Матрифен
Matrifen
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Дюрогезик, Фентаніл, Фендивія
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Empl. Matripheni 0,000025 № 5
D.S. Накладати на шкіру по 1 пластиру 1 раз на 3 дні.
Фармакологічні властивості
Препарат Матрифен являє собою трансдермальний пластир, що забезпечує постійне надходження фентанілу.
Фентаніл - опіоїдний анальгетик, що проявляє спорідненість, головним чином, до µ-рецепторів. Переважні фармакологічні ефекти — знеболення та седативна дія.
Фентаніл - опіоїдний анальгетик, що проявляє спорідненість, головним чином, до µ-рецепторів. Переважні фармакологічні ефекти — знеболення та седативна дія.
Фармакодинаміка
МатрифенTM — трансдермальний пластир, що забезпечує постійне надходження фентанілу. Фентаніл є опіоїдним анальгетиком, що проявляє спорідненість, головним чином, до µ-рецепторів. Переважні фармакологічні ефекти — знеболення та седація.
Безпека трансдермального фентанілу оцінювалася у трьох відкритих дослідженнях у 293 дітей з хронічним болем у віці від 2 до 18 років, з яких 66 дітей були у віці від 2 до 6 років. У цих дослідженнях, дозу від 30 до 45 мг морфіну, що приймається внутрішньо, змінювали на один трансдермальний фентаніловий пластир дозуванням 12 мікрограм/год. Початкова доза в 25 мікрограм/год і вище застосовувалися у 181 пацієнта, які перед цим отримували опіоїди внутрішньо в добовій дозі не менше 45 мг.
Безпека трансдермального фентанілу оцінювалася у трьох відкритих дослідженнях у 293 дітей з хронічним болем у віці від 2 до 18 років, з яких 66 дітей були у віці від 2 до 6 років. У цих дослідженнях, дозу від 30 до 45 мг морфіну, що приймається внутрішньо, змінювали на один трансдермальний фентаніловий пластир дозуванням 12 мікрограм/год. Початкова доза в 25 мікрограм/год і вище застосовувалися у 181 пацієнта, які перед цим отримували опіоїди внутрішньо в добовій дозі не менше 45 мг.
Фармакокінетика
Трансдермальний пластир, що містить фентаніл, забезпечує поступове системне надходження препарату протягом періоду часу понад 72 години. Швидкість вивільнення фентанілу становить 12,5; 25; 50; 75 і 100 мікрограмів/год, а площа відповідної активної поверхні становить 4,2, 8,4, 16,8, 25,2 і 33,6 см2.
Всмоктування: після першої аплікації пластиру концентрації фентанілу в сироватці крові зростають поступово, зазвичай вирівнюються до 12 і 24 годин і залишаються відносно постійними протягом решти 72-годинного періоду часу. Після другої 72-годинної аплікації пластиру досягається рівноважна концентрація препарату в сироватці крові, яка зберігається до наступної аплікації пластиру того ж розміру. Всмоктування фентанілу може дещо відрізнятися в різних місцях аплікації. Дещо знижене всмоктування фентанілу (приблизно 25%) спостерігалося при дослідженнях, проведених за участю здорових добровольців, під час аплікації пластиру на грудну клітку, у порівнянні з верхньою частиною руки та спиною.
Розподіл: фентаніл зв'язується з білками плазми крові на 84%.
Біотрансформація: Фентаніл має лінійну кінетику і метаболізується, в першу чергу, в печінці за допомогою CYP3A4. Головний метаболіт — норфентаніл, неактивний.
Елімінація: Після видалення пластиру, що містить фентаніл, сироваткові концентрації фентанілу знижуються поступово, падаючи приблизно на 50% протягом 13 – 22 годин у дорослих і 22 – 25 годин у дітей. Продовжуюче всмоктування фентанілу з шкіри сприяє більш повільному видаленню препарату з сироватки крові, ніж при внутрішньовенному введенні. Близько 75% фентанілу виділяється з сечею, головним чином, у вигляді метаболітів менш ніж 10% незміненого препарату. Близько 9% від дози виводиться з калом, переважно у вигляді метаболітів.
Фармакокінетика в спеціальних групах
Порушення функції печінки або нирок може викликати підвищення сироваткових концентрацій фентанілу. У літніх, виснажених хворих або пацієнтів з генералізованими ураженнями можливе зниження кліренсу фентанілу, що може призвести до подовження його періоду напіввиведення.
Діти
Було виявлено, що залежно від ваги тіла, кліренс (L/год/кг) у педіатричній практиці на 82% вищий у дітей у віці від 2 до 5 років і на 25% вищий у дітей у віці від 6 до 10 років у порівнянні з більш старшими дітьми, від 11 до 16 років, які мають такий же кліренс, як і дорослі. Ці дані були взяті до уваги при розробці рекомендацій щодо дозування в педіатричній практиці.
Всмоктування: після першої аплікації пластиру концентрації фентанілу в сироватці крові зростають поступово, зазвичай вирівнюються до 12 і 24 годин і залишаються відносно постійними протягом решти 72-годинного періоду часу. Після другої 72-годинної аплікації пластиру досягається рівноважна концентрація препарату в сироватці крові, яка зберігається до наступної аплікації пластиру того ж розміру. Всмоктування фентанілу може дещо відрізнятися в різних місцях аплікації. Дещо знижене всмоктування фентанілу (приблизно 25%) спостерігалося при дослідженнях, проведених за участю здорових добровольців, під час аплікації пластиру на грудну клітку, у порівнянні з верхньою частиною руки та спиною.
Розподіл: фентаніл зв'язується з білками плазми крові на 84%.
Біотрансформація: Фентаніл має лінійну кінетику і метаболізується, в першу чергу, в печінці за допомогою CYP3A4. Головний метаболіт — норфентаніл, неактивний.
Елімінація: Після видалення пластиру, що містить фентаніл, сироваткові концентрації фентанілу знижуються поступово, падаючи приблизно на 50% протягом 13 – 22 годин у дорослих і 22 – 25 годин у дітей. Продовжуюче всмоктування фентанілу з шкіри сприяє більш повільному видаленню препарату з сироватки крові, ніж при внутрішньовенному введенні. Близько 75% фентанілу виділяється з сечею, головним чином, у вигляді метаболітів менш ніж 10% незміненого препарату. Близько 9% від дози виводиться з калом, переважно у вигляді метаболітів.
Фармакокінетика в спеціальних групах
Порушення функції печінки або нирок може викликати підвищення сироваткових концентрацій фентанілу. У літніх, виснажених хворих або пацієнтів з генералізованими ураженнями можливе зниження кліренсу фентанілу, що може призвести до подовження його періоду напіввиведення.
