканин, утворення рубців у місці ін'єкції; атрофія шкіри і підшкірної клітковини при в/м введенні (особливо небезпечно введення в дельтоподібний м'яз).
Інші: загострення інфекцій, підвищення активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, синдром "відміни".
При в/в введенні: аритмії, "припливи" крові до обличчя, судоми.
При застосуванні Івепреду можуть відзначатися:
З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, стероїдний цукровий діабет або маніфестація латентного цукрового діабету, вугри, пригнічення функції надниркових залоз, синдром Іценко-Кушинга (місяцеподібне обличчя, ожиріння гіпофізарного типу, гірсутизм, підвищення АТ, дисменорея, аменорея, м'язова слабкість, стрії), затримка статевого розвитку у дітей.
З боку травної системи: нудота, блювання, панкреатит, стероїдна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, ерозивний езофагіт, кровотечі і перфорація органів ЖКТ, підвищення або зниження апетиту, порушення травлення, метеоризм, гикавка.
З боку серцево-судинної системи: аритмії, брадикардія, зупинка серця; погіршення явищ або розвиток серцевої недостатності (у схильних пацієнтів), ЕКГ-зміни, характерні для гіпокаліємії, підвищення АТ, гіперкоагуляція, тромбози; у хворих з гострим і підгострим інфарктом міокарда - поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
З боку нервової системи: делірій, дезорієнтація, ейфорія, галюцинації, маніакально-депресивний психоз, депресія, параноя, підвищення внутрішньочерепного тиску, нервозність або занепокоєння, безсоння, запаморочення, вертиго, псевдопухлина мозочка, головний біль.
З боку органу зору: раптова втрата зору (при парентеральному введенні в області голови, шиї, носових раковин, шкіри голови можливе відкладення кристалів препарату в судинах ока), задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску з можливим пошкодженням зорового нерва, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових або вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки, екзофтальм.
З боку обміну речовин: затримка рідини і натрію (набряки), гіпернатріємія, гіпокаліємічний синдром (гіпокаліємія, аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість), підвищене виведення кальцію, гіпокальціємія, підвищення маси тіла, негативний азотистий баланс (підвищений розпад білків), підвищена пітливість.
З боку кістково-м'язової системи: уповільнення росту і процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон росту), остеопороз (дуже рідко - патологічні переломи кісток, асептичні некрози кісток), стероїдна міопатія, розрив сухожиль м'язів, зниження м'язової маси.
З боку шкірних покривів і слизових оболонок: погіршення загоєння ран, екхімози, витончення шкіри, гіпер- або гіпопігментація, стероїдні вугри, схильність до розвитку піодермії і кандидозів.
Алергічні реакції: генералізовані (шкірний висип, свербіж, анафілактичний шок), місцеві алергічні реакції.
Місцеві реакції при парентеральному введенні: печіння, оніміння, біль, поколювання в місці введення, інфекції в місці введення, рідко - некроз навколишніх тканин, утворення рубців у місці ін'єкції; атрофія шкіри і підшкірної клітковини при в/м введенні (особливо небезпечно введення в дельтоподібний м'яз).
Інші: загострення інфекцій, підвищення активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, синдром "відміни".
При в/в введенні: аритмії, "припливи" крові до обличчя, судоми.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Ліофілізат для приготування розчину для в/в і в/м введення у вигляді порошку або пористої маси білого або майже білого кольору; розчинник у вигляді прозорого, безбарвного розчину.
1 фл.
метилпреднізолону натрію сукцинат
662.96 мг,
що відповідає вмісту метилпреднізолону
500 мг
Допоміжні речовини: натрію дигідрофосфату дигідрат - 6.4 мг, натрію гідрофосфат - 69.6 мг.
Розчинник: бензиловий спирт - 9 мг, вода д/і - до 1 мл.
Флакони безбарвного скла місткістю 20 мл (1) в комплекті з розчинником (амп. 4 мл 1 шт.) - піддони пластикові (1) - пачки картонні.
Ліофілізат для приготування розчину для в/в і в/м введення у вигляді порошку або пористої маси білого або майже білого кольору; розчинник у вигляді прозорого, безбарвного розчину.
1 фл.
метилпреднізолону натрію сукцинат
1325.91 мг,
що відповідає вмісту метилпреднізолону
1000 мг
Допоміжні речовини: натрію дигідрофосфату дигідрат - 12.8 мг, натрію гідрофосфат - 139.2 мг.
Розчинник: бензиловий спирт - 9 мг, вода д/і - до 1 мл.
Флакони безбарвного скла місткістю 20 мл (1) в комплекті з розчинником (амп. 8 мл 1 шт.) - піддони пластикові (1) - пачки картонні.
1 фл.
метилпреднізолону натрію сукцинат
662.96 мг,
що відповідає вмісту метилпреднізолону
500 мг
Допоміжні речовини: натрію дигідрофосфату дигідрат - 6.4 мг, натрію гідрофосфат - 69.6 мг.
Розчинник: бензиловий спирт - 9 мг, вода д/і - до 1 мл.
Флакони безбарвного скла місткістю 20 мл (1) в комплекті з розчинником (амп. 4 мл 1 шт.) - піддони пластикові (1) - пачки картонні.
Ліофілізат для приготування розчину для в/в і в/м введення у вигляді порошку або пористої маси білого або майже білого кольору; розчинник у вигляді прозорого, безбарвного розчину.
1 фл.
метилпреднізолону натрію сукцинат
1325.91 мг,
що відповідає вмісту метилпреднізолону
1000 мг
Допоміжні речовини: натрію дигідрофосфату дигідрат - 12.8 мг, натрію гідрофосфат - 139.2 мг.
Розчинник: бензиловий спирт - 9 мг, вода д/і - до 1 мл.
Флакони безбарвного скла місткістю 20 мл (1) в комплекті з розчинником (амп. 8 мл 1 шт.) - піддони пластикові (1) - пачки картонні.
