Кьюліпта
Qulipta
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Атогепант
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. "Qulipta" 0,01 № 28
D.S.: Внутрішньо, по 1 таблетці 1 раз на день, незалежно від прийому їжі
D.S.: Внутрішньо, по 1 таблетці 1 раз на день, незалежно від прийому їжі
Фармакологічні властивості
Протимігренозний.
Фармакодинаміка
Низькомолекулярний селективний антагоніст рецепторів кальцитонін-ген-зв'язаного пептиду (CGRP) для перорального застосування, який блокує зв'язування CGRP з рецептором і пригнічує функцію рецептора CGRP. CGRP – це нейропептид, пов'язаний з патофізіологією мігрені. У тригеміноваскулярній системі CGRP модулює передачу ноцицептивних сигналів та запалення, а також має вазодилатуючий ефект.
У дозі, в 5 разів перевищуючій максимальну рекомендовану добову дозу, атогепант не подовжує інтервал QT до клінічно значущого ступеня.
У дозі, в 5 разів перевищуючій максимальну рекомендовану добову дозу, атогепант не подовжує інтервал QT до клінічно значущого ступеня.
Фармакокінетика
Всмоктування
Після перорального прийому атогепант всмоктується з досягненням показників Cmax у плазмі крові приблизно через 1–2 год. Показники фармакокінетичних параметрів атогепанта демонструють дозопропорційну залежність у діапазоні доз до 170 мг/добу (приблизно в 3 рази перевищуючій рекомендовану дозу), при цьому кумуляції атогепанта не відбувається.
Вплив прийому їжі.
При прийомі атогепанта одночасно з їжею з високим вмістом жирів значного впливу їжі не спостерігалося (показники AUC і Cmax знижувалися приблизно на 18% і 22% відповідно, при цьому вплив на медіанне значення Tmax атогепанта відсутній). У ході досліджень клінічної ефективності атогепант приймали незалежно від прийому їжі.
Розподіл
Зв'язування атогепанта з білками плазми крові не залежало від концентрації в діапазоні значень від 0,1 до 10 мкмоль; незв'язана фракція атогепанта становила приблизно 4,7% у плазмі крові людини. Показник уявного Vd (Vz/F) атогепанта після перорального прийому становить приблизно 292 л.
Елімінація
Метаболізм. Атогепант виводиться головним чином шляхом метаболізму, в основному за участю ізоферменту CYP3A4. Початкова сполука (атогепант) і метаболіт (M23) — глюкуронідний кон'югат, були основними компонентами, що циркулюють у плазмі крові людини.
Виведення.
T1/2 атогепанта становить приблизно 11 год. Уявний кліренс при пероральному прийомі (CL/F) атогепанта становить приблизно 19 л/год. У здорових добровольців після перорального прийому одноразової дози 50 мг міченого 14C-атогепанта 42% і 5% від введеної дози виводилося у вигляді незмінного атогепанта з калом і сечею відповідно.
Особливі групи пацієнтів
Ниркова недостатність. Нирковий шлях виведення відіграє незначну роль у кліренсі атогепанта. На підставі результатів популяційного фармакокінетичного аналізу, фармакокінетичний профіль атогепанта у пацієнтів з нирковою недостатністю легкої або середньої тяжкості (Cl креатиніну 30–89 мл/хв) порівнянний з таким у пацієнтів з нормальною функцією нирок (Cl креатиніну >90 мл/хв). Фармакокінетичний профіль атогепанта у пацієнтів з нирковою недостатністю важкої ступені або термінальною стадією ниркової недостатності (Cl креатиніну <30 мл/хв) не вивчався
Печінкова недостатність. У пацієнтів з передіснуючою печінковою недостатністю легкої (клас A за класифікацією Чайлд-П'ю), середньої (клас B за класифікацією Чайлд-П'ю) або важкої (клас C за класифікацією Чайлд-П'ю) ступені показники загальної експозиції атогепанта підвищувалися на 24%, 15% і 38% відповідно. У зв'язку з можливістю пошкодження печінки у пацієнтів з печінковою недостатністю важкої ступені тяжкості застосування атогепанта у таких пацієнтів слід уникати
Інші особливі категорії пацієнтів. На підставі результатів популяційного фармакокінетичного аналізу, вік, стать, расова належність і маса тіла не мають значного впливу на показники фармакокінетичних параметрів (Cmax і AUC) атогепанта. Таким чином, корекції дози на підставі цих факторів не потрібно.