Діти
Було виявлено, що залежно від ваги тіла, кліренс (L/год/кг) у педіатричній практиці на 82% вищий у дітей у віці від 2 до 5 років і на 25% вищий у дітей у віці від 6 до 10 років у порівнянні з більш старшими дітьми, від 11 до 16 років, які мають такий же кліренс, як і дорослі. Ці дані були взяті до уваги при розробці рекомендацій щодо дозування в педіатричній практиці.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Необхідну дозу фентанілу підбирають індивідуально і оцінюють регулярно після кожного застосування.
Дорослі:
Вибір початкової дози:
Доза фентанілу встановлюється залежно від рівня прийому опіоїдних анальгетиків у попередній період і з урахуванням можливого розвитку толерантності, супутнього медикаментозного лікування, загального стану здоров'я пацієнта і тяжкості захворювання.
Якщо характер реакції на опіоїдні анальгетики при даному больовому синдромі вивчений не повністю, початкова доза не повинна перевищувати 25 мкг/год. на підставі результатів досліджень, отриманих після одноразового введення лікарських засобів, при цьому в/м введення кожного лікарського засобу порівнювали з морфіном, щоб досягти еквівалентної ефективності. Пероральні дози – це дози, рекомендовані для переходу з парентерального способу введення на пероральний.
- співвідношення ефективності морфіну при внутрішньом'язовому/пероральному способі введення, рівне 3:1, засноване на результатах клінічних досліджень, отриманих при лікуванні пацієнтів з хронічними болями. Початкова оцінка максимального знеболювального ефекту пластиру Матрифен™ може бути проведена не раніше ніж через 24 год після аплікації. Це обмеження пов'язане з тим, що підвищення концентрації фентанілу в сироватці крові в перші 24 год після аплікації відбувається поступово. Тому для успішного переходу з одного препарату на інший попередню анальгезуючу терапію слід відміняти поступово після аплікації початкової дози Матрифена до тих пір, поки його знеболювальна дія не стабілізується.
Підбір дози і підтримуюча терапія
Трансдермальний пластир Матрифен™ слід замінювати новим через кожні 72 год. Доза підбирається індивідуально до досягнення необхідного рівня знеболювання. Якщо через 48-72 год після аплікації початкової дози відбувається суттєве зниження знеболювального ефекту, то заміна пластиру може знадобитися через 48 год. Доза 12 мкг/год зазвичай є достатньою для підбору дози в нижньому діапазоні доз. Якщо знеболювання виявилося недостатнім до кінця періоду дії першої аплікації, то дозу можна збільшувати через 3 дні до тих пір, поки не буде отриманий адекватний знеболювальний ефект у кожного пацієнта.
Зазвичай за один раз доза збільшується на 12.5 мкг/год або 25 мкг/год, однак необхідно враховувати стан пацієнта і потребу в додатковому знеболюванні. Для досягнення дози більше 100 мкг/год можна одночасно використовувати кілька пластирів. При виникненні "проривних" болів пацієнтам періодично можуть знадобитися додаткові дози анальгетиків короткої дії. Якщо доза препарату Матрифен™ перевищує 300 мкг/год, слід розглянути можливість застосування додаткових або альтернативних способів введення опіоїдних анальгетиків.
При переході з тривалого лікування морфіном на трансдермальне введення фентанілу незважаючи на адекватну знеболювальну дію можуть виникати симптоми відміни. При появі таких симптомів рекомендується введення пацієнтам морфіну короткої дії в низьких дозах.
Припинення лікування Матрифеном
Якщо необхідно перервати застосування трансдермального пластиру Матрифен™, то заміну на будь-які інші опіоїдні анальгетики слід проводити поступово, починаючи з низької дози і повільно її підвищуючи. Це пов'язано з тим, що вміст фентанілу в крові знижується після видалення пластиру поступово; процес зниження концентрації фентанілу в сироватці крові на 50% триває, принаймні, 17 год. Існує загальне правило: відміна знеболювання опіоїдними анальгетиками повинна проводитися поступово, щоб не допустити появи абстинентного синдрому (нудота, блювання, діарея, тривожність і м'язовий тремор).
Діти:
Вибір початкової дози:
Пластир Матрифен™ можна призначати тільки дітям (у віці від 2 до 16 років), які вже отримували еквівалентну кількість морфіну перорально в дозі як мінімум 30 мг/добу. Наразі є тільки обмежена інформація про клінічний досвід застосування морфіну всередину в дозі, що перевищує 90 мг/добу, у дітей. У дослідженнях у дітей необхідна доза пластиру Матрифен™ розраховувалася з обережністю: від 30 до 45 мг/добу морфіну або еквівалентної кількості інших опіоїдних анальгетиків замінювалися одним пластирем, що містить фентаніл у дозі 12 мкг/год. Слід зазначити, що ця схема переведення для дітей застосовується тільки при заміні морфіну для прийому всередину (або його еквівалента) на Матрифен™. Схема не може застосовуватися для переведення з фентанілу на інші опіоїдні анальгетики, оскільки є небезпека передозування.
При першій аплікації пластиру Матрифен™ анальгезуючий ефект протягом перших 24 год ще не оптимальний. Тому протягом перших 12 год після переведення на пластир пацієнт повинен отримувати попередні дози анальгетиків. Виходячи з цієї клінічної потреби, пацієнтів слід забезпечувати анальгетиками протягом 12 год.
Через те, що фентаніл досягає в крові максимального рівня від 12 до 24 год, слід проводити спостереження за пацієнтами на наявність побічних ефектів, які можуть включати гіповентиляцію, як мінімум протягом 48 год після початку терапії Матрифеном або після збільшення дозування.
Підбір дози і підтримуюча терапія
Якщо знеболювальна дія Матрифена виявиться недостатньою, слід додатково призначити морфін або інший опіоїдний анальгетик короткої дії. Залежно від додаткової потреби в знеболюванні і від вираженості больового синдрому у дитини, можливо використання більшої кількості пластирів. Підбір дози слід здійснювати шляхом додаткового призначення пластиру в дозі 12 мкг/год, один пластир за іншим.
Спосіб застосування:
Містить фентаніл трансдермальний пластир слід наносити на плоску поверхню неушкодженої та необлученої шкіри тулуба або верхніх відділів рук. Для аплікації рекомендується вибрати місце з мінімальним волосяним покривом (бажано без волосяного покриву). Перед аплікацією волосся на місці аплікації слід підстригти (не голити!). Якщо перед аплікацією пластиру місце аплікації необхідно вимити, то це слід зробити за допомогою чистої води. Не слід використовувати мило, лосьйони, олії або інші засоби, оскільки вони можуть викликати подразнення шкіри або змінити її властивості. Перед аплікацією шкіра повинна бути абсолютно сухою.
У дітей молодшого віку переважним місцем для аплікації пластиру є верхня частина спини (для мінімізації можливості видалення пластиру дитиною).
Оскільки трансдермальний пластир захищений з зовнішнього боку водонепроникною покриваючою фольгою, його можна не знімати при короткочасному перебуванні під душем.
