Сукральфат
Sucralfate
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Сукрамал, Алсукрал, Кеаль, Сукрейс, Сукральфат суспензія, Вентор, Алузулін, Сукральфат-ратіофарм, Андапсин, Сукральбене, Анкрусал, Сукрас, Вентер, Сукрат, Сукрабест, Сукрафіл, Ульгастран, Вентрамін, Улькон, Альгофел
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rр.: Tab. Sucralfatis 0,5 № 120
D.S. по 2 таб. 3 р/д за годину до їжі та н/ніч
D.S. по 2 таб. 3 р/д за годину до їжі та н/ніч
Фармакологічні властивості
Антацидний, адсорбуючий, обволікаючий, гастропротективний, проти виразковий.
Фармакодинаміка
Гастропротекторний засіб. Взаємодіючи з білками некротизованої тканини виразки, формує захисний шар, який запобігає подальшій руйнівній дії пепсину, соляної кислоти та жовчних солей. Підвищує синтез простагландину, знижує активність пепсину та зв'язує солі жовчних кислот. Інгібує активність пепсину на 30%. Має слабку антацидну дію.
Перебуваючи в шлунку та дванадцятипалій кишці, трансформується в поліаніон з безліччю вільних негативних зарядів, які утворюють міцні зв'язки з позитивними радикалами білковоподібного ексудату (альбумін, фібриноген) слизової оболонки. Взаємодія з незміненою слизовою оболонкою незначна.
Перебуваючи в шлунку та дванадцятипалій кишці, трансформується в поліаніон з безліччю вільних негативних зарядів, які утворюють міцні зв'язки з позитивними радикалами білковоподібного ексудату (альбумін, фібриноген) слизової оболонки. Взаємодія з незміненою слизовою оболонкою незначна.
Фармакокінетика
Абсорбція низька - 3-5% від введеної дози (до 5% дисахаридного компонента і менше 0.02% алюмінію). Виводиться через кишечник - 90% у незміненому вигляді; незначна кількість сульфатного дисахариду, що потрапила в кровотік, виводиться нирками.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньо дорослим по 0.5-1 г 4 рази/добу або по 1 г вранці та ввечері, або по 2 г 2 рази/добу за 1 годину до їжі та перед сном. Максимальна добова доза становить 12 г. Середня тривалість лікування виразкової хвороби становить 4-6 тижнів, за необхідності - до 12 тижнів. Дітям - по 0.5 г 4 рази/добу.
У пацієнтів з гіперфосфатемією при зниженні концентрації фосфатів у плазмі доза сукральфату може бути зменшена.
У пацієнтів з гіперфосфатемією при зниженні концентрації фосфатів у плазмі доза сукральфату може бути зменшена.
Показання
- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в фазі загострення
- симптоматичні виразки
- стресові виразки ШКТ
- ерозивно-виразкові ураження ШКТ, пов'язані з прийомом НПЗЗ;
- гіперацидний гастрит
- рефлюкс-езофагіт
- рефлюкс-гастрит
- гастродуоденіт
- печія
- лікарська виразка.
- гіперфосфатемія у пацієнтів з уремією, які перебувають на гемодіалізі.
Протипоказання
- чутливість до сукральфату;
- виражені порушення функції нирок;
- дитячий вік до 14 років.
З обережністю: хронічна ниркова недостатність; вагітність, період грудного вигодовування.
Особливі вказівки
При необхідності одночасного застосування антацидів їх слід приймати за 30 хв до або через 30 хв після прийому сукральфату.
При нирковій недостатності необхідний контроль концентрацій алюмінію та фосфатів у сироватці.
Поява сонливості та судом може вказувати на прояви токсичної дії алюмінію.
Короткочасне лікування може призводити до повного рубцювання виразки, але не змінює частоту та тяжкість рецидивів виразкової хвороби після рубцювання.
Введення сукральфату через назогастральний зонд може призводити до утворення безоара (конкремент, що утворюється в травному тракті та має форму кульки) з іншими лікарськими засобами або розчинами для ентерального харчування, оскільки сукральфат може зв'язувати білок.
При нирковій недостатності необхідний контроль концентрацій алюмінію та фосфатів у сироватці.
Поява сонливості та судом може вказувати на прояви токсичної дії алюмінію.