Після перорального прийому атогепант всмоктується з досягненням показників Cmax у плазмі крові приблизно через 1–2 год. Показники фармакокінетичних параметрів атогепанта демонструють дозопропорційну залежність у діапазоні доз до 170 мг/добу (приблизно в 3 рази перевищуючій рекомендовану дозу), при цьому кумуляції атогепанта не відбувається.
Вплив прийому їжі.
При прийомі атогепанта одночасно з їжею з високим вмістом жирів значного впливу їжі не спостерігалося (показники AUC і Cmax знижувалися приблизно на 18% і 22% відповідно, при цьому вплив на медіанне значення Tmax атогепанта відсутній). У ході досліджень клінічної ефективності атогепант приймали незалежно від прийому їжі.
Розподіл
Зв'язування атогепанта з білками плазми крові не залежало від концентрації в діапазоні значень від 0,1 до 10 мкмоль; незв'язана фракція атогепанта становила приблизно 4,7% у плазмі крові людини. Показник уявного Vd (Vz/F) атогепанта після перорального прийому становить приблизно 292 л.
Елімінація
Метаболізм. Атогепант виводиться головним чином шляхом метаболізму, в основному за участю ізоферменту CYP3A4. Початкова сполука (атогепант) і метаболіт (M23) — глюкуронідний кон'югат, були основними компонентами, що циркулюють у плазмі крові людини.
Виведення.
T1/2 атогепанта становить приблизно 11 год. Уявний кліренс при пероральному прийомі (CL/F) атогепанта становить приблизно 19 л/год. У здорових добровольців після перорального прийому одноразової дози 50 мг міченого 14C-атогепанта 42% і 5% від введеної дози виводилося у вигляді незмінного атогепанта з калом і сечею відповідно.
Особливі групи пацієнтів
Ниркова недостатність. Нирковий шлях виведення відіграє незначну роль у кліренсі атогепанта. На підставі результатів популяційного фармакокінетичного аналізу, фармакокінетичний профіль атогепанта у пацієнтів з нирковою недостатністю легкої або середньої тяжкості (Cl креатиніну 30–89 мл/хв) порівнянний з таким у пацієнтів з нормальною функцією нирок (Cl креатиніну >90 мл/хв). Фармакокінетичний профіль атогепанта у пацієнтів з нирковою недостатністю важкої ступені або термінальною стадією ниркової недостатності (Cl креатиніну <30 мл/хв) не вивчався
Печінкова недостатність. У пацієнтів з передіснуючою печінковою недостатністю легкої (клас A за класифікацією Чайлд-П'ю), середньої (клас B за класифікацією Чайлд-П'ю) або важкої (клас C за класифікацією Чайлд-П'ю) ступені показники загальної експозиції атогепанта підвищувалися на 24%, 15% і 38% відповідно. У зв'язку з можливістю пошкодження печінки у пацієнтів з печінковою недостатністю важкої ступені тяжкості застосування атогепанта у таких пацієнтів слід уникати
Інші особливі категорії пацієнтів. На підставі результатів популяційного фармакокінетичного аналізу, вік, стать, расова належність і маса тіла не мають значного впливу на показники фармакокінетичних параметрів (Cmax і AUC) атогепанта. Таким чином, корекції дози на підставі цих факторів не потрібно.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Перорально.
Атогепант (у вигляді таблеток) приймають перорально незалежно від прийому їжі.
Епізодична мігрень.
Рекомендована доза атогепанта при епізодичній мігрені становить 10, 30 або 60 мг 1 раз/добу.
Хронічна мігрень.
Рекомендована доза атогепанта при хронічній мігрені становить 60 мг 1 раз/добу.