Трансдермальний пластир Матрифен™ слід наклеїти відразу після вилучення з запаяного пакета. Після видалення захисного шару трансдермальний пластир необхідно щільно притиснути долонею на місці аплікації приблизно на 30 сек. Слід переконатися, що пластир щільно прилягає до шкіри, особливо по краях. Може знадобитися додаткова фіксація трансдермального пластиру. Потім слід вимити руки чистою водою. Трансдермальний пластир Фентаніл™ слід носити безперервно протягом 72 год, після чого замінити його на новий трансдермальний пластир. Новий трансдермальний пластир завжди слід накладати на іншу ділянку шкіри, не захоплюючи місце попередньої аплікації. На те ж місце аплікації пластир можна накладати повторно не раніше ніж через 7 днів.
Трансдермальний пластир не слід ділити або розрізати на частини, оскільки не було встановлено якість, ефективність і безпеку пластиру, розділеного на частини.
Дорослі:
Вибір початкової дози:
Доза фентанілу встановлюється залежно від рівня прийому опіоїдних анальгетиків у попередній період і з урахуванням можливого розвитку толерантності, супутнього медикаментозного лікування, загального стану здоров'я пацієнта і тяжкості захворювання.
Якщо характер реакції на опіоїдні анальгетики при даному больовому синдромі вивчений не повністю, початкова доза не повинна перевищувати 25 мкг/год. на підставі результатів досліджень, отриманих після одноразового введення лікарських засобів, при цьому в/м введення кожного лікарського засобу порівнювали з морфіном, щоб досягти еквівалентної ефективності. Пероральні дози – це дози, рекомендовані для переходу з парентерального способу введення на пероральний.
- співвідношення ефективності морфіну при внутрішньом'язовому/пероральному способі введення, рівне 3:1, засноване на результатах клінічних досліджень, отриманих при лікуванні пацієнтів з хронічними болями. Початкова оцінка максимального знеболювального ефекту пластиру Матрифен™ може бути проведена не раніше ніж через 24 год після аплікації. Це обмеження пов'язане з тим, що підвищення концентрації фентанілу в сироватці крові в перші 24 год після аплікації відбувається поступово. Тому для успішного переходу з одного препарату на інший попередню анальгезуючу терапію слід відміняти поступово після аплікації початкової дози Матрифена до тих пір, поки його знеболювальна дія не стабілізується.
Підбір дози і підтримуюча терапія
Трансдермальний пластир Матрифен™ слід замінювати новим через кожні 72 год. Доза підбирається індивідуально до досягнення необхідного рівня знеболювання. Якщо через 48-72 год після аплікації початкової дози відбувається суттєве зниження знеболювального ефекту, то заміна пластиру може знадобитися через 48 год. Доза 12 мкг/год зазвичай є достатньою для підбору дози в нижньому діапазоні доз. Якщо знеболювання виявилося недостатнім до кінця періоду дії першої аплікації, то дозу можна збільшувати через 3 дні до тих пір, поки не буде отриманий адекватний знеболювальний ефект у кожного пацієнта.
Зазвичай за один раз доза збільшується на 12.5 мкг/год або 25 мкг/год, однак необхідно враховувати стан пацієнта і потребу в додатковому знеболюванні. Для досягнення дози більше 100 мкг/год можна одночасно використовувати кілька пластирів. При виникненні "проривних" болів пацієнтам періодично можуть знадобитися додаткові дози анальгетиків короткої дії. Якщо доза препарату Матрифен™ перевищує 300 мкг/год, слід розглянути можливість застосування додаткових або альтернативних способів введення опіоїдних анальгетиків.
При переході з тривалого лікування морфіном на трансдермальне введення фентанілу незважаючи на адекватну знеболювальну дію можуть виникати симптоми відміни. При появі таких симптомів рекомендується введення пацієнтам морфіну короткої дії в низьких дозах.
Припинення лікування Матрифеном
Якщо необхідно перервати застосування трансдермального пластиру Матрифен™, то заміну на будь-які інші опіоїдні анальгетики слід проводити поступово, починаючи з низької дози і повільно її підвищуючи. Це пов'язано з тим, що вміст фентанілу в крові знижується після видалення пластиру поступово; процес зниження концентрації фентанілу в сироватці крові на 50% триває, принаймні, 17 год. Існує загальне правило: відміна знеболювання опіоїдними анальгетиками повинна проводитися поступово, щоб не допустити появи абстинентного синдрому (нудота, блювання, діарея, тривожність і м'язовий тремор).
Діти:
Вибір початкової дози:
Пластир Матрифен™ можна призначати тільки дітям (у віці від 2 до 16 років), які вже отримували еквівалентну кількість морфіну перорально в дозі як мінімум 30 мг/добу. Наразі є тільки обмежена інформація про клінічний досвід застосування морфіну всередину в дозі, що перевищує 90 мг/добу, у дітей. У дослідженнях у дітей необхідна доза пластиру Матрифен™ розраховувалася з обережністю: від 30 до 45 мг/добу морфіну або еквівалентної кількості інших опіоїдних анальгетиків замінювалися одним пластирем, що містить фентаніл у дозі 12 мкг/год. Слід зазначити, що ця схема переведення для дітей застосовується тільки при заміні морфіну для прийому всередину (або його еквівалента) на Матрифен™. Схема не може застосовуватися для переведення з фентанілу на інші опіоїдні анальгетики, оскільки є небезпека передозування.
При першій аплікації пластиру Матрифен™ анальгезуючий ефект протягом перших 24 год ще не оптимальний. Тому протягом перших 12 год після переведення на пластир пацієнт повинен отримувати попередні дози анальгетиків. Виходячи з цієї клінічної потреби, пацієнтів слід забезпечувати анальгетиками протягом 12 год.
Через те, що фентаніл досягає в крові максимального рівня від 12 до 24 год, слід проводити спостереження за пацієнтами на наявність побічних ефектів, які можуть включати гіповентиляцію, як мінімум протягом 48 год після початку терапії Матрифеном або після збільшення дозування.
Підбір дози і підтримуюча терапія
Якщо знеболювальна дія Матрифена виявиться недостатньою, слід додатково призначити морфін або інший опіоїдний анальгетик короткої дії. Залежно від додаткової потреби в знеболюванні і від вираженості больового синдрому у дитини, можливо використання більшої кількості пластирів. Підбір дози слід здійснювати шляхом додаткового призначення пластиру в дозі 12 мкг/год, один пластир за іншим.
Спосіб застосування:
Містить фентаніл трансдермальний пластир слід наносити на плоску поверхню неушкодженої та необлученої шкіри тулуба або верхніх відділів рук. Для аплікації рекомендується вибрати місце з мінімальним волосяним покривом (бажано без волосяного покриву). Перед аплікацією волосся на місці аплікації слід підстригти (не голити!). Якщо перед аплікацією пластиру місце аплікації необхідно вимити, то це слід зробити за допомогою чистої води. Не слід використовувати мило, лосьйони, олії або інші засоби, оскільки вони можуть викликати подразнення шкіри або змінити її властивості. Перед аплікацією шкіра повинна бути абсолютно сухою.
