Клопідекс

Внутрішньо, незалежно від прийому їжі.

Нещодавно перенесений інфаркт міокарда, нещодавно перенесений інсульт і діагностована оклюзійна хвороба периферичних артерій. Рекомендована доза — 75 мг 1 раз на добу.

Гострий коронарний синдром без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q). Лікування препаратом починають з одноразового прийому навантажувальної дози — 300 мг, а потім приймають по 75 мг 1 раз на добу (у поєднанні з АСК у дозах 75–325 мг/добу). У клінічному дослідженні CURE більшість пацієнтів з гострим коронарним синдромом додатково отримували лікування гепарином.

Гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST. Рекомендована добова доза клопідогрелю становить 75 мг одноразово і приймається разом з АСК з або без застосування тромболітиків. Прийом клопідогрелю можна починати як з навантажувальної дози, так і без неї (у дослідженні CLARITY приймалася навантажувальна доза 300 мг). У пацієнтів старше 75 років лікування клопідогрелем повинно починатися без прийому навантажувальної дози.

Фібриляція передсердь. Препарат слід приймати по 75 мг 1 раз на добу в комбінації з АСК у добовій дозі 75–100 мг.

Пацієнти з генетично обумовленим зниженням функції ізоферменту CYP2C19. Низька активність ізоферменту CYP2C19 пов'язана зі зменшенням антиагрегантної дії клопідогрелю. Режим застосування більш високих доз (600 мг — навантажувальна доза, потім — 150 мг 1 раз на добу щодня) у пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 збільшує антиагрегантну дію клопідогрелю. У пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 можна розглянути питання про застосування більш високих доз клопідогрелю. Наразі в клінічних дослідженнях, що враховують клінічні результати, оптимальний режим дозування у таких пацієнтів не встановлений.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти старше 75 років. Корекції дози не потрібно. У добровольців старше 75 років при порівнянні з молодими добровольцями не було отримано відмінностей за показниками агрегації тромбоцитів і часу кровотечі.

Діти (до 18 років). Безпека та ефективність застосування препарату в педіатричних популяціях не встановлені.

Пацієнти з порушенням функції печінки. Після щоденного прийому клопідогрелю протягом 10 днів у добовій дозі 75 мг у пацієнтів з тяжким ураженням печінки інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів порівнянне з даними у здорових добровольців. Середній час кровотечі також співставний в обох групах.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Після повторних прийомів клопідогрелю в дозуванні 75 мг/добу у пацієнтів з тяжким ураженням нирок (кліренс креатиніну від 5 до 15 мл/хв) інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів (25%) було нижче порівняно з таким у здорових добровольців, однак подовження часу кровотечі співставне з даними у здорових добровольців, які отримували клопідогрель у дозуванні 75 мг/добу.

Пацієнти різної етнічної приналежності. Поширеність алелей генів ізоферменту CYP2C19, що відповідають за проміжний і знижений метаболізм клопідогрелю до його активного метаболіту, відрізняється у представників різних етнічних груп. Існують лише обмежені дані для представників монголоїдної раси щодо оцінки впливу генотипу ізоферменту CYP2C19 на клінічні результуючі події.

Стать. У невеликому дослідженні, що порівнює фармакодинамічні властивості клопідогрелю у чоловіків і жінок, у жінок спостерігалося менше інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, але відмінностей у подовженні часу кровотечі не було. У великому контрольованому дослідженні CAPRIE (клопідогрель у порівнянні з АСК у пацієнтів з ризиком розвитку ішемічних ускладнень) частота клінічних результатів, інших небажаних реакцій і відхилень від норми клініко-лабораторних показників була однаковою як у чоловіків, так і у жінок.