Короткочасне лікування може призводити до повного рубцювання виразки, але не змінює частоту та тяжкість рецидивів виразкової хвороби після рубцювання.
Введення сукральфату через назогастральний зонд може призводити до утворення безоара (конкремент, що утворюється в травному тракті та має форму кульки) з іншими лікарськими засобами або розчинами для ентерального харчування, оскільки сукральфат може зв'язувати білок.
Побічні ефекти
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, метеоризм, сухість слизової оболонки порожнини рота, гастралгія.
З боку ЦНС: головний біль, безсоння, сонливість, запаморочення.
Дерматологічні реакції: свербіж шкіри, висип, кропив'янка.
Інші: біль у ділянці попереку.
З боку ЦНС: головний біль, безсоння, сонливість, запаморочення.
Дерматологічні реакції: свербіж шкіри, висип, кропив'янка.
Інші: біль у ділянці попереку.
Передозування
Немає даних
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні з непрямими антикоагулянтами (в т.ч. варфарином) можливе зменшення їх антикоагулянтної активності.
При одночасному застосуванні зменшується абсорбція протимікробних засобів похідних фторхінолону.
При одночасному застосуванні знижується абсорбція амітриптиліну, що може призвести до зменшення його клінічної ефективності.
Вважають, що при одночасному застосуванні можливе утворення хелатних комплексів з сукральфатом амфотерицину B, колістину сульфату, тобраміцину, що може призвести до зменшення їх протимікробної активності.
При одночасному застосуванні з дигоксином можливе зменшення абсорбції дигоксину.
Вважають, що при одночасному застосуванні можливе невелике зменшення абсорбції кетоконазолу та флуконазолу.
При одночасному застосуванні з левотироксином помітно зменшується ефективність левотироксину.
При одночасному застосуванні з сукральфатом спостерігалися невеликі зміни фармакокінетики теофіліну. Вважають також, що можливе значне зменшення абсорбції теофіліну з лікарських форм із уповільненим вивільненням.
Вважають, що при одночасному застосуванні можливе зменшення абсорбції тетрацикліну.
При одночасному застосуванні зменшується абсорбція фенітоїну, сульпіриду.
Описано випадок зменшення концентрації хінідину в плазмі крові при одночасному застосуванні з сукральфатом.
При одночасному застосуванні не можна виключити деякого зменшення біодоступності циметидину, ранітидину, роксатидину.
При одночасному застосуванні знижується всмоктування та показник рівноважної концентрації фенітоїну.
При одночасному застосуванні зменшується абсорбція протимікробних засобів похідних фторхінолону.
При одночасному застосуванні знижується абсорбція амітриптиліну, що може призвести до зменшення його клінічної ефективності.
Вважають, що при одночасному застосуванні можливе утворення хелатних комплексів з сукральфатом амфотерицину B, колістину сульфату, тобраміцину, що може призвести до зменшення їх протимікробної активності.
При одночасному застосуванні з дигоксином можливе зменшення абсорбції дигоксину.
Вважають, що при одночасному застосуванні можливе невелике зменшення абсорбції кетоконазолу та флуконазолу.
При одночасному застосуванні з левотироксином помітно зменшується ефективність левотироксину.
При одночасному застосуванні з сукральфатом спостерігалися невеликі зміни фармакокінетики теофіліну. Вважають також, що можливе значне зменшення абсорбції теофіліну з лікарських форм із уповільненим вивільненням.
Вважають, що при одночасному застосуванні можливе зменшення абсорбції тетрацикліну.
При одночасному застосуванні зменшується абсорбція фенітоїну, сульпіриду.
Описано випадок зменшення концентрації хінідину в плазмі крові при одночасному застосуванні з сукральфатом.
При одночасному застосуванні не можна виключити деякого зменшення біодоступності циметидину, ранітидину, роксатидину.
При одночасному застосуванні знижується всмоктування та показник рівноважної концентрації фенітоїну.
Лікарська форма
Комбінований препарат: містить гідроксид алюмінію та сахарозний октасульфат.
Випускають таблетки по 0,5 г та 1,0 г — в упаковці 50 та 100 шт.
Випускають таблетки по 0,5 г та 1,0 г — в упаковці 50 та 100 шт.