У дітей молодшого віку переважним місцем для аплікації пластиру є верхня частина спини (для мінімізації можливості видалення пластиру дитиною).
Оскільки трансдермальний пластир захищений з зовнішнього боку водонепроникною покриваючою фольгою, його можна не знімати при короткочасному перебуванні під душем.
Трансдермальний пластир Матрифен™ слід наклеїти відразу після вилучення з запаяного пакета. Після видалення захисного шару трансдермальний пластир необхідно щільно притиснути долонею на місці аплікації приблизно на 30 сек. Слід переконатися, що пластир щільно прилягає до шкіри, особливо по краях. Може знадобитися додаткова фіксація трансдермального пластиру. Потім слід вимити руки чистою водою. Трансдермальний пластир Фентаніл™ слід носити безперервно протягом 72 год, після чого замінити його на новий трансдермальний пластир. Новий трансдермальний пластир завжди слід накладати на іншу ділянку шкіри, не захоплюючи місце попередньої аплікації. На те ж місце аплікації пластир можна накладати повторно не раніше ніж через 7 днів.
Трансдермальний пластир не слід ділити або розрізати на частини, оскільки не було встановлено якість, ефективність і безпеку пластиру, розділеного на частини.
Показання
Дорослі:
- виражений хронічний біль, який адекватно купується тільки за допомогою опіоїдних анальгетиків.
- тривале застосування при вираженому хронічному болю у дітей старше 2 років, які отримували опіоїдні анальгетики.
Протипоказання
- тяжке пригнічення дихання;
- тяжкі ураження ЦНС;
- одночасне застосування інгібіторів МАО або їх застосування протягом 14 днів після відміни фентанілу;
- вагітність;
- період лактації;
- дитячий вік до 2 років;
- підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якого іншого компонента препарату.
Особливі вказівки
Після прояву тяжких побічних ефектів пацієнт повинен перебувати під наглядом протягом 24 годин, з подальшим видаленням пластиру МатрифенTM, у зв'язку з тривалим періодом напіввиведення фентанілу.
Як невикористані, так і використані пластирі, що містять фентаніл, повинні зберігатися в недоступних і непомітних для дітей місцях.
Трансдермальний пластир не слід ділити або розрізати на частини. Пластир, який був розділений, розрізаний або пошкоджений, не повинен використовуватися.
Пригнічення дихання
Як і у випадку інших сильнодіючих опіоїдів, при використанні пластиру МатрифенTM, у деяких пацієнтів можливо розвиток пригнічення дихання, і у зв'язку з цим хворі повинні бути під наглядом. Пригнічення дихання може зберігатися після видалення пластиру. Частота прояву пригнічення дихання збільшується при підвищенні дози фентанілу. Нейротропні препарати можуть посилити ефект пригнічення дихання.
Хронічні захворювання легень
У хворих на хронічні обструктивні або інші захворювання легень фентаніл може викликати більш небезпечні побічні ефекти, у таких пацієнтів опіоїди можуть знижувати дихальну функцію і підвищувати тонус дихальних шляхів.
Лікарська залежність
При регулярному введенні опіоїдів можуть розвиватися толерантність, фізична і психічна залежність, однак вони рідко зустрічаються при лікуванні болю, пов'язаного з пухлинами, пов'язаного зі злоякісним новоутворенням.
Пацієнти з наркотичною залежністю або зловживанням алкоголем в анамнезі, мають більш високий ризик розвитку залежності і зловживання при лікуванні опіоїдами. Пацієнти з підвищеним ризиком зловживання опіоїдами можуть отримувати відповідне лікування опіоїдними препаратами з модифікованим вивільненням, однак ці пацієнти вимагають контролю на наявність ознак неправильного використання, зловживання або залежності. Фентанілом можна зловживати так само, як і іншими опіоїдними агоністами.
Зловживання або навмисне неправильне використання трансдермального фентанілу може призвести до передозування і / або смерті.
Підвищення внутрішньочерепного тиску
Слід використовувати пластир МатрифенTM з обережністю у пацієнтів, які можуть бути особливо сприйнятливі до внутрішньочерепних наслідків затримки CO2 , таким, наприклад, як підвищення внутрішньочерепного тиску, порушення свідомості або кома. Фентаніл слід з обережністю призначати пацієнтам з діагностованою пухлиною головного мозку.
Захворювання серця
Фентаніл може викликати брадикардію. Отже, пацієнтам з брадикардією МатрифенTM повинен призначатися з обережністю.
Опіоїди можуть викликати гіпотонію, особливо у пацієнтів з гіповолемією. Тому необхідно вживати заходів обережності при лікуванні хворих з гіпотонією і/або гіповолемією.
Порушення функції печінки
Фентаніл метаболізується в печінці до неактивних метаболітів, таким чином, у хворих з захворюваннями печінки можлива уповільнена елімінація. Пацієнти з порушеннями функції печінки повинні перебувати під наглядом, а при необхідності дозу препарату слід знизити.
Порушення функції нирок
Менше 10% фентанілу виділяється нирками в незміненому вигляді, і на відміну від морфіну, не існує активних метаболітів, що виділяються нирками. Якщо пацієнти з порушеною функцією нирок отримують фентаніл трансдермально, вони повинні ретельно спостерігатися на наявність ознак токсичності фентанілу, а при необхідності доза повинна бути зменшена.
Пацієнти з лихоманкою/ під впливом зовнішніх джерел тепла
Як показує фармакокінетична модель – концентрація фентанілу в сироватці може збільшитися приблизно на одну третину, якщо температура шкіри підвищується до 40 ° С. Таким чином, пацієнтам з лихоманкою потрібно особливо ретельне спостереження за розвитком побічних ефектів опіоїдів, і при необхідності – корекція дозування фентанілу.
Існує ймовірність температурозалежного вивільнення фентанілу з пластиру, що може призвести до передозування і смерті. Тому пацієнтам слід рекомендувати уникати впливу на місця аплікації пластиру МатрифенTM прямих зовнішніх джерел тепла, таких, як грілки, ковдри з підігрівом, ліжка з підігрівом, нагрівальні лампи, лампи для засмаги, інтенсивні сонячні ванни, тривалі гарячі ванни, сауни, джакузі, оскільки є ймовірність температурозалежного вивільнення фентанілу з пластиру.
Пацієнти похилого віку
Результати досліджень по внутрішньовенному застосуванню фентанілу говорять про те, що у пацієнтів похилого віку знижений кліренс, збільшений період напіввиведення, і що вони більш чутливі до препарату, ніж молоді пацієнти. Похилі, кахектичні або ослаблені хворі повинні ретельно спостерігатися на наявність ознак токсичності фентанілу, і при необхідності слід знижувати дозу препарату.