Атогепант (у вигляді таблеток) приймають перорально незалежно від прийому їжі.
Епізодична мігрень.
Рекомендована доза атогепанта при епізодичній мігрені становить 10, 30 або 60 мг 1 раз/добу.
Хронічна мігрень.
Рекомендована доза атогепанта при хронічній мігрені становить 60 мг 1 раз/добу.
Показання
Атогепант показаний для профілактичного лікування нападів мігрені у дорослих пацієнтів.
Протипоказання
- Підвищена чутливість до атогепанта,
- вагітність,
- період грудного вигодовування,
- дитячий і підлітковий вік до 18 років.
Особливі вказівки
Більшість серйозних реакцій гіперчутливості розвивалися протягом 24 год при першому застосуванні атогепанта. Однак деякі реакції гіперчутливості можуть виникати через кілька днів після застосування атогепанта. Необхідно попереджати пацієнтів про симптоми, пов'язані з реакціями гіперчутливості. У разі виникнення реакції гіперчутливості необхідно припинити прийом атогепанта і розпочати відповідну терапію.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Не має або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами і працювати з механізмами. Однак у деяких випадках можлива сонливість. Пацієнтам слід проявляти обережність перед водінням автомобіля або використанням механізмів до тих пір, поки вони не будуть достатньо впевнені, що атогепант не має негативного впливу на ці види діяльності.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Не має або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами і працювати з механізмами. Однак у деяких випадках можлива сонливість. Пацієнтам слід проявляти обережність перед водінням автомобіля або використанням механізмів до тих пір, поки вони не будуть достатньо впевнені, що атогепант не має негативного впливу на ці види діяльності.
Побічні ефекти
З боку імунної системи: невідомо - реакції гіперчутливості.
З боку обміну речовин: часто - зниження апетиту.
З боку ШКТ: часто - нудота, запор.
Загальні порушення: часто - втома/сонливість.
Лабораторні та інструментальні дані: часто - зменшення маси тіла; нечасто - підвищення активності АЛТ і АСТ.
З боку обміну речовин: часто - зниження апетиту.
З боку ШКТ: часто - нудота, запор.
Загальні порушення: часто - втома/сонливість.
Лабораторні та інструментальні дані: часто - зменшення маси тіла; нечасто - підвищення активності АЛТ і АСТ.
Передозування
Немає даних
Лікарняна взаємодія
Одночасне застосування атогепанта з ітраконазолом, сильним інгібітором CYP3A4, призводило до значного збільшення системної експозиції атогепанта у здорових добровольців. При одночасному застосуванні з помірними або слабкими інгібіторами CYP3A4 корекція дози атогепанта не потрібна.
Одночасне застосування атогепанта з одноразовою дозою рифампіцину, інгібітора OATP, призводило до значного збільшення системної експозиції атогепанта у здорових добровольців.
Одночасне застосування атогепанта з одноразовою дозою рифампіцину, інгібітора OATP, призводило до значного збільшення системної експозиції атогепанта у здорових добровольців.
Лікарська форма
КЬЮЛІПТА, 10 мг, таблетки
По 7 таблеток у блістері з полівінілхлорид/поліетилен/політрифторхлоретилену та алюмінієвої фольги.
По 4 блістери разом з інструкцією по застосуванню (листком-вкладишем) у пачці картонній.
КЬЮЛІПТА, 60 мг, таблетки
По 7 таблеток у блістері з полівінілхлорид/поліетилен/політрифторхлоретилену та алюмінієвої фольги.
По 4 блістери разом з інструкцією по застосуванню (листком-вкладишем) у пачці картонній.
По 7 таблеток у блістері з полівінілхлорид/поліетилен/політрифторхлоретилену та алюмінієвої фольги.
По 4 блістери разом з інструкцією по застосуванню (листком-вкладишем) у пачці картонній.
КЬЮЛІПТА, 60 мг, таблетки
По 7 таблеток у блістері з полівінілхлорид/поліетилен/політрифторхлоретилену та алюмінієвої фольги.
По 4 блістери разом з інструкцією по застосуванню (листком-вкладишем) у пачці картонній.