Натрію оксибутират
Natrii oxybutiras
Аналоги (дженерики, синоніми)
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Sol. Natrii oxybutyratis 20% 10 ml.
D. t. d. № 5 in ampull.
S.: по 1 ампулі в/м одноразово
D. t. d. № 5 in ampull.
S.: по 1 ампулі в/м одноразово
Фармакологічні властивості
Анксіолітичний, антигіпоксичний, наркозний, снодійний.
Фармакодинаміка
Засіб, що впливає на мозковий метаболізм. Застосовується для неінгаляційної анестезії. Активізує обмін речовин у тканинах, зокрема в тканинах мозку, серця, сітківки ока. Підвищує стійкість тканин до гіпоксії. Має седативну та центральну міорелаксуючу дію. Має антигіпоксичну активність. Покращує скоротливу здатність міокарда, мікроциркуляцію, клубочкову фільтрацію (стабілізує функцію нирок в умовах крововтрати). У високих дозах викликає стан сну та наркозу (через 5-7 хв після в/в введення).
Фармакокінетика
Клінічні дані щодо фармакокінетики натрію оксибутирату обмежені. Легко проникає через ГЕБ та інші гістогематичні бар'єри.
При в/в введенні (вводний або акушерський наркоз) хворий/пацієнтка засинає через 5–7 хв, хірургічна стадія наркозу настає через 30–40 хв, наркоз триває 2–4 год. При пероральному застосуванні сон настає через 40–60 хв. Діуретичний ефект при в/в введенні проявляється через 10–15 хв після введення і триває 1,5–2 год. При в/в введенні до 70% препарату виводиться з крові протягом 2–3 год, при пероральному прийомі стійка концентрація препарату в крові зберігається протягом 4–5 год. Виведення 70–80% натрію оксибутирату настає через 13–16 год.
При в/в введенні (вводний або акушерський наркоз) хворий/пацієнтка засинає через 5–7 хв, хірургічна стадія наркозу настає через 30–40 хв, наркоз триває 2–4 год. При пероральному застосуванні сон настає через 40–60 хв. Діуретичний ефект при в/в введенні проявляється через 10–15 хв після введення і триває 1,5–2 год. При в/в введенні до 70% препарату виводиться з крові протягом 2–3 год, при пероральному прийомі стійка концентрація препарату в крові зберігається протягом 4–5 год. Виведення 70–80% натрію оксибутирату настає через 13–16 год.
Спосіб застосування
Для дорослих:
В/в, в/м, внутрішньо. Загальна анестезія: в/в повільно (1–2 мл/хв) протягом 10–20 хв 50–120 мг/кг у 50–100 мл 5% (іноді 40%) розчину декстрози або одномоментно 35–40 мг/кг у суміші з 4–6 мг/кг тіопенталу натрію протягом 1–2 хв; підтримання наркозу — додатково 40 мг/кг. Вводний наркоз у дітей — 100 мг/кг (у 30–50 мл 5% розчину глюкози) протягом 5–10 хв частими краплями.
В/м у дозі 120–150 мг/кг (мононаркоз), або 100 мг/кг (у поєднанні з барбітуратами).
Внутрішньо, дорослим — 100–200 мг/кг, дітям — 150 мг/кг.
В/м у дозі 120–150 мг/кг (мононаркоз), або 100 мг/кг (у поєднанні з барбітуратами).
Внутрішньо, дорослим — 100–200 мг/кг, дітям — 150 мг/кг.
Показання
- неінгаляційний наркоз (вводний і базисний, при малотравматичних операціях, при оперативному розродженні, для відпочинку породіль, для підвищення стійкості матері та плода до гіпоксії;
- у літніх пацієнтів з гіпотонією та гіповолемією, у шоковому стані), відкритокутова глаукома (для покращення метаболізму в сітківці), неврози, неврозоподібні стани, інтоксикація та травматичні пошкодження ЦНС, безсоння, нарколепсія.
- у літніх пацієнтів з гіпотонією та гіповолемією, у шоковому стані), відкритокутова глаукома (для покращення метаболізму в сітківці), неврози, неврозоподібні стани, інтоксикація та травматичні пошкодження ЦНС, безсоння, нарколепсія.
Протипоказання
— гіпокаліємія;
— міастенія;
— токсикоз вагітних з гіпертензивним синдромом;
— гіперчутливість до компонентів препарату;
— важка депресія;
— дефіцит дегідрогенази напівальдегіду янтарної кислоти.
— міастенія;
— токсикоз вагітних з гіпертензивним синдромом;
— гіперчутливість до компонентів препарату;
— важка депресія;
— дефіцит дегідрогенази напівальдегіду янтарної кислоти.
Особливі вказівки
При застосуванні натрію оксибутирату як засобу для наркозу попередньо проводять звичайну премедикацію (промедол, атропін, димедрол). При передозуванні можлива зупинка дихання.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Не слід застосовувати у денний час у пацієнтів, діяльність яких вимагає швидких психомоторних реакцій.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Не слід застосовувати у денний час у пацієнтів, діяльність яких вимагає швидких психомоторних реакцій.
Побічні ефекти
З боку травної системи: нудота, блювання (при виході з загальної анестезії).
З боку ЦНС: рухове та мовне збудження при виході з наркозу; в окремих випадках - сонливість у денний час; при швидкому в/в введенні - судомні посмикування м'язів язика та кінцівок, судоми.
З боку обміну речовин: гіпокаліємія (при тривалому застосуванні у високих дозах без введення калію хлориду).
З боку дихальної системи: порушення дихання аж до зупинки (при швидкому в/в введенні).
З боку ЦНС: рухове та мовне збудження при виході з наркозу; в окремих випадках - сонливість у денний час; при швидкому в/в введенні - судомні посмикування м'язів язика та кінцівок, судоми.
З боку обміну речовин: гіпокаліємія (при тривалому застосуванні у високих дозах без введення калію хлориду).
З боку дихальної системи: порушення дихання аж до зупинки (при швидкому в/в введенні).
Передозування
Симптоми: зупинка дихання.
Лікування: ШВЛ, підтримання функцій дихальної та серцево-судинної систем.
Лікування: ШВЛ, підтримання функцій дихальної та серцево-судинної систем.
Лікарняна взаємодія
Натрію оксибутират підсилює дію наркотичних та анальгезуючих засобів і загальних анестетиків. Має виражений антагонізм з бемегридом.
Лікарська форма
Р-н д/ін'єкцій 200мг/мл: 10 мл амп. 10 шт
Розчин для ін'єкцій у вигляді прозорої безбарвної рідини зі слабким специфічним запахом.
1 мл
натрію оксибутират 200 мг
Допоміжні речовини: вода д/і.
10 мл - ампули (10) - пачки картонні.
10 мл - ампули (5) - блістери (2) - пачки картонні.
Розчин для ін'єкцій у вигляді прозорої безбарвної рідини зі слабким специфічним запахом.
1 мл
натрію оксибутират 200 мг
Допоміжні речовини: вода д/і.
10 мл - ампули (10) - пачки картонні.
10 мл - ампули (5) - блістери (2) - пачки картонні.