Інші
Можуть зустрічатися неепілептичні (міо)клоничні реакції. Слід дотримуватися обережності при лікуванні хворих з тяжкою міастенією (астенічним бульбарним паралічем).
Діти
МатрифенTM не повинен призначатися дітям, яким раніше не застосовувалося знеболювання опіоїдами. Потенційна можливість виникнення серйозної або загрозливої для життя гіповентиляції існує незалежно від призначеної дози МатрифенаTM.
Використання фентанілових пластирів у дітей молодше 2-х років не досліджувалося. МатрифенTM можна призначати тільки дітям, вже отримували опіоїди, у віці від 2-х років і старше.
Для запобігання випадковому проковтуванню пластиру дітьми, будьте обережні при виборі місця аплікації пластиру МатрифенTM і ретельно стежте за тим, як пластир приклеєний.
Як невикористані, так і використані пластирі, що містять фентаніл, повинні зберігатися в недоступних і непомітних для дітей місцях.
Трансдермальний пластир не слід ділити або розрізати на частини. Пластир, який був розділений, розрізаний або пошкоджений, не повинен використовуватися.
Пригнічення дихання
Як і у випадку інших сильнодіючих опіоїдів, при використанні пластиру МатрифенTM, у деяких пацієнтів можливо розвиток пригнічення дихання, і у зв'язку з цим хворі повинні бути під наглядом. Пригнічення дихання може зберігатися після видалення пластиру. Частота прояву пригнічення дихання збільшується при підвищенні дози фентанілу. Нейротропні препарати можуть посилити ефект пригнічення дихання.
Хронічні захворювання легень
У хворих на хронічні обструктивні або інші захворювання легень фентаніл може викликати більш небезпечні побічні ефекти, у таких пацієнтів опіоїди можуть знижувати дихальну функцію і підвищувати тонус дихальних шляхів.
Лікарська залежність
При регулярному введенні опіоїдів можуть розвиватися толерантність, фізична і психічна залежність, однак вони рідко зустрічаються при лікуванні болю, пов'язаного з пухлинами, пов'язаного зі злоякісним новоутворенням.
Пацієнти з наркотичною залежністю або зловживанням алкоголем в анамнезі, мають більш високий ризик розвитку залежності і зловживання при лікуванні опіоїдами. Пацієнти з підвищеним ризиком зловживання опіоїдами можуть отримувати відповідне лікування опіоїдними препаратами з модифікованим вивільненням, однак ці пацієнти вимагають контролю на наявність ознак неправильного використання, зловживання або залежності. Фентанілом можна зловживати так само, як і іншими опіоїдними агоністами.
Зловживання або навмисне неправильне використання трансдермального фентанілу може призвести до передозування і / або смерті.
Підвищення внутрішньочерепного тиску
Слід використовувати пластир МатрифенTM з обережністю у пацієнтів, які можуть бути особливо сприйнятливі до внутрішньочерепних наслідків затримки CO2 , таким, наприклад, як підвищення внутрішньочерепного тиску, порушення свідомості або кома. Фентаніл слід з обережністю призначати пацієнтам з діагностованою пухлиною головного мозку.
Захворювання серця
Фентаніл може викликати брадикардію. Отже, пацієнтам з брадикардією МатрифенTM повинен призначатися з обережністю.
Опіоїди можуть викликати гіпотонію, особливо у пацієнтів з гіповолемією. Тому необхідно вживати заходів обережності при лікуванні хворих з гіпотонією і/або гіповолемією.
Порушення функції печінки
Фентаніл метаболізується в печінці до неактивних метаболітів, таким чином, у хворих з захворюваннями печінки можлива уповільнена елімінація. Пацієнти з порушеннями функції печінки повинні перебувати під наглядом, а при необхідності дозу препарату слід знизити.
Порушення функції нирок
Менше 10% фентанілу виділяється нирками в незміненому вигляді, і на відміну від морфіну, не існує активних метаболітів, що виділяються нирками. Якщо пацієнти з порушеною функцією нирок отримують фентаніл трансдермально, вони повинні ретельно спостерігатися на наявність ознак токсичності фентанілу, а при необхідності доза повинна бути зменшена.
Пацієнти з лихоманкою/ під впливом зовнішніх джерел тепла
Як показує фармакокінетична модель – концентрація фентанілу в сироватці може збільшитися приблизно на одну третину, якщо температура шкіри підвищується до 40 ° С. Таким чином, пацієнтам з лихоманкою потрібно особливо ретельне спостереження за розвитком побічних ефектів опіоїдів, і при необхідності – корекція дозування фентанілу.
Існує ймовірність температурозалежного вивільнення фентанілу з пластиру, що може призвести до передозування і смерті. Тому пацієнтам слід рекомендувати уникати впливу на місця аплікації пластиру МатрифенTM прямих зовнішніх джерел тепла, таких, як грілки, ковдри з підігрівом, ліжка з підігрівом, нагрівальні лампи, лампи для засмаги, інтенсивні сонячні ванни, тривалі гарячі ванни, сауни, джакузі, оскільки є ймовірність температурозалежного вивільнення фентанілу з пластиру.
Пацієнти похилого віку
Результати досліджень по внутрішньовенному застосуванню фентанілу говорять про те, що у пацієнтів похилого віку знижений кліренс, збільшений період напіввиведення, і що вони більш чутливі до препарату, ніж молоді пацієнти. Похилі, кахектичні або ослаблені хворі повинні ретельно спостерігатися на наявність ознак токсичності фентанілу, і при необхідності слід знижувати дозу препарату.
Інші
Можуть зустрічатися неепілептичні (міо)клоничні реакції. Слід дотримуватися обережності при лікуванні хворих з тяжкою міастенією (астенічним бульбарним паралічем).
Діти
МатрифенTM не повинен призначатися дітям, яким раніше не застосовувалося знеболювання опіоїдами. Потенційна можливість виникнення серйозної або загрозливої для життя гіповентиляції існує незалежно від призначеної дози МатрифенаTM.
Використання фентанілових пластирів у дітей молодше 2-х років не досліджувалося. МатрифенTM можна призначати тільки дітям, вже отримували опіоїди, у віці від 2-х років і старше.
Для запобігання випадковому проковтуванню пластиру дітьми, будьте обережні при виборі місця аплікації пластиру МатрифенTM і ретельно стежте за тим, як пластир приклеєний.
Побічні ефекти
- З боку ЦНС і периферичної нервової системи: дуже часто - сонливість, запаморочення, головний біль; часто - безсоння, депресія, відчуття тривоги, сплутаність свідомості, галюцинації, тремор, парестезія; нечасто - ейфорія, ажитація, дезорієнтація, гіпестезія, судоми (включаючи клонічні та епілептичні).
- З боку органу зору: рідко - міоз.
- З боку травної системи: дуже часто - нудота, блювання, запор; часто - анорексія, диспепсія, діарея, сухість у роті, болі в животі, біль в епігастрії; нечасто - кишкова непрохідність; рідко - субілеус.
- З боку серцево-судинної системи: часто - відчуття серцебиття, тахікардія, артеріальна гіпертензія; нечасто - брадикардія, артеріальна гіпотензія, ціаноз.
- З боку дихальної системи: часто - диспное; нечасто - пригнічення дихання, дихальна недостатність; рідко - апное, гіповентиляція.
- З боку сечовидільної системи: часто - затримка сечі.
- З боку статевої системи: нечасто - еректильна дисфункція, розлад сексуальних функцій.
- З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: часто - свербіж, еритема; нечасто - дерматит.
- З боку кістково-м'язової системи: часто - м'язові спазми; нечасто - посмикування м'язів.
- Алергічні реакції: часто - гіперчутливість; нечасто - екзема, алергічний дерматит, алергічні захворювання шкіри, контактний дерматит; невідомо - анафілактичний шок, анафілактична реакція.
- З боку організму в цілому: часто - підвищене потовиділення, втома, астенія, нездужання, відчуття холоду, периферичні набряки; нечасто - лихоманка, синдром відміни наркотиків.
- Місцеві реакції: нечасто - реакція шкіри в місці аплікації, підвищена чутливість у місці застосування; рідко - дерматит і екзема в місці застосування.
У педіатричній практиці не було виявлено додаткових ризиків, крім зазвичай очікуваних при застосуванні опіоїдних анальгетиків для знеболювання станів, пов'язаних з тяжким захворюванням. При правильному застосуванні трансдермального пластиру у дітей (включаючи дітей 2-річного віку) не було виявлено ризиків, асоційованих з педіатричною практикою. Найбільш часто зустрічаються побічні явища були жар, нудота і блювання.
Передозування
Симптоми: передозування фентанілу проявляється у вигляді пролонгації його фармакологічних ефектів, наприклад, загальмованість, коматозний стан, пригнічення дихального центру з диханням Чейна-Стокса і/або ціанозом. Іншими симптомами можуть бути гіпотермія, зниження м'язового тонусу, брадикардія, гіпотонія. Ознаки токсичності — глибока седація, атаксія, міоз, конвульсії, пригнічення дихання, яке є головним симптомом.
Лікування: для усунення пригнічення дихання необхідно вживати термінових заходів, включаючи видалення пластиру, фізичний або вербальний вплив на пацієнта. Після цих заходів можна призначити специфічний антагоніст опіоїдів - налоксон.
Рекомендована стартова доза для дорослих становить 0,4-2 мг налоксону гідрохлориду в/в. При необхідності, можна давати таку ж дозу кожні 2-3 хв. або призначити тривале введення 2 мг препарату, розчиненого в 500 мл ізотонічного розчину хлориду натрію (0,9%) або 5% розчину декстрози (0,004 мг/мл). Швидкість введення слід коригувати з урахуванням попередніх болюсних вливань і індивідуальної реакції пацієнта. Якщо внутрішньовенне введення неможливе, то налоксон може бути призначений внутрішньом'язово або підшкірно. Після внутрішньом'язового або підшкірного введення налоксону, початок дії буде більш повільним, на відміну від такого при внутрішньовенному введенні. Внутрішньом'язове введення дасть більш пролонгований ефект, ніж при внутрішньовенному введенні. Пригнічення дихання внаслідок передозування фентанілом може зберігатися більш тривало, ніж ефект від антагоніста опіоїдів. Зняття наркотичного ефекту може призвести до збільшення гострого болю і вивільнення катехоламінів. Велике значення має лікування у відділенні інтенсивної терапії, якщо цього вимагає стан пацієнта. Якщо розвивається тяжка або тривала гіпотензія, слід враховувати гіповолемію і контролювати стан шляхом парентерального введення відповідного обсягу рідини.
Лікування: для усунення пригнічення дихання необхідно вживати термінових заходів, включаючи видалення пластиру, фізичний або вербальний вплив на пацієнта. Після цих заходів можна призначити специфічний антагоніст опіоїдів - налоксон.
Рекомендована стартова доза для дорослих становить 0,4-2 мг налоксону гідрохлориду в/в. При необхідності, можна давати таку ж дозу кожні 2-3 хв. або призначити тривале введення 2 мг препарату, розчиненого в 500 мл ізотонічного розчину хлориду натрію (0,9%) або 5% розчину декстрози (0,004 мг/мл). Швидкість введення слід коригувати з урахуванням попередніх болюсних вливань і індивідуальної реакції пацієнта. Якщо внутрішньовенне введення неможливе, то налоксон може бути призначений внутрішньом'язово або підшкірно. Після внутрішньом'язового або підшкірного введення налоксону, початок дії буде більш повільним, на відміну від такого при внутрішньовенному введенні. Внутрішньом'язове введення дасть більш пролонгований ефект, ніж при внутрішньовенному введенні. Пригнічення дихання внаслідок передозування фентанілом може зберігатися більш тривало, ніж ефект від антагоніста опіоїдів. Зняття наркотичного ефекту може призвести до збільшення гострого болю і вивільнення катехоламінів. Велике значення має лікування у відділенні інтенсивної терапії, якщо цього вимагає стан пацієнта. Якщо розвивається тяжка або тривала гіпотензія, слід враховувати гіповолемію і контролювати стан шляхом парентерального введення відповідного обсягу рідини.
Лікарняна взаємодія
Супутній прийом інших засобів, що пригнічують ЦНС, включаючи опіоїди, седативні, снодійні, загальні анестетики, фенотіазини, транквілізатори, міорелаксанти, седативні антигістамінні препарати та алкогольні напої, може викликати адитивні седативні ефекти; може виникнути гіповентиляція, гіпотонія, глибока седація або кома. Отже, прийом будь-якого з вищезазначених медикаментів одночасно з трансдермальним фентанілом вимагає спостереження за пацієнтом.
Фентаніл – препарат, що має високий кліренс, швидко і в значній мірі метаболізується, в основному, за допомогою цитохрому CYP3A4.
Супутнє використання трансдермального фентанілу з інгібіторами CYP3A4 (наприклад, ритонавіру, кетоконазолу, ітраконазолу, флуконазолу, вориконазолу, тролеандоміцину, кларитроміцину, нелфінавіру, нефазодону, верапамілу, дилтіазему і аміодарону) може призвести до збільшення концентрацій фентанілу в плазмі. Це може посилити або продовжити і терапевтичний вплив, і побічні реакції, які можуть викликати тяжке пригнічення дихання. У таких ситуаціях слід надавати більш інтенсивний догляд і вести більш уважне спостереження за хворим. Не рекомендується одночасне застосування інгібіторів CYP3A4 і трансдермального фентанілу, якщо не проводиться ретельне спостереження за пацієнтом.
Трансдермальний фентаніл не рекомендується для використання у пацієнтів, яким потрібно одночасне введення інгібіторів МАО. Повідомлялося, що інгібітори МАО підвищують ефект наркотичних анальгетиків, особливо, у пацієнтів з серцевою недостатністю. Тому не слід застосовувати фентаніл протягом 14 днів після відміни лікування інгібіторами МАО.
Не рекомендується одночасне застосування трансдермального фентанілу з бупренорфіном, налбуфіном або пентазоцином. Ці препарати є частковими антагоністами деяких ефектів фентанілу (наприклад, анальгезія) і можуть викликати симптоми відміни (абстиненції) у пацієнтів з залежністю від опіоїдів.
Фентаніл – препарат, що має високий кліренс, швидко і в значній мірі метаболізується, в основному, за допомогою цитохрому CYP3A4.
Супутнє використання трансдермального фентанілу з інгібіторами CYP3A4 (наприклад, ритонавіру, кетоконазолу, ітраконазолу, флуконазолу, вориконазолу, тролеандоміцину, кларитроміцину, нелфінавіру, нефазодону, верапамілу, дилтіазему і аміодарону) може призвести до збільшення концентрацій фентанілу в плазмі. Це може посилити або продовжити і терапевтичний вплив, і побічні реакції, які можуть викликати тяжке пригнічення дихання. У таких ситуаціях слід надавати більш інтенсивний догляд і вести більш уважне спостереження за хворим. Не рекомендується одночасне застосування інгібіторів CYP3A4 і трансдермального фентанілу, якщо не проводиться ретельне спостереження за пацієнтом.
Трансдермальний фентаніл не рекомендується для використання у пацієнтів, яким потрібно одночасне введення інгібіторів МАО. Повідомлялося, що інгібітори МАО підвищують ефект наркотичних анальгетиків, особливо, у пацієнтів з серцевою недостатністю. Тому не слід застосовувати фентаніл протягом 14 днів після відміни лікування інгібіторами МАО.
Не рекомендується одночасне застосування трансдермального фентанілу з бупренорфіном, налбуфіном або пентазоцином. Ці препарати є частковими антагоністами деяких ефектів фентанілу (наприклад, анальгезія) і можуть викликати симптоми відміни (абстиненції) у пацієнтів з залежністю від опіоїдів.
Лікарська форма
Трансдермальна терапевтична система (ТТС) 100 мкг/год: 5 шт.
Діюче:
Трансдермальна терапевтична система (ТТС) з площею контактної поверхні 33.6 см2 і швидкістю вивільнення фентанілу 100 мкг/год; являє собою напівпрозорий пластир прямокутної форми з заокругленими краями (шириною 49±0.5 мм, довжиною 70±0.5 мм), з видаляється захисною плівкою; захисна плівка за розміром більше, ніж пластир; синусоїдальний розріз ділить видаляється захисну плівку на дві частини; на пластир методом кольорового друку нанесені назва діючої речовини англійською мовою і дозування "Fentanyl 100 ug/hour" (сірий друк).
1 ТТС
фентаніл 11 мг
Допоміжні речовини: середньоклейкий аміносиліконовий адгезив, висококлейкий аміносиліконовий адгезив, диметикон 350 cSt, дипропіленгліколь, гідроксипропілцелюлоза 10 мПа.с, еластична плівкова основа, мембрана з сополімеру етилену і вінілацетату, відділяється захисна плівка.
1 шт. - пакети термосварювані (5) - пачки картонні.
Препарат відпускається за рецептом трансдермальна терапевтична система (ТТС) 12.5 мкг/год: 5 шт.
Діюче:
Трансдермальна терапевтична система (ТТС) з площею контактної поверхні 4.2 см2 і швидкістю вивільнення фентанілу 12.5 мкг/год; являє собою напівпрозорий пластир прямокутної форми (шириною 18±0.5 мм, довжиною 24±0.5 мм) з заокругленими краями, з видаляється захисною плівкою; захисна плівка за розміром більше, ніж пластир; синусоїдальний розріз ділить видаляється захисну плівку на дві частини; на пластир методом кольорового друку нанесені назва діючої речовини англійською мовою і дозування "Fentanyl 12 ug/hour" (коричневий друк).
1 ТТС
фентаніл 1.38 мг
Допоміжні речовини: середньоклейкий аміносиліконовий адгезив, висококлейкий аміносиліконовий адгезив, диметикон 350 cSt, дипропіленгліколь, гідроксипропілцелюлоза 10 мПа.с, еластична плівкова основа, мембрана з сополімеру етилену і вінілацетату, відділяється захисна плівка.
1 шт. - пакети термосварювані (5) - пачки картонні.
Препарат відпускається за рецептом трансдермальна терапевтична система (ТТС) 25 мкг/год: 5 шт.
Діюче:
Трансдермальна терапевтична система (ТТС) з площею контактної поверхні 8.4 см2 і швидкістю вивільнення фентанілу 25 мкг/год; являє собою напівпрозорий пластир прямокутної форми (шириною 24.6±0.5 мм, довжиною 37±0.5 мм) з заокругленими краями, з видаляється захисною плівкою; захисна плівка за розміром більше, ніж пластир; синусоїдальний розріз ділить видаляється захисну плівку на дві частини; на пластир методом кольорового друку нанесені назва діючої речовини англійською мовою і дозування "Fentanyl 25 ug/hour" (червоний друк).
1 ТТС
фентаніл 2.75 мг
Допоміжні речовини: середньоклейкий аміносиліконовий адгезив, висококлейкий аміносиліконовий адгезив, диметикон 350 cSt, дипропіленгліколь, гідроксипропілцелюлоза 10 мПа.с, еластична плівкова основа, мембрана з сополімеру етилену і вінілацетату, відділяється захисна плівка.
1 шт. - пакети термосварювані (5) - пачки картонні.
МАТРИФЕН
Препарат відпускається за рецептом трансдермальна терапевтична система (ТТС) 50 мкг/год: 5 шт.
Діюче:
Трансдермальна терапевтична система (ТТС) з площею контактної поверхні 16.8 см2 і швидкістю вивільнення фентанілу 50 мкг/год; являє собою напівпрозорий пластир прямокутної форми (шириною 34±0.5 мм, довжиною 51.3±0.5 мм) з заокругленими краями, з видаляється захисною плівкою; захисна плівка за розміром більше, ніж пластир; синусоїдальний розріз ділить видаляється захисну плівку на дві частини; на пластир методом кольорового друку нанесені назва діючої речовини англійською мовою і дозування "Fentanyl 50 ug/hour" (зелений друк).
1 ТТС
фентаніл 5.5 мг
Допоміжні речовини: середньоклейкий аміносиліконовий адгезив, висококлейкий аміносиліконовий адгезив, диметикон 350 cSt, дипропіленгліколь, гідроксипропілцелюлоза 10 мПа.с, еластична плівкова основа, мембрана з сополімеру етилену і вінілацетату, відділяється захисна плівка.
1 шт. - пакети термосварювані (5) - пачки картонні.
Препарат відпускається за рецептом трансдермальна терапевтична система (ТТС) 75 мкг/год: 5 шт.
Діюче:
Трансдермальна терапевтична система (ТТС) з площею контактної поверхні 25.2 см2 і швидкістю вивільнення фентанілу 75 мкг/год; являє собою напівпрозорий пластир прямокутної форми (шириною 42±0.5 мм, довжиною 61.7±0.5 мм) з заокругленими краями, з видаляється захисною плівкою; захисна плівка за розміром більше, ніж пластир; синусоїдальний розріз ділить видаляється захисну плівку на дві частини; на пластир методом кольорового друку нанесені назва діючої речовини англійською мовою і дозування "Fentanyl 75 ug/hour" (світло-блакитний друк).
1 ТТС
фентаніл 8.25 мг
Допоміжні речовини: середньоклейкий аміносиліконовий адгезив, висококлейкий аміносиліконовий адгезив, диметикон 350 cSt, дипропіленгліколь, гідроксипропілцелюлоза 10 мПа.с, еластична плівкова основа, мембрана з сополімеру етилену і вінілацетату, відділяється захисна плівка.
1 шт. - пакети термосварювані (5) - пачки картонні.
Діюче:
Трансдермальна терапевтична система (ТТС) з площею контактної поверхні 33.6 см2 і швидкістю вивільнення фентанілу 100 мкг/год; являє собою напівпрозорий пластир прямокутної форми з заокругленими краями (шириною 49±0.5 мм, довжиною 70±0.5 мм), з видаляється захисною плівкою; захисна плівка за розміром більше, ніж пластир; синусоїдальний розріз ділить видаляється захисну плівку на дві частини; на пластир методом кольорового друку нанесені назва діючої речовини англійською мовою і дозування "Fentanyl 100 ug/hour" (сірий друк).
1 ТТС
фентаніл 11 мг
Допоміжні речовини: середньоклейкий аміносиліконовий адгезив, висококлейкий аміносиліконовий адгезив, диметикон 350 cSt, дипропіленгліколь, гідроксипропілцелюлоза 10 мПа.с, еластична плівкова основа, мембрана з сополімеру етилену і вінілацетату, відділяється захисна плівка.
1 шт. - пакети термосварювані (5) - пачки картонні.
Препарат відпускається за рецептом трансдермальна терапевтична система (ТТС) 12.5 мкг/год: 5 шт.
Діюче:
Трансдермальна терапевтична система (ТТС) з площею контактної поверхні 4.2 см2 і швидкістю вивільнення фентанілу 12.5 мкг/год; являє собою напівпрозорий пластир прямокутної форми (шириною 18±0.5 мм, довжиною 24±0.5 мм) з заокругленими краями, з видаляється захисною плівкою; захисна плівка за розміром більше, ніж пластир; синусоїдальний розріз ділить видаляється захисну плівку на дві частини; на пластир методом кольорового друку нанесені назва діючої речовини англійською мовою і дозування "Fentanyl 12 ug/hour" (коричневий друк).
1 ТТС
фентаніл 1.38 мг
Допоміжні речовини: середньоклейкий аміносиліконовий адгезив, висококлейкий аміносиліконовий адгезив, диметикон 350 cSt, дипропіленгліколь, гідроксипропілцелюлоза 10 мПа.с, еластична плівкова основа, мембрана з сополімеру етилену і вінілацетату, відділяється захисна плівка.
1 шт. - пакети термосварювані (5) - пачки картонні.
Препарат відпускається за рецептом трансдермальна терапевтична система (ТТС) 25 мкг/год: 5 шт.
Діюче:
Трансдермальна терапевтична система (ТТС) з площею контактної поверхні 8.4 см2 і швидкістю вивільнення фентанілу 25 мкг/год; являє собою напівпрозорий пластир прямокутної форми (шириною 24.6±0.5 мм, довжиною 37±0.5 мм) з заокругленими краями, з видаляється захисною плівкою; захисна плівка за розміром більше, ніж пластир; синусоїдальний розріз ділить видаляється захисну плівку на дві частини; на пластир методом кольорового друку нанесені назва діючої речовини англійською мовою і дозування "Fentanyl 25 ug/hour" (червоний друк).
1 ТТС
фентаніл 2.75 мг
Допоміжні речовини: середньоклейкий аміносиліконовий адгезив, висококлейкий аміносиліконовий адгезив, диметикон 350 cSt, дипропіленгліколь, гідроксипропілцелюлоза 10 мПа.с, еластична плівкова основа, мембрана з сополімеру етилену і вінілацетату, відділяється захисна плівка.
1 шт. - пакети термосварювані (5) - пачки картонні.
МАТРИФЕН
Препарат відпускається за рецептом трансдермальна терапевтична система (ТТС) 50 мкг/год: 5 шт.
Діюче:
Трансдермальна терапевтична система (ТТС) з площею контактної поверхні 16.8 см2 і швидкістю вивільнення фентанілу 50 мкг/год; являє собою напівпрозорий пластир прямокутної форми (шириною 34±0.5 мм, довжиною 51.3±0.5 мм) з заокругленими краями, з видаляється захисною плівкою; захисна плівка за розміром більше, ніж пластир; синусоїдальний розріз ділить видаляється захисну плівку на дві частини; на пластир методом кольорового друку нанесені назва діючої речовини англійською мовою і дозування "Fentanyl 50 ug/hour" (зелений друк).
1 ТТС
фентаніл 5.5 мг
Допоміжні речовини: середньоклейкий аміносиліконовий адгезив, висококлейкий аміносиліконовий адгезив, диметикон 350 cSt, дипропіленгліколь, гідроксипропілцелюлоза 10 мПа.с, еластична плівкова основа, мембрана з сополімеру етилену і вінілацетату, відділяється захисна плівка.
1 шт. - пакети термосварювані (5) - пачки картонні.
Препарат відпускається за рецептом трансдермальна терапевтична система (ТТС) 75 мкг/год: 5 шт.
Діюче:
Трансдермальна терапевтична система (ТТС) з площею контактної поверхні 25.2 см2 і швидкістю вивільнення фентанілу 75 мкг/год; являє собою напівпрозорий пластир прямокутної форми (шириною 42±0.5 мм, довжиною 61.7±0.5 мм) з заокругленими краями, з видаляється захисною плівкою; захисна плівка за розміром більше, ніж пластир; синусоїдальний розріз ділить видаляється захисну плівку на дві частини; на пластир методом кольорового друку нанесені назва діючої речовини англійською мовою і дозування "Fentanyl 75 ug/hour" (світло-блакитний друк).
1 ТТС
фентаніл 8.25 мг
Допоміжні речовини: середньоклейкий аміносиліконовий адгезив, висококлейкий аміносиліконовий адгезив, диметикон 350 cSt, дипропіленгліколь, гідроксипропілцелюлоза 10 мПа.с, еластична плівкова основа, мембрана з сополімеру етилену і вінілацетату, відділяється захисна плівка.
1 шт. - пакети термосварювані (5) - пачки картонні.
